Рішення

від 30.07.2015 по справі 905/455/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.2015 Справа № 905/455/15

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» с.Липини Луцький район Волинська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетсістемс» м.Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 118626,60грн., пені у розмірі 17550,15грн., 3% річних у розмірі 877,51грн., інфляційних витрат у розмірі 19582,78грн.

Представники сторін:

від позивача : Чабан Р.Л.-довіреність №16 від 16.02.2015р.

від відповідача : не явився

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» с.Липини Луцький район Волинська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетсістемс» м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 118626,60грн., пені у розмірі 17550,15грн., 3% річних у розмірі 877,51грн., інфляційних витрат у розмірі 19582,78грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №ТР12-122 від 01.12.2012р. позивач зобов'язався поставити у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 118626,60грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 526, 530, 656 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 66 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

08.07.2015р. до господарського суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач на підставі вимог ст.22 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 101339,58грн., пені у розмірі 17824,66грн., 3% річних у розмірі 891,23грн., інфляційних витрат у розмірі 16729,14грн.

Дана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу прийнята судом до розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетсістемс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (постачальник) укладено договір поставки №ТР12-122.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується в порядку і на умовах цього договору передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його, та сплатити його вартість відповідно до умов договору.

Супровідними документами на товар за даним договором вважаються: товарно-транспортна накладна і/або товарна накладна на відпустку (видаткова накладна). (п.2.6. договору).

Згідно з п.5.1., загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім товарним накладним і включає ПДВ 20%.

Покупець зобов'язаний прийняти якісний товар і сплатити його на умовах договору. (п.6.2. договору).

У разі порушення термінів оплати, визначених цим договором, покупець виплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. (п.7.5. договору).

Між ТОВ «Маркетсістемс» та ТОВ «ТИГРЕС» був підписаний протокол узгодження розбіжностей до договору поставки №ТР12-122 від 01.12.2012р. (а.с.13-15), узгоджена редакція п. 5.5.:

«Пункт 5.5.договору: оплата партії товару здійснюється із розстроченням платежу, частинами по мірі реалізації третім особам, кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів за товару, який реалізовано за цей період. Розрахунок за товар здійснюється в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який вказаний у договорі.»

31.12.2014р. між ТОВ «ТИГРЕС» та ТОВ «Маркетсістемс» укладена додаткова угода до договору поставки №ТР12-122 від 01.12.2012р. Згідно з п.1 додаткової угоди, продовжено термін дії договору, у зв'язку з чим пункт 9.1. договору викладено в новій редакції: «п.9.1. Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015р. Строк дії договору кожен раз автоматично продовжується на наступний календарний рік на аналогічних умовах, якщо жодна із сторін не повідомить про розірвання договору до закінчення його дії».

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №ТР12-122 від 01.12.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №ТР12-122 від 01.12.2012р., на підставі видаткових накладних: (ТР) №95659 від 14.11.2014р. на суму 14621,88грн., (ТР) №7964 від 20.02.2015р. на суму 4168,72грн., (ТР) №7165 від 16.02.2015р. на суму 26154,88грн., (ТР) №6751 від 13.02.2015р. на суму 1884,96грн., (ТР) №6838 від 13.02.2015р. на суму 6128,15грн., (ТР) №1434 від 16.01.2015р. на суму 1457, 28грн., (ТР) №1514 від 16.01.2015р. на суму 10931,71грн., (ТР) №1546 від 16.01.2015р. на суму 17279,15грн., (ТР) №104263 від 22.12.2014р. на суму 13334,05грн., (ТР) №103863 від 19.12.2014р. на суму 341,41грн., (ТР) №103822 від 19.12.2014р. на суму 3357, 92грн., (ТР) №103815 від 19.12.2014р. на суму 4861,02грн., (ТР) №102191 від 12.12.2014р. на суму 2759,77грн., (ТР) №101786 від 10.12.2014р. на суму 5567,95грн., (ТР) №100705 від 05.12.2014р. на суму 1778,82грн., (ТР) №100731 від 05.12.2014р. на суму 197,34грн., (ТР) №100709 від 05.12.2014р. на суму 5021,30грн., всього на загальну суму 119846,31грн. (а.с.17-38), відповідачем отримано товар.

Зі сторони відповідача видаткові накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками.

Відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 4000,00грн., що підтверджується банківською випискою. (а.с.52).

Крім того, відповідачем було здійснено часткове повернення товару постачальнику: №412 від 08.06.2015р. на суму 711,02грн., №413 від 08.06.2015р. на суму 8575,99грн., всього на загальну суму 9287,01грн. (а.с.54-57).

Таким чином, з урахуванням часткової оплати отриманого товару та часткового повернення товару, загальний борг відповідача перед позивачем становить 110559,30грн.

В процесі розгляду даної справи, відповідач частково оплатив заборгованість у розмірі 4000,00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.53).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тобто, в частині стягнення основного боргу на суму 4000,00грн., господарський суд припиняє провадження по справі.

З урахуванням вищевикладеного, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 106559,30грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 106559,30грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 101339,58грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17824,66грн., 3% річних у розмірі 891,23 грн., інфляційні витрати у розмірі 16729,14 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє повністю: за період з 18.03.2015р. по 02.07.2015р., на суму заборгованості 101339,58грн., пеня у розмірі 17824,66грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє повністю: за період з 18.03.2015р. по 02.07.2015р., на суму заборгованості 101339,58грн., 3% річних у розмірі 891,23 грн.

Також, суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє повністю: за період з квітня 2015р. по червень 2015р. на суму заборгованості 101339,58грн., інфляційних витрат у розмірі 17201,41грн.

Але, позивачем були допущенні арифметичні помилки в розрахунку інфляційних витрат, оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі 16729,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, п.1-1, ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетсістемс» (83100, м.Донецьк, бул.Шевченко, 6Б, ЄДРПОУ 35537520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (45601 Волинська область, Луцький район, с.Липини, вул.Перемоги, 25, ЄДРПОУ 38143461) суму основного боргу у розмірі 101339 (сто одна тисяча триста тридцять дев`ять) грн. 58 коп., пеню у розмірі 17824 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири)грн. 66коп., 3% річних у розмірі 891 (вісімсот дев'яносто одна)грн. 23коп., інфляційних витрат у розмірі 16729,14 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн.14коп., судових збір у розмірі 2735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн.69коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (45601 Волинська область, Луцький район, с.Липини, вул.Перемоги, 25, ЄДРПОУ 38143461) судовий збір у розмірі 397 (триста дев'яносто сім)грн.05коп. з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»

Припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 4000,00грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 30.07.2015 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу