Постанова

від 28.07.2015 по справі 916/3553/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2015 р.Справа № 916/3553/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Богатиря К.В., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Мельник Ю.М.

за участю:

від ПП «Вита-Мед» - Байдерін О.А., свідоцтво № 2299 від 31.08.2012;

від ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 4740 від 22.09.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства «Вита-Мед»;

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2015

у справі №916/3553/14

за позовом Приватного підприємства «Вита-Мед»

до відповідачів:

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

про визнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Вита-Мед» (далі - ПП «Вита-Мед») звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням заяви від 13.05.2015, визнати договір оренди № 2, укладений 01.08.2012 між ПП «Вита-Мед» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) недійсним з моменту його укладення, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Вита-Мед» грошові кошти у розмірі 1,02 грн. у порядку застосування недійсності правочину, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) на користь Приватного підприємства «Вита-Мед» грошові кошти у розмірі 0,98 грн. у порядку застосування недійсності правочину. Додатково, позивач просить суд в порядку ст. ст. 44,49 ГПК України покласти на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 та відшкодувати позивачу судові витрати у розмірі 15045 грн., з яких 3045 грн. витрати по сплаті судового збору, 12000 грн. витрати на оплату вартості правової допомоги адвоката, а також покласти на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 та відшкодувати позивачу судові витрати у розмірі 1827 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2015 залучено до участі у справі №916/3553/14 в якості іншого відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.05.2015 позові вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) №2 від 01.08.2012 укладений між Приватним підприємством «Вита-Мед» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Вита-Мед» грошові кошті у розмірі 1,02 грн. у порядку застосування недійсності правочину, витрат на оплату вартості правової допомоги адвоката у сумі 8000 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 2149,77 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП «Вита-Мед» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2015 у справі №916/3553/14 в частині відмови в задоволені позову ПП «Вита-Мед» про визнання договору оренди №2 від 01.08.2012 недійсним з моменту укладення (з 01.08.2012) змінити, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову та визнання договору оренди №2 від 01.08.2012 недійсним з моменту укладення.

Крім цього, з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду звернувся ФОП ОСОБА_2 в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2015 у справі №916/3553/14 - скасувати повністю та прийняте нове рішення про відмову від позову.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 22.06.2015 апеляційні скарги ПП «Вита-Мед» та ФОП ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.07.2015 о 10:00.

14.07.2015 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 надати до суду оригінал договору оренди №2 від 01.08.2012 укладеного між ПП «Вита-Мед» та ФОП ОСОБА_2, а також оригінал акту прийому - передачі об'єкту до договору оренди №2 від 01.08.2012 укладеного між ПП «Вита-Мед» та ФОП ОСОБА_2, розгляд апеляційних скарг відкладено на 28.07.2015 о 10:00.

У судове засідання 28.07.2015 з'явились представники ПП «Віта-Мед» та ФОП ОСОБА_2

Представник Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з залучених до матеріалів справи копій договорів купівлі-продажу від 11.11.2011, укладених між ПАТ «Аптечна мережа «Фармація» та ОСОБА_2, між ПАТ «Аптечна мережа «Фармація» та ОСОБА_5 та копій витягів з державного реєстру прав № 32040028 та № 32040080 від 15.11.2011, фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 набуто право спільної часткової власності на будівлю № 3 аптеки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 477,6 кв. м. При цьому, частка ОСОБА_2 дорівнює 51/100, частка ОСОБА_5 дорівнює 49/100.

Звертаючись з позовом, ПП «Вита Мета» зазначило, що 07.08.2014р. директор підприємства дізнався про списання з розрахункового рахунку 40002грн. в якості оплати за оренду на підставі додаткової угоди № 1 від 01.01.2014р. до договору оренди. Звернувшись до КБ «Приватбанк» з метою здійснення службової перевірки банківської операції, останній отримав від співробітників банку електрофотокопію договору оренди № 2 від 01.08.2012р. та акту прийму-передачі від 01.08.2012р.

З тексту наданої електрофотокопії договору оренди від 01.08.2012 (арк. спр. 179-181) вбачається, що між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ПП «Вита-Мед» (Орендар) було складено та підписано договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) №2, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння споруду (об'єкт, що орендується) за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 8,5 кв. м.

Згідно до п. 2.5 договору, при передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.

У відповідності до положень п. п. 4.1, 5.1, 5.2 договору термін оренди складає 5 років з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом здачі-приймання; розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 1 грн. на рік; орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору оренди нерухомого майна не здійснювались.

Також, в матеріалах справи знаходиться фотокопія укладеного між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ПП «Вита-Мед» (Орендар) акту прийому-передачі об'єкта оренди за договором оренди № 2 від 01.08.2012, розташованої за адресою АДРЕСА_1.

Як зазначено судом першої інстанції, представник позивача зазначає, директором ПП «Вита-Мед» договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) №2 від 01.08.2012р. не укладався, підпис директора ПП «Вита-Мед» Нерубайського В.М. було підроблено. Як зазначається представником позивача, про факт наявності договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) №2 від 01.08.2012 позивачу стало відомо 07.08.2014 в результаті списання з поточного рахунку підприємства коштів у розмірі 40002 грн., після чого директором ПП «Вита-Мед» Нерубайським В.М. отримано у банківської установи (ПАТ КБ «Приватбанк») інформацію відносно перерахування коштів у сумі 40002 грн. за оренду на підставі додаткової угоди № 1 від 01.01.2014р. до договору оренди.

В підтвердження факту перерахування ПП «Вита-Мед» коштів у розмірі 40002 грн. на рахунок отримувача ОСОБА_2 судом першої інстанції до матеріалів справи залучено копію платіжного доручення № 94 від 07.08.2014 з призначенням платежу: оплата за оренду згідно додаткової угоди № 1 від 01/01-2014. Як вбачається з тексту позовної заяви та усних пояснень представників позивача, наданих у судових засіданнях, списання вказаних коштів було здійснено головним бухгалтером ПП «Вита-Мед» Чабан Л.В. Як зазначено судом першої інстанції, головним бухгалтером ПП «Вита-Мед» Чабан Л.В., в лютому-березні 2014 року було вилучено документацію підприємства (в т.ч. касову та договірну), з приводу чого директор ПП «Вита-Мед» Нерубайський В.М. звертався до правоохоронних органів.

Вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 14.07.2015 ФОП ОСОБА_2 не виконані, не надано суду оригінал договору оренди №2 від 01.08.2012 укладеного між ПП «Вита-Мед» та ФОП ОСОБА_2, а також не надано оригінал акту прийому - передачі об'єкту до договору оренди №2 від 01.08.2012 укладеного між ПП «Вита-Мед» та ФОП ОСОБА_2

Судова колегія зазначає, що копія примірника оспорюваного договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) №2 від 01.08.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємством "ВИТА-МЕД", яка була отримана судом першої інстанції в результаті витребування ухвалою суду від 11.12.2014р. з Слідчого відділення Малиновського районного відділення ОМУ ГУМВС України в Одеські області, не є належним письмовим доказом в розумінні ст. 35 ГПК України, оскілки електрофотокопія договору також здійснена з електрофотокопії, посадовими особами сторін які його уклали не засвідчена, наявність підпису на ній «Згідно до матеріалів к/п слідчий СВ Маліновського РВ Дмелієв Е. О.» лише свідчить про тотожність наданої слідчим електрофотокопії документу(договору), електрофотокопія якого знаходиться в матеріалах кримінального провадження. (арк. спр. 179-181)

Відповідно до розрахунку майнових вимог ПП «Вита-Мед» (що відображений у заяві від 02.02.2015), з відповідачів підлягає стягнення 2 грн. доходу, одержаного в результаті оплати за платіжним дорученням № 94 від 07.08.2014 на суму 40002 грн., пропорційно розміру їх часток на право власності щодо об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Так, за даними такого розрахунку позивача, з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає стягненню 1,02 грн. (із розрахунку 51% прав власника на об'єкт нерухомості), а з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає стягненню 0,98 грн. (із розрахунку 49% прав власника на об'єкт нерухомості). В свою чергу, сума у розмірі 40000 грн. не була заявлена до стягнення, так як позивачем було виявлено (з пояснень головного бухгалтера ПП "Вита-Мед" Чабан Л.В.) списання даних коштів з інших підстав - в результаті помилки.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю оспорюваного договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) №2 від 01.08.2012 між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Вита-Мед» положенням закону та заявлено про визнання недійсним такого договору з моменту його укладення (з 01.08.2012), а також на стягнення з відповідачів 2 грн., у порядку застосування наслідків недійсності правочину та одержаних на виконання оспорюваного правочину, із розрахунку часток відповідачів у праві власності на об'єкт оренди.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В силу вимог ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України (в редакції закону, яка поширювала свою дію на момент виникнення спірних правовідносин сторін) Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

А відповідно до вимог ст. 794 Цивільного кодексу України (в редакції закону, яка поширювала свою дію на момент виникнення спірних правовідносин сторін) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Як встановлено судом першої інстанції, не зважаючи на приписи ст. ст. 793, 794 Цивільного кодексу України, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) №2 від 01.08.2012 не проводились.

Так в силу вимог ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, судова колегія враховуючи відсутність оригіналу договору, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, вважає, що договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкту нерухомості) №2 від 01.08.2012, згідно якого передбачалась передача в орендне користування позивача строком на 5 років приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 8,5 кв. м, є неукладеним, тобто таким, який не породжує правових наслідків для сторін.

Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», від 29.05.2013 N 11, у силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо).

Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Судова колегія апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо фактичного виконання сторонами умов договору оренди, з огляду на таке.

Так, сторонами не надано оригінал акту прийму-передачі приміщення від01.08.2012, будь-яких доказів фактичного виконання договору оренди, передачі орендованого приміщення та використання його ПП «Вита-Мед» в господарської діяльності. Не можуть слугувати доказом виконання договору з боку орендаря й факт сплати 2 грн. за платіжним дорученням № 94 від 07.08.2014 в якості орендної плати, по-перше: зазначений платіж здійснений на суму 40002 грн. як помилковий, про що в своїх поясненнях на ім'я директора ПП «Вита Мед» заначила головний бухгалтер Чабан Л. В. (арк. спр. 45), по-друге: згідно до протоколу допиту в якості свідка від 18.02.2015р. головний бухгалтер Чабан Л. В. пояснили, що відповідно до наказу № 5/2014 від 30.07.2014 з липня 2014 р. її відсторонено від посади та ведення бухгалтерської та звітної документації, заробітна плата не виплачується.

Таким чином, колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про відмову в задоволенні позову про визнання договору оренди недійсним, з підстав його неукладеності.

Позовні вимоги в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 1,02 грн. та з ФОП ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 0,98 грн. є похідними від вимог визнання недійсним правочину, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПП «Вита Мед» та апеляційну скаргу фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2015 у справі № 916/3553/14 - в частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди будинку, споруди ( іншого об'єкту нерухомості) № 2 від 01.08.2012 укладеного між Приватним підприємством «Вита-Мед» та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 та стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 1.02 грн. в порядку застосування наслідків недійсності правочину, вартості правової допомоги в сумі 12000 грн. - скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволені позовних вимог про визнання недійсним договору оренди будинку, споруди ( іншого об'єкту нерухомості) № 2 від 01.08.2012р. укладеного між Приватним підприємством «Вита-Мед» та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 та стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 1.02 грн. в порядку застосування наслідків недійсності правочину; вартості правової допомоги в сумі 12000 грн; 2149,77 грн. судового збору - відмовити повністю.

В решті рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2015 у справі № 916/3553/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 31.07.2015.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О. Ю. Аленін

Суддя К. В. Богатир