Постанова

від 23.07.2015 по справі 910/7815/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2015 р. Справа№ 910/7815/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Губерський К.С., довіреність б/н від 17.11.2014,

відповідача: Гузіков В.В., довіреність б/н від 27.04.2015.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ"

на рішення господарського суду м. Києва

від 18.05.2015 р.

у справі № 910/7815/15-г ( суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГОМЕОПАТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 1891136,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГОМЕОПАТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" про стягнення з відповідача 1886948,77 грн. суми попередньої оплати за товар та 4147,47 грн. 3 % річних.

До прийняття рішення по суті, а саме 17.04.2015 року, позивачем було подано до господарського суду м. Києва заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивач просив суд розірвати договір поставки від 01.11.2012 № 081/ОН/12 та стягнути з відповідача 1886948,77 грн суми попередньої оплати за товар, 4187,48 грн 3 % річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.05.2015 року у справі №910/7815/15-г позов задоволено повністю. Розірвано укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГОМЕОПАТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (08630, Київська обл., Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Підприємницька, буд. 10; ідентифікаційний код 32665798) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний код 14278213) договір поставки від 01.11.2012 № 081/ОН/12. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний код 14278213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГОМЕОПАТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (08630, Київська обл., Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Підприємницька, буд. 10; ідентифікаційний код 32665798) основну заборгованість в сумі 1886948,77 (один мільйон вісімсот вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн 77 коп.; 3 % річних в сумі 4187,48 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн 48 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 39040,73 (тридцять дев'ять тисяч сорок) грн 73 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ТОВ "АЕК ІНЖИНІРИНГ" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 18.05.2015 року у справі №910/7815/15-г, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач в своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити рішення господарського суду м. Києва від 18.05.2015 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГОМЕОПАТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ", як продавцем, укладено договір поставки № 081/ОН/12 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити обладнання для влаштування системи кондиціонування повітря в будівлі (далі - обладнання) за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 8, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Згідно з п. 1.2. Договору найменування, технічні характеристики, вартість та кількість обладнання, що підлягає поставці за даним договором, визначаються специфікацією, що є невід'ємним додатком № 1 до договору.

Відповідно пунктом 2.1. Договору, сума Договору (загальна вартість Обладнання, що підлягає поставці за даним Договором) складає: 3 339 106,85 грн., в тому числі ПДВ: 556 517,81 грн.

Пунктами 3.1., 3.2. і 3.3. Договору передбачено, що оплата обладнання, що поставляється в рамках даного Договору, здійснюється Покупцем у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок Продавця. Покупець оплачує загальну вартість Обладнання, що підлягає поставці за даним Договором наступним чином:

- 1 етап: аванс у розмірі 80%, що становить 2 671 285,48 грн., в т.ч. ПДВ 445 214,25 грн. не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Договору.

- 2 етап: остаточний розрахунок у розмірі 20 %, що становить 667821,37 грн. - не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем обладнання та переходу права власності на нього.

Згідно з п. 4.1. Договору строк поставки обладнання за даним договором становить 25 банківських днів з часу надходження коштів (авансу - п. 3.2.1. Договору) на розрахунковий рахунок продавця.

У відповідності до п. 10.1. Договору, вказаний правочин набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, на виконання своїх грошових зобов'язань, визначених п. 3.2.1. Договору, здійснив платіжним дорученням від 02.11.2012 року № 575 на користь відповідача попередню оплату обладнання на суму 2671285,48 грн.

Отже, відповідно до п. 4.1. Договору, поставка обладнання повинна була бути здійснена відповідачем у термін до 27 листопада 2012 року. Однак судом встановлено, що обладнання у встановлений термін відповідачем позивачеві не було поставлено.

Відповідно 28 травня 2014 року та 27 серпня 2014 року між сторонами Договору укладено до нього додаткові угоди № 1 і № 2, відповідно (далі - додаткові угоди). Вказаними додатковими угодами сторони внесли зміни до специфікації обладнання.

Однак, сторонами не було встановлено строки (термін) поставки обладнання, передбаченого Додатковими угодами.

21.07.2014 року позивачем було передано, а відповідачем отримано лист від 21.07.2014 № 79, згідно із яким ТОВ "КОМПАНІЯ "ГОМЕОПАТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" вимагало від ТОВ "АЕК ІНЖИНІРИНГ" поставки товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання вимоги. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що товар мало бути поставлено відповідачем в термін до 28 серпня 2014 року, включно.

Як вбачаться з матеріалів справи, позивачем 12 серпня 2014 року направлено на адресу відповідача лист від 12.08.2014 № 91, відповідно до якого ТОВ "КОМПАНІЯ "ГОМЕОПАТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" вимагало від ТОВ "АЕК ІНЖИНІРИНГ" поставки обладнання, яке є предметом Договору і Додаткових угод, або повернення невитраченої суми попередньої оплати. Вказаний лист відповідач отримав 15 серпня 2014 року, про що свідчить повідомлення поштового зв'язку про вручення поштового відправлення.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач частково поставив позивачеві обладнання на загальну суму 784 336,71 грн., відповідно до копій видаткових накладних від 28.08.2014 № 2808 і від 29.08.2014 № 2908, які наявні в матеріалах справи, оригінали яких були оглянуті судом в судових засіданнях.

Тому, вартість непоставленого відповідачем та оплаченого позивачем обладнання становить 1 886 948,77 грн.

19.02.2015 року позивачем було надіслано відповідачеві лист № 6, зі змісту якого вбачається, що обладнання в повному обсязі відповідачем на виконання Договору і Додаткових угод не поставлено, а тому позивач вимагав від відповідача повернення грошових коштів, які перераховувалися продавцеві, як попередня оплата обладнання і які останнім не витрачені, в сумі 1886948,77 грн. Вказаним листом позивач вимагав виконати обов'язок з повернення грошових коштів протягом 7 (семи) календарних днів з дня пред'явлення даної вимоги.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту правовідносин сторін, які ґрунтуються на договорі, вони є відносинами з купівлі-продажу товару, а тому їх права і обов'язки визначаються, зокрема, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки суду не було надано доказів, які підтверджували б факт повної поставки відповідачем позивачеві обладнання, обмовленого Договором та Додатковими угодами, або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 1886948,77 грн, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати обладнання в розмірі 1886948,77 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, так як факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведено.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 4187,48 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписом ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, позивач 19.02.2015 року надіслав відповідачеві лист-вимогу № 6 щодо повернення суми попередньої оплати, на яку обладнання не поставлено. Враховуючи правила, встановлені ч. 2 ст. 530 ЦК України, з моменту пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги (лист від 19.02.2015 № 6), в останнього виникло грошове зобов'язання, яке полягає у поверненні попередньої оплати в сумі 1 886 948,77 грн.

Однак, відповідачем було порушене вказане зобов'язання, а тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позов в частині застосування до відповідача відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення 3 % річних в сумі 4187,48 грн, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, за здійсненим розрахунками позивача, які перевірені і визнані судом вірними.

Також позивачем була заявлена вимога про розірвання Договору. Колегія суддів зазначає наступне.

За приписом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Загальні норми, якими регулюються відносини суб'єктів господарювання щодо розірвання договорів визначені главою 53 ЦК України. Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо розірвання договору, вони мають право передати спір на вирішення суду. Під час розірвання або зміни договору у такий спосіб, потрібно обов'язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 ЦК України, статті 188 ГК України.

Статтею 651 ЦК України визначені підстави для зміни або розірвання договору, а саме: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ст. 655 ЦК України істотними умовами договору поставки є, зокрема, передача майна (товар) у власність другій стороні (покупцеві).

Оскільки відповідач не поставив позивачеві обладнання, що у розумінні ст. 655 ЦК України, є істотним порушенням умов Договору і додаткових угод до нього, тому враховуючи приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині, а тому вказаний правочин підлягає розірванню в судовому порядку.

Правові наслідки зміни або розірвання договору визначені в статті 653 ЦК України. Отже, відповідно до частин 2 та 3 статті 653 ЦКУ у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, виходячи зі змісту наведеної норми права, розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання правочину.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 р. у справі №910/7815/15-г, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 р. у справі №910/7815/15-г відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 18.05.2015 року у справі №910/7815/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕК ІНЖИНІРИНГ" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран