Ухвала

від 12.05.2015 по справі 804/2943/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2015 рокусправа № 804/2943/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейд Трейд" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейд Трейд" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Естейд Трейд" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними і скасувати повністю податкові повідомлення - рішення від 12.12.2013 року №0003632202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 233 003,75 грн., з яких 186 403,00 грн. за основним платежем та 46 600,75 за штрафними санкціями та №0003622202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 880 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись не правильне та неповне дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Реал Естейд Трейд" 05.11.2007 року зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Новомосковської міської ради.

Посадовою особою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 24.09.2013 року по 25.09.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Реал Естейд Трейд» з питання правомірності нарахування податку на додану вартість за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2013р. №534/221/35544449.

Згідно висновків вказаного акту встановлено порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в наслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість на 186403,29грн. та занижено від'ємне значення податку на додану вартість у липні 2012 року на суму 39880,00грн.

На підставі висновків Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003632202, яким ТОВ «Реал Естейд Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 233003,75грн., з яких 186403,00грн - за основним платежем та 46600,75грн. - за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0003622202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39880,00грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з неправомірності формування позивачем податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено

Згідно до п.198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів вважати, що юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, підтверджені належним чином оформленими документами.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту викладених норм, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у попередніх податкових періодах постачальникам, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.05.2012р. між ТОВ «Реал Естейд Трейд» та ТОВ «Металургмонтаж» було укладено договір підряду №03/05-12, відповідно до якого ТОВ «Металургмонтаж», як підрядник, зобов'язувався згідно із затвердженою ТОВ «Реал Естейд Трейд», як замовником, проектно-кошторисною документацією та в обумовлений цим договором строк виконати для замовника роботи з демонтажу та монтажу обладнання кондиціювання в будівлях на об'єкті, що розташований за адресою: вул. Березинська, 80, місто Дніпропетровськ, а замовник зобов'язувався надати підряднику фронт робіт, прийняти виконані ним роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.1.3 вказаного договору підряду невід'ємними додатками до нього є договірна ціна (додаток №1) та перелік матеріалів, що надаються підрядником (додаток №2), що розробляються підрядником (проектно-кошторисна документація).

Згідно п.2.3 договору підрядник приступає до виконання робіт з моменту підписання договору та зобов'язується виконати весь обсяг робіт в строк до 31 грудня 2012 року.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість робіт з урахуванням матеріалів підрядника за цим договором визначається договірною ціною і складає 6000000,00грн., в тому числі податок на додану вартість 100000,00грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата робіт за цим договором здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний в п.14 даного договору, в наступному порядку: 5086700,00грн., в тому числі податок на додану вартість 847783,33грн., які включають в себе 100% передплату за матеріали в розмірі 5021325,00грн., в тому числі податок на додану вартість 836887,50грн., та передплату за роботи в розмірі 65375,00грн., в тому числі податок на додану вартість 10895,83грн., - замовник перераховує на поточний рахунок підрядника в строк до 30.09.2012р. Остаточний розрахунок за цим договором у розмірі 913300,00грн., в тому числі податок на додану вартість 152216,67грн. здійснюється замовником після виконання підрядником робіт на суму, вказану у п.3.1 цього договору, на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в протягом 10 банківських днів.

На виконання умов цього договору позивачем була здійснена передплата шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Металургмонтаж» на загальну суму 1597700,00грн., в тому числі податок на додану вартість - 266283,29грн.

На вказані суми ТОВ «Металургмонтаж» було виписано податкові накладні, на підставі яких ТОВ «Реал Естейд Трейд» віднесло до складу податкового кредиту липня 2012 року 266283,29грн.

Так, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За таких обставин податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

При цьому, позивачем жодних документів, які б підтверджували факт виконання договору підряду №03/05-12 від 03.05.2012 року, строк виконання якого було встановлено 31 грудня 2012 року, а також документів, які передбачені, як невід'ємні додатки договору («проектно-кошторисна документація»), не надано.

Крім того, позивачем не заперечується, що господарські операції за вказаним договором не здійснювалися.

Таким чином, враховуючи викладене, в даному випадку наявність податкової накладної та часткова оплата товару (послуг) не свідчить про фактичне здійснення господарської операції.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту, з огляду на відсутність факту придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Щодо доводів апеляційної скарги, що частину раніше сплаченої позивачем попередньої оплати було повернуто на поточний банківський рахунок позивача та щодо здійснення заліку зустрічних однорідних вимог суд апеляційної інстанції вважає зазначити наступне.

Так, матеріали справи свідчать, що частину раніше сплаченої позивачем попередньої оплати було повернуто на поточний банківський рахунок позивача, а саме: 19.06.2012р. - 210000,00грн., в тому числі податок на додану вартість 35000,00грн.; 25.06.2012р. - 215000,00грн., в тому числі податок на додану вартість 35833,33грн. та 23.10.2012р. - 920000,00грн., в тому числі податок на додану вартість 153333,33грн, у зв'язку з чим позивачем було здійснено коригування податкового кредиту у відповідних податкових періодах в порядку ст.192 Податкового кодексу України.

Крім того, 01.07.2013р. між ТОВ «Реал Естейд Трейд» та ТОВ «Металургмонтаж» було здійснено залік зустрічних однорідних вимог на суму 77064,60грн., в тому числі податок на додану вартість 12844,10грн. відповідно до угоди від 01.07.2013р.

Вказані обставини були встановлені судом першої інстанції, при цьому жодного висновку щодо неправомірності вказаних операцій та порушення позивачем порядку здійснення коригування податкових зобов'язань, у зв'язку з поверненням попередньо сплачених коштів оскаржувана постанова не містить. Тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку предметом спору є право формування податкового кредиту за липень 2012 року, а повернення коштів здійснювалося за інший період.

Доводи апеляційної скарги, що договір підряду №03/05-12 від 03.05.2012 року не розірваний, і що позивач планує проведення робіт, передбачених договором, не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на ненадання належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейд Трейд" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 20.07.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: О.О. Круговий