Ухвала

від 28.07.2015 по справі 820/5017/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року м. Київ К/800/41817/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівГоляшкіна О. В., Маслія В. І., секретаря судового засідання Кальненко О. І.,

за участю: представника відповідача - Корчинської М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Гешефт Плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Гешефт Плюс" до Харківської митниці Міндоходів про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне підприємство "Гешефт Плюс" звернулось з позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати незаконними дії Харківської обласної митниці в особі старшого інспектора відділу митних платежів Шмонька С.М. по прийняттю рішення про визнання недійсним сертифікату про походження товарів СТ-1 від 14.07.2012 року № КША 3058000249 для товарів 1,3; визнати протиправним і скасувати рішення сектору визначення країни походження товарів відділу платежів Харківської обласної митниці про визнання недійсним сертифікату про походження товарів СТ-1 від 14 травня 2013 року № RUUA 3058000249 для товарів 1,3; зобов'язати Харківську обласну митницю провести митне оформлення товару "Тканини бавовняні з вмістом бавовни 85 % або більше, полотняного переплетення з поверхневою щільністю не більше як 200 г/м2, вибілена: - Тканина бавовняна бязь вибілена завширшки 150 см, поверхневою щільністю 135 г/м2" та "Тканини бавовняні з вмістом бавовни 85 %. Полотняного переплетення: - "Тканина бавовняна двонитка апретом, завширшки 90 см, поверхневого щільністю 201 г/м2, атр.24" та "Тканини бавовняні з вмістом бавовни 85 %. Полотняного переплетення: - Тканина бавовняна двонитка сурові, завширшки 90 см, поверхневою щільністю 220 г/м2, арт.2022" по пільговій ставці мита.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В запереченнях відповідач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 19 квітня 2013 року представником митного брокера ТОВ "Євро-Диліжанс" до митного оформлення подано вантажу митну декларацію № 807100000/2013/017461 на товар: тканини бавовняні. Країна виробництва: RU, який імпортовано з Російської Федерації на територію України ПП "Гешефт Плюс" на підставі контракту на поставку текстильних товарів за межі Російської Федерації № 1601 від 16 січня 2013 року, укладеного з постачальником - ТОВ "Експотекс" (Росія).

Під час контролю правильності класифікації товару митницею виявлено неправильність класифікації товарів, здійсненої декларантом, та проведено самостійну класифікацію товарів, яка оформлена рішенням про визначення коду товару від 14 травня 2013 року № КТ-807000003-0121-2013.

Під час перевірки правильності визначеної декларантом країни походження та перевірки правильності заявленої декларантом пільги в оподаткуванні митним органом виявлено, що сертифікат походження товарів СТ-1 від 14 липня 2012 року № RUUA 3058000249 не може бути визнано для застосування пільгового режиму для товарів 1, 3, оскільки відомості, зазначені у графі 8 сертифікату, на думку митного органу, не відповідають характеристикам товарів, встановленим у висновку Харківської служби з експертного забезпечення митних органів від 13 травня 2013 року № 142001500-0227, та визначеному митницею опису та коду товару, який має міститись у графах 31, 33 митної декларації.

Встановивши наведене, відповідачем прийнято рішення про визнання недійсним сертифікату про походження товарів СТ-1 від 14 травня 2013 року № RUUA 3058000249 для товарів 1,3.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач заявив цей позов.

Суди дійшли висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 6.1. Правил визначення країни походження товарів (далі по тексту - Правила), прийнятих Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Відповідно до п. 6.6 Правил у разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди.

Відповідно до абзацу 4 п. 9.1 Правил сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі в разі, якщо: відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого.

Згідно із абзацами 1, 13 п. 7.4 Правил заповнення сертифіката форми СТ-1 повинно відповідати таким вимогам: графа 8 - "Опис товару". Зазначається комерційне найменування товару та інші відомості, що дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару стосовно заявленого для цілей митного оформлення.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення є неможливість митного органу однозначно ідентифікувати товар стосовно заявленого, що підтверджується розбіжностями опису у графі 8 сертифікату про походження товарів форми СТ-1 від 14 липня 2012 року № RUUA 3058000249 з описом фактично поставленого товару згідно опису п. 4 рішення про визначення коду товару від 14 травня 2013 року № КТ-807000003-0121-2013 та фактичними даними, встановленими висновком Харківської служби з експертного забезпечення митних органів від 13 травня 2013 року № 142001500-0227.

Вказані обставини надані оцінці судами у справі № 820/4709/13-а, в якій у задоволенні позовних вимог ПП "Гешефт Плюс" до Харківської митниці Міндоходів щодо визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці Міндоходів про визначення коду товару № КТ-807000003-0121-2013 від 14 травня 2013 року відмовлено.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ця норма права кореспондується з приписами ч. 2 ст. 255 КАС України, відповідно до якої обставини, що встановлені постановою, яка набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у справі № 820/4709/13-а встановлені обставини, що мають правове значення для цієї справи, - обставини, на підставі яких, керуючись абзацом 4 п. 9.1 Правил, Харківською митницею Міндоходів прийняте оскаржуване рішення.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів, що посилання позивача на п. 9.3. Правил є помилковими, оскільки оскаржуване рішення прийнято з іншої правової підстави ніж та, що зазначена у цьому пункті, а відтак у митниці відсутні достатні підстави для направлення мотивованого звернення до вповноваженого органу, що засвідчив наданий сертифікат форми СТ-1. До того ж ст. 45 МК України, на яку посилається позивач, не говорить, що митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом у разі, якщо відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого.

Таким чином, митним органом застосовані наслідки не визнання сертифікату походження товару, як то передбачено пунктом 9.1 Правил, що не потребує наявності сумнівів у відомостях, зазначених у сертифікатах, з направлення відповідних запитів до компетентних органів, що видали сертифікати, у зв'язку із чим право позивача на відновлення застосування режиму вільної торгівлі митним органом у спірних правовідносинах не порушено.

За таких обставин рішення сектору визначення країни походження товарів відділу платежів Харківської обласної митниці про визнання недійсним сертифікату про походження товарів СТ-1 від 14 травня 2013 року № RUUA 3058000249 для товарів 1,3 прийняте відповідачем відповідно до норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а відтак висновки судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Щодо вимоги про зобов'язання вчинити дії, то суд касаційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення, оскільки вона є похідною від вимоги про визнати протиправним і скасування рішення.

Суд касаційної інстанції погоджується з доводами судів про відсутність підстав для задоволення позову про визнання незаконними дій Харківської обласної митниці в особі старшого інспектора відділу митних платежів Шмонька С.М. по прийняттю рішення про визнання недійсним сертифікату про походження товарів СТ-1 14 травня 2013 року № RUUA 3058000249 для товарів 1,3, оскільки такі дії вчинені останнім у відповідності до підпунктів 4.5.5, 4.5.6, 4.5.9 п. 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованого в Мін'юсті України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672. А результатом виконання зазначених митних формальностей є класифікаційне рішення та рішення про невизнання сертифікату про походження товару відповідно до п. 9.1 Правил.

Оскільки висновки судів є правильними, тому скаргу позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гешефт Плюс" залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: