Ухвала

від 28.07.2015 по справі 808/204/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2015 рокусправа № 808/204/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька сировинна компанія" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька сировинна компанія" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано винесене ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2014 року №0001112200.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01 грудня 2014 року по 03 грудня 2014 року співробітниками ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Запорізька сировинна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Люкс Лайт Груп» (код ЄДРПОУ 39196488) за серпень 2014 року та подальшу реалізацію товарів, робіт (послуг) отриманих від ТОВ «Люкс Лайт Груп» контрагентам-покупцям, за результатами якої складено акт №908/08-31-22/32006071 від 10 грудня 2014 року.

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущені позивачем порушення, а саме: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту підприємством по податку на додану вартість у сумі 45166,67 грн..

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001112200 від 29 грудня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 56458,75 грн., в т.ч. за основним платежем 45167,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11291,75 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Люкс Лайт Груп», з огляду на це, на думку суду, здійснене податковим органом збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивача на загальну суму 56458,75 грн. є необґрунтованим. А відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Люкс Лайт Груп».

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Люкс Лайт Груп» було укладено договір про надання інформаційно - консультативних та юридичних послуг №70714 від 07 липня 2014 року.

Відповідно до п. 1 вказаного договору №70714 замовник (ТОВ «Запорізька сировинна компанія») доручає, а виконавець (ТОВ «Люкс Лайт Груп») надає замовнику комплексні юридичні та інформаційно-консультативні послуги, які споживаються замовником в процесі здійснення господарської діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с.105-108).

В рамках договору №70714 позивачем замовлялись у ТОВ «Люкс Лайт Груп» послуги (а.с.55-64), а саме: лист №07.08/1 від 08 липня 2014 року щодо надання консультаційних послуг щодо порядку складання первинних документів; лист №07.24/1 від 24 липня 2014 року щодо участі представника ТОВ «Люкс Лайт Груп» на переговорах з ТОВ компанія «Тоттенхемофісізендхаусізлімітед»; лист №08.06/1 від 06 серпня 2014 року щодо участі представника ТОВ «Люкс Лайт Груп» на переговорах з ТОВ «Волжський дизель»; лист №08.11/1 від 11 серпня 2014 року щодо розгляду проекту договору поставки з ТОВ «Волжський дизель»; лист №08.12/1 від 12 серпня 2014 року щодо консультації по оформленню первинних документів за договором №1208/14-01 від 12 серпня 2014 року з ТОВ «Волжський дизель» та консультацій щодо застосування міжнародних правил «Інкотермс-2010»; лист №08.19/1 від 19 серпня 2014 року щодо підготовки документацій на участь у конкурсних торгах з ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод»; лист №08.26/1 від 26 серпня 2014 року щодо участі представника ТОВ «Люкс Лайт Груп» у підготовці до укладання договору купівлі-продажу з ПАТ «Гайворонський тепловозоремонтний завод»; лист №08.28/1 від 28 серпня 2014 року щодо проведення аналізу проекту договору з ПАТ «Гайворонський тепловозоремонтний завод»; лист №08.29/1 від 29 серпня 2014 року щодо участі представника ТОВ «Люкс Лайт Груп» у нараді з приводу дій щодо ліквідації дебіторської заборгованості ТОВ «Укрвест-Пром»; лист №08.29/2 від 29 серпня 2014 року щодо аналізу проекту договору з ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод».

Виконання наданих ТОВ «Люкс Лайт Груп» послуг підтверджується наданим до матеріалів справи актом №ОУ-0831-01 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною, розшифровкою до акту №ОУ-0831-01 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 серпня 2014 року (а.с.109-111).

Разом з тим, судом встановлено, що оплата за надані ТОВ «Люкс Лайт Груп» послуги здійснювалась позивачем платіжними дорученнями на користь ТОВ «Еліт ТрейдКомпані» та ТОВ «АлюрдаСтар» (а.с.117-121), у зв'язку з укладенням між позивачем, ТОВ «Люкс Лайт Груп», ТОВ «Еліт ТрейдКомпані» та ТОВ «АлюрдаСтар» договорів про відступлення права вимоги за договором №70714 від 07 липня 2014 року (а.с.113-116).

Крім того, до матеріалів справи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано договори поставки укладені з ТОВ «Волжський дизель», ПАТ «Гайворонський тепловозоремонтний завод», ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» (а.с.175-201), під час укладання яких фірмою ТОВ «Люкс Лайт Груп» надавались інформаційно - консультативні та юридичні послуги.

Виходячи зі змісту досліджених судом первинних документів, колегія суддів зазначає, що дані первинні документи відповідають вимогам встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) та як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на викладені вище обставини та досліджені матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що сторонами були дотримані вимоги чинного законодавства України у спосіб передбачений законом, що в свою чергу підтверджує здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та правомірно сформований позивачем податковий кредит по вказаних вище господарських операціях.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу щодо формального укладення договору та відсутності господарських операцій, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання вказаного вище правочину з його контрагентом ТОВ «Люкс Лайт Груп».

Разом з тим, судом встановлено, що на момент укладення зазначеного договору та вчинення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ним, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів робить висновок про те, що податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2014 року №0001112200 прийняте ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення .

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів .

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко