Постанова

від 20.07.2015 по справі 826/7723/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2015 року                     № 826/7723/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Непідприємницького товариства «КОРПОРАТИВНИЙ НЕДЕРЖАВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД «КОРПОРАТИВНИЙ СТАНДАРТ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Непідприємницьке товариство «КОРПОРАТИВНИЙ НЕДЕРЖАВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД «КОРПОРАТИВНИЙ СТАНДАРТ» (надалі – НТ «КНПФ «Корпоративний стандарт», позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Нацкомфінпослуг, відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження №681 від 09.04.2015р. «Про виключення НТ «КНПФ «Корпоративний стандарт» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи»; зобов'язання скасувати запис у Державному реєстрі фінансових установ щодо виключення позивача з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи і поновити НТ «КНПФ «Корпоративний стандарт» у статусі фінансової установи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем невірно розтлумачено положення частини 5 статті 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» в чинній редакції щодо початку перебігу строку, із закінченням якого у Нацфінпослуг виникає право на застосування до недержавного пенсійного фонду санкцій у вигляді скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи, а також порушено конституційний принцип незворотності дії закону в часі.

Окрім того, позивач зазначає, що відповідач не повинен був застосовувати абзац 3 пункту 2 розділу XVIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, оскільки вищевказане положення безпосередньо суперечить частині 5 статті 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», як нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу.

Також, позивач зазначає, що оскаржуване розпорядження не містить жодних посилань на акт про правопорушення, у якому зафіксовано порушення законодавства про фінансові послуги, окрім того, сам акт про правопорушення не складався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Позивач 31.08.2005р. зареєстрований як юридична особа, що підтверджується випискою з ЄДР, та 25.04.2006р. включений до Державного реєстру фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи.

Нацкомфінпослуг винесено розпорядженням №681 від 09.04.2015 року «Про виключення НТ «КНПФ «Корпоративний стандарт» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи» та Витягом про виключення юридичної особи з Державного реєстру фінансових установ.

У вищевказаному розпорядженні Нацкомфінпослуг постановила виключити НТ «КНПФ «Корпоративний стандарт» (код за ЄДРПОУ 32768633; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 8) з Державного реєстру фінансових установ у зв'язку з ненадходженням пенсійних внесків до Фонду протягом вісімнадцяти місяців та анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії ПФ № 68.

Оскаржуване розпорядження винесене у зв'язку з ненадходженням пенсійних внесків до Фонду протягом 18 місяців.

На офіційному сайті Нацкомфінпослуг (http://nfp.gov.ua/news/952.html) 15.04.2015р. розміщене інформаційне повідомлення про виключення НТ «КНПФ «Корпоративний стандарт» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

На поштову адресу позивача надійшов лист-повідомлення «Щодо виключення фінансової установи з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи» № 2011/14-8 від 15.04.2015 року.

Позивач, вважаючи розпорядження Нацкомфінпослуг №681 від 09.04.2015 року « протиправними та такими, що прийняте з порушенням чинного законодавства України, звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідач у зазначеному розпорядженні як на правову підставу виключення позивача з реєстру фінансових установ посилається на частину 5 статті 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», підпункт 9 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011р. № 1070 та абзац 3 пункту 2 розділу XVIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003р. № 41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.09.2003р. за №797 8118.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», засновник (засновники) пенсійного фонду зобов'язаний сформувати склад ради фонду відповідно до цього Закону до дня подання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, документів для включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ.

Рада фонду після включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ та реєстрації інвестиційної декларації, повинна укласти договори:

про адміністрування пенсійного фонду - з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів;

про управління активами пенсійного фонду - з компанією з управління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами);

про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - із зберігачем.

Згідно частини 5 ст. 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» у разі невиконання вимог частин першої і другої цієї статті протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи та/або у разі ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом цього строку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи та подає позов до суду про ліквідацію такого пенсійного фонду.

Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу XVIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003р. № 41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.09.2003р. за №797 8118 виключення недержавного пенсійного фонду з Реєстру та анулювання Свідоцтва здійснюються у разі невиконання вимог частин першої і другої статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та/або ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців.

Провівши системний аналіз зазначених норм права суд приходить до висновку, що вказаними нормами передбачено як підставу для скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи та виключення недержавного пенсійного фонду з Реєстру та анулювання Свідоцтва у разі невиконання вимог частин першої і другої статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та/або ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців.

Тобто, в даному випадку мова йде про альтернативні умови для настання юридичних наслідків для фінансової установи, які можуть наступити як разом так і окремо. Законодавець в даному випадку відлік 18 місяців ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду не ставить в залежність від дня реєстрації пенсійного фонду.

Початком строку стосовно ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців не є реєстрація пенсійного фонду як фінансової установи, а будь-який вісімнадцятимісячний період, протягом якого не надходять пенсійні внески до пенсійного фонду.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що при винесенні Розпорядження № 681 Нацкомфінпослуг правомірно застосувала абзац 3 пункту 2 розділу XVIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, оскільки вищевказане положення не суперечить частині 5 статті 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Окрім того, частина 5 статті 12 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» застосована відповідачем у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, що також узгоджується з правовою позицією про дію закону в часі.

Зокрема, в рішеннях Конституційного суду України №1-зп/1997 від 13.05.1997 р., №1-рп/1999 від 09.02.1999 р., №3-рп/2001 від 05.05.2001 р. зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.07.2012 року - остання дата надходження пенсійних внесків до НТ «КНПФ «Корпоративний стандарт», що підтверджується копією виписки про рух коштів по банківському рахунку та копією звітності, а отже, відповідачем правомірно застосовано редакцію Закону від 19.07.2012р.

Щодо посилань позивача на невідповідність абзацу 3 пункту 2 розділу XVIII Положення про Державний реєстр фінансових установ нормативно-правовому акту вищої юридичної сили суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку подання нормативно-правових актів на. державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.05.2005 року №. 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04. 2005 року за № 381/10661, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Тобто, законодавством передбачена така процедура, згідно якої Міністерство юстиції України проводить правову експертизу на відповідність нормативно-правового акта до чинного законодавства, що підтверджує його законність та відповідність актам вищої юридичної рили.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо звернення позивача до суду із позовом про визнання Положення таким, що не відповідає акту таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність в оскаржуваному розпорядженні посилань на акт про правопорушення, у якому зафіксовано порушення законодавства про фінансові послуги, не може слугувати підставою для скасування розпорядження, якщо воно винесено з підстав та у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що розпорядження №681 від 09.04.2015р. «Про виключення НТ «КНПФ «Корпоративний стандарт» з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи» винесене відповідачем правомірно, у межах повноважень та з підстав, передбачених чинним законодавством України, а тому у суду відсутні законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем у повному обсязі доведено правомірність винесення оскаржуваного розпорядження.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Непідприємницького товариства «КОРПОРАТИВНИЙ НЕДЕРЖАВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД «КОРПОРАТИВНИЙ СТАНДАРТ» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                 В.П. Шулежко