Постанова

від 21.07.2015 по справі 810/2683/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року 810/2683/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 хлібопродукт" до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 хлібопродукт" з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення №0001172200 від 15.06.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі ОСОБА_1 № 186/22-011/25412361 від 29.05.2015 р. «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження відомостей від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «БК «Росант» за січень місяць 2014 р.» ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0001172200 від 15.06.2015 р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 170133,00 грн. та нарахування 113422,00 грн. штрафних санкцій, всього визначено зобов'язань на суму 56711,00 грн.

ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» не погоджується з висновками ОСОБА_1 ОДПІ № 186/22-011/25412361 від 29.05.2015 р. про порушення підприємством податкового законодавства у зв'язку із формуванням податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ «БК «Росант», у зв'язку з розбіжностями у звітності, а тому нереальністю, в наслідок чого ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» нібито порушило статті 14, 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України та ст.. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки ці висновки не відповідають фактичним обставинам та не мають підстав.

На думку позивача, відповідач протиправно зробив висновки про нереальність правочинів, які були укладені між позивачем та ТОВ "БК "Росант". Стверджує, що всі укладені позивачем угоди були реальні та виконані сторонами в повному обсязі.

Представник позивача до початку судового розгляду справи 21.07.2015 року надав суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач позов не визнав, 14.07.2015 року подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що правочини між позивачем та ТОВ "БК «Росант» за січень 2014р. здійснені без мети настання реальних наслідків, реальне вчинення господарських операцій відсутнє. Зазначає, що в ході проведення перевірки позивача податковим органом було виявлено ряд порушень податкового законодавства, що відображено в ОСОБА_1 перевірки, у зв'язку з чим відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення.

Крім того, в запереченнях відповідач просив суд розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 хлібопродукт» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 28.05.2015 року по 29.05.2015 року, ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п. 75.1, ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, ст. 78, п. 82.2 ст.82 Податкового Кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження відомостей від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «БК «Росант» (код ЄДРПОУ 36309239) за січень місяць 2014р.

За результатами перевірки складено ОСОБА_1 від 29.05.2015 року №186/22-011/25412361 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 хлібопродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження відомостей від особи, о яка мала правові відносини з ТОВ «БК «Росант» за січень 2014 року"

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродуктВ» : ст. 14, ст. 185. ст. 187, cт. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року ), внаслідок чого по взаємовідносинам с ТОВ «Росант» завищено суму податкового кредиту за січень 2014 р. на суму 113422 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 113422грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на аналізі нище зазначених документів, які надійшли до податкового органу, а саме:

Акт від ДПІ Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.05.2014 №518/26-58-22-07-17/36309239 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Росант» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за січень 2014 р.», висновком якого не підтверджено задекларовані ТОВ «БК «Росант» (код за ЄДРПОУ 36309239) податкові зобов'язання з ПДВ за січень 2014 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968);

Акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 р. № 1011/26-55-22-07/37265968 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сібол» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарських відносин за січень - лютий 2014 року, висновками якого не підтверджено реальність проведення господарських операцій з контрагентами за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року;

Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року по справі №826/9830/14.

На підставі аналізу зазначених документів відповідач прийшов до висновку, що договори укладені позивачем з ТОВ «БК «Росант» не є реальними.

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договором, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки від 29.05.2015 року №186/22-011/25412361 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2015 року №0001172200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 113422 грн. та нараховані штрафні санкції - 56711 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення такими, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

В ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» за січень місяць 2014р. та під час судового розгляду справи встановлено , що позивач мав фінансово - господарські відносини з ТОВ «БК «Росант» (код ЄДРПОУ 36309239) щодо здійснення будівельно-монтажних робіт на ВП "Птахофабрика "Вінницький бройлер" по влаштуванню мережі водопроводу та каналізації.

Так, ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» заключило з ТОВ «БК «Росант» Договір підряду №850 від 05.11.2012 року, згідно якого ПАТ "ОСОБА_1 Хлібопродукт", надалі іменується «Замовник», в особі директора відокремленого підрозділу «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 11.09.2012 року, з однієї сторони, та ТОВ «БК «Росант», надалі іменується «Підрядник», в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, з метою виконання відокремленим підрозділом «Птахофабрика «Вінницький бройлер» функцій забезпечення будівництва, уклали договір про наступне: Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується у межах договірної ціни, на свій ризик, в установлений Договором строк, відповідно до проектної документації виконати роботи з влаштування каналізації та водопроводу насосної станції та резервуарами для води на об'єкті будівництва бригади з вирощування курчат бройлерів №6 та території Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту.

Вартість робіт узгоджена Сторонами в Договірній ціні.

Загальна вартість робіт, що є предметом Договору, становить - 139 454,54 грн., в.т.ч. ПДВ 20% - 23 242,42 грн.

Остаточна загальна вартість робіт за Договором визначається Сторонами на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2в.

Розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником поетапно проміжними платежами по мірі виконання робіт на підставі ОСОБА_1 виконаних робіт по формі КБ-2в, а також довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.

Договір вступає в дію з моменту підписання Сторонами та діє до повного виконання.

Крім того, сторонами взятих на себе зобов'язань, згідно Договору підряду №727 від 08.08.2013 року, згідно якого ПАТ "ОСОБА_1 Хлібопродукт", надалі іменується «Замовник», в особі директора відокремленого підрозділу «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 11.09.2012 року, з однієї сторони, та ТОВ «БК «Росант», надалі іменується «Підрядник», в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, з метою виконання відокремленим підрозділом «Птахофабрика «Вінницький бройлер» функцій забезпечення будівництва, уклали договір про наступне: Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується у межах договірної ціни, на свій ризик, в установлений Договором строк, відповідно до проектної документації виконати роботи з влаштування мереж водопостачання В1, мереж каналізації (К1, К2, КЗ), влаштування каналізації та водопроводу насосної станції водопостачання з резервуарами для води та санпропускника, каналізації майданчика для збору сміття на об'єкті будівництва Бригади з вирощування курчат - бройлерів №2 на території Михайлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Загальна вартість робіт з влаштування мереж водопостачання В1, мереж каналізації (К1, К2, КЗ), влаштування каналізації та водопроводу насосної станції водопостачання з резервуарами для води та санпропускника, каналізації майданчика для збору сміття узгоджена Сторонами в Договірній ціні №1 та складає-927 000,00 грн., в.т.ч. ПДВ 20% - 154 500,00 грн.

Вартість робіт з організації будівельно-монтажних робіт на майданчику, узгоджена Сторонами в Договірній ціні №2 та складає - 103 000,00 грн., в.т.ч. ПДВ - 17 166,67 грн.

Загальна вартість робіт, що є предметом Договору, становить - 1 030 000,00 грн., в.т.ч. ПДВ 20% - 171 666,67 грн.

Остаточна загальна вартість робіт за Договором визначається Сторонами на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2в.

Розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником поетапно проміжними платежами по мірі виконання робіт на підставі ОСОБА_1 виконаних робіт по формі КБ-2в, а також довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.

ПАТ "ОСОБА_1 Хлібопродукт", надалі іменується «Замовник», в особі директора відокремленого підрозділу «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПАТ «ОСОБА_1 хлібопродукт» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 11.09.2012 року, з однієї сторони, та ТОВ «БК «Росант», надалі іменується «Підрядник», в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, з метою виконання відокремленим підрозділом «Птахофабрика «Вінницький бройлер» функцій забезпечення будівництва, уклали договір підряду №874 від 13 листопада 2012 року.

Згідно умов зазначеного договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується у межах договірної ціни, на свій ризик, в установлений Договором строк, відповідно до проектної документації виконати роботи з влаштування внутрішньо-майданчикових мереж побутової каналізації (К1) , дощової каналізації (К2) та виробничої каналізації на об'єкті будівництва бригади з вирощування курчат-бройлерів №6 та території Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області за межами населеного пункту.

Вартість робіт узгоджена Сторонами в Договірній ціні.

Загальна вартість робіт, що є предметом Договору, становить - 264245, 30 грн., в.т.ч. ПДВ 20% - 44040, 88 грн.

Остаточна загальна вартість робіт за Договором визначається Сторонами на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2в.

Розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником поетапно проміжними платежами по мірі виконання робіт на підставі ОСОБА_1 виконаних робіт по формі КБ-2в, а також довідок про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.

Договір вступає в дію з моменту підписання Сторонами та діє до повного виконання.

На виконання договірних зобов'язань ТОВ «БК «Росант» виконало роботи передбачені зазначеними договорами, а позивач оплати їх.

Так, на виконання умов даних договорів були виписані податкові накладні: №1 від 14.01.2014 року на загальну суму 65764, 54 грн. в тому числі ПДВ - 10960, 76 грн, №6 від 14.01.2014 року на загальну суму 65968 грн, в тому числі ПДВ - 10994, 67 грн, №7 від 14.01.2014 року на суму 393717, 33 грн, в тому числі ПДВ - 65619, 56 грн, №10 від 17.01.2014 року на суму 155082, 68 грн. в тому числі ПДВ -25847, 11 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за період січень місяці 2014 року відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, та даним декларації з ПДВ.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивачем було надано під час перевірки та суду наступні документи: Договори підряду № 874 від 13.11.2012 р., № 727 від 08.08.2013 року, №850 від 05.11.2012 року, ОСОБА_1 приймання -передачі фронту робіт від 5 листопада 2012 року, правила дотримання вимог виробничої санітарії, охорони праці, охорони навколишнього природного середовища та безпеки підприємства, Договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати за січень 2014 року, ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, №1 від 14.01.2014 року на загальну суму 65764, 54 грн. в тому числі ПДВ - 10960, 76 грн, №6 від 14.01.2014 року на загальну суму 65968 грн, в тому числі ПДВ - 10994, 67 грн, №7 від 14.01.2014 року на суму 393717, 33 грн, в тому числі ПДВ - 65619, 56 грн, №10 від 17.01.2014 року на суму 155082, 68 грн. в тому числі ПДВ -25847, 11 грн, платіжне доручення №28537002 від 17 січня 2014 року, платіжне доручення №28537001 від 17 січня 2014 року , акт 3282 про залік зустрічних однорідних вимог та погашення заборгованості від 17 лютого 2014 року, оборотно-сальдову відомість, карточку рахунку за січень 2014 року, ОСОБА_1 готовності об'єкту до експлуатації №8 за серпень 2014 року, сертифікат серії ІУ №165142380905, технічний паспорт на комплекс будівель та споруд Бригада №2 з вирощування курчат бройлерів, ОСОБА_1 готовності об'єкта до експлуатації 35 за червень 2014 року, сертифікат серії ІУ №165142030444, технічний паспорт на комплекс будівель та споруд Бригада №6 з вирощування курчат бройлерів.

Також, судом встановлено. що ТОВ «БК «Росант» зареєстровано як юридичну особу 23.12.2008 року Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією та в період з 09.03.2011 року по 09.03.2014 року мало ліцензію Серії АГ 3575030 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури ( за переліком робіт згідно з додатком) та Дозвіл №1169.11.32-45.21.1 на виконання робіт підвищеної небезпеки, який діє з 26.07.2011 року по 26.07.2016 року.

Основними видами діяльності ТОВ "Будівельна компанія "Росант" є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші будівельно-монтажні роботи, інші роботи із завершення будівництва, інші спеціалізовані будівельні роботи, будівництво житлових і нежитлових будівель.

Тобто, позивачем податковому органу під час проведення перевірки та суду надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій з ТОВ «БК «Росант».

Крім того, перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості.

Як вбачається зі змісту ОСОБА_1 перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача податковим органом не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи податковим органом не проаналізовано.

Таким чином, здійснення господарських операцій позивачем із ТОВ «БК «Росант» підтверджується наданими ним документами.

Виконання сторонами договірних зобов'язань та наявність документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення господарських операцій за Договорами, у тому числі, податкових накладних ТОВ «БК «Росант», є підставою для включення до податкового кредиту позивача сум ПДВ за січень 2014 року - 113422, 10 грн.

Таким чином, оскільки господарські операції із контрагентом ТОВ «БК «Росант» виконувались згідно з належним чином укладеними Договорами, що підтверджується вказаними вище документами, висновок про фактичне невиконання Договорів, укладених між позивачем та ТОВ «БК «Росант» є безпідставним.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача та ТОВ «БК «Росант» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Щодо висновку відповідача про завищення суми податкового кредиту позивачем суд зазначає таке.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд звертає увагу, що факт вчинення позивачем певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку підтверджується первинними документами платника податків.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до статті 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

В ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання первинних документів.

Так, наявні в матеріалах справи договори, податкові накладні, ОСОБА_1, платіжні документи , в силу Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

За визначенням пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товару позивачу.

Відтак, правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «БК «Росант» підтверджується податковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи та відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

За приписами пунктів 200.1, 200.4, 200.6 та 200.7 статті 200 Податкового кодексу бюджетному відшкодуванню у звітному (податковому) періоді підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з вимогами пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, та/або сума залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З метою встановлення фактів здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом.

Також суд враховує положення статті 18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» , згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження показників податкового обліку, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

Такий висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що В«платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власностіВ» .

Отже, оскільки позивачем спірні суми ПДВ сформовані на підставі дійсних податкових накладних контрагента позивача, висновок відповідача про порушення позивачем ст. 14, ст. 185. ст. 187, cт. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України є безпідставним.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню.

Водночас, судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірних господарських операції суд витребував у податкового органу докази, які можуть підтвердити доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків.

Проте, при розгляді даної справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких належних доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Суд звертає увагу, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу (аналогічна позиція наведена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Податковим органом не доведено, що спірні господарські операції не є реальними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу про нереальність договорів ґрунтується виключно на ОСОБА_1 перевірки інших податкових органів а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Позивачем надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Таким чином , судові витрати підлягають стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №0001172200 від 15.06.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 хлібопродукт" сплачений ним судовий збір у сумі 340 (триста сорок) грн. 27 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.