Рішення

від 10.03.2009 по справі 51/287-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10"

березня 2009 р.                                                           

Справа № 51/287-08

вх. № 8754/6-51

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився, 

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельні

технології", м. Харків 

до  ФО ОСОБА_1, м. Харків

про визнання дій такими, що перешкоджають досягненню цілей

товариства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому

просить суд визнати дії відповідача такими, що перешкоджають досягненню цілей

товариства. Зокрема посилається на те, що дії відповідача призводять до виїмки

документів товариства, спричиняють неможливість роботи товариства, створюють

напружену та нервову обстановку в колективі товариства. Крім того, позивач в

своєму позові посилається на те, що відповідач розголошує та розповсюджує

комерційну інформацію про діяльність товариства, створив ТОВ "ЛТД Укртехпром",

яке є конкурентом позивача, що призвело до зменшення прибутку підприємства.

Позов обгрунтовано Законом № 483-V, с. ст. 11, 62 Закону України "Про

господарські товариства", ст. ст. 84, 97, 99, 117 ЦК України.

26.01.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від

відповідача надійшов відзив на позовну заяву з документами в його

обгрунтування, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає,

що оскільки рішенням загальних зборів ТОВ "Кабельні технології",

оформленим протоколом №1 від 06.08.2007 р. його було незаконно виключено з

числа учасників товариства він звертався до прокуратури, правоохоронних органів

за захистом свого порушеного права, але ці дії не можна вважати такими, що

перешкоджають досягненню цілей товариства. Крім того, відповідач у відзиві на

позов вказує, що посилання позивача на ст. 117 ЦК України щодо не розголошення

учасником товариства комерційної таємниці та конфіденційної інформації про

діяльність товариства є обгрунтованим, оскільки на підприємстві не було визначено

такого режиму інформації.

13.02.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від

позивача надійшли заперечення на відзив відповідача № 01 від 13.02.2009 року, в

яких позивач підтримує позов у повному обсязі та просить суд визнати дії

ОСОБА_1. такими, які перешкоджають досягненню мети товариства.

10 березня 2009 року до суду надійшли письмові пояснення № 01 від

10.03.2009 року до позовної заяви, в яких позивач просить суд задовольнити

позовні вимоги в повному обсязі та визнати дії ОСОБА_1. такими, що

перешкоджають досягненню цілей товариства.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані суду докази в їх

сукупності, встановив наступне.

Відповідно до п.1.2, п. 4.2 Статуту ТОВ "Кабельні

технології" (в редакції від 2004 року) ТОВ "Кабельні технології"

створено відповідно до Закону України "Про господарські товариства",

Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, на умовах

об'єднання майна фізичних осіб, надалі учасників. Товариство зареєстровано в

Управлінні державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Харківської міської ради 02.06.2004 року, реєстраційна справа НОМЕР_1, код

ЄДРПОУ НОМЕР_2.

Згідно п. 1.2, п. 4.2 Статуту його учасниками є:

-          ОСОБА_2 - розмір

внеску 37 000,00 грн., розмір частки у статутному капіталі 37% і кількістю

голосів 37%;

-          ОСОБА_1 - розмір

внеску 33 000,00 грн., розмір частки у статутному капіталі 33% і кількістю

голосів 33%;

-          ОСОБА_3 - розмір

внеску 30 000,00 грн., розмір частки у статутному капіталі 30% і кількістю голосів

30%.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що Товариство створюється з метою

одержання прибутку: шляхом задоволення потреб громадян, юридичних осіб у

товарах народного споживання і в послугах.

Відповідно до п. 5.1 Статуту учасники Товариства мають право:

- брати участь у керівництві справавми Товариства;

- брати участь в роботі виконавчих органів;

- мати кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у

статутному капіталі;

- брати участь у розподілі прибутку Товариства;

- вийти зі складу учасників товариства, повідомивши товариство про

свій вихід не пізніже ніж за три місяці до виходу;

- одержати свою частку в майні Товариства пропорційну його частці

у Статутний капітал, у випадку вибуття з нього. Виплата проводиться після

затвердження звіту за рік, у якому він вийшов із Товариства, і в термін до 12

місяців із дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка

прибутку, отриманого товариством у даному році до моменту його виходу. Якщо

внесок до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування

майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди;

- мати доступ до інформації про діяльність Товариства;

- продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у

статутному капіталі одному або кільком учасникам Товариства, або третім особам.

Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її

частини) учасника, що її уступив, пропорційно до розмірів своїх часток в

статуному капіталі Товариства. Частка учасника за рішенням загальних зборів

може бути придбана самим товариством і передана іншим учасникам або третім

особам у термін, який не перевищує одного року;

- у випадку смерті учасника товариства переважне право вступу до

товариства мають його спадкоємці. Рішення про їх вступ до Товариства

приймається загальними зборами учасників. У випадку відмови прийняття до

товариства спадкоємцю виплачується в грошовій формі частка майна спадкодавця,

вартість якої визначається на день його смерті.

Відповідно до п. 5.3 Статуту учасники Товариства зобов'язані:

-          додержуватися

положень Статуту Товариства;

-          виконувати

рішення загальних зборів учасників Товариства;

-          виконувати свої

зобов'язання перед Товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю, а

також вносити внески в розмірі, порядку і засобами, передбаченими Статутом;

-          не розголошувати

комерційну таємницю і конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

-          вносити додаткові

внески відповідно до рішень загальних зборів учасників;

-          відповідати по

зобов'язаннях Товариства у межах своїх внесків.

Позивач зазначає, що відповідач здійснює дії, які перешкоджають

досягненню цілей товариства та такими діями на думку позивача є дії, які

призводять до виїмки документів товариства за неправдивими заявами відповідача.

В підтвердження своїх слів позивач надав суду копії постанови про відмову в

порушені кримінальної справи від 14.01.2008 року (аркуш справи №17),

повідомлення Прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 14.01.2008 року №

2-ПР/08 (аркуш справи №19), листа Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області

від 23.01.2008 р. №65/423 (аркуш справи №20), протоколу виїмки від 12.02.2008

р.(аркуш справи №23), постанови про надання дозволу на вилучення паперової

документації та електронних носіїв інформації від 11.02.2008 р. (аркуш справи

№24), постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.03.2008 р.

(аркуш справи №25).

Відповідач у відзиві на позов від 26 січня 2009 року (аркуші

справи №36-39) посилається на те, що він звертався до прокуратури,

правоохоронних органів за захистом свого порушеного права, а саме незаконного

виключення його зі складу учасників ТОВ "Кабельні технології", та

метою цих звернень було лише поновлення його порушеного права. В обгрунтування

цього відповідач надав рішення господарського суду Харківської області від

19.06.2008 р. по справі № 38/81-08 за позовом ОСОБА_1. до ТОВ "Кабельні

технології" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ

"Кабельні технології", оформленого протоколом № 1 від 06.08.2007 р.

та поновлення ОСОБА_1. у складі учасників ТОВ "Кабельні технології".

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь -

якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від

порушень і протиправних посягань.

Згідно п. 9 ст. 11 Закону України "Про міліцію" міліції

для виконання покладених на неї обов'язків надається право, зокрема, проводити

в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних

справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально

- процесуального законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 6 Закону України "Про

прокуратуру", встановлено, що органи прокуратури вживають заходів до

усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав

і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які

допустили ці порушення.

Слід зазначити, що звернення відповідача до відповідних органів

свідчать лише про використання свого конституційного права захищати свої права

і свободи від порушень, тому, в даному випадку, звернення відповідача до

правоохоронних органів з відповідними заявами не можна вважати такими, що

перешкоджають досягненню цілей товариства. Крім того, позивач не підтвердив

свої міркування достатніми доказами про те, що ОСОБА_1. звертався до

прокуратури із заявами, які були вже завідомо неправдивими. Посилання позивача

на те, що дії ОСОБА_1. призводять до створення напруженої та нервової

обстановки в колективі товариства не підтверджені документальними доказами,

тому не можуть прийматися судом, як підтвердження позовних вимог.

Суд відхиляє доводи позивача з приводу того, що відповідач

незаконним шляхом отримав копію бухгалтерської програми, яка є на думку

позивача комерційною інформацією, та розповсюджував її, всупереч інтересам

позивача, як необгрунтовані, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про інформацію"

конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні,

користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються

за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Відповідно до статті 505 Цивільного кодексу України, комерційною

таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в

певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для

осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у

зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим

обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно

контролює цю інформацію.

Товариство повинно визначити склад і обсяг відомостей, що

становлять комерційну таємницю, відповідно до законодавства. Згідно з

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. № 611 “Про перелік

відомостей, що не становлять комерційної таємниці”, не можуть бути віднесені до

комерційної таємниці:

- установчі документи, документи, що дозволяють займатися

підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;

- інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

- дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та

інших обов'язкових платежів;

- відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну

плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих

місць;

- документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

- інформація про забруднення навколишнього природного середовища,

недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди

здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних

при цьому збитків;

- документи про платоспроможність;

- відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах,

малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються

підприємницькою діяльністю;

- відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають

оголошенню.

Підприємства, установи та організації зобов'язані подавати

перелічені відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і

правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного

законодавства, за їх вимогою.

Позивачем не подано до господарського суду доказів в підтвердження

того, що у ТОВ "Кабельні технології" було документально оформлено

перелік відомостей, які становлять комерційну таємницю та які є конфіденційною

інформацією підприємства.

Необхідно зауважити, в матеріалах справи міститься постанова про

надання дозволу на вилучення паперової документації та електронних носіїв

інформації від 11.02.2008 р. до ВДСБЕЗ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в

Харківській області, в якій вказано, що 25.09.2007 р. надійшло звернення гр.

ОСОБА_1. щодо незаконних дій директора ТОВ "Кабельні технології" гр.

ОСОБА_2. Як вбачається з вказаної постанови, звернення відповідача надійшло

25.09.2007 р., тобто в період коли ОСОБА_1. був виключений з складу ТОВ

"Кабельні технології" рішенням загальних зборів Товариства,

оформленим протоколом №1 від 06.08.2007 р., таким чином, суд не вбачає в діях

відповідача здійснення перешкод у досягненні цілей Товариства, оскільки на

період вчинення зазначених дій відповідача було виключено зі складу учасників

цього Товариства.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "ЛТД Укртехпром"

зареєстровано 29.11.2007 р., тобто в період, коли відповідача було виключено з

складу учасників ТОВ "Кабельні технології", тому суд не вбачає в діях

відповідача перешкоджання досягненню цілей товариства, оскільки в період

реєстрації ТОВ "ЛТД Укртехпром" ОСОБА_1. був виключений з складу ТОВ

"Кабельні технології" рішенням загальних зборів Товариства,

оформленим протоколом №1 від 06.08.2007 р. Тому, посилання позивача на

витеснення його з ринку, оскільки ТОВ "ЛТД Укртехпром" являється

конкурентом позивача, - безпідставні та не підтверджуються наявними доказами у

справі.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

(далі - ГПК України) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Відповідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не

доведено наявності факту перешкоджання діями відповідача досягненню цілей

товариства, не доведено, що поведінка саме відповідача суттєво ускладнює

діяльність товариства чи робить її практично неможливою та немає доказів

наявності причинного зв'язку між діями відповідача та негативними наслідками

для товариства, зокрема, зменшенням прибутку Товариства, тому, за таких

обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу

України та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по

сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу, у разі відмови в задоволенні позовних вимог, покладаються на

позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 117, 505 Цивільного

кодексу України, статтями 1, 4 - 4-7, 12, 22, 28, 32, 34, 36, 43, 44-49

Господарського процесуального кодексу України, -  

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя