Ухвала

від 27.07.2015 по справі 820/1133/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р.Справа № 820/1133/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Ситнік О.О.

представника відповідача Ковальчука Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/1133/15

за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

05.02.2015 року позивач, Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. №0000264600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 456422,0 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 228211,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 17.10.2014 р. СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів складено акт №298/28-09-46-17/14310052 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Державним підприємством "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (код ЄДРПОУ 14310052) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів: за липень 2014 року, на підставі якого 29.10.2014 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000264600. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ. Окрім того, позивач зазначив, що не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов'язань, чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов'язки по перевірках.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.052015 року адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. №0000264600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 456422,0 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 228211,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.12.1991 року, код - 14310052. (т.1 а.с.8-12).

На обліку як платник податків підприємство перебуває у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів.

На підставі наказу від 19.09.2014 р. №638, виданого СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", код ЄДРПОУ - 14310052, з перевірки правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2014 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за липень 2014 р. у сумі 878483 грн.

Результати перевірки оформлені актом №298/28-09-46-17/14310052 від 17.10.2014 р. (т.1 а.с.27-80).

За висновками перевірки, позивачем - ДП "ХМЗ "ФЕД", порушено:

1) п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п. "и" п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит за липень 2014 року на загальну суму 456422,0 грн.

2) п.п. "и" а.201.1 ст.201, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.3, абз. "а" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2014 року на суму 456422,0 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000264600 від 29.10.2014 року, яким ДП "ХМЗ "ФЕД" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 456422 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 228211 грн. (т.1 а.с.26).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехснаб" (код ЄДРПОУ 31217091).

Так, між вказаними контрагентами було укладено два договори постачання:

1) №2П/08-205 від 12.03.2008 р. (т.2 а.с.4-6), за яким ТОВ "Укртехснаб" (поставник) зобов'язується передати у власність покупця (ДП "ХМЗ "ФЕД") підшипники, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Строк дії договору до 31.12.2014 року.

Згідно пункту п.3.1. договору, постачальник поставляє покупцю продукцію СРТ м. Харків автомобільним транспортом, згідно міжнародних правил Інкотермс (в редакції 2000 року).

Поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника (пункт 5.1 договору).

Пунктом 5.5. договору передбачено, що поставка продукції здійснюється за наступними товаросупроводжувальними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат (паспорт) з підписом та печаткою ОТК і представника замовника. (т.2 а.с.5).

2) №02/04-14 від 02.04.2014 р. (т.2 а.с.51-53), згідно якого ТОВ "Укртехснаб" (постачальник) зобов'язаний передати покупцю (ДП "ХМЗ "ФЕД") у власність, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти замовлену продукцію в кількості, номенклатурі та по ціні, вказаній в специфікаціях, котрі є невід'ємною частиною договору. Строк дії договору 31.12.2014 р.

Згідно пункту п.3.1. договору, постачальник поставляє покупцю продукцію СРТ м. Харків автомобільним транспортом, згідно міжнародних правил Інкотермс (в редакції 2010 року).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що поставка продукції здійснюється за наступними товаросупроводжувальними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій (постачання підшипників та комплектувальних виробів) за вказаними вище правочинами платник податків подав до суду першої інстанції складені контрагентом копії:

- податкових накладних: № 33 від 28.04.14 на суму 30017,20 грн. (у т.ч. ПДВ 5002,87 грн.), № 1 від 02.07.14 на суму 134766,60 грн. (у т.ч. ПДВ 22461,10 грн.), № 7 від 08.07.14р. на суму 14620,20 грн. (у т.ч. ПДВ 2436,70 грн.), № 14 від 17.07.14 р. на суму 111982,13 грн. (у т.ч. ПДВ 18663,69 грн.), № 16 від 21.07.14 р. у сумі 69056,41 грн. (у т.ч.11509,40 грн.), № 17 від 22.07.14р. у сумі 79038,96 грн. (у т.ч. ПДВ 13173,16 грн.); (т.2 а.с. 108-113); № 30 від 24.04.2014 р. у сумі 6240,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1040,00 грн.), №31 від 24.04.14р. у сумі 302894,46 грн. (у т.ч. ПДВ 50482,41 грн.), № 3 від 02.07.14 р. на суму 218040,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 36340,00 грн.), № 9 від 11.07.14 р. у сумі 14520,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2420,00 грн.), № 15 від 21.07.14 р. у сумі 48209,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 8034,93 грн.), № 21 від 29.07.14 р. у сумі 46080,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 7680,00 грн.), № 25 від 31.07.14 р. 883200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 147200,00 грн.) (т.2 а.с.149-155).

- видаткових накладних: № 142 від 02.07.14р. у сумі 134766,60 грн. (у т.ч. ПДВ 22461,10 грн.), №147 від 08.07.14р. у сумі 14620,20 грн. (у т.ч. ПДВ 2436,70 грн.), № 154 від 17.07.14 р. у сумі 111982,13 грн. (у т.ч. ПДВ 18663,69 грн.), № 158 від 21.07.14 р. у сумі 69056,41 грн. (у т.ч. ПДВ 11509,40 грн.), № 160 від 22.07.14 р. у сумі 79038,69 грн. (у т.ч. 13173,16 грн.); (т.2 а.с.68-72); № 98 від 24.04.2014 р. у сумі 574339,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 95723,29 грн.), № 99 від 24.04.14 р. у сумі 6240,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1040,00 грн.), № 143 від 02.07.14 р. у сумі 218040,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 36340,00 грн.), № 149 від 11.07.14 р. у сумі 14520,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2420,00 грн.), №155 від 21.07.14 р. у сумі 48209,57 грн. (у т.ч. ПДВ 8034,93 грн.), № 164 від 29.07.14 р. у сумі 46080,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7680,00 грн.), № 181 від 31.07.14 р. у сумі 883200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 147200,00 грн.) (т.2 а.с.114-120).

- платіжних доручень: №4853 від 02.07.2014 р. у сумі 62244,96 грн., №5182 від 08.07.2014 р. у сумі 86766,60 грн., №5352 від 10.07.2014 р. у сумі 100000,00 грн., №5459 від 15.07.2014 р. у сумі 135592,00 грн., №5505 від 16.07.2014 р. у сумі 118040,00 грн., №5575 від 17.07.2014 р. у сумі 48000,00 грн., №5748 від 25.07.2014 р. у сумі 92000,00 грн., №5765 від 25.07.2014 р. у сумі 14520,00 грн., №5784 від 25.07.2014 р. у сумі 51104,04 грн., №5830 від 28.07.2014 р. у сумі 111982,13 грн. (т.2 а.с.156-165);

- товаро-транспортних накладних: № 08/07-1 від 08.07.14 р., № 17/07-1 від 17.07.14 р., № 21/07-1 від 21.07.14 р., № 21/07-1 від 21.07.14 р., № 22/07-1 від 22.07.14 р. (т.2 а.с.103-107), № 24/04 від 24.04.14р., №02/07-1 від 02.07.14р., № 11/07-1 від 11.07.14р., № 29/07-1 від 29.07.14р., № 31/07-1 від 31.07.14 р. (т.2 а.с.144-147).

Якість поставленої продукції підтверджується долученими до матеріалів справи копіями паспортів якості від виробника та етикетками на виробах. (т.2 а.с.166-202).

Слід зазначити, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означені вище договори закону не суперечать, вчинені між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не мають відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин зі справляння податків (зборів) не спрямовані.

Набутий товар оприбуткований на складі ДП "ХМЗ "ФЕД", про що свідчать копії прибуткових ордерів: № 183 від 02.07.14, № 184 від 08.07.14, № 191 від 17.07.14, № 192, №193 від 22.07.14, №198, №199 від 24.04.14, № 259 від 02.07.14, № 90 від 11.07.14, № 272 від 22.07.14, № 279 від 29.07.14, № 283 від 31.07.14 р. (т.2 а.с.73-82, 123-127) та лімітних карт №№ 0830, 1091, 1285, 1132, 1025, 0075, 0099, 0102, 1090, 1139, 1056, 1315, 0143, 0134, 0363, 1125, 0522, 0364, 0485, 1217, 0003, 0482, 0481, 0005, 0113, 1215, 1216, 1060, 1055, 0096, 1127, 1131, 0023, 0130, 0087, 0105, 0282, 0167, №№ 0244, 0245, 3045, 3069, 3076, 3046, 0523, 0486, 0365, 0829, 0849, 1009, 0990, 0525, 0192, 0237, 0191, 3041, 3096, 0688, 0217, 1113, 0162, 0326, 0154, 1280 (т.2 а.с.83-102, 128-143).

З приводу доводів податкового органу про неможливість встановити транспортний засіб, яким здійснювалась поставка товаро-матеріальних цінностей від ТОВ "Укртехснаб", слід зазначити наступне:

Як встановлено судом першої інстанції, перевезення ТМЦ здійснювалось власним автотранспортом ТОВ "Укртехснаб", що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, складеними на транспортний засіб постачальника - Ford Tranzit, р/н АЕ0123ЕЕ, а також свідоцтвом № СХХ 193340 про реєстрацію транспортного засобу Ford Tranzit, р/н АЕ0123ЕЕ. (т.3 а.с.79). З вказаного свідоцтва вбачається, що автомобіль Ford Tranzit, р/н АЕ0123ЕЕ зареєстрований саме за ТОВ "Укртехснаб".

Дослідивши матеріали справи колегія суддів, не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, досліджені документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим є належними та допустимими в розумінні ст.70 КАС України доказами реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "Укртехснаб", які викладені Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів в акті перевірки №230/22-02-31217091 від 15.10.2014 р. за висновками якого неможливо підтвердити взаємовідносини з ДП "ХМЗ "ФЕД" за липень 2014 року, слід зазначити, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, матеріали справи не містять жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Зазначений висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573 во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Судом першої інстанції також встановлено, що між позивачем - ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець), та ТОВ "МЕТАЛЛ-СОЮЗ" (постачальник) (код ЄДРПОУ 37780524) був укладений договір №0102/13 від 01.02.2013 р. на постачання металевої продукції. (т.2 а.с.203-206).

Згідно даного договору продавець продає, а покупець купує металопрокат в номенклатурі, кількості, якості та ціні, згідно Специфікації.

Вказаний договір за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, закону не суперечать, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин зі справляння податків (зборів) не спрямований.

На підтвердження доводу про реальність вчинення господарської операції за даним правочином матеріали справи містять:

- копії видаткових накладних № 236 від 10.07.2014 р. у сумі 14700,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2450,00 грн.), №237 від 10.07.14 р. у сумі 49680,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8180,00 грн.), № 239 від 17.07.14 р. у сумі 90600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15100,00 грн.), № 241 від 22.07.14 р. у сумі 376692,00 грн. (у т.ч. ПДВ 62782,00 грн.), № 244 від 25.07.14 р. у сумі 247992,00 грн. (у т.ч. 41332,00 грн.), (т.2 а.с.210-214);

- копії товарно-транспортних накладних № Р236 від 10.07.2014 р., Р237 від 10.07.14 р., №Р239 від 17.07.14р., № Р241 від 22.07.14р., № Р244 від 25.07.14 р., (т.2 а.с.230-234);

- копії податкових накладних № 2 від 10.07.2014 р. на суму 14700,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2450,00 грн.), №3 від 10.07.14 р. у сумі 49680,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8280,00 грн.), № 5 від 15.07.14 р. у сумі 90600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15100,00 грн.), № 7 від 18.07.14 р. у сумі 376692,00 грн. (у т.ч. ПДВ 62782,00 грн.), № 8 від 22.07.14 р. у сумі 247992,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41332,00 грн.), (т.2 а.с. 235-239).

Сплата вартості придбаного металу відбулась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: №5170 від 08.07.2014 р. у сумі 77400,00 грн., №5461 від 15.07.2014 р. у сумі 90600,00 грн., №5462 від 15.07.2014 р. у сумі 49680,00 грн., №5606 від 18.07.2014 р. у сумі 376692,00 грн. ( т.2 а.с.240-234).

Якість товару підтверджується сертифікатами виробника та виписками із сертифікатів виробника. (т.2 а.с.244-249, т.3 а.с.3-9).

Прийом-передача товаро-матеріальних цінностей від ТОВ "МЕТАЛЛ-СОЮЗ" підприємству позивача відбувалась в м. Харкові в орендованих постачальником приміщеннях (договори оренди № 107 від 01.04.14 р. та № 01/13 від 01.01.13 р.). (т.3 а.с.10-12, 13-15).

Придбаний у ТОВ "МЕТАЛЛ-СОЮЗ" товар був оприбуткований на складі позивача, про що свідчать прибуткові ордери: № 327, 326 від 10.07.14 р., № 170 від 17.07.14 р., № 173 від 22.07.14 р., № 177 від 25.07.14 р., а також лімітні карти (використання) № 1575, 1576, 1633, 1618, 1619, 1625, 1626, 1624, 1630, 1627, 1628, 1629, 1801, 1518, 1663, 1800, 2575. (т.2 а.с.215-229).

Стосовно заперечень податкового органу щодо відсутності реальності вчинення господарської операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ "МЕТАЛЛ-СОЮЗ", з причин сумнівності взаємовідносин останнього з ПАТ "Запоріжський виробничий алюмінієвий комбінат" та ДП "Ресурспостач", слід зазначити, що обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Відповідальність покладається на кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Отже, у перевіряючих були відсутні підстави для формування висновків про порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. "и" ст.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Також, як вбачається з матеріалів справи, структурний підрозділ ДП "ХМЗ "ФЕД" - друкарня, що діє на підставі Положення про структурний підрозділ ДП "ХМЗ "ФЕД", затвердженого наказом №166 від 18.09.1995 р. (т.3 а.с.16-19), у ТОВ "Капітал Х" за готівку 199,92 грн. (фіскальні чеки та звіт про використання коштів) придбав бензин (13,74л.).

Бензин був оприбуткований на складі друкарні за прибутковими ордерами № 1 від 28.07.2014 року, № 2 від 31.07.2014 року.

Використання бензину підтверджується накладними на видачу №№ 1, 2.

ТОВ "Капітал Х" виписано податкові накладні № 28004 від 28.07.2014 року у сумі 99,96 грн. (у т.ч. ПДВ 16,66 грн.), № 31003 від 31.07.2014 року у сумі 99,96 грн. (у т.ч. ПДВ 16,66 грн.).

Отримання товару здійснювалось робітниками заводу за довіреностями, що підтверджується витягами з журналів реєстрації довіреностей. (т.3 а.с.27-38).

Придбані ТМЦ використані позивачем у виробництві комплектувальних виробів авіаційної техніки, що є головним предметом діяльності заводу.

Відповідно до п.п. 198.10, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, позивачем належними та допустимими доказами доведено, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. №0000264600 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 року по справі № 820/1133/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015р. по справі № 820/1133/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 31.07.2015 р.