Рішення

від 30.07.2015 по справі 904/5074/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.15р. Справа № 904/5074/15

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Племкомплекс", смт. Дніпровське, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро", смт. Варва, Чернігівська обл.

про стягнення штрафу в сумі 27 091, 50 грн., та визнання договору поставки № Д-3/1 СВ № 28-ПВ від 18.07.14 р. недійсним

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро", смт. Варва, Чернігівська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племкомплекс", смт. Дніпровське, Дніпропетровська обл.

про стягнення 482 990, 20 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: Деркунський К.Л., дов. № б/н від 04.12.14р., представник;

від першого відповідача: Драчук С.В., дов. № 1 від 01.09.14р., представник;

від другого відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Племкомплекс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Агро" про стягнення 26 891, 50 грн., що складають суму штрафу за поставку неякісної продукції за Договором поставки № Д-3/1СВ № 28-ПВ від 18.07.14 р.; про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флідленс Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Фарт" 200 грн. штрафу; та про визнання недійсним договору поставки № Д-3/1СВ № 28-ПВ від 18.07.14 р.

Перший відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позовні вимоги позивача взаємопротилежні, у випадку недійсності договору штраф за договором стягненню не підлягає. Також позивач не надав доказів встановлення показників якості товару та не пред'являв претензії до відповідача. Отримавши товар, що не відповідає певним стандартам по якості, позивач мав право повернути його, відмовитися від нього чи розірвати договір.

Крім того, перший відповідач наполягає на тому, що належних доказів, які б свідчили про те, що продукція, яка поставлялась за спірним договором була неналежної якості, що спричинило падіння рівня виробництва на підприємстві позивача, останнім не надано.

29.07.15 р. від першого відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких останній зазначає, що застосування до спірних правовідносин п. 57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888, яким передбачений штраф за поставку неякісної продукції, є безпідставним, оскільки, спірні правовідносини врегулюванні нормами ЦК та ГК України, якими, зокрема, передбачено встановлення зазначеної відповідальності за згодою сторін.

Другий відповідач відзив на позовну заяву не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення, залучене до матеріалів справи (а.с. 77, 245).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флідленс Агро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ „Племкомплекс" 65 541, 81 грн., що складають суму штрафу за Договором поставки № Д-3/1СВ № 28-ПВ від 18.07.14 р., 187 310, 14 грн. - пені, 9 365, 51 грн. - річних, 290 416, 13 грн. - інфляції, 65 541, 81 грн. - штрафу.

Вказана заява прийнята до спільного розгляду із первісним позовом.

29.07.15 р. від ТОВ „Фідленс Агро" надійшла заява про зміну (уточнення) позовних вимог, відповідно до якої останній зменшив суму штрафу до 457, 13 грн. та суму пені до 182 751, 43 грн.

Вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

ТОВ „Племкомплекс" заперечує проти задоволення позовних вимог позивача за зустрічним позовом посилаючись на те, що штраф нарахований безпідставно, оскільки, Договором поставки він не передбачений, а для нарахування пені, річних та штрафу використані різні суми боргу. Відносно розрахунку суми пені, то він здійснений без врахувань положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім того, здійснення нарахувань інфляції, річних та пені, на думку відповідача за зустрічним позовом, є безпідставним внаслідок того, що Договір поставки № Д-3/1СВ № 28-ПВ від 18.07.14 р., є недійсним.

В судових засіданнях 14.07.15 р., 27.07.15 р. та 29.07.15 р. за клопотанням ТОВ „Фідленс Агро" здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

29.07.15 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін за первісним позовом , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.14 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Племкомплекс" (Покупець; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фідленс Агро" (Постачальник; перший відповідач) укладено договір поставки Д-3/1СВ № 28-ПВ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, Постачальник продає, а Покупець купує на умовах даного договору Товар в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки (Інкотермс 2010), що обумовлюються в додатках або в специфікаціях або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 1.2. Договору, товаром за цим договором є кормові добавки, премікси, білкові вітамінно-мінеральні добавки, готові корми, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання, обладнання та інший товар, як власного виробництва так й інших виробників, що буде поставлятися згідно видаткових накладних. Номери, індекси стандартів, технічних умов та іншої документації про якість товарів зазначаються в сертифікатах якості, який є невід'ємним додатком до даного Договору. Покупець не заперечує проти поставки йому товару виробленого згідно технічних умов.

Покупець зобов'язується дотримуватися інструкцій з використання товару, зазначеного на маркуванні, загальних правил користування товаром, дотримуватися встановлених нормативів, температурного режиму та вологості та інших умов при зберіганні товару.

Підписанням даного договору Покупець підтверджує, що Постачальником йому доведено всю необхідну інформацію про походження товару, виробника товару, продавця, спосіб, виготовлення товару, джерела та спосіб придбання, кількість, споживчі властивості, якість товару, придатність до застосування, стандарти та технічні умови по яким виготовлено товар, характеристики товару, особливості використання товару, ціну на товар.

Товар постачається Покупцю для використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Постачальник здійснює поставку товару на протязі 5-ти банківських днів (якщо інший строк не зазначений в Специфікації до Договору), з моменту надходження від Покупця замовлення на товар.

Дата поставки: дата отримання товару Покупцем (підписання видаткової накладної його представником) (п. 5.4.).

Згідно п. 5.5. Договору, приймання товару по кількості та якості здійснюється з дотримання умов Договору, відповідно до вимог інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 від 15.06.1965 р. зі змінами та доповненнями, інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7 від 25.04.1966 р. зі змінами та доповненнями та у відповідності до стандартів та технічних умов товару, якщо інше не визначено договором.

В п. 5.6. Договору сторони встановили, що приймання товару здійснюється на складі Покупця по кількості згідно товаротранспортних та видаткових накладних, а по якості згідно сертифікату якості Постачальника.

В п. 5.8. Договору сторони встановили, що покупець зобов'язаний перевірити в день поставки товару маркування на тарі, кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару. При виявленні невідповідності кількості, якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари та упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, покупець припиняє подальше приймання товару і складає комерційний акт. В якому вказує кількість оглянутого товару і характер виявлених при прийманні дефектів. Цей комерційний акт Покупець зобов'язується протягом одного робочого дня направити за допомогою факсу або електронною поштою Постачальнику. Крім того Покупець направляє клопотання про направлення представника Постачальника для продовження приймання товару. Покупець зобов'язаний забезпечити зберігання товару неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню якісних характеристик товару.

Згідно п. 5.10. Договору, для визначення якості товару при прийманні його Покупцем обов'язково робиться відбір зразків, а також додаткових зразків, які здаються на аналіз у відповідну інспекцію (лабораторію). Відбір зразків (проб) проводиться в точній відповідності із вимогами нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються та забезпечуються етикетками підписаними особами, що беруть участь у відборі.

Відповідно до п. 5.11 Договору, про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується всіма особами, що беруть участь в цьому. З відібраних зразків (проб) один залишається у Покупця, другий передається Постачальнику товару, а третій передається супровідним підписаним представниками сторін для здачі на аналіз або випробування в акредитовану лабораторію (Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи або його філіали). Про здачі зразків (проб) товару повинні зберігатись Покупцем. Постачальником до вирішення суперечок щодо якості товару. Оплата експертизи товару здійснюється за рахунок Покупця.

Акт про скриті недоліки товару, повинен бути складений Покупцем протягом 5 днів після виявлення недоліків, але не пізніше одного місяця з дня отримання товару Покупцем. Акт складається з обов'язковою участю представників постачальника та представника Державної ветеринарної лабораторії згідно встановленої законом методики (п. 5.12)

Звертаючись з даним позовом, позивач посилається на те, що товар, поставлений ТОВ "Флідленс Агро" у період з 12.01.2015 р. по 20.01.2015 р. на загальну суму 135457,49 грн. за видатковими накладними № ФАГ00000099 від 12.01.2015 р., №ФАГ000000272 від 20.01.2015 р., № ФАГ00000271 від 20.01.2015 р, виявився неналежної якості, в звґязку з чим позивачем нараховано штраф, передбачений п.6.1 спірного договору.

Крім того, позивач вважає, що при укладенні спірного договору перший відповідач ввів його в оману щодо належної якості продукції, що поставляється. Так, кормові добавки, які поставлялись за спірним Договором, повинні відповідати державним стандартам, але в порушення цього, продукція, яка рекламувалась відповідачем, поставлялась не за стандартами України, а відповідно до Технічних умов, які не пройшли реєстрацію або перереєстрацію та є недійсними, тобто у ТОВ „Фідленс Агро" було відсутнє право як виробляти, так і випускати заборонений товар в обіг. Невідповідність стандартам України і, відповідно, відсутність державної реєстрації технічних умов призвело до того, що при використанні заборонених поставлених відповідачем товарів було спричинено шкоду здоров'ю тварин.

З огляду на викладене, позивач на підставі ст. 230 ЦК України просить визнати спірний договір поставки недійсним.

Заявлені вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу

Згідно з ч. 1 ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару , якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ч.1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості , асортименту, якості, комплектності, тари або упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.268 ГК України, якість товарів, що поставляються , повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони в договорі не визначать більш високі вимоги до якості товарів.

Свої вимоги щодо стягнення штрафу, позивач обґрунтовує тим, що товар поставлений ТОВ „Фідленс Агро" за вказаними вище накладними виявився неналежної якості, в підтвердження чого, до матеріалів справи залучено протокол випробувань №ХТ/058 від 10.02.2015р.

Вказаний документ не є належним доказом, який би підтверджував поставку товару неналежної якості, оскільки його складено в односторонньому порядку, з порушенням умов договору Д-3/1СВ 28-ПВ, укладеного сторонами, п.п 5.5 якого передбачає, що приймання товару за якістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничого-технічного призначення та товарів народного споживання по якості №П-7, затвердженої Постановою Держарбітражу при КМ СРСР від 25.07.1966 року.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б свідчили, що позивач здійснював приймання товару відповідно до зазначеного в договорі порядку, і при цьому було встановлено неналежну якість переданого товару, суду надано не було.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Будь-яких інших доказів, які підтверджують поставку відповідачем неякісного товару позивач не надав.

При викладених обставинах, слід прийти до висновку про те, що позивачем не доведено факт поставки товару неналежної якості, а отже, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу за поставку товару неналежної якості.

У зв'язку з безпідставністю вимог щодо стягнення штрафу за основним зобов'язанням, не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо солідарного стягнення з першого та другого відповідачів 200 грн. штрафу за Договором поруки № 3007/14 від 30.07.14 р.

Не підлягають задоволенню і вимоги щодо визнання Договору поставки № Д-3/1 СВ № 28-ПВ від 18.07.14 р. недійсним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В порядку ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як роз'яснено у п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, ненадання технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі).

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

В силу вказаної норми закону обов'язок доведення факту умисного введення відповідачем позивача в оману, покладається на останнього.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними " -( надалі Постанова Пленуму).

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Як вже зазначено вище, в п. 1.2. Договору сторони встановили, що підписанням даного договору Покупець підтверджує, що Постачальником йому доведено всю необхідну інформацію про походження товару, виробника товару, продавця, спосіб, виготовлення товару, джерела та спосіб придбання, кількість, споживчі властивості, якість товару, придатність до застосування, стандарти та технічні умови по яким виготовлено товар, характеристики товару, особливості використання товару, ціну на товар.

Позивач, в порушення ст.ст. 32, 33 ГПК України, не надав доказів, які б підтверджували, що на момент вчинення оскаржуваного правочину сторонами не було дотримано загальних вимог, дотримання яких є необхідним для чинності правочину. В той же час, перший відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки та передав товар, який був прийнятий позивачем без зауважень, та використаний ним у процесі своєї господарської діяльності.

З огляду на вищезазначене, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу та визнання спірного договору недійсним не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін за зустрічним позовом , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

При розгляді первісного позову було встановлено факт укладення між ТОВ „Племкомплекс" та ТОВ „Фідленс Агро" договору поставки Д-3/1СВ № 28-ПВ від 18.07.14 р.

Обґрунтовуючи вимоги за зустрічним позовом, позивач посилається на те, що ТОВ „Фідленс Агро" у період з вересня 2014 р. по січень 2015 р. поставило ТОВ „Племкомплекс" товар (премікси, білкові вітамінно-мінеральні добавки та комбікорми) на загальну суму 1 604 133, 32 грн., проте, останній розрахувався за поставлений товар лише частково та з простроченням, у зв'язку з чим ТОВ „Фідленс Агро" просить стягнути 182 751, 43 грн. - пені, 9 365, 51 грн. - річних, 290 416, 13 грн. - інфляції та 457, 13 грн. - штрафу (з урахуванням заяви про зменшення).

Як вже зазначено, у період з вересня 2014 р. по січень 2015 р. ТОВ „Фідленс Агро" поставило ТОВ „Племкомплекс" товар (премікси, білкові вітамінно-мінеральні добавки та комбікорми) на загальну суму 1 604 133, 32 грн., про що свідчать копії видаткових накладних, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2.2. Договору, загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого Постачальником на виконання умов Договору.

Згідно п. 2.3. Договору, оплата вартості Товару (партії товару) проводиться Покупцем відповідно до умов пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікації до договору.

Вартість Товару в розмірі 100% Покупець оплачує на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом 60 календарних днів з дня відвантаження Товару зі складу Постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок Постачальника в банківській установі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару, здійснивши розрахунки частково та з простроченням, строків оплати, встановлених в договорі.

Доказів здійснення розрахунків за отриманий товар на суму 1 162 724,49 грн., відповідач на момент розгляду спору не надав.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за період з 01.04.2015 р. по 07.07.2015 р. складає 9 365, 51 грн., сума інфляції за період з березня 2015 р. по червень 2015 р. складає 290 416, 13 грн. інфляції.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В п. 6.2. Договору сторони передбачили. що у випадку порушення строків оплати товару Покупцем сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Вимоги щодо стягнення пені за загальний період з 01.04.15 р. по 07.07.15 р. в сумі 182 751, 43 грн. підлягають частковому задоволенню, оскільки, розрахунок суми пені, позивачем здійснено без врахування положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого визначено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, після перерахунку, здійсненого позивачем, до стягнення підлягає пеня за період з 01.04.15 р. по 07.07.15 р. в сумі 180 793, 39 грн.

Вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 457, 13 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Нарахування штрафу ТОВ Фідленс Агро" здійснювало на підставі п. 57 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, затвердженої Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888 (далі - Положення), яким передбачено, що за ухилення від оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 5 відсотків суми, від сплати якої він відмовився або ухилився.

Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» №1545-ХП від 12.09.1991р. встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Зважаючи на те, що законодавством України урегульовано питання щодо відповідальності за неналежне виконання грошових зобов'язань, норми зазначеного вище Положення, в частині, що встановлюють таку відповідальність, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Застосування такого виду неустойки як штраф до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами при укладені договору не встановлено відповідальність у вигляді штрафу, за несвоєчасну оплату товару.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача, щодо стягнення штрафу.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" , передбачені підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ „Фідленс Агро" при подачі зустрічної позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 11 052, 67 грн., про що свідчить платіжне доручення № 1292 від 07.07.15 р.

Зважаючи на зменшення позивачем розміру позовних вимог, судовий збір в сумі 1 392, 87 грн., відповідно до ст. 7 зазначеного вище Закону підлягає поверненню останньому із державного бюджету.

Керуючись ст. 6, 230, 526, 610, 611, 625, 627, 638, 673, 675, 610, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 231 господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

За первісним позовом:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

За зустрічним позовом:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племкомплекс" (51650, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Київська, 1А, р/р 26007050231212 в ДФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 33856369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро" (17600, Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт. Варва, вул. Шевченка, 82, кв. 5, р/р 26001010485626 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код ЄДРПОУ 39057541) 9 365 (дев'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень) 51 коп. річних, 290 416 (двісті дев'яносто тисяч чотириста шістнадцять гривень) 13 коп. інфляції, 180 793 (сто вісімдесят тисяч сімсот дев'яносто три гривні) 39 коп. пені, 9 611 (дев'ять тисяч шістсот одинадцять гривень) 50 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фідленс Агро" (17600, Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт. Варва, вул. Шевченка, 82, кв. 5, р/р 26001010485626 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код ЄДРПОУ 39057541) із державного бюджету 1 392, 87 грн. сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 31.07.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко