Постанова

від 28.07.2015 по справі 825/1246/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року Чернігів Справа № 825/1246/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Ул'яничеві М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області до приватного підприємства «Чернігівська торф'яна компанія» про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Чернігівська торф'яна компанія», в якому просить стягнути податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 60131,00 грн. та по податку на прибуток підприємств у розмірі 2210,00 грн.; накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, окрім проведення операцій з погашення податкових зобов'язань та податкового боргу, в зв'язку з відсутністю майна, яке може бути описане в податкову заставу та має податковий борг в сумі 62341,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч статті 16 Податкового кодексу України, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг в сумі 62341,00 грн. Крім того, зазначає, що відповідно до вимог Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача та про підтримання позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Чернігівська торф'яна компанія» (код ЄДРПОУ 36430414) 15.04.2009 зареєстрована в якості юридичної особи та взято на податковий облік за № 9959, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.03.2015 та реєстраційними даними про платника податку (а.с. 17-18, 67).

Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України є платником податку та згідно підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має податковий борг у розмірі 62341,00 грн., що складається з 60131,00 грн. податку на додану вартість та 2210,00 грн. податку на прибуток підприємств.

Вказаний податковий борг по податку на додану вартість у відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, визначеного в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.11.2013, від 20.01.2014, від 19.06.2014, від 22.09.2014, від 20.11.2014, від 22.12.2014, від 19.01.2015, від 20.03.2015 та у податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_1 від 27.10.2014, № НОМЕР_2 від 05.09.2014, № НОМЕР_3 від 02.04.2014. Податковий борг по податку на прибуток підприємств виник у відповідача у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях № НОМЕР_4 від 16.01.2013, № НОМЕР_5 від 04.02.2013, № 00148215100 від 12.04.2013.

У відповідності до підпункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу за податковою адресою та повернуті поштовою службою з відміткою за закінченням терміну зберігання, тобто за нормами податкового законодавства вважаються врученими.

Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаних норм та з метою погашення податкової заборгованості позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу від 12.12.2014 № 1794-25, яка повернута поштовою службою з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 20).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу, а тому позовна вимога про стягнення заявленої суми боргу підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку на суму податкового боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 Податкового кодексу України, які слід вжити контролюючому органу з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності майна у відповідача, визначення балансової вартості вказаного майна та встановлення факту недостатності суми її вартості для погашення податкового боргу.

Що стосується вжиття контролюючим органом всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна відповідача з метою погашення податкового боргу, позивачем надано: 1) довідку Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 19.01.2015 № 310 про те, що відповідачу земельні ділянки у власність або користування не надавались; 2) інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2015, згідно якої відносно відповідача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні; 3) довідку Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 06.01.2015 № 05.01-05/2168, що за відповідачем трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми не зареєстровані (а.с. 21-23).

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу, а наявність у відповідача такого боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку не може призвести до позитивного наслідку, як то забезпечення виконання платником податків його обов'язків без вжиття заходів, спрямованих на безпосереднє стягнення такого боргу у судовому порядку, зокрема, шляхом звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, окрім проведення операцій з погашення податкових зобов'язань та податкового боргу, в зв'язку з відсутністю майна, яке може бути описане в податкову заставу та має податковий борг в сумі 62341,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Чернігівська торф'яна компанія» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36430414) борг по податку на додану вартість у розмірі 60131 (шістдесят тисяч сто тридцять одна) грн. 00 коп. на р/р 3111002970002, код платежу 14010100, одержувач: державний бюджет, банк одержувача: ГУДКСУ в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592 та по податку на прибуток підприємств у розмірі 2210 (дві тисячі двісті десять) грн. 00 коп. на р/р 33119318700002, код платежу 11021000, одержувач: місцевий бюджет, банк одержувача: ГУДКСУ в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592 з р/р 26006035748 (дол. США), Полікомбанк, МФО 353100, р/р 26006035748 (євро), Полікомбанк, МФО 353100, р/р 26006035748 (грн.), Полікомбанк, МФО 353100.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих