Ухвала

від 28.07.2015 по справі 826/5866/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5866/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві та Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчини певні дії, скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Будмайстер» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - Відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач 2) про:

- визнання протиправними дії Відповідача 1 щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 02.04.2013 року №020420131 в односторонньому порядку;

- визнання протиправними дії Відповідача 1 щодо неприйняття податкової звітності з ПДВ за грудень 2014 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних та податкової накладної від 13.01.2015 року №1;

- зобов'язання Відповідача 1 врахувати в обліку декларацію Позивача з податку на додану вартість за грудень 2014 року разом з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, датою їх фактичного надходження - 20.01.2015 року та відобразити наведені в них відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ТОВ «Бест Будмайстер» (код ЄДРПОУ 38537319) станом на 20.01.2015 року;

- зобов»язання Відповідача 2 зареєструвати та враховувати прийнятою в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.01.2015 року №1, датою її фактичного надходження - 27.01.2015 року;

- скасування рішення №9/26-56-15-01-35 (№757/10/25-56-15-01-32) від 21.01.2015 року Відповідача 1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач 1 та Відповідач 2 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача 1 та представника Відповідача 2, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.02.2013 року Позивача зареєстровано Подільською районною у м.Києві державною адміністрацією, 05.02.2013 року взято на податковий облік у ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС та зареєстровано 01.03.2013 року як платника податку на додану вартість.

З наявних в матеріалах справи копіях статуту ТОВ «Бест Будмайстер», виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №894593 (дата видачі 06.02.2013 року), довідки з органу статистики серії АБ №689934 від 20.02.2013 року та угоди від 31.12.2014 року №2943, укладеної між КП «Київський міський бізнес-центр» і ТОВ «Бест Будмайстер» щодо надання Позивачу офісних, інформаційно-консультаційних та інших послуг за певною адресою, місцезнаходженням Позивача значиться адреса: 04071, м.Київ, вул. Костянтинівська, будинок 1/2.

02.04.2013 року між Позивачем та Відповідачем 1 укладено договір за №020420131 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

17.01.2015 року Відповідач 1 листом №623/10/26-56-10-05 повідомив Позивача про розірвання договору від 02.04.2013 року №020420131 в односторонньому порядку, посилаючись на відсутність Позивача за місцезнаходженням.

20.01.2015 року Позивачем надіслало в електронному вигляді контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - грудень 2014 року з доданими до неї додатком 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)», додатком 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація), про що свідчить підтвердження у вигляді електронних квитанцій №1 з відомостями про доставляння зазначених документів до Міністерства доходів і зборів України та неприйняття останніх у зв'язку з виявленням помилки - «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: ' 38537319', код ДПІ: ' 2656'. Можливо відсутній договір з ДФСУ».

21.01.2015 року Відповідачем 1 прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №9/26-56-15-01-35 (реєстраційний №757/10/26-56-15-01-32 від 21.01.2015 року) посилаючись на те, що результатами звірки встановлено відсутність факту реалізації та придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, що підтверджено висновком управління податкового аудиту від 16.01.2015 року № 57/26-56-22-05-14.

27.01.2015 року, 28.01.2015 року та 29.01.2015 року Позивачем до центрального органу доходів і зборів направлялась податкова накладна №1 від 13.01.2015 року для здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідь на надсилання Позивачем податкової накладної №1 від 13.01.2015 року, Відповідачем 2 на адресу Позивача були надіслані електронні квитанції №1 з аналогічною в усіх випадках відміткою «Документ доставлено до ДФС Україна. Документ не прийнято». Помилка - для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: ' 38537319', код ДПІ: ' 2656'. Можливо, відсутній договір з ДФСУ. Відправник: Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України.

Отже, оскільки Відповідачем 1 було прийнято рішення щодо розірвання договору про визнання електронних документів, а згодом й про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Бест Будмайстер», прийом податкової звітності Позивача по ПДВ (в тому числі податкових накладних) засобами телекомунікаційного зв'язку було заблоковано на центральному рівні органів доходів і зборів (ДФС України).

Згідно пп. 16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція).

Відповідно пункту 1 Розділу 2 Інструкції платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції передбачено, що для приймання податкових документів в електронному вигляді від платника податків орган ДПС повинен мати: програмне забезпечення приймання та обробки податкової звітності з засобами КЗІ; чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані акредитованим центром сертифікації ключів для органу ДПС.

Положеннями Розділу 6 Додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що законодавством встановлено виключні випадки, які дають право податковому органу розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Згідно пп. 16.1.11 п. 16.1 ст.16 Кодексу платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.

Місцезнаходженням юридичної особи, у відповідності ст.93 Цивільного кодексу України, є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно п. 45.2 ст. 45 Кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ч.1, 2, 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу (серед яких, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи ) включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів звертає увагу, що в силу норми ч.10 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про зміну відомостей про юридичну особу, які відповідно до цього Закону зазначаються у виписці з Єдиного державного реєстру, державний реєстратор повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику виписку з Єдиного державного реєстру у день отримання від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомостей про внесення відповідних відомостей до відомчих реєстрів.

З листа Відповідача від 17.01.2015 року № 623/10/26-56-10-05 вбачається, що рішення про розірвання договору від 02.04.2013 року № 020420131 в односторонньому порядку було прийнято на підставі даних довідки підрозділу податкової міліції ДПІ №1575/07 від 15.01.2015 року, де зазначено про відсутність Позивача за адресою місцезнаходження - м.Київ, вул.Костянтинівська, буд.1/2 та з урахуванням направлення державному реєстратору повідомлення від 15.05.2015 року № 25/26-56-11-01-20 форми №18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.01.2015 року, 17.01.2015 року, 20.01.2015 року та 27.01.2015 року вбачається, що місцезнаходженням Позивача є м.Київ, вул.Костянтинівська, буд.1/2, статус відомостей про таку юридичну особу «підтверджено».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що лист-запит від 15.01.2015 року №383/10/26-56-15-01-16, лист від 17.01.2015 року №623/10/26-56-10-05 були направлені контролюючим органом за вказаною адресою та Позивачем отримані, що також підтверджує факт наявності підприємства за своїм місцезнаходженням.

26.01.2015 року на вказаний запит Позивачем надано відповідь вих.№26/01-15, яку згідно штампу вхідної кореспонденції ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві отримано Відповідачем 27.01.2015 року.

Стосовно довідки від 15.01.2015 року № 1575/07 «Про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків», слід зазначити, що з її змісту не вбачається проведення працівниками підрозділу податкової міліції конкретних заходів по встановленню місцезнаходження товариства та вказана довідка не супроводжується жодними документами з яких би вбачався фактичний вихід за зареєстрованим місцезнаходженням платника (рапорти, пояснення, службові записки).

В матеріалах справи відсутній оригінал та/або копія запиту структурного підрозділу ДПІ від 14.01.2015 року №23/15-01 на встановлення місцезнаходження Позивача, що був направлений до підрозділу податкової міліції для вжиття заходів по встановленню місцезнаходження такого платника податків, а також рішення уповноваженої посадової особи ДПІ про направлення державному реєстратору повідомлення форми № 18/-ОПП відносно Позивача.

Отже, Відповідачем 1 протиправно було розірвано договір про визнання електронних документів від 02.04.2014 року №020420131 в односторонньому порядку.

Згідно п. 185.1 ст.185 Кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Частиною 180.1 ст.181 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість, зокрема, є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

За приписами ч.183.18 ст.183 Кодексу особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

Порядок та випадки анулювання реєстрації платника податку передбачені ст.184 Кодексу та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.11.2014 року №1130, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за №1456/26233 та наразі чинний (далі - Положення).

Згідно п.3.1 розділу 3 Положення реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати анулювання свідоцтва про таку реєстрацію та виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.

Зокрема, положеннями пп.«г» п. 184.1 ст.184 Кодексу та пп. «г» п.5.1 розділу 5 Положення передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Положеннями пункту 5.5 розділу 5 Положення передбачено, що анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Одним з таких документів, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

В апеляційній скарзі Відповідач 1 зазначає, що контролюючим органом зібрано податкову інформацію про неможливість проведення зустрічної звірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2014 року 31.12.2014 року та встановлено відсутність факту реалізації та придбання (робіт, послуг) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року. Перевіркою неможливо підтвердити наявність первинних документів у Позивача щодо здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками, в результаті чого встановлено відсутність факту реалізації та придбання товару (робіт, послуг) з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, тобто за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій становлять 0,00 грн, що підтверджено висновком від 16.01.2015 року №432/7/26-56-22-03. Даний документ, на думку контролюючого органу, є підставою для анулювання реєстрації ПДВ відповідно пп. «г» п.184.1 ст.184 розділу 5 Кодексу.

З такими доводами апелянта колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Зі змісту вказаної довідки вбачається, що Позивачем до контролюючого органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість протягом 11 послідовних податкових місяців, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії податкових декларацій Позивача з ПДВ за звітні періоди січень-листопад 2014 року з додатками (додатками №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних) та докази надходження останніх на районний рівень органів доходів і зборів (роздруківки електронних квитанцій № 2), де відображені відомості про наявні обсяги постачання/придбання товарів (послуг), оподатковуваних цим податком, у вигляді заповнених числових показників податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами, доводи Відповідача 1 про відсутність постачання/придбання Позивачем товарів (послуг) за період з січня по листопад 2014 року, а дії Відповідача 1 щодо прийняття рішення від 21.01.2015 року №9/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі даних висновку Управління податкового аудиту від 16.01.2015 року № 57/26-56-22-05-14, протиправними.

Згідно п.49.1 ст.49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктами 49.3, 49.8, 49.9, 49.15 статті 49 Кодексу передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Отже, платник податків може обрати на свій розсуд спосіб подання податкової декларації до контролюючого органу, у свою чергу, прийняття податкової декларації є обов'язком останнього, а відмова у прийнятті податкової декларації може мати місце у разі її заповнення з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ПК України.

Відповідно п.4 розділу ІІ Інструкції, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції визначено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Згідно п.п.7.3, 7.4, 7.5 Інструкції після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Прийом податкових документів здійснюється Центральним порталом приймання електронної звітності Державної фіскальної служби України.

З наявної в матеріалах справи квитанцій №1 від 20.01.2015 року вбачається, що податкова декларація Позивача з ПДВ за грудень 2014 року та додатки до неї по суті не прийняті на стадії надходження до Центрального порталу приймання податкової звітності лише з однієї причини - заборона прийму звітності у зв'язку з відсутністю договору про визнання електронних документів шляхом блокування можливості подання позивачем звітності засобами телекомунікаційного зв'язку.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки рішення Відповідача 1 від 21.01.2015 року №9/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та розірвання договору про визнання електронних документів від 02.04.2014 року №020420131 в односторонньому порядку є протиправними, то неприйняття податкової декларації Позивача з ПДВ за грудень 2014 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних є протиправними діями Відповідача 1, а тому необхідно вважати вказану податкову декларацію Позивача, як таку що прийнята, а дату її фактичного отримання - 20.01.2015 року.

Відповідно п. 201.1 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Положеннями п.п.201.2, 201.10 ст.201 Кодексу передбачено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зокрема, форма податкової накладної та порядок її заповнення, на момент виникнення спірних правовідносин, були затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 року за №1235/26012.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.201.10 ст.201 Кодексу підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, то така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість-продавців товарів (послуг) встановлений Кабінетом Міністрів України, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру (надалі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Положеннями п.7 - 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено, що після надходження податкової накладної в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється її розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться її реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначеного документу, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Датою та часом подання податкової накладної в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про її прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної, надсилається протягом операційного дня продавцеві. Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Відповідно абз.14 п. 201.10 ст. 201 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З матеріалів справи вбачається, що електронна податкова накладна №1 від 13.01.2015 року була направлена Позивачем до Відповідача 2 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням строку (а саме при направленні такої податкової накладної 27.01.2015 року та 28.01.2015 року) та у відповідності вимог податкового законодавства.

Таким чином, дії Відповідача 2 щодо неприйняття податкової накладної Позивача за №1 від 13.01.2015 року є протиправними, а в силу положень податкового законодавства, дана податкова накладна вважається прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її в перший раз було надіслано Позивачем, а саме: 27.01.2015 року.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки дії та рішення Відповідача 1 та Відповідача 2 є протиправними та такими, що порушують права платника податку.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 31 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.