Ухвала

від 28.07.2015 по справі 810/765/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/765/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О. , Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача -Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РА-ПСМ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2015р. № 0000182201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акта перевірки від 25.12.2014 № 44/22-03/35153152, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було винесено податкове повідомлення рішення від 21.01.2015 № 0000182201 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 15 133, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 567, 00 гривень.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання робіт, а саме поліграфічної продукції. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Щодо реальності придбання у ТОВ «Фріоллі» послуг (робіт) з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Отримані позивачем у ТОВ «Фріоллі» роботи (послуги) в подальшому були використані у власній господарській діяльності, згідно наявних в матеріалах справи доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, роботи та послуги, отримані від ТОВ «Фріоллі» на підставі договору про виготовлення поліграфічної продукції та надання поліграфічних послуг № 20614/1 від 02.06.2014, були використані в межах господарської діяльності підприємства позивача наступним чином.

На замовлення ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна» за додатком № 30 від 25.07.2014 до договору № 007/2-СР-РSМ/12 від 28.02.2012 (копії наявна в матеріалах справи), позивач замовив у ТОВ «Фріоллі» комплекс робіт з розробки рекламно-інформаційного макету для ополіскувачів ТМ Колгейт, які 12.08.2014 були належним чином передані замовнику, що підтверджується копією Акта № 20. Позивач також своєчасно видав замовнику податкову накладну № 3 від 12.08.2014.

На виконання зобов'язань перед Іноземним підприємством «ГФК ЮКРЕИН» за договором про виготовлення поліграфічної продукції № 0103012 від 01.03.2012 (копії наявна в матеріалах справи), зокрема, додаткової угоди № 21 від 24.07.2014 до вказаного договору, позивач замовив у ТОВ «Фріоллі» поліграфічну продукцію - Товстий щоденник, яка була передана Замовнику (ІП «ГФК ЮКРЕЙН») 13.08.2014, що підтверджується видатковою накладною № 42. Позивачем також було видано замовнику податкову накладну № 4 від 13.08.2014.

На замовлення ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна» за додатком № 284 від 24.07.2014 до договору № 005/1-СР-РSМ/07 від 22.10.2007 (копії наявна в матеріалах справи), позивач замовив у ТОВ «Фріоллі» поліграфічну продукцію (Рекламно-інформаційний вобблер для Менен Спід Стік, Рекламно-інформаційний стоппер 100x250 для ТМ Леді Спід стік FUАХ4660, Рекламно-інформаційний стоппер 100x250 для ТМ Менен Спід Стік FUАХ4664) ТМ Колгейт, які 12.08.2014 були належним чином передані замовнику (ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна») 04.08.2014, що підтверджується видатковою накладною № 40. Позивач також видав замовнику податкову накладну № 1 від 04.08.2014 року.

Аналіз наданих суду первинних документів позивача та його контрагента дає підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаного правочину дійсно відбулися, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача. Складені на користь позивача первинні документи, якими сторони супроводжували господарські операції і податкові накладні не суперечать вимогам чинного законодавства, містять вичерпні дані щодо переліку придбаних і наданих робіт (послуг), у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Обґрунтовуючи законність донарахування сум податку на додану вартість, відповідач виходив з того, що ТОВ «Фріоллі» не виконувало своїх обов'язків з надання певних поліграфічних послуг, оскільки підприємство відсутнє за місцем реєстрації, не має достатніх адміністративно-господарських засобів для здійснення господарської діяльності, та зустрічною звіркою не встановлено факту руху товарів і послуг від ТОВ «Фріоллі» до контрагентів, зокрема, у зв'язку із відсутністю контрагентів за місцезнаходженням. Однак, такі доводи відповідача не були доведені належними доказами в порядку частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зміст Акта перевірки свідчить про те, що при проведенні зустрічної звірки ТОВ «Фріоллі», податковим органом первинних документів, складених між позивачем та ТОВ «Фріоллі» досліджувалися та певних зауважень чи то недоліків в їх оформленні не встановлено. Висновки щодо нікчемності правочинів ТОВ «Фріоллі» та неможливість виконання зобов'язань, зроблені на підставі висновків про безтоварність операцій контрагентів ТОВ «Фріоллі».

Отже, будь-яких обґрунтованих пояснень з приводу взаємозв'язку господарських операцій контрагентів ТОВ «Фріоллі» та операцій, які було досліджено у ході перевірки позивача, їх впливу на товарність угод позивача, податковим органом не наведено. Більше того, сумнівні, на думку податкового органу, господарські операції ТОВ «Фріоллі» та його контрагентів не узгоджуються із господарськими операціями, дослідженими у межах даної справи щодо змісту господарських операцій, інших умов, які б дозволяли пов'язати протиправну поведінку ТОВ «Фріоллі» та його контрагентів з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відносини ТОВ «Фріоллі» та його контрагентів не могли вплинути на факт нікчемності правочинів позивача.

Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положенням частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, належними та допустимими доказами при встановленні факту відсутності керівних органів - юридичної особи за її місцезнаходженням є саме відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, ЄДР не містить запису про відсутність за юридичною адресою ТОВ «Фріоллі», натомість містить запис про підтвердження відомостей про юридичну особу, а податковим органом не надано жодних доказів, на підтвердження внесення до ЄДР записів по відсутність за місцезнаходженням.

Факт наявності таких відомостей в автоматизованих базах даних та службових документах податкового органу не може бути підставою для висновків про неправомірне формування позивачем податкових зобов'язань.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх «фіктивність», відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, колегія суддів вважає, що на момент укладання правочинів та їх виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Фріоллі» було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

Таким чином, доводи відповідача про завищення податкового кредиту та нарахування за такі порушення штрафних санкцій є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2015р. № 0000182201 - протиправним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості своїх дій та рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україн, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 31.07.2015.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.