Постанова

від 29.07.2015 по справі 910/6916/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2015 р. Справа№ 910/6916/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

За участі представників:

від позивача: Головко О.І. - представник

від відповідача: Білан Н.М. - представник;

Носач Д.Л. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/6916/15-г (суддя: Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОІНВЕСТБУД-К»

до Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард»

про визнання договору недійсним в частині

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОІНВЕСТБУД-К» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» про визнання недійсним пункту 7.6. Договору оренди 53/100 частини нежитлового приміщення, посвідченого 26.04.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 569.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 у справі № 910/6916/15-г позов задоволено.

Визнано недійсним пункт 7.6. Договору оренди 53/100 частки нежитлового приміщення, посвідченого 26.04.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 569 та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 у справі № 910/6916/15-г скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 08.07.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2015, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Представник позивача 08.07.2015 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні 08.07.2015 оголошено перерву до 29.07.2015.

Представники сторін у судове засідання 29.07.2015 з'явились та надали пояснення щодо обставин справи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:

26.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОІНВЕСТБУД-К» (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард», (орендар) укладено Договір оренди 53/100 частини нежитлового приміщення посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. та зареєстровано в реєстрі за № 569 (надалі - Договорі).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язується передати відповідачеві в тимчасове користування (оренду), а відповідач прийняти в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 182,30 кв.м., ідентифіковане у поверховому плані, підписаному сторонами, розташоване на 1 (першому) поверсі будівлі, що складає 53/100 групи приміщень № 65, 80, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 45, за визначену в даному договору плату.

Згідно п. 1.2. Договору сторони домовились, що вартість приміщення з урахуванням індексації складає 1 400 000, 00 грн.

Даний договір набирає чинності з моменту його укладення і діє по 30.04.2018 р. (п. 2.1 договору).

У відповідності до п. 3.1.1. Договору позивач зобов'язується 01.05.2013 передати відповідачу приміщення в оренду шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі.

Положеннями п. 7.6. Договору сторони узгодили, що відповідач має право зменшити строк договору, зазначений в п. 2.1. договору, або розірвати даний договір (відмовитись від договору в повному обсязі) в односторонньому порядку, попередивши про таке розірвання позивача не менше ніж за 60 (шістдесят) днів до передбачуваної дати зміни або розірвання даного договору.

01.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОІНВЕСТБУД-К» та Публічним акціонерним товариством «Банк Руский Стандарт» підписано акт прийому-передачі приміщення.:

Листом від 30.05.2014 р. № 22/3-05-2799 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією в країні, відповідач припиняє відносини по договору оренди 53/100 частини нежитлового приміщення від 26.04.2013 та розриває його з 31.07.2014.

Позивач листами від 05.06.2014 № 05/06-1, від 04.07.2014 № 04/07-1, від 28.07.2014 № 28/07-1 надав відповідь на зазначений вище лист відповідача, в якому повідомив, що не дає свої згоди на дострокове розірвання Договору оренди, а Договір продовжує свою дію і сторони зобов'язуються виконувати свої зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки умови пункту 7.6. Договору передбачають розірвання договору оренди в односторонньому порядку, що не відповідає вимогам закону, а саме імперативним приписам ст. 291 Господарського кодексу України, п. 7.6. Договору підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ст. 291 Господарського кодексу України як на підставу недійсності п. 7.6. Договору.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

У відповідності до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Враховуючи, що сторони скористались своїм правом та умовами Договору погодили наявність у відповідача права на розірвання Договору в односторонньому порядку при дотриманні певної процедури, яка не вимагає узгодження від іншої сторони, колегія суддів приходить до висновку, що положення п. 7.6. Договору відповідають нормам чинного законодавства, а підстави для визнання пункту 7.6. Договору оренди 53/100 частини нежитлового приміщення посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 569 відсутні.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/6916/15-г підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 по справі № 910/6916/15-г скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОІНВЕСТБУД-К» (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 3, ідентифікаційний код - 34874918) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105, ідентифікаційний код - 34186061) 609,00 (шістсот дев'ять грн. 00 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/6916/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова