Ухвала

від 28.07.2015 по справі 910/5761/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 року Справа № 910/5761/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В. розглянувши заяву Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі господарського суду № 910/5761/14 міста Києва за позовомПідприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" до 1. Товарної біржі "Правопорядок"; 2. ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич"; 3. ТОВ "Елістер Проджект" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна, договорів купівлі-продажу у судовому засіданні взяли участь представники:

Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів": Романюк Ю.Р. (довіреність від 23.06.2015 року), Скрипський В.Р. (довіреність від 23.06.2015 року), Товарної біржі "Правопорядок":не з'явилися, ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич":Дундуков В.В. (довіреність від 01.07.2015 року), ТОВ "Елістер Проджект":Дундуков В.В., директор.

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2014 року порушено провадження у справі №910/5761/14 за позовом Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" (далі - позивача) до Товарної біржі "Правопорядок" (далі - відповідача 1) , ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" (далі - відповідача 2) та ТОВ "Елістер Проджект" (далі - відповідача 3) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна, договорів купівлі-продажу (том 1, а.с. 1 - 2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року (суддя Підченко Ю.О.) позовні вимоги Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" задоволено повністю; в частині позовних вимог до Товарної біржі "Правопорядок" провадження у справі припинено; визнано недійсними результати аукціону з продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м., які були проведені 05.04.2011 року та оформлені Протоколом №1 проведення аукціону; визнано недійсним Договір купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м., укладений 07.04.2011 року між Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мартиросян І.Е., зареєстрованого в реєстрі за №636; визнано недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м. від 20.05.2011 року, укладений між ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" та ТОВ "Елістер Проджект"; витребувано з незаконного володіння ТОВ "Елістер Проджект" на користь Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" адміністративну будівлю в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м. ; стягнено з ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" судовий збір в розмірі 2 436 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору; стягнуто з ТОВ "Елістер Проджект" судовий збір в розмірі 2 436 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції, зокрема, вказав, що реалізацію майна було проведено з порушенням вимог чинного законодавства про банкрутство, а також під впливом помилки ліквідатора щодо необхідності відчуження майна позивача в ліквідаційній процедурі, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання недійсними проведеного 05.04.2011 року аукціону (оформленого відповідним Протоколом) та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу від 07.04.2011 року та перепродажу від 20.05.2011 року є обґрунтованими, визнав недійсними зазначені протокол та договори та задоволив вимоги про віндикацію спірного майна, заявлені власником (том 1, а.с. 209 - 222).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Копитової О.С., суддів: Доманської М.Л., Разіної Т.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Елістер Проджект" задоволено частково, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року у даній справі щодо задоволення позовних вимог в частині:

- визнання недійсними результатів аукціону з продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться в місті Києві по вулиці Фрунзе, 60, які були проведені 05.04.2011 року та оформлені Протоколом №1 проведення аукціону;

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративної будівлі" в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м., що знаходиться в місті Києві по вулиці Фрунзе, 60, від 20.05.2011 року , укладеного між ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" та ТОВ "Елістер Проджект";

- витребування з незаконного володіння ТОВ "Елістер Проджект" на користь Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" адміністративну будівлю в літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться в місті Києві по вулиці Фрунзе, 60.

Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення господарського суду від 11.06.2014 року залишено без змін; здійснено розподіл судових витрат . При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що оспорюваний аукціон було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак, підстави для визнання його недійсним - відсутні. Погоджуючись з висновком місцевого господарського суду про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 07.04.2011 року, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що його було укладено під впливом помилки щодо мети відчуження майна позивача в ліквідаційній процедурі. Крім того, відмовляючи у задоволенні вимог позову про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 20.05.2011 року та витребування майна з чужого незаконного володіння (ТОВ "Елістер Проджект") шляхом віндикації за статтею 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) , про що позивач заявляв згідно позовної заяви, господарський суд апеляційної інстанції вказав, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані статті 215, 216 ЦК України (том 3, а.с. 67-89).

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" звернулось з касаційною скаргою, у якій просило скасувати частково:

- постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у даній справі щодо залишення без змін рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративної будівлі" в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м. від 07.04.2011 року, укладеного між Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич". Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року у даній справі в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративної будівлі від 07.04.2011 року, укладеного між Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич". Припинити провадження у даній справі за вимогами Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м. від 07.04.2011 року, укладеного між Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич", на підставі частин 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , а зокрема, прийняття до розгляду позовних вимог, провадження за якими було припинено іншим судом в іншій справі та за відмовою від позову ліквідатора позивача . Також, скаржник посилався на неналежну оцінку судами обставин справи про банкрутство №Б-39/161-09 господарського суду Харківської області та прийнятих в ній судових рішень, яка на момент подання позову в даній справі була припинена провадженням з відновленням платоспроможності боржника (позивача у даній справі) (том 3, а.с. 170 - 183) .

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Удовиченка О.С, суддів: Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. - доповідача) касаційну скаргу ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" задоволено частково, абзац 4 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року та пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року у справі №910/5761/14 скасовано, прийнято в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м., укладеного 07.04.2011 року між Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мартиросян І.Е., зареєстрованого в реєстрі за № 636, відмовлено , абзаци 5, 6 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у даній справі виключено, стягнено з Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" на користь ТОВ "Елістер Проджект" 609 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, місцевому господарському суду доручено видати відповідний наказ (том 3, а.с. 188 - 199).

В іншій частині постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року не переглядалася, як така, що не оскаржувалася сторонами у справі в касаційному порядку, про що зазначено в мотивувальній частині Постанови.

01.07.2015 року Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 (вх. №8319/2015), в якій позивач просить суд касаційної інстанції скасувати Постанову Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 та залишити в силі в оскаржуваній частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року. Заявник зазначає про нововиявлені обставини, які встановлені згідно Рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12), яким скасовано Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова та відмовлено у визнанні недійсним Договору від 01.10.2010 року про припинення договору поруки №1-п від 26.12.2008 року та згідно якого підтверджено припинення зобов'язань позивача (боржника у справі про банкрутство) на суму понад 12 млн. грн. ще в грудні 2008 року за договором поруки. Заявник зазначає про те, що якби йому було відомо про такі обставини, він би не ініціював порушення щодо себе справи про банкрутство в липні 2009 року в порядку статті 53 Закону про банкрутство з метою проведення санації боржника, оскільки крім вимог на суму понад 12 млн. грн., які випливали із спірних правовідносин за договором поруки №1-п від 26.12.2008 року, у нього був єдиний борг перед кредитором ОСОБА_9 на суму 28 400 грн., який позивач був платоспроможний погасити. Також, наявність обставин фактичної відсутності боргу на зазначену суму унеможливила б введення ліквідаційної процедури та продаж за ініціативою ліквідатора позивача (боржника) в ході його ліквідаційної процедури у справі №Б-39/161-09 спірного майна боржника, оскільки метою відчуження майна в ліквідаційній процедурі є саме задоволення вимог конкурсних кредиторів, яких у боржника фактично не існувало з огляду на прийняття Рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12). Заявник посилається на те, що про обставини прийняття Рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12) він дізнався з відповіді ОСОБА_10 від 09.06.2015 року на вимогу позивача про повернення грошових коштів на суму 12 700 000 грн., заявлену 04.06.2015 року, а отже звернувся зі заявою про перегляд Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 у передбачений законом строк (том 4, а.с. 5 - 46).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2015 року розгляд питання про можливість прийняття до розгляду заяви Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 відкладено до надходження на адресу суду касаційної інстанції всіх томів матеріалів справи №910/5761/14 в оригіналах (том 4, а.с. 3 - 4).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.07.2015 року заяву Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21.07.2015 року о 10 год. 25 хв. (том 4, а.с. 49) , який ухвалою суду касаційної інстанції від 21.07.2015 року відкладено на 28.07.2015року о 09 год. 45 хв. із зазначених в ухвалі підстав.

28.07.2015 року, до початку розгляду справи по суті, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшла заява ТОВ "Елістер Проджект" про відкладення розгляду справи на іншу дату та надання можливості відповідачу - 3 додатково ознайомитися з матеріалами справи та документами, наданими позивачем, і зняти з них копії (вх. №8011Д7/11633). Розглянувши подану відповідачем 3 заяву, вислухавши думку представників позивача - Романюк Ю.Р. та Скрипського В.Р., які заперечували щодо відкладення розгляду справи, та представника відповідачів 2, 3 - Дундукова В.В., який підтримав подане ним клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин, які б перешкоджали представнику ТОВ "Елістер Проджект" додатково ознайомитися з матеріалами справи до початку розгляду заяви позивача про перегляд Постанови ВГСУ від 19.02.2015 року у даній справі за нововиявленими обставинами у засіданні суду касаційної інстанції від 28.07.2015 року, оскільки розгляд справи за його заявою вже відкладався, нових документів від заявника - Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" не надходило, відхилила клопотання про відкладення та перейшла до розгляду зазначеної заяви по суті.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши доводи заяви про перегляд Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 за нововиявленими обставинами, вислухавши представників позивача - Романюк Ю.Р. та Скрипського В.Р. та відповідачів 2, 3 - Дундукова В.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у даній справі з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктами 2, 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство . Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

З роз'яснень, які викладені в пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними", вбачається, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення . Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 2 статті 114 ГПК України, перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що судом касаційної інстанції була прийнята до провадження касаційна скарга ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року в частині залишення в силі рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року про визнання недійсним Договору купівлі-продажу адміністративної будівлі загальною площею 916,9 кв.м, укладеного 07.04.2011 року за наслідком проведення публічних торгів у ліквідаційній процедурі боржника між позивачем та ТОВ "Цифрова типографія "Грінвіч".

В решті постанова апеляційного суду не була предметом касаційного перегляду Вищого господарського суду України та може оскаржуватися сторонами у справі в касаційному порядку.

За змістом мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року вбачається скасування рішень судів апеляційної та першої інстанцій про визнання недійсним спірного правочину, виходячи з обставин, встановлених згідно рішень (ухвал) господарського суду Харківської області у ході здійснення провадження у справі про банкрутство № Б-36/161-09.

Так, судом касаційної інстанції у Постанові від 19.02.2015 року зазначено про те, що провадження у справі про банкрутство позивача було ініційовано ним самим в порядку статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка визначає особливості провадження санації боржника його керівником відповідно до ухвали суду 24.07.2009 року. В подальшому, позивача було визнано банкрутом постановою господарського суду 04.10.2010 року, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Телитченка А.О., який провів інвентаризацію майна боржника та розпочав його реалізацію з публічних торгів у 2011 році, внаслідок чого було складено протокол про реалізацію спірного майна з аукціону №1 від 05.04.2011 року та, як наслідок цього продажу, Договір купівлі-продажу адміністративної будівлі загальною площею 916,9 кв.м від 07.04.2011 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2012 року провадження у справі про банкрутство позивача припинено, як щодо особи яка не має боргів, відновила платоспроможність та може продовжувати свою підприємницьку діяльність (том 1, а.с. 23 - 25) . Зазначені судові рішення у процедурі банкрутства не оскаржувались та є чинними.

Прийнявши до уваги обставини, встановлені згідно зазначених судових рішень у справі про банкрутство №Б-36/161-09 та встановлені в ході здійснення позовного провадження у справі №910/5761/14, суд касаційної інстанції дійшов висновку про теоретичну можливість реалізації майна боржника на стадії ліквідаційної процедури для задоволення поточних вимог кредиторів, зазначив про невірну оцінку судами, як преюдиційних за статтею 35 ГПК України, обставин, встановлених згідно Постанови Дзержинського районного суду міста Харкова від 04.02.2013 року у справі №1/638/221/11, за якою ОСОБА_12 (який повісився ІНФОРМАЦІЯ_1), визнаний винним у вчиненні фіктивного банкрутства за статтею 218 Кримінального кодексу України та шахрайстві за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, яке полягало у набутті прав на спірне майно боржника шляхом фальсифікації документів про наявність зобов'язань перед ним у Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" за Договором поруки №1-п від 26.12.2008 року та щодо якого припинено кримінальне провадження у зв'язку із смертю підсудного (том 1, а.с. 29-30 - зворот) , зазначив про відмову у частині визнання недійсним проведення публічних торгів за протоколом про реалізацію спірного майна з аукціону №1 від 05.04.2011 року, згідно постанови апеляційного суду у даній справі від 18.11.2014 року, яка ніким не оскаржувалась та набрала законної сили з моменту її проголошення, та дійшов висновку про можливість прийняття нового рішення в оскаржуваній частині постанови апеляційного суду (та рішення суду першої інстанції), яким відмовив у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача 2 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу спірного майна від 07.04.2011 року за наслідком проведених 05.04.2011 року публічних торгів, дійшовши висновку про недоведення зазначеними доказами обставин помилки ліквідатора щодо мети реалізації спірного майна позивача (боржника) в його ліквідаційній процедурі.

Розглядаючи подану Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" заяву про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 (вх. №8319/2015), яка надійшла до Вищого господарського суду України 01.07.2015 року, в межах місячного строку з моменту отримання інформації ОСОБА_10 про прийняття Рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12), колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що з прийняттям зазначеного рішення суду встановлено відсутність підстав для визнання недійсною угоди між основним боржником (ОСОБА_10), його кредитором (ОСОБА_12) та поручителем (Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів") про припинення договору поруки №1-п від 26.12.2008 року, а отже зобов'язання поручителя Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" припинили дію на суму 12 700 000 грн. ще 26.12.2008 року, до моменту порушення справи про банкрутство №Б-36/161-09.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обставини відмови у визнанні недійсним Договору про припинення поруки від 01.10.2010 року, встановлені згідно Рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12), наслідком яких є припинення станом на 01.10.2010 року дії зобов'язань за договором поруки Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів", які були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів на момент проведення оспорюваних публічних торгів у квітні 2011 року істотними та важливими для оцінки судом підстав позову в даній справі (наявності помилки в діях ліквідатора боржника щодо необхідності реалізації спірного майна боржника у квітні 2011 року для задоволення грошових вимог кредитора, який набув прав вимоги за первісним зобов'язанням за договором поруки №1-п від 26.12.2008 року, що, фактично, припинив свою дію згідно Договору про припинення поруки від 01.10.2010 року, до моменту введення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство постановою від 04.10.2010 року та до моменту реалізації майна боржника в ході ліквідаційної процедури).

А, отже, у ліквідатора боржника Телитченка А.О. на момент оформлення результатів публічних торгів за оспорюваним в даному позовному провадженні договором від 07.04.2011 року було сформовано помилкове уявлення щодо правової природи договору з відчуження майна у процедурі ліквідації та його мети, який за своєю суттю повинен бути спрямований (мати мету) на задоволення конкурсних вимог кредиторів та заявлених в ліквідаційній процедурі поточних вимог до боржника, що визначається законодавством про банкрутство, яке застосовується в спірному випадку до угод з відчуження майна позивача, укладених його ліквідатором, як спеціальне.

Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, матеріалами даної справи та судовими рішеннями у справі про банкрутство заявника №Б-39/161-09 не підтверджується наявності у боржника поточної заборгованості. А наявність конкурсної заборгованості кредитора ОСОБА_9 на суму 28 400 грн., з врахуванням погашення заборгованості кредитора ОСОБА_13 на суму 12 700 000 грн., шляхом укладення Договору про припинення поруки від 01.10.2010 року, що встановлено згідно Рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12), підтверджують помилку ліквідатора Телитченка А.О. в укладенні договору від 07.04.2011 року щодо мети відчуження спірного майна боржника, вартістю понад 12 млн. грн. згідно проведеної судово-експертної оцінки, оскільки дії ліквідатора Телитченка А.О. з відчуження спірного майна позивача не були спрямовані на задоволення у процедурі банкрутства реально існуючих вимог кредиторів, а ґрунтувались на його помилковому уявленні про існування грошових вимог до позивача, які перевищують 12 млн. грн.

Встановлення обставин припинення зобов'язань основного позичальника та його поручителя (позивача у даній справі) згідно договору від 01.10.2010 року до моменту порушення справи про банкрутство позивача відповідно до Рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12), в сукупності з фактичними даним, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій на предмет невідповідності мети з реалізації майна боржника фактичним потребам для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство за Договором від 07.04.2011 року, підтверджують наявність помилки в діях ліквідатора позивача (боржника) Телитченка А.О. щодо мети відчуження майна за спірним договором та є істотною нововиявленою обставиною.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає можливим прийняти до уваги обставини, встановлені згідно рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12) про відмову у визнанні недійсним Договору від 01.10.2010 року про припинення Договору поруки №1-п від 26.12.2008 року, прийнятого без відома заявника, про які він дізнався від особи (ОСОБА_10), за яку поручався, згідно листа від 09.06.2015 року, як такі, що є нововиявленими та істотними при оцінці судами наявності помилки в діях ліквідатора позивача Телитченка А.О. щодо мети та правової природи оспорюваного договору від 07.04.2011 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про те, що метою, з якою ліквідатор укладає угоди у процедурі банкрутства, повинно бути задоволення дійсних вимог кредиторів боржника, заявлених у справі про банкрутство, і відчуження майна боржника може розпочинатися після завершення розгляду спірних грошових вимог конкурсних кредиторів, чого не було дотримано ліквідатором боржника, який провів реалізацію спірного майна у квітні 2011 року, а розгляд спірних вимог кредитора на суму понад 12 млн. грн. завершився тільки у грудні 2011 року, що встановлено судами першої та апеляційної інстанцій з посиланням на Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 року у справі №Б-39/161-09.

Відтак, у ліквідатора Телитченка А.О., який був поінформований, як сторона у справі про банкрутство №Б-39/161-09 про наявність спору щодо вимог кредитора ОСОБА_13 на суму понад 12 млн. грн., в судах апеляційної та касаційної інстанцій, на момент проведених за його ініціативою публічних торгів, наслідком яких стало оформлення оспорюваного договору від 07.04.2011 року, не було сформовано чіткої мети, щодо відчуження спірного майна як для задоволення конкурсних вимог до боржника, так і для задоволення поточних вимог у справі про банкрутство, оскільки ухвалою суду від 06.11.2012 року про припинення процедури банкрутства не підтверджується заявлення до боржника вимог поточних кредиторів та їх задоволення в ліквідаційній процедурі (том 1 , а.с. 23-25). Обставини припинення зобов'язань перед кредитором ОСОБА_13 згідно Договору від 01.10.2010 року, до моменту порушення процедури банкрутства, встановлені згідно рішення Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2012 року у справі №2005/2011р. (провадження №22/2090/348/12) є істотними при визначенні мети реалізації майна боржника у його ліквідаційній процедурі у квітні 2011 року.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильним скасувати за нововиявленими обставинами Постанову Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року та залишити в силі Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року в оскаржуваній частині (про залишення без змін пункту 4 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року - про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 кв.м., укладеного 07.04.2011 року між Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та ТОВ "Цифрова типографія "Гринвич", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мартиросян І.Е., зареєстрованого в реєстрі за №636).

З огляду на звільнення від сплати судового збору заявника - Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" відповідно до пункту 19 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у даній справі в розмірі 609 грн. слід стягнути з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цифрова типографія "Гринвіч".

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що сторони у справі не позбавлені права оскаржити в касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року в частині, яка не була предметом касаційного провадження згідно Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ,112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 задовольнити.

2. Постанову Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року у справі №910/5761/14 скасувати.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року в частині залишення без змін рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 07.04.2011 року (пункт 4 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2014 року) залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цифрова типографія "Гринвіч (62442, Харківська область, Харківський район, село Циркуни, МЖК "Інтернаціоналіст", буд. 39, кв. 65, код ЄДРПОУ 36875405) в дохід Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва (код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; рахунок отримувача - 31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; код класифікації доходів бюджету 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)"; символ звітності банку 254) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

Господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський