Постанова

від 18.05.2015 по справі 814/832/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18.05.2015 р. Справа № 814/832/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фронта» (АДРЕСА_1, 54001)

до відповідача : Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030)

про: скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2014р. № НОМЕР_1, від 13.01.2015р. № НОМЕР_2; визнання дій відповідача протиправними; зобов'язання відповідача вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фронта» (далі - ТОВ «Фронта»), звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ) про:

- скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 22.10.2014 року та № НОМЕР_2 від 13.01.2015 року;

- визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області щодо коригування на підставі акта перевірки від 03.10.14 №755/14-03-22-08/36579053 показників податкової звітності з ПДВ в базі даних автоматизованої системи «Податковий блок»;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області змінити показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в системі «Податковий блок», що були відкориговані на підставі акта перевірки від 03.10.14 №755/14-03-22-08/36579053.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначає, що прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.10.2014 року та № НОМЕР_2 від 13.01.2015 року не відповідають законодавству та підлягають скасуванню, а дії податкової щодо самостійного коригування показників податкової звітності позивача в інформаційній базі «Податковий блок», здійсненні поза межами повноважень, наданих законодавством України відповідачу як суб'єкту владних повноважень.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності з чинним законодавством, є законними і скасуванню не підлягає, а дії щодо коригування показників звітності за перевіряє мий період є законними (т. 4 арк. спр. 54 - 59).

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 4 арк. спр. 52). Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

У період з 18.09.2014 року по 24.09.2014 року інспекторами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фронта» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2011 рік, 2012 рік та 2013 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «ГМФ» (код ЄДРПОУ 34486030) за період серпень 2011 року, ІОВ «БС КОНСАЛТІНГ ЮКРЕІН» (код ЄДРПОУ 36412065) за період серпень, вересень 2011 року, ТОВ «ТЕХНОТОРГ-КОМ» (код ЄДРПОУ 36283352) за період вересень 2011 року, ТОВ «ЕЛЕКТРОМОНТАЖ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 32004632) за період жовтень - грудень 2011 року, ПП «НОЛЬГА» (код ЄДРПОУ 36880724) за період жовтень 2011 року, ТОВ «ТРАНСПОРТНО-МОНТАЖНА ФІРМА «ТРАНСПОЄЕРВТЄ- ЛТД» (код ЄДРПОУ 13853514) за період січень - травень 2012 року, ТОВ «БАРЕЛЛІ Н» (код ЄДРПОУ 34772479) за період червень - серпень 2012 року, ДП «ЕНЕРГО-ЄЕРВІЄ-1» (код ЄДРПОУ 35243958) за період серпень 2012 року, ГІГІ «НИКО-АВТОТРАНЄ ЮГ» (код ЄДРПОУ 34949050) за період грудень 2012 року, TOB «ТК-ВЕЄТА» (код ЄДРПОУ 38396318) за період січень, березень, червень 2013 року, ТОВ «ОПТ-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38506097) за період червень, серпень 2013 року, ТОВ «ПРОФ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 32283867) за період березень, червень - вересень 2013 року, ТОВ сГРЕЙМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 38693972) за період вересень - грудень 2013 року, ТОВ ПІВДЕНЬ-РІЧМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 38936899) за період грудень 2013 року, контрагентами-постачальниками за період лютий - червень 2014 року та контрагентами-покупцями.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 755/14-03-22-08/36579053 від 03.10.2014 року (т. 1 арк. спр. 12 - 254, т. 2 арк. спр. 1 - 6; далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Фронта» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 262 474,00 грн.;

- п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198,1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу україни (далі - ПК України) в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 322 756,97 грн. та в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 457 895,77 грн. Відповідно до листа ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 12.02.2015 року № 671/10/14-03-22-08-21 зазначене порушення було відображено в базі даних «Податковий Блок» шляхом коригування та зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ на вказані суми.

На підставі акту перевірки ДПІ було оформлено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.10.2014 року, відповідно до якого ТОВ «Фронта» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 262 474,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 65 618,50 грн. (т. 2 арк. спр. 9).

ТОВ «Фронта» не погодилось з вищевказаними рішеннями та оскаржило його в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Миколаївській області. За наслідками розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 22.10.2014 року було частково скасовано з податку на прибуток на загальну суму - 29 371,25 грн. Замість частково скасованого податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, відповідно до якого ТОВ «Фронта» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 127 637,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31 909,25 грн. (т. 2 арк. спр. 7). Загальна сума: 328 092,50 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернувся до адміністративного суду.

Приймаючи рішення по справі, суд виходить з наступного.

Основною підставою донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ є нібито нереальний характер взаємовідносин між ТОВ «Фронта» з його контрагентами, відсутність фактичного придбання товарів, робіт, послуг і як наслідок відсутність кінцевого результату виконаних робіт.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або формлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно ло закону (п. 198.6 ст. 196 ПК України).

Відповідно до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання зітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Українри» встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування ороблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними гозрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (ст. 139 ПК України).

Дані правові норми визначають, що до складу витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит, можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документа встановлені статтею 9 цього Закону, це первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити.

Відповідні видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення складені за результатами проведених операцій за вказаними в акті перевірки правочинами є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та достатніми для відображення господарських операцій в бухгалтерському.

Під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено наступне.

01.08.2012 року між позивачем та ПП «НИКО- ГОТРАНС ЮГ» було укладено договір про надання послуг № 0108-12, відповідно до умов якого та Специфікації № 2 ПП «НИКО- ГОТРАНС ЮГ» надало послуги з прибирання приміщень, миття вікон, виносу сміття, видалення краски за місцем розташування замовника (т. 2 арк. спр. 48 - 49).

Також 01.10.2012 року між позивачем та ПП «НІКО-АВТОТРАНС ЮГ» було укладено договір про надання послуг №1110-12, відповідно до умов якого та Специфікації №1 ПП «НИКО- АВТОТРАНС ЮГ» надало консультаційні послуги управлінської та організаційної підтримки (т. 2 арк. спр. 44 - 45). На виконання умов договору № 1110-12 від 01.10.2012 року виконавцем було складено звіт до акту виконаних послуг (т. 2 арк. спр. 46 - 47).

В підтвердження надання зазначених послуг ПП «НИКО-АВТОТРАНС ЮГ» були виписані акти виконаних робіт № НА-0000055 та № НА-000056 від 31.12.2012 року (т. 2 арк. спр. 52, 53) та податкові накладні на загальну суму 65 900,00 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 10 983,33 грн. (т. 2 арк. спр. 50 - 51). Розрахунки між сторонами проводились повністю в безготівковій формі згідно банківських виписок (т. 2 арк. спр. 54).

Станом на момент проведення перевірки заборгованість по вказаним договорам відсутня. Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено сторонами до реєстру накладних та до податкової декларації за грудень 2012 року, а також з усіх операцій було сплачено ПДВ до державного бюджету. При цьому, податкові накладні були оформені належним чином та не визнані недійсними ні податковою, ні судом.

01.01.2013 року між позивачем та ТОВ «ТК-ВЕСТА» було укладено договір про надання послуг № 01-13, відповідно до умов якого та Специфікацій № 1 та № 2 ТОВ «ТК-ВЕСТА» надало послуги з прибирання приміщень, миття вікон, виносу сміття, видалення краски (т. 2 арк. спр. 55 - 56). За результатами надання послугсторонами було оформлено акти виконаних робіт № ВЕ-0000033 від 29.03.2013 року та № ВЕ-0000078 від 27.06.2013 року (т. 2 арк. спр. 59 - 60) та виписані податкові накладні № 70 від 29.03.2013 року та № 53 від 27.06.2013 року на загальну суму 12 000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 2 000,00 грн. (т. 2 арк. спр. 57 - 58).

01.10.2012 року між ТОВ «Фронта» та ТОВ «ТК-ВЕСТА» було укладено договір № 0110-12, відповідно до умов якого та Специфікації № 2 ТОВ «ТК-ВЕСТА» надало консультаційні послуги управлінської та організаційної підтримки (т. 2 арк. спр. 61 - 62). На виконання умов договору № 1110-12 від 01.10.2012 року виконавцем було складено звіт до акту виконаних послуг (т. 2 арк. спр. 63 - 64).

В підтвердження надання зазначених послуг ТОВ «ТК-ВЕСТА» були виписані акт виконаних робіт № ВЕ-0000015 від 31.01.2013 року (т. 2 арк. спр. 66) та податкова накладна № 83 від 31.01.2013 року на загальну суму 24 000,00 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 4 000,00 грн. (т. 2 арк. спр. 65).

Також між ТОВ «Фронта» та ТОВ «ТК-ВЕСТА» було укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 65 від 01.01.2013 року, згідно умов якого ТОВ «ТК-ВЕСТА» зобов'язалось поставити товар відповідно до усних заявок покупця; ціна та найменування товару вказується у видаткових накладних (т. 2 арк. спр. 67).

Постачання товару здійснювалось зі складу постачальника автотранспортом покупця. Оскільки продукція була малооб'ємною, танспортування здійснювалось власним транспортом директора позивача. В підтвердження постачання товару сторонами були оформлені видаткова накладна № ВЕ-0000058 від 25.01.2013 року (т. 2 арк. спр. 69) та податкова накладна № 68 від 25.01.2013 року на загальну суму 19 516,96 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 3 252,83 грн. (т. 2 арк. спр. 68).

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість по вказаним договорам відсутня (т. 2 арк. спр. 70 - 73). Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено сторонами до реєстру накладних та до податкової декларації за грудень 2012 року, а також з усіх операцій було сплачено ПДВ до державного бюджету. При цьому, податкові накладні були оформені належним чином та не визнані недійсними ні податковою, ні судом.

Придбані у ТОВ «ТК-ВЕСТА» промислові товари було реалізовано ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-Термінал» згідно видаткових накладних № 13 та № 14 від 28.01.2013 року (т. 2 арк. спр. 74, 78), податкових накладних № 9 від 28.01.2013 року, № 8 від 28.01.2013 року (т. 2 арк. спр. 75, 77) та ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» згідно видаткової накладної № 12 від 28.01.2013 року (т. 2 арк. спр. 80) та податкової накладної № 7 від 23.01.2013 року (т. 2 арк. спр. 79).

01.01.2013 року між позивачем та ТОВ «Проф-Трейд» було укладено договір про надання послуг № 02-13, відповідно до умов якого та Специфікацій №№ 1 - 6 ТОВ «Проф-Трейд» надало консультаційні послуги управлінської та організаційної підтримки, маркетингових досліджень в сфері розвитку бізнесу (т. 2 арк. спр. 82 - 88). На виконання умов договору № 02-13 від 01.01.2013 року виконавцем було складено звіти до актів виконаних послуг (т. 2 арк. спр. 89 - 98).

В підтвердження надання зазначених послуг були виписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПТ-0000173 від 30.09.2013 року. № ПТ-0000013, № ПТ-0000012 від 29.03.2013 року, № ПТ-0000041 ВІД 27.06.2013 року, № ПТ-0000078 ВІД 31.07.2013 року (т. 2 арк. спр. 106 - 109) та податкові накладні № 77 від 30.08.2014 року, № 72 від 30.09.2013 року, № 29 від 29.03.2013 року, № 28 від 29.03.2013 року, № 22 від 27.06.2013 року та № 82 від 31.07.2013 року на загальну суму 268 800,00 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 44 800,00 грн. (т. 2 арк. спр. 99 - 104).

01.05.2013 року між позивачем та ТОВ «Проф-Трейд» було укладено договір про надання транспортних послуг № 168 (т. 2 арк. спр. 110). Факт надання послуг підтверджений актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПТ-0000042 від 27.06.2013 року, № ПТ-0000121 від 30.08.2013 року, № ПТ-0000168 від 30.09.2013 року (т. 2 арк. спр. 111 - 113), податковими накладними № 71 від 30.09.2013 року, № 76 від 30.08.2013 року та № 23 від 27.06.2013 року на загальну суму 21 040,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 3 506,66 грн. (т. 2 арк. спр. 114 - 116).

Постачання товару здійснювалось зі складу постачальника особистим автотранспортом директора. Операції з постачання товару були оформлені товарно-транспортними накладними (т. 2 арк. спр. 117 - 126).

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість по вказаним договорам відсутня (т. 2 арк. спр. 127 - 132).

08.08.2011 року ТОВ «Фронта» та ТОВ «НЕК» було укладено договір постачання ТМЦ № 68-Р/ЕТСК (т. 2 арк. спр. 133 - 134). На виконання умов договору ТОВ «Фронта» придбало у ТОВ «Проф-Трейд» товар - вал полий у кількості 2 од. на загальну суму 4 005,86 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 667,64 грн. В підтвердження придбання товару ТОВ «Проф-Трейд» було оформлено видатковими накладними № 106 від 15.08.213 року, № ПТ-000472 від 14.08.2013 року (т. 2 арк. спр. 138, 138), податковими накладними № 9 від 14.08.2013 року та № 38 від 14.08.2013 року (т. 2 арк. спр. 139 - 140).

Постачання товару здійснювалось зі складу постачальника особистим автотранспортом директора. Операції з постачання товару на ТОВ «НЕК» були оформлені довіреністю на постачання товарно-матеріальних цінностей № 237 від 13.08.2013 року (т. 2 арк. спр. 136).

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість по вказаним договорам відсутня (т. 2 арк. спр. 141 - 142). Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено сторонами до реєстру накладних та до податкової декларації за березень, червень, липень, серпень, вересень 2013 року, а також з усіх операцій було сплачено ПДВ до державного бюджету. При цьому, податкові накладні були оформені належним чином та не визнані недійсними ні податковою, ні судом.

01.04.2013 року між позивачем та ТОВ «Опт-Трейдінг» було укладено договір № 04-13, відповідно до умов якого та Специфікацій № 1 та № 2 ТОВ «Опт-Трейдінг» надало консультайційні послуги управлінської та організаційної підтримки, маркетингових в сфері розвитку бізнесу (т. 2 арк. спр. 143 - 144). На виконання умов договору № 04-13 було складено звіти до актів виконаних послуг (т. 2 арк. спр. 145- 148).

В підтвердження надання зазначених послуг ТОВ «Опт-Трейдінг» були виписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 300820 від 30.08.2013 року та № 040606 від 27.06.2013 року (т. 2 арк. спр. 151 - 152) та податкові накладні № 691 від 30.08.2013 року, № 94 від 04.06.2013 року на загальну суму 41 348,76 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 6 891,46 грн. (т. 2 арк. спр. 149 - 150).

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість по вказаним договорам відсутня (т. 2 арк. спр. 153).

01.09.2013 року між позивачем та ТОВ «Греймаркет» було укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 87 (т. 2 арк. спр. 154). Постачання товару здійснювалось зі складу постачальника, автотранспортом покупця. Оскільки продукція є малооб'ємною частково транспортування здійснювалось власним транспортом директора позивача. В підтвердження постачання товару сторонами оформлені видаткові накладні № ГМ-0000022 від 11.09.2013 року, № ГМ-0000144 від 21.10.2013 року, № ГМ-0000220 від 14.11.2013 року, № ГМ-0000226 від 18.11.2013 року, № ГМ-0000287 від 11.12.2013 року, № ГМ-0000330 від 27.12.2013 року (т. 2 арк. спр. 162 - 167) та податкові накладні № 13 від 11.09.2013 року, № 53 від 21.10.2013 року, № 39 від 14.11.2013 року, № 45 від 18.11.2013 року, № 27 від 11.12.2013 року, № 78 від 27.12.12013 року на загальну суму 57 602,40 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 9 600,40 грн. (т. 2 арк. спр. 156 - 161). Перевезення товару здійснювалось автомобілем, що підтверджується товарно-транспортною накладною (т. 2 арк. спр. 155).

В подальшому, придбана у ТОВ «Греймаркет» продукція була реалізована ТОВ «СІК», ТОВ «Бруклін-Київ», ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв», ТОВ «НЕК», про що свідчать видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні (т. 2 арк. спр. 174 - 204).

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість по вказаним договорам відсутня (т. 2 арк. спр. 168 - 173, 205 - 211).

01.09.2013 року між позивачем та ТОВ «Греймаркет» було укладено договір № 87/1, відповідно до умов якого ТОВ «Греймаркет» зобов'язувалось надати послуги з передпродажної підготовки товару (т. 2 арк. спр. 212). В підтвердження надання послуг виконавцем послуги були виписані акти прийняття-здачі виконаних робіт № 4 від 31.12.2013 року, № 3 від 29.11.2013 року. № 2 від 31.10.2013, від 30.09.2013 року з додатками (т. 2 арк. спр. 213 - 216, 221 - 236), податкові накладні № 90 від 31.11.2013 року, № 81 від 29.11.2013 року, № 84 від 31.10.2013 року а № 65 від 30.09.2011 року на загальну суму 263 840,38 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 43 973,40 грн. (т. 2 арк. спр. 217 - 220).

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість відсутня (т. 2 арк. спр. 238 - 239).

01.10.2013 року між позивачем та ТОВ «Греймаркет» було укладено договір № 102, відповідно до умов якого та Специфікацій № 1 та № 2 ТОВ «Греймаркет» надало консультайційні послуги управлінської та організаційної підтримки, маркетингових в сфері розвитку бізнесу (т. 2 арк. спр. 240 - 242). На виконання умов договору № 102 було складено звіт до акту виконаних послуг (т. 2 арк. спр. 243).

В підтвердження надання зазначених послуг були виписані акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ГМ-0000084 від 31.10.2013 року (т. 2 арк. спр. 245), податкова накладна № 85 від 31.10.2013 на загальну суму 82 560,00 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 13 760,00 грн. (т. 2 арк. спр. 246). Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість по вказаним договорам відсутня (т. 2 арк. спр. 247).

11.11.2013 року між позивачем та ТОВ «Південь-річмаркет» було укладено договір № 111/13 про надання в оренду транспортного засобу, відповідно до умов якого ТОВ»Південь-Річмаркет» зобов'язалось надати транспорт з водієм для здійснення перевезення вантажів замовника (т. 2 арк. спр. 248 249). Факт надання транспортних послуг підтверджується актом прийому-передачі автомобіля (т. 2 арк. спр. 250), актом виконаних робіт № 2 від 31.12.2013 року (т. 2 арк. спр. 260), податковою накладною № 81 від 31.12.2013 року на загальну суму 9 939,70 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 1 656,62 грн. (т. 2 арк. спр. 259) та товарно-транспортними накладними про рух вантажного автомобіля (т. 2 арк. спр. 251 - 258). Відповідно до ТТН орендарем були здійснені перевезення вантажів на користь TOB «НЕК», ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл», ТОВ «Трансспецавто», ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв», ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот».

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість відсутня.

01.02.2014 року між позивачем та ПП «Євроальянсбуд» було укладено договір № 165 надання в оренду транспортного засобу, відповідно до умов якого ПП «Євроальянсбуд» зобов'язалось надати транспорт з водієм для здійснення перевезення замовника (т. 3 арк. спр. 1 - 2). Факт надання транспортних послуг підтверджується актами прийому-передачі автомобіля (т. 3 арк. спр. 3 - 4), прибутковими накладними № 77 від 28.02.2014 року, № 123 від 31.03.2014 року та № 155 від 30.04.2014 року (т. 3 арк. спр. 5 - 7), рахунками-фактурами № 95 від 28.02.2014 року, № 255 від 31.03.2014 року та № 319 від 30.04.2014 року (т. 3 арк. спр. 8 - 10), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 81 від 28.02.2014 року, № 218 від 31.03.2013 року та № 313 від 30.04.2014 року (т. 3 арк. спр. 11 - 13), податковими накладними № 179 від 28.02.2014 року, № 254 від 31.03.2014 року та № 243 від 30.04.2014 року на загальну суму 58 076,40 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 9 679,40 грн. (т. 3 арк. спр. 14 - 16) та товарно-транспортними накладними про рух вантажного автомобіля (т. 3 арк. спр. 17 - 59).

Відповідно до ТТН орендарем були здійснені перевезення вантажів на користь TOB «НЕК», ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл», ТОВ «Трансспецавто», ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв», ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» та ін.

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість відсутня (т. 3 арк. спр. 60 - 67).

01.05.2014 року між позивачем та ПП «ВКФ «Авента» було укладено договір постачання промислових товарів № 164, відповідно до умов якого ПП «ВКФ «Авента» було зобов'язано поставити товар відповідно до усних заявок покупця (т. 3 арк. спр. 68).

Постачання товару здійснювалось зі складу постачальника, автотранспортом покупця. В підтвердження постачання товару сторонами оформлені видаткові накладні № 184 від 23.05.2014 року, № 232 від 28.05.2014 року, № 347 від 03.06.2014 року, № 281 від 10.06.2014 року, № 170 від 14.05.2014 року, № 285 від 16.06.2014 року та № 355 від 27.06.2014 року (т. 3 арк. спр. 69 - 75), податкові накладні № 18 від 03.06.2014 року, № 69 від 10.06.2014 року, 231 від 27.06.2014 року, № 125 від 16.06.2014 року, № 170 від 23.05.2014 року, № 218 від 28.05.2014 року та № 53 від 14.05.2014 року на загальну суму 643 855,66 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 107 309,28 грн. (т. 3 арк. спр. 76 - 82). Перевезення товару здійснювалось автомобілем, що підтверджується товарно-транспортною накладною (т. 3 арк. спр. 83 - 88).

Розрахунки між сторонами проводились повність в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість відсутня (т. 3 арк. спр. 89 - 94).

В подальшому вся продукція придбана у ПП «ВКФ «Авента» була реалізована ТОВ «Бруклін-Київ», ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», ДП «Бердянський морський торгівельний порт», ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл», ТОВ «Нікморсервіс Миколаїв», ТОВ «Трансспецавто», ТОВ «Новотех-Термінал», ДП «Спеціалізований морський порт «Октябрськ», ТОВ «СІК», TOB «НЕК», ТОВ «Новолог», ТОВ «Дніпро-Бузький морський термінал».

На момент здійснення господарських операцій контрагенти ТОВ «Фронта» були належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як платники податку на додану вартість та відповідно мали свідоцтва платника податку на додану вартість.

Одночасно з цим висновки ДПІ про сумнівність господарських відносин ТОВ «Фронта» та ПП «НИКО-АВТОТРАНС ЮГ» базуються на акті про неможливість перевірки ПП «НИКО- ТРАНС ЮГ» та податкової інформації контрагента-постачальника ПП «НИКО-АВТОТРАНС ЮГ», з яким позивач взагалі не мав жодних господарських відносин.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008р. у справі № 21-500во08, від 01.06.10р. у справі № 21-573во10 та від 31.01.11р. у справі № 21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Щодо неправомірності дій податкової щодо самостійного коригування показників податкової звітності позивача в інформаційній базі «Податковий блок», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно з пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Перевірки та звірки, як вказано у пп. 62.1.2 та 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, є способами здійснення податкового контролю.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з приписами п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, окрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 2,3 розділу 3 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачують під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765, в інтегрованій картці платника територіальним органом Міндоходів відображаються зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності та зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.

Згідно з п. 3 п. 44.1 ст. 44 ПК України у випадках, передбачених ст. 216 ЦК України платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 цього Кодексу.

Статтею 50 ПК України визначено підстави та порядок внесення платником податків змін до податкової звітності шляхом надіслання уточнюючого розрахунку або відображення відповідних сум недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження. Таким чином, зміни до інтегрованої картки вносяться або на підставі самостійного визначення платником податків у своїй звітності або за наявності узгодженого податкового повідомлення-рішення. Жодним законодавчим актом не встановлено право контролюючого органу на підставі актів документальних перевірок вносити зміни до інтегрованої картки платника податків.

Оскільки за результатами перевірки, оформленої актом № 755/14-03-22-08/36579053 від 03.10.2014 року, відносно завищення податкового кредиту на суму - 322 756,97 грн. та податкових зобов'язань по ПДВ на суму - 457 895,77 грн., відповідачем податкових повідомлень-рішень не прийнято, а позивач самостійно не вносив зміни до податкової звітності з ПДВ за звітні податкові періоди серпень 2011 року - вересень 2012 року, січень 2013 року, червень 2013 року, серпень - грудень 2013 року, лютий - червень 2014 року, то жодних змін у податкових зобов'язаннях та податковому кредиті по ПДВ у позивача внаслідок складання цього акту перевірки не повинно відбутися.

Таким чином, дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача шляхом зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за звітні періоди є протиправними, оскільки вчинені поза межами повноважень, наданих йому як суб'єкту владних повноважень. Чинним законодавством не передбачено право контролюючого органу вносити будь-які зміни до автоматизованої системи «Податковий блок» на підставі акта перевірки, тому показники ТОВ «Фронта» з податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ, які були відкориговані контролюючим органом на підставі акта перевірки № 755/14-03-22-08/36579053 від 03.10.2014 року, підлягають відновленню у базі даних «Податковий блок».

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевказаного, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 98, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С ТА Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № НОМЕР_1 від 22.10.12014 року.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № НОМЕР_2 від 13.01.2015 року.

4. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо коригування на підставі акта перевірки № 755/14-03-22-08/36579053 від 03.10.2014 року показників податкової звітності з ПДВ в базі даних автоматизованої системи «Податковий блок».

5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області змінити показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в системі «Податковий блок», що були відкориговані на підставі акта перевірки № 755/14-03-22-08/36579053 від 03.10.2014 року.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фронта» (код ЄДРПОУ 36579053) судовий збір в сумі 560,28 грн., сплачений за квитанціями № 0.0.358997070.1 від 11.03.2015 року (на суму 487,20 грн.) та № 49 від 27.03.2015 року (на суму 73,08 грн.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Малих О.В.