Постанова

від 06.07.2011 по справі 2-а-12837/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 2-а-12837/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про визнання неправомірною бездіяльність, перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату на його користь недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за періоди з 01.12.2010р.- по 31.05.2011р., а також визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахувань та виплати підвищення пенсії за вказані періоди.

Ухвалою суду відкрито скорочене провадження у справі з 01 грудня 2010 року.

Представник відповідача надав до суду заперечення, у яких позовні вимоги не визнав та пояснив, що управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету. Вважає, що жоден з правових актів, які регулюють дані правовідносини, не покладає обов'язку на відповідача нарахування та проведення зазначених в позові виплат.

Розглянувши у скороченому провадженні дану справу, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-ІV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, а ст.ст.6, 7 вказаного Закону передбачено, що дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в зазначеній частині не реалізовані.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» від 19.12.2006 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року на 2007 рік зупинено.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнанні неконституційними.

Згідно з пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п.п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року визнано неконституційним.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У 2009-2010 роках Верховною Радою України не приймались нормативні акти щодо обмеження вищезазначеної пільги «Дітям війни».

Відповідно до ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.

У справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до пунктів 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політика, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомог на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.

Судом встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни та відповідач нараховує позивачу підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж визначено вищезазначеним законодавством, а тому позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві підвищення до пенсії згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є правомірними.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог, так-як це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача про захист яких він просить.

Враховуючи перераховані обставини, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача , слід не обмежуватись кінцевим терміном проведення таких виплат, тому що право позивача на отримання вказаної допомоги пов’язане з його пенсійним віком, який триває безперервно, тому розмір виплат регулюється Законом, а період допомоги часом призначення пенсії, невизначеність кінцевого строку для нарахування та виплати вказаних виплат, само по собі не є вирішенням прав позивача на майбутнє, оскільки дане право виникло у позивача із введенням в дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і не може бути обмежено певним проміжком часу.

Згідно із ч.1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на викладене та керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст.7, 11, 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про визнання протиправною бездіяльність, перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01 грудня 2010р. задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 грудня 2010р. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 грудня 2010р. та в подальшому з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. сплачений ним судовий збір.

Постанова підлягає негайному виконанню Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_2