Ухвала

від 15.07.2015 по справі 2а-3619/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2015 р. м. Київ К/9991/6678/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Кохан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року

у справі № 2а-3619/10/1670

за позовом Приватного підприємства «Еліт-2008»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Еліт-2008» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006362301/0/2217 від 08 липня 2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0006362301/0/2217 від 08 липня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 50066,00 грн. та в цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області №0006362301/0/2217 від 08 липня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 50066,00 грн. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області провела планову виїзну перевірку ПП «Еліт-2008» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 26 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 3321/23-209/36345785 від 25 червня 2010 року.

За висновками акту перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 50066,00 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2009 року - 1600,00 грн., за вересень 2009 року - 1600,00 грн., за лютий 2010 року - 2810,00 грн., за березень 2010 року - 44056,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість за податковими накладними № 512 від 31 серпня 2009 року, № 567 від 29 вересня 2009 року, № 100/13 від 19 лютого 2010 року, № 1739 від 24 лютого 2010 року, № 182 віл 24 лютого 2010 року, № 402 від 01 березня 2010 року, оскільки до перевірки позивачем не були надані оригінали вказаних податкових накладних.

08 липня 2010 року Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006362301/0/2217, яким на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2. статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПП «Еліт-2008» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 72453,40 грн., в тому числі: 50066,00 грн. - за основним платежем, 22387,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що податковий орган правомірно визначив позивачу податкові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість оскільки на момент перевірки у позивача були відсутні оригінали відповідних податкових накладних, з урахуванням того, позивачем не подавались заперечення на акт перевірки.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення в частині основного платежу у розмірі 50066,00 грн. та задовольняючи позовні вимоги у зазначеній частині, виходив з того, що у випадку не підтвердження платником податку податкового кредиту оригіналами податкових накладних, у податкового органу виникає право лише на застосування штрафних санкцій без проведення визначення податкового зобов'язання за основним платежем. В решті суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Однак, погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Положеннями абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями абзацу 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з абзацом 2 пункту 1.3 розділу 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 4.4 розділу 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення податковий орган визначив ненадання позивачем до перевірки оригіналів податкових накладних.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у акті перевірки директором ПП «Еліт-2008» - ОСОБА_1 не було зроблено відмітки про незгоду із висновками акта перевірки, а також не було подано заперечень на акт перевірки.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим ухвалене у даній справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року скасувати, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна