Ухвала

від 06.10.2015 по справі 809/2636/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 р. Справа № 876/8615/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень за №№000031220, 0000302200, 0000322200 від 21.05.2015 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення за №0000302200 від 21.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 62 278 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 31 139 гривень; за №0000312200 від 21.05.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 439 166 гривень та за №0000322200 від 21.05.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 39 272 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 636 гривень. Вважає визначення вказаних грошових зобов'язань безпідставними, оскільки позивачем фактично здійснено придбання у товариства з обмеженою відповідальність "Укрхімгруп" плівки поліетиленової термоусадчої на загальну суму 361 781, 36 гривень, в тому числі податок на додану вартість 60 296, 90 гривень, яка в подальшому була використана при пакуванні виробленої позивачем продукції плитки керамічної. Позивачем також придбано у товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" послуги щодо просування товару торгової марки позивача в регіонах України на загальну суму 166 218, 59 гривень, в тому числі податок на додану вартість 27 536, 43 гривень. Реальність господарських операцій із вказаними контрагентами підтверджується належно оформленими фінансово-бухгалтерськими документами, які є підставою для податкового обліку та відповідно до яких позивачем віднесено вартість придбаної продукції та послуг і сплачений податок на додану вартість до складу валових витрат і від'ємного значення з податку на додану вартість. Просив позов задоволити.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №0000302200 від 21.05.2015 року про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 62 278 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 31 139 гривень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №0000312200 від 21.05.2015 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у розмірі 439 166 гривень. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення за №0000322200 від 21.05.2015 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 39 272 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 19 636 гривень. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" 12.07.2002 року зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, 16.07.2002 року взяте на податковий облік як платник податків, з 16.07.2002 року до 31.12.2014 року було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №13099173 від 16.07.2002 року,індивідуальний податковий номер 3201488809162.

З 10.03.2015 року до 30.04.2015 року відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За наслідками перевірки складено акт від №674/22-00/32014889, в якому зафіксовано порушення позивачем, а саме: підпункту 138.1.11, пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.6, підпункту 138.8.1 пункту 138.8, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів2.1, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 439 166 гривень, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податку на додану у сумі 62 278 гривень, а саме, та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року на 1 446 гривень, за серпень 2014 року на 7 544 гривень, за жовтень 2014 року на 7 461 гривень, за листопад 2014 року на 22 821 гривень.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0000302200 від 21.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 62 278 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 31139 гривень; за №0000312200 від 21.05.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 439 166 гривень та за №0000322200 від 21.05.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 39 272 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 636 гривень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За таких обставин, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Разом з тим, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Апеляційним судом встановлено, що одним з видів діяльності, які мало право здійснювати товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" є оптова торгівля хімічними продуктами та іншими проміжними продуктами, що відповідає предмету операцій між позивачем та згаданим контрагентом.

Придбану у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" плівку поліетиленову термоусадчу позивач використовував при пакуванні виробленої ним продукції плитки керамічної, що відображено у матеріальних звітах по використанню напівфабрикату та матеріалів на виготовлення плитки керамічної за лютий та за період березня-жовтня 2014 року.

Таким чином, апеляційним судом встановлена фактичність придбання позивачем товару (плівки поліетиленової термоусадчої) на суму 361781, 36 гривень, в тому числі податок на додану вартість 60 296, 90 гривень, у товариства з обмеженою відповідальністю "Урхімгруп" та його використання в своїй господарській діяльності,що свідчить про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали в часі триваючий характер, не містять ознак їх одномоментного відображення в бухгалтерському обліку, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Урхімгруп", спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання позивачем продукції понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

27.12.2013 року позивачем (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (виконавець) укладено договір надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) №269560, за умовами якого з метою подальшого просування та збільшення обсягу продажів товарів, що виробляються замовником за договорами поставки між замовником та виконавцем, виконавець надає замовнику інформаційні, маркетингові та інші послуги.

Предметом даного Договору є надання виконавцем послуг щодо просування товару (торгової марки) в регіонах України на умовах, передбачених договором.

Послуги щодо просування товару (торгової марки) передбачають розміщення товару на окремих стендах, на торцях, в шоу румах та на подіумах виконавця; надання консультаційної інформації (в усній формі або іншій формі погодженій сторонами) щодо: поденного формування виконавцем споживчого кошику покупця; проведення інформаційного обслуговування товарів, які постачаються замовником, та цільового опитування клієнтів, як фактичних так і потенційних; залишку товарів на стелажах гіпермаркету; періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів виконавця та інформування про зміну попиту на товари, що постачаються замовником; аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції; аналізу результатів маркетингових досліджень, формування висновків і рекомендацій.

Надання послуг за цим Договором підтверджується актом прийому-передачі послуг та звітом, які оформлюються виконавцем та підписуються сторонами протягом 5 робочих днів від дати оформлення.

Відповідно до розділу 4 Договору розмір оплати за послуги по організації просування товарів (торгової марки) узгоджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі послуг та звіту про надані послуги. Оплата послуг за Договором сплачується замовником шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок виконавця, не пізніше 10 календарних днів з дати виставлення такого рахунку.

На виконання умов Договору від 27.12.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" вжито ряд заходів з метою популяризації товару торгової марки товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка" на ринку України, зокрема, розміщено плитку керамічну даного виробника на окремих стелажах та площах в гіпермаркетах мережі товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" в цілому по Україні, створено окремі стенди з товаром замовника та інформацією про характеристику товару, проведено інформування покупців про переваги товару замовника.

Результати наданих товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" послуг по організації просування плитки керамічної торгової марки товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська кераміка" відображено у звітах від 21.10.2014 року та від 24.12.2014 року, що містять відомості про гіпермаркети мережі товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", в яких проводились послуги по просуванню товару торгової марки замовника.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" крім того розроблено Інструкцію по списанню виклейки на експозицію по постачальнику товариству з обмеженою відповідальністю "Карпатська Кераміка", а також Технологічний процес про проведення виклейки зразків продукції замовника для внутрішнього використання.

Судова колегія звертає також увагу на посилання відповідача в акті перевірки від 12.05.2015 року про те, що вказані послуги знаходяться поза межами господарської діяльності позивача, позаяк полягають у здійсненні передпродажних заходів з просування товару, право власності на який перейшло від виробника продукції - товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська Кераміка до покупця за наслідками його поставки, не обґрунтовують оскаржуваного рішення, оскільки метою придбання таких послуг є збільшення обсягів продажу товарів торгової марки позивача, а отже понесені ним, як виробником товару, витрати на придбання таких послуг є витратами на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

Згідно пункту 138.1 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 138 цього Кодексу встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункту 138.1.1 пункту 138.1).

Відповідно до підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів (підпункт "г").

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку закріплено статтею 139 Податкового кодексу України. Так, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9).

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у 2014 році правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, понесені ним у зв'язку з придбанням у товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімгруп" товару (плівки термоусадчої), у сумі 301 484 гривень, а також витрати за надані товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" послуги по організації просування керамічної плитки торгової марки позивача у сумі 137 682 гривень, що виключає допущення платником податку завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за вказаний період на 439 166 гривень.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року у справі №809/2636/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.10.2015 року