Постанова

від 04.12.2012 по справі 2а-8250/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 р. № 2а-8250/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

представників позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс»до ДПІ в Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2012 р. №0002862321, №0002872321 та №0002882321.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та валових витрат підприємства за наслідками господарських операцій з ОСОБА_3 «Віктор Ко», ПП «Воллі», ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс», ОСОБА_3 «Втордеревпром»та ОСОБА_3 «Екопласт Львів»є безпідставними. Позивач вважає, що твердження про відсутність реального настання наслідків за договорами з переліченими вище контрагентами не відповідають дійсності та спростовуються долученими до матеріалів справи первинними документами, яких відповідач не врахував під час перевірки та внаслідок невірного трактування положень цивільного законодавства дійшов висновків про нікчемність правочинів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві та письмових пояснень.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує невідповідністю задекларованих наслідків господарських операцій з ОСОБА_3 «Віктор Ко», ПП «Воллі», ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс», ОСОБА_3 «Втордеревпром»та ОСОБА_3 «Екопласт Львів»у податковому обліку ОСОБА_3 «Мегабудмакс»фактичним обставинам, вважає фінансово-господарські операції з вказаними контрагентами нікчемними правочинами (безтоварними), та такими що вчинено без наміру створення правових наслідків, що обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного кодексу України ).

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов та письмових поясненнях, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи:

ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку ОСОБА_3 «Мегабудмакс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за наслідками якої складено акт від 23.08.2012 р. №1391/22-20/36416836.

Як вбачається з акта перевірки, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем:

п.п.4.1.1, п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, ОСОБА_3 «Мегабудмакс»завищено валовий дохід за рахунок проведення операцій без реальності їх здійснення в 2009 році, за 9-ть місяців 2010 року на загальну суму 952815 грн.;

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ОСОБА_3 «Мегабудмакс»завищено валові витрати за рахунок проведення операцій без реальності їх здійснення в 2009 році, за 9-ть місяців 2010 року на загальну суму 952815 грн.;

п.1.4 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, ОСОБА_3 «Мегабудмакс»завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок проведення операцій без реальності їх здійснення в 2009 році, за 9-ть місяців 2010 року на загальну суму 190563 грн.;

п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ОСОБА_3 «Мегабудмакс»завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок проведення операцій без реальності їх здійснення в 2009 році, за 9-ть місяців 2010 року на загальну суму 190563 грн.;

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ОСОБА_3 «Мегабудмакс»занижено податок на прибуток на загальну суму 26000 грн., в тому числі за ІV квартал 2009 року в сумі 26000 грн.;

п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, ОСОБА_3 «Мегабудмакс»занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 125080 грн., у тому числі за жовтень 2009 року в сумі 35342 грн., листопад 2009 року в сумі 49735 грн., листопад 2011 року в сумі 39536 грн., грудень 2011 року в сумі 467 грн., та встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за червень 2012 року в сумі 5412 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення від 07.09.2012 року:

- №0002862321, яким позивачу збільшено суму грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємства на загальну суму 32500 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 26000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6500 грн.;

- №0002872321, яким позивачу збільшено суму грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 156350 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 125080 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 31270 грн.;

- №0002882321, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7242 грн.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 «Мегабудмакс»проводило взаєморозрахунки із наступними підприємствами, по яких задокументовано нікчемні правочини, а саме: ОСОБА_3 «Віктор Ко»(ЄДРПОУ 20799703), ПП «Воллі»(ЄДРПОУ 34029609), ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс»(ЄДРПОУ 30444793), ОСОБА_3 «Втордеревпром»(ЄДРПОУ 25560778), ОСОБА_3 «Екопласт Львів»(ЄДРПОУ 33196220). В ході перевірки було використано наступні акти перевірок, а саме: акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 30.12.2010 р. №3282/23-2/20799703 «Про результати позапланової виїзної перевірки ОСОБА_3 «Віктор Ко»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.11.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.11.2010 р.». За результатами перевірки встановлено: ОСОБА_3 «Віктор Ко»відобразило господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцями, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними; довідка ДПІ у Франківському районі м. Львова від 23.08.2011 р. №1559/23-4/34029609 про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року. За результатами перевірки встановлено: ПП «Воллі»відобразило господарські операції щодо придбання товарі (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними; акт ДПІ у Франківському районі м. Львова від 20.07.2011 р. №01260/23-4/34029509 про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за травень 2011 року. За результатами перевірки встановлено: ПП «Воллі»відобразило господарські операції щодо придбання товарі (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними; акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 22.09.2010 р. №2384/23-2/30444793 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р.». За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а саме у ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс»відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, відповідно, не підтверджено як операції із придбання, так і операції з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям; акт ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 24.09.2010 р. №2268/23-2/25560778 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ОСОБА_3 «Втордеревпром»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.11.2010 р.». За результатами перевірки встановлено: ОСОБА_3 «Втордеревпром»відобразило господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцями, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними. ПП «Втордеревпром»декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств, в яких відсутні трудові ресурси, які приймали б участь у передачі продукції (наданні робіт, послуг), а також відсутність у ПП «Втордеревпром»основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, вказує про неможливість фактичного отримання та продажу товарів (робіт, послуг); акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 30.12.2010 р. №3315/23-2/33196220 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ОСОБА_3 «Екопласт Львів»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 04.11.2010 р.». За результатами перевірки встановлено: ОСОБА_3 «Екопласт Львів»відобразило господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та подальшого їх продажу покупцями, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, у редакції, що діяла на момент здійснення спірних господарських операцій, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.5.1 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 Закону №334, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.11.3.1 Закону №334, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, у редакції, що діяла на момент здійснення спірних господарських операцій, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.1.8 Закону №168, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.7.2.3 Закону №168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.7.3.1 Закону №168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.7.4.1 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.7.1 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ПК України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1 ПК України , платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п.201.6 ПК України , податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.7 ПК України , податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.201.10 ПК України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ОСОБА_3 «Мегабудмакс»сформувало податковий кредит за серпень-вересень 2010 року в сумі 157977,00 грн., а також валові витрати за третій квартал 2010 року в сумі 789885,00 грн. на підставі податкових накладних та актів приймання виконаних робіт, отриманих від ОСОБА_3 «Віктор Ко» по факту виконання ремонтно-будівельних робіт, а саме: за договором №3/08 від 03.08.2010 р. (будівництво виробничих приміщень у м. Дрогобичі Львівської області) сторони підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 23.08.2010 р., позивач отримав податкову накладну №1405 від 23.08.2010 р.; за договором №3/8/2 від 06.09.2010 р. (поточний ремонт приміщень ЛОБ для дітей по вул. Винниченка, 1 в м. Львові) сторони підписали акти приймання виконаних робіт б/н від 27.09.2010 р., б/н від 27.09.2010 р., позивач отримав податкові накладні №1058 від 27.09.2010 р., №1061 від 28.09.2010 р.; за договором №3/08/5 від 06.09.2010 р. (капітальний ремонт спального та навчального корпусів) сторони підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 27.09.2010 р., позивач отримав податкову накладну №1057 від 27.09.2010 р.; за договором №3/8/1 від 06.09.2010 р. (реконструкція приміщень ДНЗ «Барвінок»на вул. Шафарика, 15) сторони підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 28.09.2010 р., позивач отримав податкову накладну №1059 від 28.09.2010 р.; за договором №3/8/4 від 06.09.2010 р. (капітальний ремонт вікон Старосамбірської ЗСШ №1 на вул. Шевченка, 14) сторони підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 28.09.2010 р., позивач отримав податкову накладну №1060 від 28.09.2010 р.; за договором №3/08/6 від 06.09.2010 р. (ремонт покрівлі будинків на території ЛКП «Житловик»-С, вул. Хоткевича, 32) сторони підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 28.09.2010 р., позивач отримав податкову накладну №1060 від 28.09.2010 р. Перераховані акти приймання виконаних робіт та податкові накладні оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996 та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.04.1995 р. Виконання субпідрядних ремонтно-будівельних робіт за договорами про будівництво виробничих приміщень у м. Дрогобичі Львівської області, ремонт приміщень ЛОБ для дітей по вул. Винниченка, 1 в м. Львові, ремонт спального та навчального корпусів, реконструкцію приміщень ДНЗ «Барвінок»на вул. Шафарика, 15, ремонт вікон Старосамбірської ЗСШ №1 на вул. Шевченка, 14, ремонт покрівлі будинків на території ЛКП «Житловик»-С, вул. Хоткевича, 32, підтверджуються актами приймання виконаних робіт та довідками про їх вартість встановленої форми та змісту, копії яких долучено до матеріалів справи.

ОСОБА_3 «Мегабудмакс»сформувало податковий кредит за травень-липень 2011 року в сумі 41833,00 грн. на підставі податкових накладних №141 від 31.05.2011 р., №176 від 30.06.2011 р., №175 від 30.06.2011 р., №36 від 13.07.2011 р., №46 від 14.07.2011 р., №54 від 15.07.2011 р. та актів приймання виконаних робіт б/н від 31.05.2011 р., б/н від 30.06.2011 р., б/н від 30.06.2011 р., від 13.07.2011 р., від 13.07.2011 р., отриманих від ПП «Воллі»по факту виконання ремонтно-будівельних робіт за договором №1/05 від 03.05.2010 р. (виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єкті «Добудова Буської ЗОШ 1-3 ст. №2», м. Буськ Львіської області, вул. Шкільна»). Перераховані акти приймання виконаних робіт та податкові накладні оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996 та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.04.1995 р. Виконання субпідрядних ремонтно-будівельних робіт за договором про виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єкті «Добудова Буської ЗОШ 1-3 ст. №2», м. Буськ Львіської області, вул. Шкільна, підтверджуються актами виконаних робіт та довідками про їх вартість встановленої форми та змісту, копії яких долучено до матеріалів справи.

ОСОБА_3 «Мегабудмакс»сформувало податковий кредит за жовтень 2009 року в сумі 35342,00 грн., а також валові витрати за 2009 рік в сумі 75000,00 грн. на підставі податкової накладної №1030000036 від 30.10.2009 р. та актів приймання виконаних робіт №3-10-30037, №4-10-30037/1, №5-10-30037/2, №6-10-30037/3, №7-10-30037/4, №8-10-30037/5, №9-10-30037/6, №10-10-30037/7, №11-10-30037/8 від 30.10.2009 р., отриманих від ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс»по факту виконання ремонтно-будівельних робіт за договором підряду від 03.08.2009 р. №3/08 (виконання ремонтно-будівельних робіт на об'єкті «Прибудова внутрішніх туалетів до навчального корпусу для Самбірського державного педагогічного корпусу»). Перераховані акти приймання виконаних робіт та податкова накладна оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996 та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.04.1995 р. Виконання субпідрядних ремонтно-будівельних робіт на об'єкті «Прибудова внутрішніх туалетів до навчального корпусу для Самбірського державного педагогічного корпусу»підтверджуються актами приймання виконаних робіт та довідками про їх вартість встановленої форми та змісту, копії яких долучено до матеріалів справи.

ОСОБА_3 «Мегабудмакс»сформувало податковий кредит за серпень 2010 року в сумі 24000,00 грн., а також валові витрати за три квартали 2010 року в сумі 120000,00 грн. на підставі податкової накладної №1934 від 19.08.2010 р. та акту приймання виконаних робіт б/н від 03.08.2010 р., отриманих від ОСОБА_3 «Екопласт Львів»по факту виконання ремонтно-будівельних робіт за договором від 06.09.2010 р. №05/08/1 (виконання поточного ремонту приміщень Самбірського педагогічного коледжу). Перераховані акт приймання виконаних робіт та податкова накладна оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996 та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.04.1995 р. Виконання субпідрядних ремонтно-будівельних робіт за договором про виконання поточного ремонту приміщень Самбірського педагогічного коледжу підтверджуються актом виконаних робіт та довідкою про їх вартість встановленої форми та змісту, копії яких долучено до матеріалів справи.

ОСОБА_3 «Мегабудмакс»сформувало податковий кредит за жовтень-грудень 2009 року в сумі 58321,00 грн., а також валові витрати за 2009 рік в сумі 71930,00 грн. на підставі податкових накладних та актів приймання виконаних робіт, отриманих від ОСОБА_3 «Втордеревпром»по факту виконання ремонтно-будівельних робіт, а саме: за договором №9/10 від 09.10.2009 р. (ремонтно-оздоблюальні роботи в приміщенні ПП «Агросоюз-Захід») сторони підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 30.10.2009 р., позивач отримав податкову накладну №1030000036 від 30.10.2009 р.; за договором №5/10 від 05.10.2009 р. (капітальний ремонт приміщень адміністративно-побутового корпусу Самбірської птахофабрики) сторони підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 30.11.2009 р., позивач отримав податкову накладну №1130000019 від 30.11.2009 р.; за договором №07/12 від 07.12.2009 р. (реконструкція з добудови школи в с. Ролів Дрогобицького ройону Львівської області (проведення підготовчих робіт та проведення зовнішніх мереж)) сторони підписали акт приймання виконаних робіт б/н від 29.12.2009 р., позивач отримав податкову накладну №1229000005 від 29.12.2009 р. Перераховані акти приймання виконаних робіт та податкові накладні оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996 та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.04.1995 р. Виконання субпідрядних ремонтно-будівельних робіт за договорами про виконання ремонтно-оздоблювальних робіт в приміщенні ПП «Агросоюз-Захід», капітальний ремонт приміщень адміністративно-побутового корпусу Самбірської птахофабрики, реконструкцію школи в с. Ролів Дрогобицького району Львівської області (проведення підготовчих робіт та проведення зовнішніх мереж) підтверджуються актами виконаних робіт та довідками про їх вартість встановленої форми та змісту, копії яких долучено до матеріалів справи.

Сплата грошових зобов'язань від ОСОБА_3 «Мегабудмакс»за виконані ремонтно-будівельні роботи по вказаних договорах підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Як вказано в акті перевірки, не заперечується представником відповідача, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, операції з вказаними контрагентами були відображені позивачем у бухгалтерському обліку.

Як зазначено на офіційному сайті ДПА України, ОСОБА_3 «Віктор Ко», ПП «Воллі», ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс», ОСОБА_3 «Втордеревпром», ОСОБА_3 «Екопласт Львів» на момент здійснення фінансово-господарських операцій з ОСОБА_3 «Мегабудмакс»по виконанню робіт були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а відтак мали право виписувати податкові накладні.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч.1, 3 ст.9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Наявні у позивача ОСОБА_3 «Мегабудмакс»документи, зокрема договори, довідки про вартість виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій, є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Враховуючи вищенаведені норми, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою використання їх у господарській діяльності. Закон не ставить в залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умови для формування податкового кредиту. Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відображення операцій, які досліджуються, у податковому обліку та бухгалтерському обліку позивача свідчить про те, що він прийняв участь у господарській діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України «Господарська діяльність та господарські відносини», оскільки проведені операції направлені на розширення діяльності товариства, у майбутньому матимуть вплив на стан його активів і, відповідно, зростання власного капіталу, що підпадає під визначення господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за період що перевірявся були надані податкові накладні, які не мали недоліків та, прядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством. Відтак, дані обставини спростовують заперечення органу державної податкової служби, оскільки норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять жодної вимоги щодо включення або не включення податкових накладних до складу податкового кредиту того чи іншого звітного періоду покупцем.

Системний аналіз вищезазначених норм та документів, наявних в матеріалах справи (довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних) дає підстави зробити висновок, що документи, відповідають критеріям первинного документу, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарських операцій.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази, подані позивачем переконують у підставності позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) покликається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Відповідно до статей 49 , 70 КАС України , сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

По суті даного спору Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок. Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету у разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в складі ціни товару. ПДВ, яке включене в ціні товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту чи бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Вимога п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Слід зазначити, що в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»(підготовлено на підставі аналізу вивчення та узагальнення причин скасування Верховним Судом України судових рішень Вищого адміністративного суду України, переглянутих за винятковими обставинами у 2009 році) обумовлено що «…при цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визначення неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст.19 Конституції України , правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України , є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків.

Щодо посилання відповідача на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 р. у кримінальній справі № 1-104/11, якою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» , а справу про їх обвинувачення закрито, слід зазначити, що вказана постанова не містить відомостей про визнання вказаних осіб винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів чи щодо фіктивності правовідносин очолюваних ними підприємств із позивачем у даному спорі. Крім того, з даного рішення не вбачається, що при розгляді даної кримінальної справи досліджувались та брались до уваги господарські операції з позивачем, та за який період досліджувались господарські операції.

Частиною 4 статті 72 КАС України визначено, що саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатись як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

Отже, норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого ( не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Визнання в подальшому недійсними установчих документів контрагентів, визнання фіктивності їх діяльності, господарських операцій, визнання документів нікчемними та фіктивними, не може беззаперечно тягнути за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту реєстрації таких осіб та однозначно не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. За таких обставин, одна сторона не може нести відповідальність як за несплату податків іншою, так і за можливу недостовірність відомостей про них, за умов необізнаності з ними.

Крім того, фіктивний характер діяльності контрагентів позивача та порушення ними податкової дисципліни не може слугувати підставою для позбавлення платника податку - ОСОБА_3 «Мегабудмакс»права на отримання податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобов'язань та права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо ним виконані усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно із практикою Європейського Суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана позиція по суті узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 22.06.2011 року у справі №К-10512/08, ухвалі від 06.07.2011 року у справі №К-25786/08, ухвалі від 12.07.2011 року у справі №К-40582/09.

Відповідно до ч.2 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Факт реального виконання підрядних робіт підтверджується належно оформленими первинними документами, про які зазначено вище. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарської операції. Податкові накладні, які засвідчують факт виконання робіт та передачі товару, також належно оформлені, що відповідно дає позивачу право на віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, а також на формування валових витрат підприємства. Реальність господарських операцій підтверджується в тому числі тим, що отримані за їх наслідками роботи/послуги/товари в подальшому передані замовникам та прийняті без зауважень.

Щодо оцінки правомірності висновку органу ДПС про нікчемність правочинів суд враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові Пленуму від 06.11.2009 року N 9, згідно з якою виключно законом передбачені підстави для визнання правочину нікчемним, а встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Отже, встановлені обставини справи спростовують висновки ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС щодо відсутності фактичного виконання господарських зобов'язань за договорами, укладеними з ОСОБА_3 «Віктор Ко», ПП «Воллі», ОСОБА_3 «Союз плюс сервіс», ОСОБА_3 «Втордеревпром»та ОСОБА_3 «Екопласт Львів», відтак прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи наведене, перевіривши обставини, передбачені ч.3 суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України , слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 07.09.2012 року №0002862321 та №0002872321, №0002882321.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабудмакс»1961 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 10.12.2012 року.