Ухвала

від 01.10.2015 по справі 810/1714/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1714/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гнідіній М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нові пожежні технології» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2015 № 0000192201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Нові пожежні технології» (код ЄДРПОУ 32740267) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Мега Груп» (код за ЄДРПОУ 34602719) за період липень 2014 року.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від № 590/10-13-22-03/32740267 від 21.11.2014 (далі акт перевірки), в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (р. 25 Декларації) на загальну суму 647 418,96 грн., у т.ч. за липень 2014 року 107 903,16 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомленням - рішення від 22.01.2015 № 0000192201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 107 903,00 грн. за основним платежем та 26 976,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини позивача з ТОВ «Мета Груп» мали реальний характер та підтверджуються необхідними документами.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Мета Груп» не мали реального характеру у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності цим контрагентом через відсутність у нього адміністративно-господарських можливостей для ведення господарської діяльності та порушення податкового законодавства його постачальниками.

До таких висновків контролюючий орган прийшов, зокрема, на підставі наступних актів органів ДФС щодо проведення перевірок контрагентів позивача та їх постачальників і покупців:

- лист ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 22.09.2014 року № 1961/7/26-56-22-05-07 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Мега Груп» по взаємовідносинах з покупцями та постачальниками за червень липень 2014 року, в якому податковим органом встановлено, що до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність ТОВ «Мега Груп» за місцезнаходженням, задекларований податковий кредит за липень 2014 року в сумі 106 460,00 грн. виник у ТОВ «Мега Груп» за рахунок господарських операцій з ТОВ «Фларітон», ПрАТ «ВБФ БЕРЕСТ» та ТОВ «ДРІМ БІЛДІНГ»;

- акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.09.2014 року № 2725/26-55-22-08/38913080 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДРІМ БІЛДІНГ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 року, яким встановлено, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, основним видом діяльності є 41.20 - Будівництво житлових та нежитлових будівель, середньооблікова кількість штатних працівників за звітній період складає чотири особи, відсутня інформація про наявність основних фондів, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

З урахуванням положень зазначених актів податкових органів за наслідками перевірок контрагентів позивача відповідач в акті перевірки ТОВ «Нові пожежні технології» прийшов до висновку про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Мега Груп» за липень 2014 року.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Перевіряючи реальність здійснення позивачем господарських операцій у спірний період, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.03.2014 між ТОВ «Нові пожежні технології» та ТОВ «Мега Груп» укладено договір № 01/03-01, предметом якого є зобов'язання ТОВ «Мега Груп» зібрати шкафи і барабани в кран комплекти з пожежним обладнанням і перевірити їх функціональність; прийняти вентелі запірні та датчики положення пожежного крана (ДППК) для установки (ДППК) на вентилі і перевірки їх сумісної роботи; прийняти комплектуючі для зборки блоків управління пожежним краном (БУПК) і перевірити його функціональність.

За умовами вказаного договору ТОВ «Нові пожежні технології» зобов'язується прийняти та оплатити вартість послуг зі зборки, яка визначається пунктом третім договору а саме: Кран-комплект HW-19N - 738,00 грн., вт.ч. ПДВ: 123,00 грн., Шафа HW-25-52 N (W) КV с кран комплектом Ду-25 - 972,00 грн., в т.ч. ПДВ: 162,00 грн., Кран-комплект HW-25-52 N (W) КV (ДУ-50;65) - 1596,00 грн., в т.ч. ПДВ: 266,00 грн., Кран-комплект НW-52 N (W) Кd (Ду-50;65) - 624,00грн., в т.ч. ПДВ: 104,00 грн., Кран-комплект НW-52 N (W) Кd-2 (Ду-50;65) - 1170,00 грн., в т.ч. ПДВ: 975,00 грн., Кран-комплект HW-52 N (W) КV (ДУ-50;65) - 624,00 грн., в т.ч. ПДВ: 104,00 грн., Кран-комплект HW-52 N (W) КV-2 (ДУ-50;65) - 1170,00 грн., в т.ч. ПДВ: 975,00 грн., Кран-комплект без шафи с ДУ-50,65 - 390,00 грн., в т.ч. ПДВ: 65,00 грн. В залежності від складу комплектації кран комплектів, вартість послуг може змінюватись та буде визначатись в акті виконаних робіт. Також, вартість послуг з установки ДППК на вентилі запорні складає 91,00 грн. в т.ч. ПДВ: 15,17 грн., по збиранню БУПК складає 108,00 грн. в т.ч. ПДВ 18,00 грн., по збиранню ствола перекривного с ГЦ-50;70 складає 39,00 грн. в т.ч. ПДВ: 6,50 грн.

На підтвердження факту виконання умов договору в матеріалах справи містяться копії актів прийому-передачі обладнання, а саме: № 2/1/07 від 04.07.2014, № 1/1/07 від 01.07.2014, № 2/2/07 від 04.07.2014, 1/2/07 від 03.07.2014, № 2/3/07 від 04.07.2014, №1/3/07 від 01.07.2014, № 2/4/07 від 07.07.2014, № 1/4/07 від 04.07.2014, № 2/5/07 від 08.07.2014, № 1/5/07 від 04.07.2014, № 2/6/07 від 09.07.2014, № 1/6/07 від 04.07.14, № 2/7/07 від 09.07.2014, № 1/7/07 від 04.07.2014, № 2/10/07 від 14.07.2014, № 1/10/07 від 10.07.2014, № 2/11/07 від 16.07.2014, № 1/11/07 від 14.07.2014, № 2/12/07 від 17.07.2014, № 1/12/07 від 14.07.2014, № 2/13/07 від 18.07.2014, № 1/13/07 від 14.07.2014, № 2/15/07 від 21.07.2014, № 1/15/07 від 17.07.2014, № 2/14/07 від 21.07.2014, № 1/14/07 від 15.07.2014, № 2/16/07 від 22.07.2014, № 1/16/07 від 14.07.2014, № 2/17/07 від 23.07.2014, № 1/17/07 від 15.07.2014, № 2/18/07 від 24.07.2014, № 1/18/07 від 15.07.2014 та копії ОСОБА_2 прийому виконаних робіт, а саме: № 3/1/07 від 04.07.2014, № 3/2/07 від 04.07.2014, № 3/3/07 від 04.07.2014, №3/4/07 від 07.07.2014, № 3/5/07 від 08.07.2014, № 3/6/07 від 09.07.2014, № 3/7/07 від 09.07.2014, № 3/10/07 від 14.07.2014, № 3/11/07 від 16.07.2014, № 3/12/07 від 17.07.2014, № 3/13/07 від 18.07.2014, № 3/15/07 від 21.07.2014, № 3/14/07 від 21.07.2014, № 3/16/07 від 22.07.2014, № 3/17/07 від 23.07.2014, № 3/18/07 від 24.07.2014, які підтверджують фактичну передачу товару та його отримання.

Факт оплати послуг не заперечується сторонами.

ТОВ «Мега Груп» було виписано та надано ТОВ «Нові пожежні технології» податкові накладні № 2 від 04.07.2014 на загальну суму 25 824,95 грн. в т.ч. сума ПДВ 4 304,16 грн., № 3 від 07.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 4 від 08.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 5 від 09.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 6 від 10.07.2014 на загальну суму 24354,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 4059,00 грн., № 7 від 11.07.2014 на загальну суму 19152,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 3192,00 грн., № 8 від 16.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 9 від 17.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 10 від 18.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 11 від 21.07.2014 на загальну суму 46728,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 7788,00 грн., № 12 від 22.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 13 від 23.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн., № 14 від 24.07.2014 на загальну суму 59040,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 9840,00 грн.

Враховуючи те, що виконання умов договорів дослідженими в судовому засіданні первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій та зазначає.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки та акти перевірки контрагентів позивача та їх постачальників щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, що перевірявся, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів не підтверджене доказами, а зводиться лише до констатації вказаної обставини в акті перевірки. Крім того, податковим органом не проаналізовано, які ресурси необхідні для здійснення спірних операцій, а також не враховано можливість залучення інших (орендованих) ресурсів.

Судом першої інстанції було викликано в якості свідка директора ТОВ «Мега Груп», ОСОБА_2, який підтвердив, що дійсно господарські операції по договору № 01/03-01 від 01.03.2014 були виконані в повному обсязі та оплачені позивачем. Власних потужностей його підприємству на виконання умов договору, не вистачало, тому ТОВ «Мега Груп» був укладений договір № 02/06-01 від 02.07.2014 з ТОВ «Дрім Білдінг», який за своїм предметом є аналогічним з договором № 01/03-01 від 01.03.2014.

На підтвердження зазначених обставин суду надано належним чином завірені копії: договору № 02/06-01 від 02.07.2014, акти прийому виконаних робіт, акти прийому- передачі обладнання, виписки по особовому рахунку, податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток 5).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ «Мега Груп» мали реальний характер, а податковий кредит по вказаних операціях сформовано позивачем правомірно, що підтверджується наступним.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на виконання договорів про надання послуг відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на підставі податкових накладних не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 05.10.2015

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.