Постанова

від 20.04.2015 по справі 804/3827/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 р. Справа № 804/3827/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ліфтмаркетсерфіс" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ліфтмаркетсерфіс" (далі-ТОВ «СП «Ліфтмаркетсерфіс», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004621530 від 03.10.2014р.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій податкового органу. Так, позивач вважає, що винесене за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно було прийняте всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що висновки, зазначені у акті перевірки є суб'єктивною думкою податкового органу і не ґрунтуються на вимогах закону, у зв'язку з чим прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Позиція відповідача, відображена у запереченнях на позов, аргументована тим, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, тому винесене податкове повідомлення - рішення є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «СП «Ліфтмаркетсерфіс» (код ЄДРПОУ 35782781) зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради від 16.04.2008р.

Підприємство перебуває на податковому обліку у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-Новомосковська ОДПІ, податковий орган, відповідач) від 17.04.2008р. за №1959.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Виходячи зі змісту п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України відносини, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011рю врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст. 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

15.09.2014р. фахівецем Новомосковської ОДПІ - головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_2 камеральну перевірку ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс», за результатами якої перевіряючим складено Акт «Про результати камеральної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» (код ЄДРПОУ 35782781) з питання визначенн правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за липень 2014 року» №300/151/35782781 від 15.09.2014р. (далі-акт перевірки).

В ході перевірки відповідачем встановлено, що у поданій підприємством податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року (№9048238968 від 19.08.2014р.) з додатками платник вказав такі показники:

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) у розмірі 41 846, 00 грн.;

залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у розмірі 776 042, 00 грн.;

залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 декларації) у розмірі 776 042, 00 грн.;

залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) у розмірі 776 042, 00 грн.

За підсумками камеральної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення підприємством:

п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1 п. 139.1 ст. 139, абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у вигляді завищення ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2013р.) на суму 768 079, 00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 70 091, 00 грн., в т.ч.: вересень 2011р. - 743, 00 грн., жовтень 2011р. - 9192, 00 грн., листопад 2011р.-2014, 00 грн., грудень 2011р. - 5654, 00 грн., жовтень 2012р. -9256, 00 грн., січень 2013р. - 1607, 00 грн., лютий 2013р. -10 229, 00 грн., березень 2013р. -10 335, 00 грн., квітень 2013р. - 11 146, 00 грн., травень 2013р. -9915, 00 грн.;

п.п. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.1 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України у вигляді ненадання платником податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2013 року та серпень 2013 року.

Не погодившись із висновками податкового органу, викладеними в акті камеральної перевірки, позивач направив до Новомосковської ОДПІ заперечення (вих. №81 від 25.09.2014р.).

У відповідь на отримані заперечення Новомосковська ОДПІ направила лист за вих. №13854/10/04-08-15-01-206 від 02.10.2014р., за яким залишила заперечення ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» - без задоволення, а висновки акту камеральної перевірки 300/151/35782781 від 15.09.2014р. - без змін.

На підставі акту камеральної перевірки 300/151/35782781 від 15.09.2014р. Новомосковською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0004621530 від 03.10.2014р., яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 768 079, 00 грн.

ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» подало до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу № 83 від 10.10.2014р, за результатами розгляду якої контролюючий орган погодився із доводами наведеними в скарзі, але відмовив в задоволенні скарги, та виніс Рішення «Про результати розгляду первинної скарги» №952/10/04-36-10-08-09 від 05.12.2014р.

Підприємство звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргами на податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 03.10.2014р. №0004621530 і від 04.11.2014р. №0006381501.

За результатами розгляду вищезазначених скарг Державною фіскальною службою України прийнято Рішення №2468/6/99-99-10-01-04-25 від 09.02.2015р.,яким оскаржувані рішення залишено без змін.

Не погодившись із вищезазначеними висновками податкового органу та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» звернулось до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення та сплати податку на додану вартість урегульовано розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів не передбачено і при цьому конкретно зазначено, що враховується податковий кредит, який сплачено у попередніх та звітному періодах.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п.102.5.ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Слід звернути увагу на те, що приписи п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач подавав до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображав про таке своє рішення у звітній декларації та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування .

Відповідно до Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за №2094/24626 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновки Новомосковської ОДПІ з приводу порушення позивачем п. 200.1, п.п. «а» і «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України у вигляді завищення у декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» показнику залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 768 079, 00 грн. - засновані на висновках, викладених податковим органом в Акті «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» (код ЄДРПОУ 35782781) з питань підтвердження правомірності заявленого від'ємного значення суми ПДВ по податковій декларації за липень 2013 року та правомірності визначення податку на додану вартість за червень 2013 року, серпень 2013 року» №453/222/35782781 від 18.10.2013р.

На підставі зазначеного акту відповідачем 14.11.2013 року булим винесені такі податкові повідомлення-рішення:

- №0002502202, яким підприємству зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 768 079, 00 грн.;

- №0002512202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 87 614, 00 грн. (в т.ч. за основним платежем - 70 091, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 523, 00 грн.);

- №0002532202, яким ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму - 1020, 00 грн.;

- №0002522202 на суму 170, 00 грн.

Не погодившись із даними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» оскаржували дані рішення в адміністративному та судовому порядку.

Отже, посилаючись на податкові повідомлення-рішення, за результатами попередньої перевірки, в яких контролюючий орган зменшив суми від'ємного значення з податку на додану вартість в серпні 2013 р., контролюючий орган в ході камеральної перевірки від 15.09.2014р. дійшов висновку, що підприємство не мало права відображати від'ємне значення в рядку 24 податкової декларації за травень 2014 р. па суму 791 093 грн., тобто в наступних податкових періодах (в т.ч. і за липень 2014 року).

Відповідо до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 56.2. статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 56.3. статті 56 Податкового кодексу України - скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 56.4. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Згідно з пунктом 56.15. статті 56 Податкового кодексу України - скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

На підставі ч. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання, недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, до набрання законної сили судовим рішенням у податкового органу відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності за результатами такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 р. по справі К/9991/50678/12, від 19.12.2013 р. по справі № К/800/32557/13, н яких зазначено, що до набрання законної сили судовим рішенням за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення підприємство правомірно не вносить суму, зменшені) податковим повідомленням-рішенням в рядок 21.3. податкової декларації з ПДВ.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на момент складання та подання до Новомосковської ОДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» оскаружвало в адміністратвиному та судовому порядку податкові повідомлення-рішення від 14.11.2013р. № 000250222, № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та НОМЕР_3, прийняті на підставі Акту №453/222/35782781 від 18.10.2013р., які на момент судового розгляду даної справи визнано протиправними та скасовано (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. по справі №804/6871/14).

Отже, враховуючи наведене, а також те, що ТОВ «СП «Ліфтмаркетсервіс» не подавало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а нормами Кодексу жодних обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом конкретних періодів не встановлено позивач правомірно відобразив залишок від'ємного значення в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0004621530 від 03.10.2014р. винесено відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ліфтмаркетсерфіс" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0004621530 від 03.10.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Ліфтмаркетсерфіс" (код ЄДРПОУ 35782781) судові витрати у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1