Постанова

від 22.07.2015 по справі 808/2911/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 липня 2015 року (о 16 год. 35 хв.) Справа № 808/2911/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь-трейдінг»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь-трейдінг» (далі - ТОВ «Сталь-трейдінг», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.05.2015 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткові усні поясненнях. Зазначає, що через значний обсяг ксерокопіювання та обробки інформації, а також у зв'язку із вилученням первинних документів слідчими органами позивач не зміг надати у 10-денний термін до відповідача запитувані документи. Вказує, що незрозумілим є те, яким чином у наказі про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сталь-трейдінг» з'явився період з 01.04.2012 по 31.12.2014 з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки він значно ширший ніж запитувані документи. Крім того, не зазначення у наказі про проведення перевірки з питань взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Інтер метал», ТОВ «Мет-ком», ТОВ «Агрос-Днепр», ТОВ «Лео принт», ТОВ «Весмастер-Запоріжжя», ТОВ «БК «Білдінг-строй», не дає повноважень перевіряти взагалі усіх контрагентів за вказаний період. З урахуванням викладеного, вважає спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам статті 78 Податкового кодексу України та підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 22.07.2015 №1127/08-01-10-03. Вказує, що позивачем на запит відповідача про надання пояснення не було надано інформації та документів, зазначених у запиті. Також посилається на рішення Верховного Суду України та зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податковим органом перевірки, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки та вважає, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень наказів про призначення перевірки щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Сталь-трейдінг» (ідентифікаційний код 37771043) є юридичною особою, яка зареєстрована 12.07.2011, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

16.03.2015 на адресу позивача надійшов лист від 12.03.2015 №3613/10/08-18-15-01 «Щодо надання документів», у якому відповідач просив позивача надати пояснення та документальне підтвердження взаємовідносин з контрагентами згідно переліку, що додається. Пояснення повинні містити інформацію про підстави для включення суми до податкового кредиту та використання отриманих товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності. Крім того, для документального підтвердження правильності формування податкового кредиту (податкових зобов'язань) відповідач просив надати засвідчені підприємством документи згідно наведеного у запиті переліку.

На вказаний запит ТОВ «Сталь-трейдінг» відповіді на адресу контролюючого органу не надсилала, жодних документів не надавало, що саме представникрм позивача визнано у судовому засіданні.

На підставі доповідної записки начальника управління податкового аудиту ОСОБА_3 від 25.05.2015 №67 начальником ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя 26.05.2015 винесено наказ №219 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сталь-трейдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, починаючи з 26.05.2015 тривалістю 10 робочих днів.

Вважаючи вищевказаний наказ керівника контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Вимоги щодо змісту та підстав направлення платнику запиту про надання письмової інформації врегульовано пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, згідно положень якої контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Абзацом 3 пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). (абз.4 пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України).

З положень наведеної норми пункту 73.5 статті Податкового кодексу України слідує, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин в обов'язковому порядку зобов'язані подавати інформацію на запит податкового органу, у випадку якщо останній містить викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства України.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абзацу 5 пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України).

Функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податкового кодексу України.

У відповідності до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Водночас, відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача стало встановлено порушення за результатами співставлення суми податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів (додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ) на рівні ДФС України станом на 10.03.2015 було встановлено розбіжності між відомостями отриманими від контрагентів та відомостями визначеними позивачем у декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, червень та серпень 2014 року.

Із матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено, що на запит податкового органу позивачем своєчасно відповідь разом із відповідними документами надано не було.

Оскільки податковим органом була отримана інформація, яка свідчила про можливі порушення платником податків податкового законодавства та була підставою для надіслання позивачу запиту від 12.03.2015 №3613/10/08-18-15-01, та оскільки відповіді на запит підприємством надано не було, податковий орган скористався правом призначення та проведення перевірки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача, на рахунок того, що ДПІ Ленінському районі м. Запоріжжя мало підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

За змістом пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При цьому слід враховувати, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні податкової перевірки. А відтак, позов платника податків, спрямований на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, дій або бездіяльності податкового органу щодо призначення та/або проведення перевірки, може бути задоволений лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

В розглядуваній ситуації перевірку позивача проведено відповідно до оскаржуваного наказу від 26.05.2015 №219. Останнім, в свою чергу, посадових осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до проведення перевірки допущено, що позивачем не заперечується.

Таким чином, правові наслідки оспорюваного наказу в наведеному випадку є вичерпаними, їх оскарження не сприяє відновленню порушених прав товариства, що, відповідно, виключає можливість задоволення таких позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак