Постанова

від 30.07.2015 по справі 804/7778/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 р. Справа № 804/7778/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІРЕМ-СЕРВІС" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Унірем-Сервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №0000672201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 253 593,00 грн. та нараховано грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 126 796,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Унірем-Сервіс». ОСОБА_2 №497/04-16/222-03-36442090 від 20.05.2015 року, податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.06.2015 року №0000672201 вважає необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви. Натомість, копію позовної заяви представник відповідача отримав, що підтверджується матеріалами справи, а саме розпискою про отримання. З урахуванням зазначеного, частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства, враховуючи неприбуття відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися, і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ТОВ «Унірем-Сервіс» знаходиться на податковому обліку в Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

На підставі наказу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.04.2015 року №276 та на виконання вимог постанови старшого слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Харківській області податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Унірем-Сервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_3 строй бізнес» (код ЄДРПОУ 38398231) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2013 року по 01.04.2015 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено ОСОБА_2 №497/04-16/222-03-36442090 від 20.05.2015 року, яким зафіксовано порушення ТОВ «Унірем-Сервіс»: ст.22, п.185.1 ст. 185, п.198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_3 строй бізнес» в загальній сумі 253 592,67 грн., в т.ч. за жовтень 2013 року 198 496,03 грн., за листопад 2013 року 55 096,64 грн.

29.05.2015 року, не погодившись з висновками акту, ТОВ «Унірем-Сервіс» надало до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області заперечення на акт №497/04-16/222-03-36442090.

09.06.2015 року Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, розглянувши заперечення з урахуванням наданих копій первинних документів виклала п.3.1 акту перевірки №497/04-16/222-03-36442090 від 20.05.2015 року в іншій редакції, проте висновки акту №497/04-16/222-03-36442090 залишила без змін.

На підставі акту перевірки Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000672201 від 11.06.2015 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Унірес-Сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 253 593 грн. за основним платежем та 126 796,5 грн. за штрафними санкціями.

Правомірність дій податкового органу при формуванні висновків акту перевірки та правомірність податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлює Податковий Кодекс України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

У відповідності до пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган, зокрема, визначив непідтвердженість факту придбання послуг у ТОВ «ОСОБА_3 строй бізнес» з огляду на відсутність в них основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, сировини та матеріалів для виконання умов договору, а також належним чином оформлених паперових носіїв, та, як наслідок, непідтвердженість факту здійснення господарських операцій стосовно її подальшої реалізації покупцям та правомірність визначення суми податкового зобов'язання від такої реалізації.

Отже, податковий орган дійшов висновку, що оскільки не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій ТОВ «ОСОБА_3 строй бізнес» з позивачем, у останнього не виникає податкових зобов'язань та відсутнє право на податковий кредит.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 25.10.2013 року позивачем ТОВ «Унірем-Сервіс» (Замовник) було укладено договір з ТОВ «ОСОБА_3 Бізнес» (Підрядник) за №251013.

Відповідно зазначеного договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту криші складу за адресою: смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, 30. Підрядник виконує роботу власними та залученими силами.

Судом також встановлено, що між позивачем ТОВ «Унірем-Сервіс» (Замовник) та ТОВ «ОСОБА_3 Бізнес» (Підрядник) було укладено додаткову угоду до Підрядного договору №251013 від 25.10.2013 року, згідно з якою сторони прийшли до згоди внести зміни до Договору доповнивши його пунктом 11.2 в наступній редакції: «Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови Договору застосовуються до відносин між Замовником і Підрядником, які виникли з 1 жовтня 2013 року».

Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.11.2013 року позивачем ТОВ «Унірем-Сервіс» (Замовник) було укладено договір з ТОВ «ОСОБА_3 Бізнес» (Підрядник) за №281113.

Відповідно зазначеного договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту криші складу за адресою: смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29Б. Підрядник виконує роботу власними та залученими силами.

Судом також встановлено, що між позивачем ТОВ «Унірем-Сервіс» (Замовник) та ТОВ «ОСОБА_3 Бізнес» (Підрядник) було укладено додаткову угоду до Підрядного договору №281113 від 28.11.2013 року, згідно з якою сторони прийшли до згоди внести зміни до Договору доповнивши його пунктом 11.2 в наступній редакції: «Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови Договору застосовуються до відносин між Замовником і Підрядником, які виникли з 1 листопада 2013 року».

Під час розгляду справи судом встановлено, що 28.11.2013 року позивачем ТОВ «Унірем-Сервіс» (Замовник) було укладено договір з ТОВ «ОСОБА_3 Бізнес» (Підрядник) за №29112013.

Відповідно зазначеного договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту криші складу за адресою: смт. Щорськ, вул. Виконкомівська, 29А. Підрядник виконує роботу власними та залученими силами.

Судом також встановлено, що між позивачем ТОВ «Унірем-Сервіс» (Замовник) та ТОВ «ОСОБА_3 Бізнес» (Підрядник) було укладено додаткову угоду до Підрядного договору №29112013 від 28.11.2013 року, згідно з якою сторони прийшли до згоди внести зміни до Договору доповнивши його пунктом 11.2 в наступній редакції: «Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови Договору застосовуються до відносин між Замовником і Підрядником, які виникли з 1 листопада 2013 року».

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаних договорів позивача з ТОВ «ОСОБА_3 Бізнес». Факт укладення такого договору і його виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договору.

Зокрема, відповідно до п.3.1. акту перевірки податкові накладні заповнено належним чином та зареєстровано в реєстрі податкових накладних.

На виконання умов договорів позивачем та ТОВ «ОСОБА_3 Бізнес» були підписані товарно-транспортні накладні, локальні кошториси, договірні ціни, підсумкова відомість ресурсів та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Сума податку на додану вартість у розмірі 253 592,67 грн. за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ за жовтень, листопад 2013 року.

Розрахунки відбувались в безготівковій формі та підтверджуються наданими до перевірки платіжними дорученнями.

Суд також критично ставиться до висновків податкового органу про нереальність господарських операцій з підстав відсутності по ТОВ «ОСОБА_3 строй бізнес» нарахувань заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за жовтень-листопад 2013 року, оскільки в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на виконання будівельних робіт від контрагента, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, щодо непідтвердженості реальності проведених господарських відносин між ТОВ «Унірем-Сервіс» та ТОВ «ОСОБА_3 строй бізнес» та як наслідок завищення податкового кредиту в сумі 253 592,67 грн.

З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції між ТОВ «Унірем-Сервіс» та ТОВ «ОСОБА_3 строй бізнес» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ТОВ «Унірем-Сервіс» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ «Унірем-Сервіс». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідають вимогам законодавства, в зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «Унірем-Сервіс» підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 760,78 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІРЕМ-СЕРВІС" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2015 року №0000672201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "УНІРЕМ-СЕРВІС" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 253 593 гривень та нараховано грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 126 796,50 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІРЕМ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 36442090, адреса: 52323, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт.Щорськ, вул. Виконкомівська, 29-б) судові витрати у розмірі 760,78 грн. (сімсот шістдесят гривні 78 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 липня 2015 року

Суддя ОСОБА_4