Постанова

від 29.07.2015 по справі 826/11351/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2015 року № 826/11351/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 травня 2015 року № Ф-0019761701;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11 червня 2015 року № 0021401701;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2015 року № 0021381701.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11351/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06 липня 2015 року.

Сторони в судове засідання 06 липня 2015 року не з'явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У зв'язку з неявкою сторін розгляд справи судом відкладений на 15 липня 2015 року.

В судовому засіданні 15 липня 2015 року позивач підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі направлення від 12 травня 2015 року № 955/17-01, наказу від 28 квітня 2015 року № 858, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.2 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, підпункту 13.1.2 пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 з питань повноти та своєчасності сплати податку на доходи з фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 29 травня 2015 року № 916/17-01/НОМЕР_3.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України, що призвело до заниження оподаткованого (чистого) доходу в сумі 10173559,92 грн., в тому числі за 2012 рік в сумі 6602064,04 грн., за 2013 рік - 1731340,88 грн., за 2014 рік - 1840155,00 грн., внаслідок перекручування даних в деклараціях про доходи і майновий стан за 2012-2014 роки, а саме: заниження валового доходу в сумі 5314978,04 грн. та завищення витрат в сумі 5376936,00 грн. Відповідно до пункту 167.1 статті 167, пункту 178.2 статті 178 Податкового кодексу України, податок на доходи з фізичних осіб, що підлягає сплаті за наслідками проведеної перевірки, визначений в сумі 1729505,19 грн. в тому числі за 2012 рік - 1122350,89 грн., за 2013 рік - 294327,95 грн., за 2014 рік - 312826,35 грн.;

Також встановлено неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) за І квартал 2013 року та ІІ квартал 2013 року на користь платників податку, і сум утриманого з них податку в порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України та порушення абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим нараховано єдиний внесок на загальну суму 148891,43 грн., в тому числі за 2012 рік на суму 37639,01 грн., за 2013 рік на суму 54129,20 грн., за 2014 рік на суму 57123,22 грн.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 11 червня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2161881,49 грн., з яких за основним платежем у сумі 1729505,19 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 432373,00 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 травня 2015 року № Ф-0019761701, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 148891,43 грн. та рішення від 11 червня 2015 року № 0021401701 про застосування штрафних санкцій у сумі 432373,30 грн. за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач не погоджується з винесеними рішеннями, оскільки вважає висновки контролюючого органу необґрунтованими, так як всі витрати понесені позивачем за перевіряємий період в повній мірі пов'язаний з нотаріальною діяльністю останнього.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог з урахуванням вищенаведеного, суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що в ході проведення перевірки, контролюючий орган прийшов до висновку про заниження валового доходу позивача у зв'язку з не відображенням в Книзі обліку доходів та витрат суми коштів, які надійшли на банківський рахунок останнього.

Під час розгляду справи, позивачем зазначено, що він обліковував суми доходу на підставі Реєстру для реєстрації нотаріальних дій, тобто датою обліку доходу була дата вчинення нотаріальної дії. На підтвердження позивачем надано копії книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність № 128 від 08 лютого 2011 року, з якої вбачається відображення в Книзі обліку доходів та витрат.

Проте, суд зазначає, що встановлені контролюючим органом обставини вважаються порушенням порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, відповідальність за яке передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим не можуть співвідноситись із заниженням оподаткованого доходу.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що самозайнятою особою (приватним нотаріусом) ОСОБА_1 завищено витрати за перевіряємий період на загальну суму 5314978,04 грн., а саме: до складу витрат включено витрати, не пов'язані з нотаріальною діяльністю та не зазначені в переліку витрат, визначеному в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1185, а саме витрати за наслідками укладання договору суборенди нерухомого майна від 01 січня 2012 року б/н, договору оренди від 28 грудня 2011 року б/н, договору оренди від 28 грудня 2011 року б/н, договору суборенди нерухомого майна від 01 січня 2013 року б/н та договору суборенди нерухомого майна від 01 січня 2014 року б/н.

Відповідно до пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Листом Міністерства юстиції від 02.02.2006 №31-35/20 визначено перелік документально підтверджених витрат, пов'язаних з організацією роботи приватних нотаріусів.

Згідно Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1185, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:

- оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під'їзду інвалідів;

- страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

- технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:

а) охоронна та пожежна сигналізація;

б) металеві двері або металеві ролети;

в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;

г) металеві шафи;

д) вогнестійкий сейф;

е) інформаційна вивіска;

є) обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;

з) телекомунікаційні послуги;

и) меблі;

- програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

- встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

- виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

- витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

- витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

- витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

- проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

- оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

- сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

- витрати на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.

Аналізуючи надані сторонами докази суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі статті 32 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус сплачує податки встановлені Податковим кодексом України.

Самозайнятою особою, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є платник податку, який провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, приватний нотаріус є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну нотаріальну діяльність, яка оподатковується за ставками податку, визначеними для оподаткування доходів фізичних осіб, а база оподаткування визначається як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності приватного нотаріуса.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 укладались наступні договори:

договір суборенди нерухомого майна від 01 січня 2012 року б/н, укладений між позивачем та ТОВ «Компанією Валкер», відповідно до якого, останній передає ОСОБА_1 в користування за плату встановлену у розмірі 80000,00 грн. на місяць, нерухоме майно - квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та № 44;

договір оренди від 28 грудня 2011 року, укладений між позивачем та ТОВ «Меріком ТЛ», відповідно до якого останній передає ОСОБА_1 технічне обладнання в користування за плату встановлену у розмірі на загальну суму 1305996,00 грн.;

договір оренди від 28 грудня 2011 року б/н, укладений між позивачем та ТОВ «Конкорд-Ексім», відповідно до якого останній передає ОСОБА_1 предмети оренди (меблі) в користування за плату встановлену у розмірі на загальну суму 1058940,00 грн.;

договір суборенди нерухомого майна від 01 січня 2013 року б/н, укладений між позивачем та ТОВ «Трейд-2012», відповідно до якого, останній передає ОСОБА_1 в користування за плату встановлену у розмірі 81000,00 грн. на місяць, нерухоме майно - квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та № 44;

договір суборенди нерухомого майна від 01 січня 2014 року б/н, укладений між позивачем та ТОВ «Український центр послуг», відповідно до якого, останній передає ОСОБА_1 в користування за плату встановлену у розмірі 90000,00 грн. на місяць, нерухоме майно - квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та № 44.

З акту перевірки та з матеріалів справи вбачається, що позивачем підтверджено виконання вказаних договорів, відповідно до наданих прибуткових касових ордерів на загальну суму 960000,00 грн. відповідно до договору суборенди нерухомого майна від 01 січня 2012 року б/н, прибуткових касових ордерів на загальну суму 1305996,00 грн. відповідно до договору оренди від 28 грудня 2011 року б/н, прибуткових касових ордерів на загальну суму 1058940,00 грн. відповідно до договору оренди від 28 грудня 2011 року б/н, прибуткових касових ордерів на загальну суму 972000,00 грн. відповідно до договору суборенди нерухомого майна від 01 січня 2013 року б/н та прибуткових касових ордерів на загальну суму 1080000,00 грн. відповідно до договору суборенди нерухомого майна від 01 січня 2014 року б/н.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що відповідачем досліджувались вищезазначені договори, акти виконаних робіт, товарні та касові чеки, накладні. Будь-яких зауважень щодо правильності їх оформлення останнім не зазначено.

У свою чергу, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та контрагентами вказано на:

акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24 червня 2014 року № 715/04-67-22-03/38361683 «Про неможливість проведення зустрічної ПП «Трейд-2012» (код ЄДРПОУ 38361983) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року;

акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01 жовтня 2012 року № 4041/22-4/37192476 «Про неможливість проведення зустрічної ТОВ «Меріком ТЛ» (код ЄДРПОУ 37192476) за січень 2012 року;

акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16 жовтня 2012 року № 1617/22-60/36857538 «Про неможливість проведення зустрічної ТОВ «Конкорд-Ексім» (код ЄДРПОУ 36857538) за червень 2012 року;

акт ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19 вересня 2014 року № 4251/26-58-22-03-17/34914295 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Український центр послуг» (код ЄДРПОУ 34914295), з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із постачальниками і покупцями за період з 01 січня 2014 року по 31 липня 2014 року.

Вищезазначені посилання не є обґрунтованими, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків актів перевірки на підтвердження відсутності фактів реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, а також факту суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави.

За відсутності відповідного вироку суду щодо фіктивності контрагентів, покладених в основу висновків актів перевірки про неможливість проведення зустрічних звірок, без наведення доказів суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави, є необґрунтованим.

Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентами податкової дисципліни у спірних правовідносинах.

Крім того, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.

Крім того, судом не беруться до уваги вказані посилання відповідача на ознаки фіктивності договорів укладених між позивачем та контрагентами, оскільки контролюючим органом під час проведення перевірки встановлювались обставини щодо порушення позивачем вимог статті 178 Податкового кодексу України щодо завищення валових витрат та заниження оподаткованого доходу за перевіряємий період.

Отже, суд приходить до висновку, що вище зазначені витрати, понесені позивачем за перевіряємий період підтверджуються матеріалами справи і здійснені ОСОБА_1 виключно у зв'язку з провадженням нотаріальної діяльності, а тому їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування відповідає приписам статті 178 Податкового кодексу України.

Всупереч приписів пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України чистий річний оподатковуваний дохід визначено контролюючим органом без дотримання пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу, згідно якого оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1185, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: оренда робочого місця нотаріуса; технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування; металеві шафи; обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет; меблі; програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами; витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо); витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства; відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); витрати на поштові та кур'єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності.

Судом встановлено, що контролюючим органом за даними перевірки самостійно визначено суму чистого оподатковуваного доходу позивача протягом 2012-2014 років, на якій нараховується, зокрема, податок з доходів фізичних осіб і єдиний внесок, у сумі 148891,43 грн. Проте такі висновки контролюючого органу жодним чином не обґрунтовані, документально не підтверджені.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

В контексті приписів абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума єдиного внеску нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Отже неврахування контролюючим органом документально підтверджених витрат приватного нотаріуса при визначенні об'єкта оподаткування останнього, суперечить вимогам статей 164, 178 Податкового кодексу України, абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

А відтак, висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління ДФС у м. Києві від 29 травня 2015 року № 916/17-01/НОМЕР_3 є необґрунтованими, а прийняті на підставі цього акту податкове повідомлення - рішення від 11 червня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2161881,49 грн., з яких за основним платежем у сумі 1729505,19 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 432373,00 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 травня 2015 року № Ф-0019761701, якою визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 148891,43 грн. та рішення від 11 червня 2015 року № 0021401701 про застосування штрафних санкцій у сумі 432373,30 грн. за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування- протиправними.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29 травня 2015 року № Ф-0019761701;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11 червня 2015 року № 0021401701.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2015 року № 0021381701.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (01135, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_3) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник