Постанова

від 22.02.2010 по справі 2а-630/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року Справа № 2а-630/10/0870

за позовом: Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області, м. Запоріжжя

до: Релігійної громади Української проваславної церкви при Храмі на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Богослова, с. Іванно - Ганнівка Запорізької області

про стягнення 510 грн.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А. В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 5189/10/10 від 31.03.2009)

від відповідача - ОСОБА_3 (протокол загальних зборів № 5 від 07.05.2009)

Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області звернулась до суду з адміністративним позовом до Релігійної громади Української проваславної церкви при Храмі на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Богослова про стягнення податкової заборгованості по податку на прибуток у розмірі 510 грн.

03.02.2010 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-630/10/0870 та призначено судове засідання на 22.02.2010.

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі та, посилаючись на «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», просить стягнути з відповідача суму податкових зобов'язань у розмірі 510 грн.

Відповідач у судовому засіданні 22.02.2010 проти позову заперечив, про що надав усні пояснення.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 22.02.2010 судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Релігійна громада Української проваславної церкви при Храмі на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Богослова, зареєстровано Запорізькою районною державною адміністрацією 14.11.2005, та включено до Єдиного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ 33926137)

Відповідача взято на облік у ДПІ у Запорізькому районі 09.09.2006 за № 1372.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом по податку на прибуток у розмірі 510 грн.

Вказана заборгованість виникла за результатами документальної невиїзної перевірки своєчасності подання податкової звітності. За результатами перевірки складено акт № 243 від 10.04.2009. На підставі акту винесено податкове повідомлення - рішення № 0001331511/0 від 10.04.2009 на суму 510 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області вживала заходи, передбачені Законом України "'Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, а саме, боржнику було направлено: першу податкову вимогу № 1/132 від 07.05.2009, та другу податкову вимогу № 2/167 від 30.06.2009.

Але вказані податкові вимоги залишені відповідачем без задоволення.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми податкового боргу в розмірі 510 грн. позивач вимушений звернутися із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представниками сторін докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п.3, 8 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ В«Про державну податкову службу в УкраїніВ» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюють органи, перелік яких визначено у ст. 2 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» . Відповідно до цього Закону контролюючим органом є:

Податкові органи - щодо справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), які направляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Крім цього, п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податковий орган здійснює погашення податкового боргу, по-перше, шляхом стягнення коштів, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів платника.

Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1. ст.4 цього Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Згідно п.п.1.11 ст.1 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пункт 5.1 вищеназваного Закону зазначає, що податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п.5.4 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 закону №2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з Релігійної громади Української проваславної церкви при Храмі на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Богослова податкової заборгованості у розмірі 510 грн. є обґрунтованими та підтвердженими документальними доказами.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд вважає позовні вимоги Державної податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області про стягнення з Релігійної громади Української проваславної церкви при Храмі на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Богослова податкової заборгованості у розмірі 510 грн. доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки на час розгляду справи в суді відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

:

1. Позов Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області до Релігійної громади Української православної церкви при Храмі на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Богослова про стягнення заборгованості у розмірі 510,00 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Релігійної громади Української православної церкви при Храмі на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Богослова (код ЄДРПОУ33926137) суму заборгованості по податку на прибуток у розмірі 510 (п'ятсот десять гривень) на користь Державного бюджету Запорізького району (р/р 331110010700122, код платежу 11021100, ЄДРПОУ 34677014, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 05.03.2010

Суддя О.М. Нечипуренко