Постанова

від 14.07.2015 по справі 810/1714/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року 810/1714/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Нові пожежні технології"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі

Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальність "Нові пожежні технології" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками ОСОБА_2 В«Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" (код ЄДРПОУ 32740267) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ В«Мега ГрупВ» (код за ЄДРПОУ 34602719) за період липень 2014 рокуВ» № 590/10-13-22-03/32740267 від 21.11.2014 (далі - ОСОБА_2 перевірки), який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вважає висновки зазначеного ОСОБА_2 безпідставними з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що відповідачем зроблено необгрунтовані висновки в ОСОБА_2 перевірки, які зводяться до припущень посадових осіб податкового органу щодо безтоварності господарських операцій, які виконувалися між ТОВ "Нові пожежні технології" та ТОВ В«Мега ГрупВ» , протягом липня 2014 року, тоді як реальність та правомірність відповідних операцій підтверджується належним чином оформленими первинними та іншими документами.

Також, позивач зазначає, що ним до перевірки були надані всі первинні документи бухгалтерського обліку за перевіряємий період, які надають право на формування податкового кредиту, оформлені належним чином, однак дані документи не були досліджені та прийняті до уваги взагалі.

За наведених обставин, позивач вважає, що ТОВ "Нові пожежні технології" при здійсненні господарських операцій з ТОВ В«Мега ГрупВ» було дотримано всіх передбачених чинним податковим законодавством вимог та правомірно сформовано податковий кредит по операціям ТОВ "Нові пожежні технології" з контрагентом.

В судовому засіданні 14.07.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. На вимоги ухвали суду від 24.04.2015 надав письмові заперечення, в яких не погоджувався з позовними вимогами позивача, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження. В обґрунтування доводів заперечень посилався на обставини, викладені в ОСОБА_2 перевірки.

Судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Нові пожежні технології", код ЄДРПОУ 32740267, зареєстроване як юридична особа 28.11.2003 року, є платником податку на додану вартість та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво -Святошинського району ГУ Міндоходів у Київській області.

Як встановлено судом, у період з 14.11.2014 року по 20.11.2014 року посадовою особою податкового органу на підставі наказу Голови комісії з реорганізації ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області № 1087 від 14.11.2014, згідно з п.п. 75.1.2, п. 75.1, ст. 75, пп. 78.1.1 п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові пожежні технології" (код ЄДРПОУ 32740267) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ В«Мега ГрупВ» (код за ЄДРПОУ 34602719) за період липень 2014 рокуВ» .

За результатом вказаної перевірки складено ОСОБА_2 № 590/10-13-22-03/32740267 від 21.11.2014. У висновках зазначеного ОСОБА_2 зафіксовано порушення ТОВ "Нові пожежні технології" п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р. 25 Декларації) на загальну суму 647 418,96 грн., у т.ч. за липень 2014 року - 107 903,16 грн.

Як вбачається зі змісту ОСОБА_2 перевірки ТОВ "Нові пожежні технології" здійснювало господарські операції з ТОВ В«Мега ГрупВ» , останнє на виконання умов договору та вимогу ТОВ "Нові пожежні технології" оформило на його адресу податкові накладні із визначенням суми ПДВ у розмірі 107 903,16 грн., які підприємством включено до податкового кредиту відповідного періоду та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації з ПДВ за липень 2014 року.

У свою чергу, ОСОБА_2 перевірки містить посилання на податкову інформацію ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м. Києва надісланої листом від 22.09.2014 року № 1961/7/26-56-22-05-07 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ В«Мега ГрупВ» по взаємовідносинам з покупцями та постачальниками за червень - липень 2014 року.

Відповідно до Витягу з ОСОБА_2 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«ОСОБА_3, податковий орган не зміг провести зустрічну звірку у зв'язку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність ТОВ В«Мега ГрупВ» за місцезнаходженням, з аналізу інформації наявної в органах ДФС, податковий орган зробив висновок, що задекларований податковий кредит за липень 2014 року в сумі 106 460,00 грн. виник у ТОВ В«Мега ГрупВ» за рахунок господарських операцій з ТОВ В«ФларітонВ» , ПРАТ В«ВБФ В«БЕРЕСТВ» та ТОВ В«ДРІМ БІЛДІНГВ» . Однак, перевіряючі акцентують увагу на тому, що в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано всього одну податкову накладну, виписану ПРАТ В«ВБФ В«БЕРЕСТВ» , всі інші податкові накладні на підставі яких сформовано податковий кредит, не зареєстровано, оскільки сума ПДВ менше 10 тис. грн. Також в даному листі міститься інформація, що ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акт від 08.09.2014 року № 2725/26-55-22-08/38913080 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«ДРІМ БІЛДІНГВ» , щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 рокуВ» , яким встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, основним видом діяльності є В« 41.20 - Будівництво житлових та нежитлових будівельВ» , середньооблікова кількість штатних працівників за звітній період складає чотири особи, відсутня інформація про наявність основних фондів, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства. З урахуванням вище зазначеного податковим органом було зроблено висновок, що ТОВ В«ДРІМ БІЛДІНГВ» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, результатом чого стало не підтвердження задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2014 року, а також не підтвердження задекларованого податкового кредиту з ПДВ за липень 2014 року.

ОСОБА_2 перевірки контрагента позивача, працівниками податкового органу зроблено висновок про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ В«Мега ГрупВ» за липень 2014 року. У зв'язку з чим, правочини укладені ТОВ В«Мега ГрупВ» протягом перевіряємого періоду не спричиняють реального настання юридичних наслідків.

На підставі викладеного, посадовою особою податкового органу зроблено висновок про неправомірність віднесення ТОВ "Нові пожежні технології" суми податку на додану вартість сформованої по взаємовідносинах з ТОВ В«Мега ГрупВ» за липень 2014 року до складу податкового кредиту.

За результатом розгляду заперечень позивача на ОСОБА_2 перевірки висновки останнього залишено без змін.

Таким чином, на підставі ОСОБА_2 перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107 903,00 грн. за основним платежем та 26 976,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

ОСОБА_2 із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

ОСОБА_2 із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

ОСОБА_2 з п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України 200.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

ОСОБА_2 до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

У свою чергу, формування податкового кредиту дає право на відшкодування сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

З огляду на те, що відповідач збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість виходячи з висновку ОСОБА_2 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, та встановив, що позивачем неправомірно віднесено суми податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ В«Мега ГрупВ» , оскільки вони не мали реального характеру, судом досліджено дане питання і встановлено наступне.

01.03.2014 між ТОВ "Нові пожежні технології" та ТОВ В«Мега ГрупВ» укладено договір № 01/03-01, предметом якого є зобов'язання ТОВ В«Мега ГрупВ» зібрати шкафи і барабани в кран - комплекти з пожежним обладнанням і перевірити їх функціональність; прийняти вентелі запірні та датчики положення пожежного крана (ДППК) для установки (ДППК) на вентилі і перевірки їх сумісної роботи; прийняти комплектуючі для зборки блоків управління пожежним краном (БУПК) і перевірити його функціональність; а ТОВ "Нові пожежні технології", у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вартість послуг зі зборки, яка визначається пунктом третім договору а саме: Кран-комплект HW-19N - 738,00 грн, вт.ч. НДС: 123,00 грн., Шафа HW-25-52 N (W) КV с кран комплектом Ду-25 - 972,00 грн., в т.ч. НДС: 162,00 грн., Кран-комплект HW-25-52 N (W) КV (ДУ-50;65) - 1596,00 грн., в т.ч. НДС: 266,00 грн., Кран-комплект НW-52 N (W) Кd (Ду-50;65) - 624,00грн., в т.ч. НДС: 104,00 грн., Кран-комплект НW-52 N (W) Кd-2 (Ду-50;65) - 1170,00 грн., в т.ч. НДС: 975,00 грн., Кран-комплект HW-52 N (W) КV (ДУ-50;65) - 624,00 грн., в т.ч. НДС: 104,00 грн., Кран-комплект HW-52 N (W) КV-2 (ДУ-50;65) - 1170,00 грн., в т.ч. НДС: 975,00 грн., Кран-комплект без шафи с ДУ-50,65 - 390,00 грн., в т.ч. НДС: 65,00 грн. В залежності від складу комплектації кран - комплектів, вартість послуг може змінюватись та буде визначатись ОСОБА_2 виконаних робіт. Також, вартість послуг з установки В«ДППКВ» на вентилі запорні складає 91,00 грн. в т.ч. НДС: 15,17 грн., по збиранню В«БУПКВ» складає 108,00 грн. в т.ч. НДС: 18,00 грн., по збиранню «ствола перекривного с ГЦ-50;70В» складає 39,00 грн. в т.ч. НДС: 6,50 грн.

ОСОБА_2 договору вартість послуг зі збирання обладнання відбувається шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок виконавця протягом трьох днів після відгрузки.

На підтвердження факту виконання умов договору в матеріалах справи містяться копії ОСОБА_2 по прийому-передачі обладнання, а саме: № 2/1/07 від 04.07.2014, № 1/1/07 від 01.07.2014, № 2/2/07 від 04.07.2014, 1/2/07 від 03.07.2014, № 2/3/07 від 04.07.2014, №1/3/07 від 01.07.2014, № 2/4/07 від 07.07.2014, № 1/4/07 від 04.07.2014, № 2/5/07 від 08.07.2014, № 1/5/07 від 04.07.2014, № 2/6/07 від 09.07.2014, № 1/6/07 від 04.07.14, № 2/7/07 від 09.07.2014, № 1/7/07 від 04.07.2014, № 2/10/07 від 14.07.2014, № 1/10/07 від 10.07.2014, № 2/11/07 від 16.07.2014, № 1/11/07 від 14.07.2014, № 2/12/07 від 17.07.2014, № 1/12/07 від 14.07.2014, № 2/13/07 від 18.07.2014, № 1/13/07 від 14.07.2014, № 2/15/07 від 21.07.2014, № 1/15/07 від 17.07.2014, № 2/14/07 від 21.07.2014, № 1/14/07 від 15.07.2014, № 2/16/07 від 22.07.2014, № 1/16/07 від 14.07.2014, № 2/17/07 від 23.07.2014, № 1/17/07 від 15.07.2014, № 2/18/07 від 24.07.2014, № 1/18/07 від 15.07.2014 та копії ОСОБА_2 прийому виконаних робіт, а саме: № 3/1/07 від 04.07.2014, № 3/2/07 від 04.07.2014, № 3/3/07 від 04.07.2014, №3/4/07 від 07.07.2014, № 3/5/07 від 08.07.2014, № 3/6/07 від 09.07.2014, № 3/7/07 від 09.07.2014, № 3/10/07 від 14.07.2014, № 3/11/07 від 16.07.2014, № 3/12/07 від 17.07.2014, № 3/13/07 від 18.07.2014, № 3/15/07 від 21.07.2014, № 3/14/07 від 21.07.2014, № 3/16/07 від 22.07.2014, № 3/17/07 від 23.07.2014, № 3/18/07 від 24.07.2014, які підтверджують фактичну передачу товару та його отримання.

Факт оплати послуг не ставиться під сумнів ні в ОСОБА_2 перевірки ні в запереченнях відповідача.

В подальшому, ТОВ В«Мега ГрупВ» було виписано та надано ТОВ В«Нові пожежні технологіїВ» податкові накладні № 2 від 04.07.2014 на загальну суму 25 824,95 грн. в т.ч. сума ПДВ 4 304,16 грн., № 3 від 07.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 4 від 08.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 5 від 09.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 6 від 10.07.2014 на загальну суму 24354,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 4059,00 грн., № 7 від 11.07.2014 на загальну суму 19152,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 3192,00 грн., № 8 від 16.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 9 від 17.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 10 від 18.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 11 від 21.07.2014 на загальну суму 46728,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 7788,00 грн., № 12 від 22.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 13 від 23.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 14 від 24.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн.

Відповідно до змісту ОСОБА_2 перевірки, Листом від 30.09.2014 року № 30/09-14, вх. № 20999/10 від 30.09.2014 року, посадовими особами позивача на запит ДПІ від 22.09.2014 № 10219/10/22-323 було надано копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ В«Мега ГрупВ» за липень 2014 року на підставі яких було сформовано податковий кредит.

Однак, податковий орган в ОСОБА_2 перевірки посилається не на первинні бухгалтерські документи, надані позивачем, як на підставу донарахування податку на додану вартість, а на ОСОБА_2 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Мега ГрупВ» .

Суд звертає увагу, що в сукупності всі надані позивачем документи по контрагенту - ТОВ В«Мега ГрупВ» повністю відповідають поняттю В«первинні документиВ» , що визначені у статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїниВ» , а відносно посилань ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області в ОСОБА_2 перевірки № 590/10-13-22-03/32740267 від 21.11.2014 року на Лист ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у М. Києві від 22.09.2014 року № 1961/7/26-56-22-05-07, відповідно до якого надано інформацію про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Мега ГрупВ» та встановлено відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ В«Мега ГрупВ» за липень 2014 року, суд зазначає про таке.

В листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, з метою встановлення об'єктивної істини у справі, судом було викликано в якості свідка, директора ТОВ В«Мега ГрупВ» , ОСОБА_4.

Дана особа підтвердила, що дійсно господарські операції по договору № 01/03-01 від 01.03.2014 були виконані в повному обсязі та оплачені позивачем. Власних потужностей його підприємству на виконання умов договору, не вистачало, тому ТОВ В«Мега ГрупВ» був укладений договір № 02/06-01 від 02.07.2014 з ТОВ В«Дрім БілдінгВ» , який за своїм предметом є аналогічним з договором № 01/03-01 від 01.03.2014, що не заборонено умовами первинного договору та діючим законодавством України. На підтвердження своїх слів ОСОБА_4 були надані належним чином завірені копії: договору № 02/06-01 від 02.07.2014, ОСОБА_2 прийому виконаних робіт, ОСОБА_2 прийому - передачі обладнання, виписки по особовому рахунку, податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток 5).

У свою чергу, судом встановлено, що ТОВ В«Мега ГрупВ» на час оформлення та проведення господарських операцій з позивачем, мало цивільну правоздатність, було платником податку на додану вартість та одними із основних видів діяльності контрагента позиваяа є В«оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальними приладамиВ» та В«інша професійна наукова та технічна діяльністьВ» що підтверджується наявним в матеріалах справи документом, а саме: витягом з ЄДРПОУ.

Таким чином, враховуючи наявність всіх первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства України, по господарським операціям з ТОВ В«Мега ГрупВ» , а також наявність цивільної правоздатності ТОВ В«Мега ГрупВ» суд дійшов висновку, що податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ В«Мега ГрупВ» позивачем сформовано відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, відповідач жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в ОСОБА_2 перевірки не відповідають дійсності, не мають доказової сили за відсутності доведення факту нереальності господарських операцій та є лише носіями певної інформації, яка є суто суб'єктивною думкою податкових органів.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі В«Компанія В«Вестберґа таксі АктіеболаґВ» та Вуліч проти ШвеціїВ» Суд визначив, що В«…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління В» .

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, обов'язку доказування правомірності спірного рішення не виконано та не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом за липень 2014 року; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від такого контрагента первинних документах сум податку на додану вартість; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

ОСОБА_2 зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 22.01.2015 № НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

ОСОБА_2 з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 липня 2015 р.