Постанова

від 27.07.2015 по справі 826/6859/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 липня 2015 року №826/6859/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Юбл» додержавної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 №0015132206, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юбл» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 №0015132206.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 20.10.2014 №1533/26-59-22-06-31201516 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 №0015132206. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 20.10.2014 №1533/26-59-22-06-31201516 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 04.11.2014 №0015132206 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Справу №826/6859/15 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (на час розгляду справи в суді - державна податкова інспекція у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Юбл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг» за період квітень - травень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Юбл» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 2.4, 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 205833,34 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 20.10.2014 №1533/26-59-22-06-31201516 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2014 №0015132206, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 257292,50 грн., у тому числі: 205834,00 грн. - основний платіж, 51458,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборі у місті Києві від 20.10.2014 №1533/26-59-22-06-31201516 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Юбл» та товариством з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг» за договором про надання маркетингових послуг від 01.04.2014 №UB283606.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Юбл» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг» (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг від 01.04.2014 №UB283606, відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати інформаційні послуги та проводити маркетингові дослідження за напрямками та на умовах, визначених даним договором і окремими завданнями, які узгоджується та затверджуються сторонами, та оформлюються у вигляді додатків до цього договору.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору про надання маркетингових послуг від 01.04.2014 №UB283606; додатків до договору про надання маркетингових послуг від 01.04.2014 №UB283606; актів надання послуг; звіти про проведені роботи; податкових накладних за відповідні періоди; платіжних доручень за відповідні періоди; податкові декларації.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Юбл» та товариством з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг» вказано на акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 12.06.2014 №426/26-59-22-04/39119618 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Елементпродторг» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014».

Згідно доводів контролюючого органу взаємовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю «Юбл» та товариством з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг» здійснювались з метою штучного формування валових витрат і не мали реального характеру, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг» не мало трудових ресурсів та можливостей для виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Аналізуючи доводи сторін та перевіряючи первинні документи на предмет відображення в них руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, наявності ділової та економічної доцільності, суд наголошує на тому, позивачем жодним чином не обгрунтовано неможливості виконання робіт за договором про надання маркетингових послуг від 01.04.2014 №UB283606 самостійно.

Так, предметом договірних відносин були послуги, які є основним видом діяльності позивача (дослідження кон`юктури ринку та виявлення суспільної думки).

Позивачем не обгрунтовано суду неможливості виконання відповідних досліджень власними силами та необхідність залучення до виконання таких послуг - товариства з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг»,основним видом діяльності якого за КВЕД є рекламна діяльність.

Первинні документи товариства з обмеженою відповідальністю «Юбл» не містять обґрунтування вартості послуг, обґрунтування мети здійснення відповідних досліджень, використання їх у власній господарській діяльності та наявності у позивача прибутку за наслідками таких досліджень. Копії платіжних доручень щодо здійснення проплати послуг не містять печатки та підпису посадових осіб банку щодо їх проведення банківською установою. Із звіту виконаних послуг взагалі не вбачається, що саме ці роботи виконані товариством з обмеженою відповідальністю «Елементпродторг».

Отже, позивачем не надано належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи, що позивачем не доведено належними доказами протиправності винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юбл» (04111, місто Київ, вулиця Черняхівського, 40, квартира 1, код ЄДРПОУ 31201516) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.