Постанова

від 21.09.2010 по справі 2а-4113/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року м. ПолтаваСправа № 2а-4113/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Чудак В.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007121503/0/2477 від 29.07.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Руст" 30 серпня 2010 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007121503/0/2477 від 29.07.2010 року .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення -рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0007121503/0/2477 від 29.07.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Руст»(код ЄДРПОУ 32275526, проїзд Галузевий 18-Б м. Кременчук, Полтавська область, 39600) за платежем орендної плати за землю в сумі 15 260, 85 грн. в тому числі за основним платежем 10212, 07 грн. та штрафні санкції в розмірі 5 048,78 грн. Позивач вважає, що дії податкового органу необґрунтовані та суперечать чинному законодавству з питань оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, доповнивши їх просила суд визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №1/745/667 від 16 серпня 2010 року, оскільки на даний час податкове зобов'язання позивача в сумі 15255,35 грн. не узгоджене.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що Законом України "Про плату за землю" визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. З 01 січня 2008 pоку законодавчо встановлено, що мінімальний розмір річної орендної плати не може бути менший ніж 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в зв'язку з чим в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Руст»06.12.2002 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 32275526) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. (а.с. 32).

Рішенням XXXXI сесії IV скликання Кременчуцької міської ради від 21.03.2006 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Руст" передано в оренду до 01.04.2011 року земельні ділянки. На виконання вказаного рішення, 15.05.2006 року між Кременчуцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Руст" укладено договори оренди на вищевказані земельні ділянки. ( а.с.16 -17, а.с. 21-22).

Земельні ділянки розташовані за адресою: виробнича база по проїзду Галузевому 18-Б площею 3 160 м. кв., згідно договору: орендна плата вноситься Орендрем у розмірі 1,5% від грошової оцінки щорічно, нормативна грошова оцінка в 2006 році складала 152 564,80 грн.; виробнича база по проїзду Галузевому 18-Б площею 7 445,00 м.кв., договір оренди укладено до 01 квітня 2011 року, вказаним договором встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 1,5% від грошової оцінки щорічно, нормативна грошова оцінка в 2006 році складала 359 444,60 грн.; виробнича база по проїзду Галузевому 18-Б площею 211 м.кв., договір оренди укладений до 01 квітня 2011 року, договором передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 1,5% від грошової оцінки щорічно, нормативна грошова оцінка в 2006 році складала 10187,08 грн. (а.с.13-25).

Відповідно до пункту 8 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом також встановлено, що позивачем до Кременчуцької ОДПІ було подано декларацію з орендної плати за землю згідно якої сума орендної плати за 2009 рік складає 9 276,22 грн., та січень -травень 2010 року в сумі 8186,26 грн.

В період з 09.07.2010 року по 12.07.2010 року податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Руст»щодо відповідності вимогам Закону податкової декларації по орендній платі за земелі державної та комунальної власності поданої за 2009 та 2010 роки.

Під час перевірки встановлено порушення вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі»від 06 жовтня 1998 року №161-IV із змінами внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№107- IV від 28 грудня 2007 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»«№309-IV від 03 жовтня 2008 року, а саме: встановлено заниження суми орендної плати за землю за січень -грудень 2009 року на 9925,55 грн. в тому числі:

За січень 2009 року - 827,13 грн;

За лютий 2009 року - 827,13 грн;

За березень 2009 року - 827,13 грн;

За квітень 2009 року - 827,13 грн;

За травень 2009 року - 827,13 грн;

За червень 2009 року - 827,13 грн;

За липень 2009 року - 827,13 грн;

За серпень 2009 року - 827,13 грн;

За вересень 2009 року - 827,13 грн;

За жовтень 2009 року - 827,13 грн;

За листопад 2009 року - 827,13 грн;

За грудень 2009 року - 827, 12 грн.

А також заниження суми орендної плати за землю за січень -травень 2010 року на 286,52 грн. в тому числі:

За січень 2010 - 57,30 грн;

За лютий 2010 року - 57,30 грн;

За березень 2010 року - 57,30 грн;

За квітень 2010 року - 57,30 грн;

За травень 2010 року - 57,32 грн.

За результатами перевірки складено акт від 13 липня 2010 року №3630/15-227/32275526, на підставі якого було прийняте спірне рішення від 29 липня 2010 року №0007121503/0/2477, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю у сумі 15 260,85 грн., в тому числі 10 212,07 грн. за основним платежем та 5 048,78 грн. штрафних санкцій.( а.с. 7-9, а.с.10).

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ № від 29 липня 2010 року №0007121503/0/2477, суд дійшов наступних висновків.

Підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та пpo внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ»від 28 грудня 2007 року № 107-VI викладено в новій редакції частину четверту статті 21 Закону №161-XIV та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України В«Про плату за землюВ» ; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України В«Про плату за землюВ» .

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 p. № 10-рп/2008 положення пункту 8 розділу II Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та пpo внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів УкраїниВ» від 03 червня 2008 року № 309-VI внесено зміни до частин 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі", а саме встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що встановлена договором сума орендної плати за вказані земельні ділянки не може бути нижчою від суми земельного податку, обчисленого за ставками, встановленими чинним законодавством України.

У разі якщо договором оренди передбачений розмір орендної плати за землю є меншим за відповідний розмір земельного податку встановленого Законом, то цей договір є нікчемним в частині визначення розміру земельного податку.

Так, відповідно до ч. 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Окрім того, згідно до ч. 1 ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в зв'язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плати за землю (крім земель сільськогосподарського призначення) усі договори оренди землі мали б бути приведеними у відповідність до вимог чинного законодавства, і річний розмір орендної плати за землю (крім земель сільськогосподарського призначення) не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку, встановленого Законом України «Про плату за землю.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні було доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 29 липня 2010 року №0007121503/0/2477, яким нараховане податкове зобов»язання з орендної плати за землю в сумі 10 212,07 грн. основного платежу, 5 048,78 грн. штрафних (фінансових) санкцій всього на суму 15 260,85 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що доводи позовної заяви не спростовують висновків зазначених в акті від 13 липня 2010 року №3630/15-227/32275526, а тому податкове повідомлення рішення від 29 липня 2010 року №0007121503/0/2477 скасуванню не підлягає.

Крім того, позивач просив суд, визнати та скасувати першу податкову вимогу від 16 серпня 2010 року № 1/745/667 Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила та пояснила, що податкова вимога від 16 серпня 2010 року № 1/745/667 була скасована, відразу після звернення позивача до суду, в порядку встановленим п.п. 6.4.1 п.6.4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». Також представник відповідача зауважила, що окремого документу про скасування податкових вимог не передбачено.

Відповідно до п.п. 6.4.1 п.6.4 статті 6 Закону України «Про прядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 203, 215-217 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про плату за землю", ст. ст. 9, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007121503/0/2477 від 29.07.2010 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27.09.2010 року

Суддя О.О. Кукоба