Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/2778/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/2778/15-г

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс " (вул. Лайоша Гавро, 6, м. Київ, 04211)

Відповідач: Міністерство Оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Фірма "Мірта" (вул. Успенська, 40, м. Одеса, 65125, код 24769277).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Військова частина А1214 (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 24-А, код 07530089),

2. Військова частина А3283 (50046, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, військове містечко №30, код 07880837),

3. Харківський університет повітряних сил (переіменовано у Харківський Університет повітряних сил імені І.Кожедуба, 61000, м. Харків, вул. Динамівська, 3, код 24980799),

4. Військова частина А0222 (04199, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19-А, код 24976148),

5. Військова частина А3990 (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 44, код 07602570),

6. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного Університету України "Київський політехнічний інститут" (01015, м. Київ, вул. Московська, б. 45/1, код 249785555).

Предмет спору: про стягнення 127187,24 грн.

Суддя Cелівон А.М.

Представники сторін:

від позивача: Лихольот А.В. - представник, довіреність № 0501/15-01.

від відповідача: Кривошей Д.А. - представник, довіреність № 220/854/д від 14.11.2014.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились.

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, 2, 3, 4, 5: не з'явились.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 127 187,24 грн. заборгованості за надані згідно умов Договору № 286/5/11/2 про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 18.04.11 р..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 286/5/11/2 про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 18.04.11 р. в частині своєчасної оплати наданих позивачем Приватним підприємством «Мірта» послуг з прання і сухого чищення. При цьому згідно Договору про відступлення права вимоги № 0/09/14/1 від 08.09.14 р. право вимоги оплати заборгованості за спірним договором про надання послуг відступлене первісним кредитором - Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) Товариству з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс», яке є позивачем у даній справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.15 р. порушено провадження у справі № 910/2778/15-г та призначено до розгляду на 11.03.15 р..

Вказаною ухвалою відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України за ініціативою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фірму "Мірта" (приватне підприємство) (вул. Успенська, 40, м. Одеса, 65125, код 24769277).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.15 р. відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.04.15 р..

08.04.2015 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 17.04.15 р. та 28.04.15 р. розгляд справи відкладено на 28.04.15р. та 20.05.15 р. відповідно.

Крім того, ухвалою суду від 28.04.15 р. за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача судом залучені - Військова частина А1214, Військова частина А3283, Харківський університет повітряних сил (переіменовано у Харківський Університет повітряних сил імені І.Кожедуба), Військова частина А0222, Військова частина А3990, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного Університету України "Київський політехнічний інститут".

У судове засідання 11.03.15 р., 28.04.15 р. та 20.05.15 р. з'явились уповноважені представники позивача і відповідача.

Уповноважені представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, 2, 3, 4, 5, 6 в судове засідання 20.05.2015 не з'явились.

Доказів отримання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 копії ухвали про відкладення розгляду справи від 17.04.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи 20.05.15 р. до суду не повернено.

Судом здійснено витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103033325413, у якому зазначено, що 27.04.2015 вказане поштове відправлення надійшло до об'єкту поштового зв'язку "Одеса 11".

Про дату, час і місце розгляду даної справи 20.05.2015 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, 4, 5, 6 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0103032384920, 0103032384947, 0103032384955, 0103032384963.

Копія ухвали суду від 28.04.15 р., яка направлялась третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фірмі "Мірта" (приватне підприємство) на вказану в позовній заяві адресу: вул. Успенська, 40, м. Одеса, 65125, повернулась до суду неврученою адресату.

Доказів отримання третьою особою, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 ухвали від 28.04.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103032384912 , в якому зазначено, що у ВПЗ "Дніпропетровськ 101" адресату повідомлено повторно про надходження на його адресу поштового відправлення.

Доказів отримання третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 ухвали від 28.04.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103032384939 , в якому зазначено, що 12.05.2015 вказане поштове відправлення у ВПЗ "Харків 23" вручено адресату за довіреністю.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, позивачу невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Окрім того, пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, з огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 Постанови № 18 суд вважає, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 повідомлені про час і місце розгляду справи судом.

У судовому засіданні 11.03.15 р. представником позивача подано пояснення по справі (без вихідних реквізитів), в яких позивач повідомив, що рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2014 по справі № 910/20865/14 позов ТОВ "Пральний комплекс" до міністерства оборони України про стягнення заборгованості за надані послуги задоволено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 та Постановою Вищого господарського суду від 03.03.2015 рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі №910/20865/14 залишено без змін. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Також в судовому засіданні 11.03.15 р. представником позивача подано клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено, документи долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.03.15 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву б/н від 10.03.2015, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для оплати наданих послуг, оскільки до рахунка-фактури додається акт приймального контролю якості та кількості наданих послуг, в якому повинні бути оригінали підписів представників замовника та виконавця, засвідчені мастильними печатками, і який є підтвердженням приймання послуг за кількістю та якістю. Отже за відсутності вказаних документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата за надані послуги не проводиться. Відзив долучено судом до матеріалів справи.

До початку судового засідання 28.04.15р. представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про залучення третіх осіб (без вихідних реквізитів), а саме - Військову частину А1214 (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 24-А, код 07530089), Військову частину А3283 (50046, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, військове містечко №30, код 07880837), Харківський університет повітряних сил (переіменовано у Харківський Університет повітряних сил імені І.Кожедуба, 61000, м. Харків, вул. Динамівська, 3, код 24980799), Військову частину А0222 (04199, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19-А, код 24976148), Військову частину А3990 (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 44, код 07602570), Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національного технічного Університету України "Київський політехнічний інститут" (01015, м. Київ, вул. Московська, б.45/1, код 249785555). Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

До початку судового засідання 20.05.2015 представником позивача через канцелярію суду подані пояснення б/н від 20.05.15 р., в яких позивачем повідомлено, що згідно наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі до Договору про відступлення права вимоги № 08/09/14/1 від 08.09.14 р. Фірмою «Мірта» позивачу не передавались передбачені умовами п.2.2 Договору № 286/5/11/2 про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 18.04.11 р. належним чином засвідчені копі рахунків - фактур та гарантії від 15.04.11 р. № 1121-0411/MRT3 ПАТ «Аграрний комерційний банк», а також заявки командирів. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання 20.05.15 р. позивачем та відповідачем суду не надано.

Про поважні причини неявки представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, 2, 3, 4, 5, 6 суд не повідомлено.

Заяв та клопотань процесуального характеру від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, 2, 3, 4, 5, 6 на час проведення судового засідання 20.05.15 р. до суду не надходило.

Документи, витребувані ухвалами суду від 11.03.15 р., 17.04.15 р. та 28.04.15 р., третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на час проведення судового засідання 20.05.15 р. суду не надано.

Документи, витребувані ухвалою суду від 28.04.15 р., третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, 2, 3, 4, 5, 6 на час проведення судового засідання 20.05.15 р. суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, 2, 3, 4, 5, 6 в судові засідання обов'язковою не визнавалась, представники третіх осіб не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судових засіданнях, сторонами не надано суду будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань вказаних сторін на час розгляду справи, а також той факт, що представники позивача та відповідача проти розгляду справи без участі представників третіх сторін не заперечували, суд здійснював розгляд справи за відсутності уповноважених представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, 2, 3, 4, 5, 6 виключно за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотань представників позивача та відповідача щодо здійснення фіксації судового засідання по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

Перед початком розгляду справи представників позивача та відповідача ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та відповідача в судових засіданнях повідомив суд, що права та обов'язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представниками сторін не заявлено.

В судовому засіданні 20.05.15 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.15 р. заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 18 квітня 2011 року між Міністерством оборони України (Замовник за Договором, відповідач у справі спору) та Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) (Виконавець за Договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) укладено Договір № 286/5/11/2 про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується у 2011 році надати послуги з прання і сухого чищення білизни, обмундирування, спецодягу та іншого речового майна, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно положень Договору.

Розділами 2 - 9 Договору сторони узгодили якість послуг, ціну договору, порядок здійснення оплати, надання послуг, права та обов'язки сторін та їх відповідальність, обставини непереборної сили та вирішення спорів тощо.

Згідно п.10.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Відповідно до наданої позивачем копії вказаного договору, останній підписано уповноваженими представниками позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та скріплений печатками сторін.

Укладеними між відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Додатковими угодами до Договору № 1 від 09.08.11р., № 2 від 19.10.11 р., № 3 від 01.12.11 р. сторонами вносились зміни до умов Договору, зокрема, змінені обсяги надання послуг та їх ціна на 1 306 213,00 кг та 10 345 206,96 грн. відповідно, а також змінене найменування В/ч ОНІПУ на ВА (ВІ ОНІПУ) та внесені зміни до плану надання послуг у 2011 році.

Зокрема, додатковою угодою № 4 від 29.12.2011 р. сторони змінили п. 10.1 Договору, а саме визначили строк дії договору до 31 березня 2012 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1.2 Договору найменування послуг, їх кількість, ціна та строки Договору визначаються специфікацією, якою визначено надання послуг з прання в строк до 31.12.11 р. в кількості 1437821,00 кг, ціна послуг з урахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та транспортних витрат з ПДВ становить 11387621,52 грн..

При цьому згідно п.1.3 Договору обсяги закупівлі послуг можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків.

Послуги надаються регулярно щотижнево, строки та обсяги їх визначені у специфікації та Плані, який є невід'ємною частиною договору. Місцем надання послуг є виробничі площі виконавця. (п.п. 5.1, 5.2 Договору).

Згідно з п. 2.2 Договору приймальний контроль якості та кількості наданих послуг проводиться представником військової частини, який оформляється актом в день здачі випраного майна. Акт оформлюється у 3 примірниках, два з яких передаються позивачу, а один залишається представнику відповідача. Належним чином оформлений та підписаний акт є підтвердженням приймання наданих послуг за якістю та кількістю та направляється відповідачу після наданих послуг разом з рахунком-фактурою.

Статтею 903 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються після фактичного їх виконання протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання позивачем відповідачу належним чином оформленого рахунку-фактури за надані послуги, підписаного керівником, головним бухгалтером та засвідченого мастичною печаткою позивача. У рахунку - фактурі виконавця відображається: найменування платника та одержувача коштів із зазначенням банківських реквізитів замовника та виконавця послуг, найменування послуг, кількість (вага), ціна на послуги (без ПДВ), сума (без ПДВ), ПДВ, сума (з ПДВ).

До рахунка-фактури додаються акт приймального контролю якості та кількості наданих послуг, в якому повинні бути оригінали підписів представника позивача та відповідача, засвідчені мастичними печатками, який є підтвердженням приймання таких послуг за якістю та кількістю. Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата за надані послуги не проводиться (п. 4.2 Договору).

За умовами п.4.2 Договору замовник має право відмовитися повністю або частково від оплати послуг у випадках, передбачених чинним законодавством, а також при наданні послуг представнику замовника у більшій кількості, ніж передбачено специфікацією та планом надання послуг з прання військовим частинам (установам).

Як стверджує позивач в позовній заяві та підтвердив представник останнього в судовому засіданні, на виконання умов Договору протягом січня - березня 2012 року Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) відповідачу надавались відповідні послуги з прання та сухого чищення на загальну суму 127187,24 грн..

Оскільки відповідачем вартість наданих Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) послуг з прання оплачена не була, виконавцем послуг було надіслано на адресу відповідача претензію № 34 від 12.08.14 р. з вимогою підписати надіслані акти приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, що підтверджується копіями фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" № 0534 від 05.09.14 р. та відповідного опису вкладення в цінний лист від 05.09.14 р.

В свою чергу зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, оплата наданих послуг відповідачем не проведена.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, 08 вересня 2014 року між Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» (Новий кредитор, позивач у справі) укладено Договір про відступлення права вимоги № 08/09/14/2 (далі - Договір № 08/09/14/2), відповідно до умов якого сторони погодили, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № 286/5/11/2 про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України), укладеним між первісним кредитором та Міністерством оборони України.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з укладенням договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п.1.2 Договору № 08/09/14/1 за цим Договором новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника оплати заборгованості (у тому числі стягнення в судовому порядку) в розмірі 127 187,24 грн., що виникла на підставі рахунку № 264 від 31 березня 2012р. та актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання №№ 140, 141, 144, 145, 146, 148.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У відповідності до положень ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Таким чином, внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, внаслідок чого первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним, а отже до нового кредитора переходять весь обсяг прав первісного кредитора, якщо інше не передбачено договором або законом. Обсяг прав, які передаються у випадку відступлення (сума заборгованості, право на стягнення штрафних санкцій тощо) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Пунктом 3.1 Договору № 08/09/14/1 встановлено, що первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання даного Договору.

Первісний кредитор повинен сповістити боржника про поступку права вимоги за цим Договором протягом 15 календарних днів з моменту підписання даного Договору, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього Договору або вручення особисто під розписку представнику боржника.

На виконання Договору про відступлення права вимоги № 08/08/14/1 від 08.09.14 р. Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» 30 вересня 2014 р. складено та підписано акт приймання-передачі до Договору про відступлення права вимоги № 08/09/14/1 від 08.09.14 р., згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи в кількості 16 штук.

Крім того, первісним кредитором було направлено відповідачу 19.09.2014 р. повідомлення про відступлення права вимоги №36 від 08.09.2014 р. що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чека № 1961 від 19.09.14 р. та опису вкладення в цінний лист № 0832500181589.

Таким чином, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пральний комплекс» отримало право вимоги до відповідача - Міністерства оборони України як до боржника за Договором № 286/5/11/2 від 18.04.11 р..

Відповідно до тексту позовної заяви свої зобов'язання щодо оплати наданих Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) послуг всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, в результаті чого, за твердженням позивача, у Міністерства оборони України утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у зазначеному вище розмірі 127187,24 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підтвердження виконання відповідних послуг з прання та сухого чищення позивачем надані копії актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, а саме: № 140 від 14.03.12 р., № 141 від 31.03.12 р., № 144 від 03.03.12 р., № 145 від 14.03.12 р., № 146 від 07.03.12 р., № 148 від 07.03.12 р..

Проте, як встановлено судом за результатами вивчення матеріалів справи, надані акти не відповідають вимогам п. 2.2 Договору, а саме містять тільки підписи уповноважених представників виконавця Фірми «Мірта» (приватне підприємство), які засвідчені відбитком печатки підприємства, проте не містять не підписів та не скріплені печаткою замовника.

Суд звертає увагу, що спірні акти приймального контролю якості та кількості наданих послуг № 140, № 141, № 144, № 145, № 146, № 148, які відповідно до умов Договору оформлюються в день здачі випраного майна та передаються виконавцю, тобто повинні бути направлені Міністерству оброни України протягом січня - квітня 2012 року, були направлені замовнику лише 31 березня 2014 року, тобто через 2 календарних роки після дати, зазначеної в актах приймального контролю.

Крім того, позивачем на підтвердження факту надання послуг відповідачеві долучені до матеріалів справи копії накладних про відпущення речового майна, частина з яких містить підписи осіб в графі одержання речового майна, проте не містить зазначення посад вказаних осіб та не засвідчена печаткою юридичної особи замовника, що позбавляє суд можливості встановити наявність відповідних повноважень осіб на приймання та підписання вказаних накладних від імені одержувачів виконаних послуг.

При цьому частина накладних, копії яких надані позивачем на підтвердження позовних вимог, окрім накладних б/н від 14.01.12 р., б/н від 20.01.12 р., № 54 2012 р., б/н від 11.02.12 р., № 68 від 17.02.12 р., б/н від 25.02.12 р., б/н від 25.02.12 р., б/н від 03.03.12 р., б/н від 15.01.12 р., б/н від 21.01.12 р., б/н від 29.01.12 р., б/н від 04.02.12 р, б/н від 26.02.15 р., б/н від 19.02.12 р., не містять відміток водія або експедитора про прийняття зазначеного в накладних речового майна (білизни) до перевезення.

Додатково виконавцем - Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору було виставлено рахунок № 264 від 31.03.12 р. за надані послуги з прання на загальну суму 147 161,52 грн. з ПДВ, копія якого наявна в матеріалах справи.

Вказаний рахунок, який підписано директором та головним бухгалтером Фірми «Мірта» (приватне підприємство) та засвідчено відбитком печатки підприємства, містить найменування наданих послуг, їх кількість (вагу), ціну та банківські реквізити виконавця, проте не містить банківських реквізитів замовника наданих послуг з прання, а отже його зміст не відповідає умовам п.4.1 Договору.

Крім того суми, визначені до оплати в накладних, не співпадають із сумами, виставленими в актах приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання та Плані надання послуг, визначеного додатковою угодою № 3 до договору.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним Договорів № 286/5/11/2 про надання послуг з прання і сухого чищення для Державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 18.04.11 р. та Договору про відступлення права вимоги № 08/09/14/1 від 08.09.14 р. або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірних Договорів на час їх підписання з боку сторін відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уповноважена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суд зазначає, відповідно до ч.1 ст.9 закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами у відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України визнаються документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За висновками суду, відповідно до умов п.п. 2.2, 4.1, 4.2 Договору належним підтвердженням факту надання послуг з прання за Договором є належним чином оформлені та підписані акти, які одночасно є підставою для виставлення рахунків-фактур та отримання оплати.

Окрім того суд звертає увагу, що за умовами п.4.2 Договору відсутність в рахунках - фактурах та актах приймального контролю якості та кількості наданих послуг встановленої Договором інформації, є підставою для непроведення оплати за надані послуги.

В свою чергу відповідачем у відзиві та його представником в судовому засіданні заперечувались факти отримання послуг з прання за січень - березень 2012 р. від Фірми «Мірта» (приватне підприємство).

Станом на час проведення судового засідання 20.05.15 р. залученими судом до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військовою частиною А1214, Військовою частиною А3283, Харківським університетом повітряних сил (переіменовано у Харківський Університет повітряних сил імені І.Кожедуба), Військовою частиною А0222, Військовою частиною А3990, Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації Національного технічного Університету України "Київський політехнічний інститут", представниками яких згідно п.2.2 Договору здійснюється приймальний контроль якості та кількості наданих послуг та підписуються відповідні акти, будь-які підтвердження отримання наданих Фірмою «Мірта» (приватне підприємство) послуг з прання надані не були.

Крім того, в матеріалах справи відсутні заявки командирів вказаних юридичних осіб як одержувачів послуг відповідно до п. 11.2 Договору, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити відповідність обсягів наданих послуг замовленням та стверджувати про факт надання послуги саме на визначену в накладних вагу і суму та у відповідності до п.4.2 Договору в разі перевищення обсягів надання послуг є підставою для відмови в їх оплаті у відповідній частині.

Таким чином, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів надання послуг з прання, за умови неможливості позивача надати обґрунтування підстав направлення актів та рахунків відповідачу лише після спливу 2 років з дат надання послуг, зазначених в спірних актах, а також за умови відсутності обґрунтування підстав надання послуг без належного оформлення накладних, а саме в частині засвідчення прийняття послуг відповідачем, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем факту надання послуг з прання належними та допустимими доказами.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" встановлено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, господарський суд позбавлений можливості встановити та дослідити необхідні для ухвалення обґрунтованого рішення обставини справи та правовідносини сторін, а тому вважає за необхідне та правомірне відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4-1, 4-2, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, суд

ВИРІШИВ

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 28 липня 2015 року.

Суддя А.М. Селівон