Постанова

від 21.07.2015 по справі 809/2636/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа № 809/2636/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя: Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Мельничука Є.С.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень за №№0000312200, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 21.05.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач)про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень за №№0000312200, НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 21.05.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення за №0000302200 від 21.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 62 278 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 31 139 гривень; за №0000312200 від 21.05.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 439 166 гривень та за №0000322200 від 21.05.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 39 272 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 636 гривень. Вважає визначення вказаних грошових зобов'язань безпідставними, оскільки позивачем фактично здійснено придбання у товариства з обмеженою відповідальність "Укрхімгруп" плівки поліетиленової термоусадчої на загальну суму 361 781, 36 гривень, в тому числі податок на додану вартість 60 296, 90 гривень, яка в подальшому була використана при пакуванні виробленої позивачем продукції - плитки керамічної. Позивачем також придбано у товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" послуги щодо просування товару торгової марки позивача в регіонах України на загальну суму 166 218, 59 гривень, в тому числі податок на додану вартість 27 536, 43 гривень. Реальність господарських операцій із вказаними контрагентами підтверджується належно оформленими фінансово-бухгалтерськими документами, які є підставою для податкового обліку та відповідно до яких позивачем віднесено вартість придбаної продукції та послуг і сплачений податок на додану вартість до складу валових витрат і від'ємного значення з податку на додану вартість.

Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних в позовній заяві. Просили позов повністю задовольнити.

Відповідач правом подання письмових заперечень проти позову не скористався, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив.

Враховуючи викладене, наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів, судом проведено розгляд даної справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" 12.07.2002 року зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, 16.07.2002 року взяте на податковий облік як платник податків, з 16.07.2002 року до 31.12.2014 року було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №13099173 від 16.07.2002 року,індивідуальний податковий номер 3201488809162.

У період з 10.03.2015 року до 30.04.2015 року відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" (код ЄДРПОУ 32014889) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За наслідками перевірки відповідачем 12.05.2015 року складено акт за №674/22-00/32014889, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема,:

- підпункту 138.1.11, пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.6, підпункту 138.8.1 пункту 138.8, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів2.1, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 439 166 гривень;

- пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податку на додану у сумі 62 278 гривень, а саме, та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року на 1 446 гривень, за серпень 2014 року на 7 544 гривень, за жовтень 2014 року на 7 461 гривень, за листопад 2014 року на 22 821 гривень (а.с.140-235).

За наслідками розгляду вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0000302200 від 21.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 62 278 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 31139 гривень; за №0000312200 від 21.05.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 439 166 гривень та за №0000322200 від 21.05.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 39 272 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 636гривень (а.с.11, 13, 14).

Висновки відповідача про допущення позивачем вказаних порушень ґрунтуються на тому, що позивачем в ході перевірки не в повному обсязі надано товарно-транспортні накладні та не надано сертифікати якості на товар (плівку поліетиленову термоусадчу), що є істотними умовами договору № 2001-14 від 20.01.2014 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальність "Укрхімгруп", у зв'язку з чим не можливо підтвердити факт передачі товару від постачальника до покупця. Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних одним із перевізників придбаного позивачем товару є фізична особа - підприємець ОСОБА_3, транспортний засіб марки МАЗ (державний номерний знак НОМЕР_3), який перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю "Дей-Сон ЛПК". Однак, товариство з обмеженою відповідальністю "Дей-Сон ЛПК" листом від 28.04.2015 року за №912 повідомило відповідача про те, що господарські операції між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 протягом періоду з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року не проводились. Крім того, позивачем не надано документальне підтвердження факту використання придбаного товару (плівки поліетиленової термоусадчої) у виробництві. По господарських операціях із товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", позивачем не доведено факт отримання послуг нематеріального характеру від даного контрагента на суму 166 218, 59 гривень, в тому числі податок на додану вартість 27 536, 43 гривень, а також зв'язок витрат із господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов до висновку про відсутність реальності господарських операцій з придбання товару у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" та послуг у товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", а тому у позивача відсутнє право на формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за операціями із вказаними контрагентами. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що первинні бухгалтерські документи, складені на оформлення цих операцій, не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку, оскільки не відповідають вимогам статтей 1, 4, 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 року, статті 44 Податкового кодексу України.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток судом встановлено наступне.

За змістом акту перевірки від 12.05.2015 року за №674/22-00/32014889, позивачем у 2014 році завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 439 166 гривень внаслідок включення до витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, 301 484 гривень - витрат за господарськими операціями із товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" та 137 682 гривень - витрат за надані товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" послуги по організації просування товарів торгової марки позивача.

З цього приводу судом встановлено, що 20.01.2014 року товариством з обмеженою відповідальністю"Карпатська Кераміка" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" (постачальник) укладено договір поставки № 2001-14, згідно якого постачальник зобов'язується передати товар (плівку термоусадчу) в асортименті та кількості згідно заявок по узгодженій формі, а покупець отримати та оплатити товар.

Загальна вартість Договору визначається сумарним об'ємом товару, який доставлений згідно підписаних розхідних накладних. Ціна товару включає вартість доставки до місця поставки. Покупець проводить попередню оплату в розмірі 50% від виставлених постачальником рахунків-фактур згідно заявок на кожну партію продукції, шляхом перерахування грошових засобів на розрахунковий рахунок постачальника. Решта суми 50 % оплачується на протязі 21 календарного дня після одержання товару (розділ 2 Договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент одержання товару на складі покупця (м. Калуш, вулиця Б. Хмельницького, будинок 81). Датою поставки рахується дата виписки постачальником розхідної накладної. Постачальник надає покупцю документи на товар, який поставляється, а саме рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладні, товаро-транспортну накладну, сертифікат якості (розділ 3 Договору). Якість товару, який поставляється, повинна підтверджуватися сертифікатом якості, виданим підприємством-виробником.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2014 року, а по фінансових зобов'язаннях до повного виконання Сторонами своїх обов'язків (а.с.19-22).

У період з грудня 2013 року до листопада 2014 року позивачем придбано у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" плівку поліетиленову термоусадку на загальну суму 361 781, 36 гривень, в тому числі податок на додану вартість 60 296, 90 гривень.

Контрагентом позивача на поставлений товар виписано видаткові та податкові накладні, із зазначенням постачальника та одержувача товарів, найменування товару, його кількості, ціни без податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, загальної суми, дати складення, підписи та печатки сторін (а.с.38-40, 42-44, 47-49, 52, 54, 56, 58-59, 62-64, 67-69, 72-74).

На виконання умов Договору поставки товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" забезпечено доставку товару, визначеного у видаткових накладних, на склад покупця, що підтверджується товарно-транспортними накладними №УХГ-003 від 05.02.2014 року,№УХГ-006 від 13.03.2014 року, №УХГ-008 від 23.04.2014 року, №УХГ-009 від 21.05.2014 року, №УХГ013 від 24.07.2014 року, №УХГ-018 від 05.09.2014 року, №УХГ-019 від 23.10.2014 року, які містять відомості про перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача, транспортний засіб, водія, вантаж, пункт навантаження (місто Київ) та розвантаження (місто Калуш, вулиця Б.Хмельницького, будинок 81), а також інформацію про супровідні документи на вантаж (а.с.46, 50, 55, 61, 65, 70, 75).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" на кожну поставлену партію плівки поліетиленової термоусадчої надано позивачу сертифікати її якості (а.с.46, 53, 57, 60, 66, 71, 76).

У бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" вказані операції відображені проведеннями: Дт 20 Кт 63 в сумі 301 484 гривень, Дт 64 Кт 63 в сумі 60 297 гривень, Дт 23 Кт 20 в сумі 301 484 гривень, Дт 26 Кт 23 в сумі 301 484 гривень, Дт 90 Кт 26 в сумі 301 484 гривень (а.с.152).

Позивачем проведено розрахунок з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" за придбаний товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с.20-37).

При цьому судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем відомості про товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, останнє 19.03.2010 року взяте на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова. З 20.04.2010 року згадане товариство є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100280467, виданого Державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва(а.с.26, 27-29).

Одним з видів діяльності, які мало право здійснювати товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" є оптова торгівля хімічними продуктами та іншими проміжними продуктами, що відповідає предмету операцій між позивачем та згаданим контрагентом (а.с.24).

У судовому засіданні з'ясовано, що придбану у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" плівку поліетиленову термоусадчу позивач використовував при пакуванні виробленої ним продукції - плитки керамічної, що відображено у матеріальних звітах по використанню напівфабрикату та матеріалів на виготовлення плитки керамічної за лютий та за період березня-жовтня 2014 року (а.с.77-107).

Таким чином, судом встановлена фактичність придбання позивачем товару (плівки поліетиленової термоусадчої) на суму 361781, 36 гривень, в тому числі податок на додану вартість 60 296, 90 гривень, у товариства з обмеженою відповідальністю "Урхімгруп" та його використання в своїй господарській діяльності,що свідчить про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали в часі триваючий характер, не містять ознак їх одномоментного відображення в бухгалтерському обліку, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю В«УкрхімгрупВ» , спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем продукції понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Посилання відповідача в акті перевірки на відсутність у перевізника фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 орендованого у товариства з обмеженою відповідальністю "Дей-Сон ЛПК" транспортного засобу марки МАЗ (державний номерний знак НОМЕР_3), що вказаний у товарно-транспортній накладній, як на підставу для висновку про відсутність поставок товару, не обгрунтовують прийнятого рішення, оскільки у судовому засіданні встановлено, що перевезення товару здійснювалося й іншими перевізниками та іншими транспортними засобами, відомості про які містять товарно-транспортні накладні.

Наявність у позивача, окрім товарно-транспорних накладних, видаткових накладних на поставлений товар, в сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факти поставок товару позивачу.

Досліджуючи господарські правовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" судом встановлено наступне.

27.12.2013 року позивачем (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (виконавець) укладено договір надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) №269560, за умовами якого з метою подальшого просування та збільшення обсягу продажів товарів, що виробляються замовником за договорами поставки між замовником та виконавцем, виконавець надає замовнику інформаційні, маркетингові та інші послуги.

Предметом даного Договору є надання виконавцем послуг щодо просування товару (торгової марки) в регіонах України на умовах, передбачених договором.

Послуги щодо просування товару (торгової марки) передбачають розміщення товару на окремих стендах, на торцях, в шоу румах та на подіумах виконавця; надання консультаційної інформації (в усній формі або іншій формі погодженій сторонами) щодо: поденного формування виконавцем споживчого кошику покупця; проведення інформаційного обслуговування товарів, які постачаються замовником, та цільового опитування клієнтів, як фактичних так і потенційних; залишку товарів на стелажах гіпермаркету; періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів виконавця та інформування про зміну попиту на товари, що постачаються замовником; аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції; аналізу результатів маркетингових досліджень, формування висновків і рекомендацій.

Надання послуг за цим Договором підтверджується актом прийому-передачі послуг та звітом, які оформлюються виконавцем та підписуються сторонами протягом 5 робочих днів від дати оформлення (розділ 1 Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору розмір оплати за послуги по організації просування товарів (торгової марки) узгоджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі послуг та звіту про надані послуги. Оплата послуг за Договором сплачується замовником шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок виконавця, не пізніше 10 календарних днів з дати виставлення такого рахунку (а.с.110-111).

На виконання умов Договору від 27.12.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" вжито ряд заходів з метою популяризації товару торгової марки товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" на ринку України, зокрема, розміщено плитку керамічну даного виробника на окремих стелажах та площах в гіпермаркетах мережі товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" вцілому по Україні, створено окремі стенди з товаром замовника та інформацією про характеристику товару, проведено інформування покупців про переваги товару замовника.

Виконавець у погоджені сторонами договору строки повідомляв виробника товару (позивача) стосовно залишків асортиментних позицій на торгівельних (складських) площах виконавця.

Результати наданих товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" послуг по організації просування плитки керамічної торгової марки товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська кераміка" відображено у звітах від 21.10.2014 року та від 24.12.2014 року, що містять відомості про гіпермаркети мережі товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", в яких проводились послуги по просуванню товару торгової марки замовника (а.с.114-116, 118-119).

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" розроблено Інструкцію по списанню виклейки на експозицію по постачальнику товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка", а також Технологічний процес про проведення виклейки зразків продукції замовника для внутрішнього використання (а.с.120-122).

Сторонами договорів складені та підписані акти виконання робіт (надання послуг) № Ком/01-0014624 від 21.10.2014 року та № Ком/01-0018885 від 24.12.2014 року, в яких погоджена вартість наданих послуг у розмірі 84 908, 81 гривень, в тому числі податок на додану вартість 14 151, 47 гривень, та у розмірі 80 309, 78 гривень, в тому числі податок на додану вартість 13 384, 96 гривень, відповідно (а.с.113, 117).

На підставі актів виконання робіт (надання послуг) від 21.10.2014 року та від 24.12.2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" виставлено позивачу рахунки на оплату за надані послуги з на загальну суму 166 218, 59 гривень, в тому числі податок на додану вартість 27 536, 43 гривень.

Позивачем проведено розрахунок з вказаним контрагентом за надані послуги по організації просування плитки керамічної торгової марки позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №1777 від 21.10.2014 року на суму 84 908, 81 гривень та №2209 від 24.12.2014 року на суму 80 309, 78 гривень (а.с.112).

У судовому засіданні судом з'ясовано, що на час здійснення господарських операцій з позивачем товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100334701.

Таким чином, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю В«Епіцентр КВ» , спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Посилання відповідача в акті перевірки від 12.05.2015 року на те, що вказані послуги знаходяться поза межами господарської діяльності позивача, позаяк полягають у здійсненні передпродажних заходів з просування товару, право власності на який перейшло від виробника продукції - товариства з обмеженою відповідальністю В«Карпатська КерамікаВ» до покупця за наслідками його поставки, не обґрунтовують оскаржуваного рішення, оскільки метою придбання таких послуг є збільшення обсягів продажу товарів торгової марки позивача, а отже понесені ним, як виробником товару, витрати на придбання таких послуг є витратами на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

Пунктом 138.1 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Статтею 138 цього Кодексу встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункту 138.1.1 пункту 138.1).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт138.4).

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (пункт 138.6).

Відповідно до підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів (підпункт "г").

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку закріплено статтею 139 Податкового кодексу України. Так, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9).

Як уже встановлено судом, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів (видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, актів виконання робіт (надання послуг), платіжних доручень), які підтверджують факт правомірності формування позивачем валових витрат та витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем у 2014 році правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, понесені ним у зв'язку з придбанням у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" товару (плівки термоусадчої), у сумі 301 484 гривень, а також витрати за надані товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" послуги по організації просування керамічної плитки торгової марки позивача у сумі 137 682 гривень, що виключає допущення платником податку завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за вказаний період на 439 166 гривень.

Як наслідок, відповідачем протиправно зменшено товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 439 166 гривень, а тому податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області підлягає скасуванню, а позовна вимога у цій частині - до задоволення.

Підстави виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту регламентовано розділом V Податкового кодексу України.

Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно абзацу 1 пункту 198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг(підпункт "а" пункту 200.4).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту у 2014 році 60 296, 90 гривень та 27 536, 43 гривень податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку із придбанням товару у товариства з обмеженою відповідальність "Укрхімгруп" та послуг у товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", що виключає заниження товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" податку на додану вартість за вказаний період на 62 278 гривень та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року на 1 446 гривень, за серпень 2014 року на 7 544 гривень, за жовтень 2014 року на 7 461 гривень, за листопад 2014 року на 22 821 гривень.

При цьому суд зазначає, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем здійснено у відповідності до фактичних господарських операцій, що мали місце між ним і товариством з обмеженою відповідальністю ''Укрхімгруп'' та товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", потягли за собою зміни в зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначення відповідачем, оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням №0000302200 від 21.05.2015 року грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість та зменшення податковим повідомленням-рішенням №0000322200 від 21.05.2015 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, повністю виключає зі складу податкового кредиту реально понесені позивачем витрати та сплачений податок на додану вартість за фактичними, реальними господарськими операціями.

За таких обставин, відповідачем протиправно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 39 272 гривень, а також збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 62 278 гривень та, як наслідок, нараховано штраф у розмірі 31 139 гривень, а тому податкові повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №0000302200 та №0000322200 від 21.05.2015 року підлягають скасуванню.

Звернені до відповідача позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до задоволення не підлягають, оскільки повністю охоплюються вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, до якого позивач звернув позовні вимоги, спрямовані на захист своїх порушених інтересів у даних правовідносинах

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000302200 від 21.05.2015 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 62 278 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 31 139 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000312200 від 21.05.2015 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у розмірі 439 166 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000322200 від 21.05.2015 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 39 272 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 19 636 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 27.07.2015 року.