Постанова

від 29.07.2015 по справі 826/7331/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2015 року 09:03 № 826/7331/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал-Сервіс" до 3-тя особа Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю "Браун-Формен Україна" про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 18.03.2015 року №2/7/26-56-21-12,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 18.03.2015 року № 2/7/26-56-21-12.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Браун-Формен Україна", закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було прийнято оскаржуване рішення за порушення абз.15 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. №481/95 - ВР. Так, в процесі проведення перевірки перевіряючими встановлено наступне порушення, саме: зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв" Jack Daniels (0,7 л.) 40 % маркованих марками акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу ставок акцизного податку міцності продукції та місткості тари. Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу та вважає його таким, що не відповідає нормам діючого законодавства, оскільки підпункт 222.2.2. п. 222.2 ст. 222 ПК України передбачає, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації. Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції, як зазначають перевіряючі в Акті перевірки фіксуючи начебто це порушення.

В судове засідання 25.05.2015 року з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача підтримали свої позовні вимоги та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на свої доводи, викладені в поданих ним письмових запереченнях проти позову. Так, у письмових запереченнях відповідач зазначив, що для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду представник третьої особи в судове засідання не з'явився, з огляду на що суд в судовому засіданні 25.05.2015 року, на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін по суті спору, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 21.01.2015 року № 44 "Про проведення фактичних перевірок" та направлення на перевірку від 21.01.2015 року №85/26-15-21-1-29 було проведено перевірку ТОВ "Астрал - Сервіс".

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 30.01.2015 р. №26/46/21/32853304 "Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами" (далі по тексту - Акт).

В Акті зазначено, що в магазині на АЗС за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева, 11, що використовується ТОВ "Астрал - Сервіс" за наявності цінників та відповідних ліцензій здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами та перевіркою встановлено, що зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, описаних в додатку №1 до акту перевірки (віскі іноземного виробництва «Джек Деніелс» місткістю 0,7 л., міцністю 40% об. в кількості 2 пляшки, ціна за одиницю продукції 370, 00 грн.), маркованих марками акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено п.20 ПКМУ від 27.10.10 №1251 "Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (зі змінами) ст.11 ЗУ від 19.12.95 №481/95 ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв і тютюнових виробів (зі змінами). З огляду на викладене, в Акті зроблено висновок, що позивачем порушено п.20 ПКМУ від 27.10.10 № 1251, ст.11 ЗУ від 19.12.1995 №481/95 ВР.

В подальшому, на підставі зазначеного Акту, 18.03.2015 року відповідачем було винесено Рішення про застосування фінансових санкцій № 2/7/26-56-21-12 (далі по тексту - Рішення), яким за порушення абз.15 ч.2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (із змінами і доповненнями ) (далі по тексту - Закон №481/95-ВР): виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень до позивача застосовано штраф в розмірі 17 000, 00 грн.

Товариство не погодилось з вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень та оскаржило його до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі по тексту - Закон №481/95 - ВР).

Відповідно до ч. 4 статті 11 Закон №481/95 - ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 226.3 статті 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України), виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми ПК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі по тексту - Положення № 1251).

Відповідно до п. 19 Положення № 1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Згідно п. 17 Положення № 1251, у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

Пунктом 20 Положення № 1251 передбачено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Вважаються такими, що немарковані, серед іншого, алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Аналогічне положення передбачене п. 226.9 статті 226 ПК України.

Згідно п. 28 Положення № 1251, відповідальність за порушення порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно із законом.

Між тим, ставки, база оподаткування, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені також розділом VI Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 222.2.2 п. 222.2 статті 222 ПК України, у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Суд зазначає, що передбачені п. 222.2 статті 222 ПК України положення є спеціальними щодо сплати податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу. Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у п. 216.4 ПК України, яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

При цьому, норми п. 226.9 статті 226 ПК України та п. 20 Положення № 1251 є загальними нормами по відношенню до зазначених положень ПК України, оскільки в них йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані, а тому вони не можуть застосовуватись до імпортованої алкогольної продукції.

Зазначений висновок був неодноразово відображений і в судовій практиці Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалі від 25 березня 2015 року, прийнятій по справі № К/800/25953/13, та ухвалі від 05 листопада 2014 року по справі № К/9997/51771/12.

Виходячи з матеріалів даної адміністративної справи судом вбачається, що продукція, яка досліджувалась під час перевірки магазину позивача та зберігання якої стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення, була імпортована на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю «Браун-Формен Україна», що підтверджується копією відповідної митної декларації від 29.09.2014 року №100250004/2014/096623.

На судовий запит від 15.06.2015 року ТОВ «Браун-Формен Україна» було надано відповідні рахунок-фактуру №35342345 від 29.09.2014 року № 35342345, видаткову накладну № 35342345, податкову накладну №22 від 29.09.2014 року, заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та митну декларацію №100250004/2014/096623 від 29.09.2014 року.

При цьому, сплата кошів за придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, в тому числі тих, які перевірялись відповідачем, підтверджується наявною в матеріалах справи копією заявки-розрахунку ТОВ «Браун-Формен Україна» на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та відомостями самої митної декларації (заповнена графа 47 митної декларації за кодом 081 (акцизний податок з лікеро-горілчаної продукції) виду платежу Класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011).

З матеріалів справи також вбачається, що 01 січня 2014 року між Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (Постачальник) та ТОВ «Астрал-Сервіс» (Покупець) було укладено договір поставки № 2201033136, згідно умов якого Постачальник зобов'язувався передавати у власність Покупця товари, в тому числі й алкогольні напої під торговою маркою компанії «Brown-Forman».

Поставка продукції на виконання умов такого договору, в тому числі віскі іноземного виробництва «Джек Деніелс» місткістю 0,7 л., підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною від 04.12.2014 року .

Отже, враховуючи вищенаведене, оскільки при здійсненні поставки продукції, що стала об'єктом податкової перевірки, на митну територію України, акцизний податок був сплачений в порядку, передбаченому ПК України, суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, висновок про порушення позивачем п. 20 Положення № 1251, відображений відповідачем в акті перевірки від 30 січня 2015 року № 26/46/21/32853304 та як наслідок, протиправним є прийняте на основі таких висновків оскаржуване рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 18 березня 2015 року № 2/7/26-56-21-12, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводи позивача та не доведено правомірність прийнятого ним рішення, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 18 березня 2015 року № 2/7/26-56-21-12.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрал-Сервіс» (Код за ЄДРПОУ 32853304, адреса: 04080, м.Київ, вул.Юрківська, 28, офіс 3) Бпонесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 182, 70 грн.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Т.О. Скочок