Постанова

від 30.07.2015 по справі 815/3054/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3054/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛІЯ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЛІЯ» (далі ТОВ «ЮЛІЯ») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі ДПІ), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.05.2015 року №0000472203 про збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 351366,00 гривень (281093,00 гривен за основним платежем, 70273,00грн за штрафними фінансовими санкціями) та №0000462203 про збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 368935,00 гривень (295148,00 гривен за основним платежем, 73787,00грн за штрафними фінансовими санкціями).

Позивач в позові (т.1 а.с.3-8) та додаткових поясненнях (т2 а.с.51-53) зазначив, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі акту № 2620/15-53-22-03/31373865 від 17.04.2015 року з питань взаємовідносин з ТОВ «Никастрой», яким встановлено заниження податку на додану вартість на суму 281093,00 гривен у червні-грудні 2012 року та заниження податку на прибуток у сумі 295148,00 гривен у грудні 2012 року. Перевірка була призначена в порядку пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України на підставі постанови слідчого. В Акті перевірки ДПІ дійшла до висновку про те, що надані позивачем до перевірки документи не є документами первинного бухгалтерського обліку, посилаючись на відсутність факту реального здійснення господарських операцій. Такі висновки ДПІ обґрунтовує фабулою постанови слідчого, на підставі якої була призначена ця перевірка; протоколом допиту директора TOB «Никастрой» про відсутність у підприємства власних складських приміщень і транспорту; відсутністю у TOB «ЮЛІЯ» дорожніх листів на підтвердження перевезення товару; відсутністю у TOB «ЮЛІЯ» сертифікатів виробника товару, що придбавався у ТОВ «Никастрой».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказані висновки засновані

виключно на припущеннях, оскільки постанова слідчого є процесуальним рішенням в розумінні статті 110 КПК і підставою для проведення податкової перевірки в рамках пп.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПКУ, вона не є доказом вчинення платником певних правопорушень, а є процесуальним рішенням обов'язковим для виконання. Мета проведення перевірки - підтвердження або спростування відомостей, них у фабулі постанови слідчого, а тому посилання відповідача на наведені в ній і, жодним чином не свідчать, що такі відомості є достовірними. Рішення ДПІ не може ґрунтуватися на неперевіреної податкової інформації. Пояснення Директора ТОВ «Никастрой» про відсутність складських приміщень та транспорту також не свідчить про неможливість підприємства здійснювати постачання товару на будівельний майданчик. Крім того, TOB «ЮЛІЯ» не приймала участі в організації зберігання та доставки товару, не зобов'язана перевіряти вказані обставини, а лише отримувало товар на відповідних будівельних майданчиках та оплачувало його.

Стосовно наявності у TOB «ЮЛІЯ» дорожніх листів позивач зазначив, що їх наявність у водія автотранспорту взагалі не стосується комерційних відносин сторін договору, оскільки перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений Постановою КМУ 25 лютого 2009 р. N 207, в якому відсутній дорожній лист та зазначено, що дорожній лист є необхідним для водія, оскільки в ньому повинно бути відмітка про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу. Таким чином посилання відповідача на відсутність в позивача дорожніх листів як на підставу визнання операції безтоварною, є висновком таким, що не ґрунтується на законі.

Відсутність сертифікатів виробника також не може свідчити про безтоварність операції, оскільки укладеним між TOB «ЮЛІЯ» і TOB «Никастрой» договором № 2 від 01.06.2012 року не передбачено обов'язку продавця надавати покупцю такі сертифікати.

Позивач зазначив, що відповідно до договору № 2 від 01.06.2012 року TOB «Никастрой» поставляло будівельні матеріали на будівельні майданчики, де TOB «ЮЛІЯ» здійснювала роботи згідно укладених договорів поряду з замовниками. Копії договорів та всі первинні документи щодо їх виконання наявні у TOB «ЮЛІЯ», що свідчить про використання поставленого йому товару контрагентом TOB «Никастрой». Зазначене свідчить про те, що доводи ДПІ про безтоварність господарських з постачання товарів за договором купівлі-продажу будівельних матеріалів № 2 від 01.06.2012 року є надуманими і не кореспондують з дійсними обставинами справи.

Укладений ним правочин з контрагентом відповідає вимогам законодавства, та направлений на реальне настання наслідків, про що свідчить виконання договорів обома сторонами. Перевіряємі первинні документи є достовірними та оформлені належним чином (мають обов'язкові реквізити).

Жодного порушення податкового законодавства не допущено, у зв'язку з чим висновки акту перевірки є необґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення -рішення протиправними.

Також представник позивача додатково надав до суду для долучення до справи документи (т.10 а.с.58-93), згідно яких з метою перевірки виду, обсягів, якості операції та розрахунків TOB «ЮЛІЯ» з підрядними організаціями, на будівельні роботи по яких поставлявся товар TOB «Никастрой», було проведено ряд зустрічних звірок по вказаним підрядним роботам Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, а також податкову перевірку, за результатами яких перевірялись і співставлялися з даними бухгалтерського обліку, у тому числі кількісні і вартісні показники матеріальних ресурсів. Порушень та відхилень не встановлено.

Відповідно до ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що TOB «ЮЛІЯ» зареєстровано 13.04.2001 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ, є платником ПДВ (т.1 а.с.29-51), здійснює будівельні роботи, на час спірних правовідносин на підставі ліцензії ІДАБК в Одеській області №512724 серії АВ від 05.02.2010 року (т.1 а.с.26-28).

На підставі постанови слідчого Битянової О. В. слідчого відділу Київського РВ ОМУ Г'УМВС в Одеській області від 22.01.2015 року в межах кримінальної справи про призначення позапланової документальної перевірки TOB «ЮЛІЯ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету усіх передбачених діючим законодавством податків за період з 01.02.2012 року по 01.02.2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Никастрой», ДПІ виданий наказ №380 від 24.03.2015 року №380 про проведення перевірки позивача та видане направлення на перевірку №000197/344 від 24.03.2015 року (т.10 а.с.-102).

З 03.04.2015 року по 09.04.2015 року на підставі наказу, направлення на перевірку, відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складений Акт від 17.04.2015 року №2620/15-53-22-03/31373865 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB «ЮЛІЯ» (код 31373865) з питань взаємовідносин з ТОВ «Нікастрой код за ЄДРПОУ 35048732 за період з з1.02.2012 по 01.02.2015 року» (т.1 а.с.10-23).

На підставі Акту перевірки від 17.04.2015 року №2620/15-53-22-03/31373865 ДПІ 15.05.2015 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0000472203 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 351366,00 гривень (281093,00 гривен за основним платежем, 70273,00грн за штрафними фінансовими санкціями) та №0000462203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 368935,00 гривень (295148,00 гривен за основним платежем, 73787,00грн за штрафними фінансовими санкціями) (т.1 а.с.24-25).

У висновку Акту перевірки зазначено, що з урахуванням процесуальних документів висвітлених у п.4 акту перевірки та відповідно до яких, надані до перевірки документи не мають ознак первинних документів, встановлені порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, якій підлягає сплаті до бюджету у сумі 281093грн. за періоди червень-грудень 2012 року; п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 295148грн. (т.1 а.с.22)

Пунктом 44.1 ст.44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 138.2 ст.138 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пункти 198.1 та 198.2 визначають у разі здійснення яких операцій у платника податку виникає право віднесення сум податку на податковий кредит, а також дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме дата тієї події, яка відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

Суд вважає доводи позивача про відсутність порушення ним вищезазначених норм ПКУ при здійснені господарських операцій з контрагентом ТОВ «Никастрой» обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача, виходячи з наступного.

У висновку Акту перевірки чітко зазначено, що порушення позивачем вищезазначених норм ПКУ ДПІ встановило з урахуванням процесуальних документів висвітлених у п.4 акту перевірки та відповідно до яких, надані до перевірки документи не мають ознак первинних документів.

В п.4 «Опрацювання податкової інформації» Акту перевірки зазначені постанова слідчого Битянової О. В. слідчого відділу Київського РВ ОМУ Г'УМВС в Одеській області від 22.01.2015 року в межах кримінальної справи про призначення позапланової документальної перевірки TOB «ЮЛІЯ» з питань взаємовідносинам з ТОВ «Никастрой», а також протокол допиту від 05.02.2013 року директора ТОВ «Никастрой» ОСОБА_1 (т.1 а.с.16)

Таким чином, висновки Акту перевірки відносно позивача, на підставі якого прийняти оскаржуємі податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються саме та лише на даних, зазначених в постанові слідчого від 22.01.2015 року та протоколі допиту директора ТОВ «Никастрой», що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 6 розділу І Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі Порядок №984) визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В акті перевірки зазначено, що перевіряючим під час перевірки використовувались декларації, податкові та видаткові накладні, договір та інші первинні документи

Згідно акту перевірки суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманим від ТОВ «Никастрой» включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний період та відповідають даним Додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану за червень-грудень 2012 року. Розрахунки по договору позивач проводив в безготівковій формі. Станом на 01.02.2015 року кредиторська заборгованість з ТОВ «Никастрой» становить 50061грн.

Незважаючи на встановлені вищевказані обставини по первинним документам перевіряючим зроблений висновок про порушення позивачем норм податкового законодавства та заниження сум податку на прибуток та ПДВ. Не зазначено які саме порушення податкового законодавства допущені позивачем та якими первинними документами це підтверджується. Згідно акту в основу його висновку покладені лише обставини зазначені в постанові слідчого про призначення перевірки.

Перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлений ст.83 ПКУ. Суд вважає, що посилання перевіряючого в обґрунтування висновків Акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства на обставини зазначені в документі, якій відповідно до вимог ст.83 ПКУ не може бути підставою для висновків під час проведення перевірок, є протиправним, а тому висновки Акту про ці порушення податкового законодавства позивачем, які ґрунтуються саме та лише на даних, зазначених в постанові слідчого від 22.01.2015 року є неспроможними, та відповідно не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень. Приведені обставини в Акті перевірки не мають заздалегідь встановленого і доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, оскільки звинувачувальний вирок суду у кримінальній справі відсутній. Відповідно до ст.83 ПКУ тільки саме судове рішення може бути підставою для висновків під час проведення перевірки.

Будь-яких обґрунтувань и доказів причетності позивача до порушень податкового законодавства його контрагентом акт перевірки не містить.

В переліку ст.83 ПКУ зазначена також податкова інформація. Збір податкової інформації та порядок її отримання контролюючим органом регламентований ст.ст.72,73 ПКУ. Пунктом 72.1 ст.72 визначений перелік джерел інформації, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Згідно з п.71.1.6 ст.72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

З урахуванням вищезазначених положень законодавства суд вважає, що постанова слідчого про призначення перевірки не є податковою інформацією, та вважає обґрунтованими доводи позивача, що вказана постанова є лише процесуальним рішенням в розумінні статті 110 КПК обов'язковим для виконання і відповідно підставою для проведення податкової перевірки в рамках пп.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПКУ, та не може бути доказом вчинення платником певних правопорушень. Такою податковою інформацією не є і протокол допиту директора ТОВ «Никастрой».

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що дорожні листи, відсутність яких у TOB «ЮЛІЯ» на думку перевіряючих є доказом безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Никастрой», не стосується комерційних відносин сторін договору, оскільки є документом водія, у якому повинна бути відмітка про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Дослідивши надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із зазначеним контрагентом суд вважає, що вони відображають здійснення господарських операції в бухгалтерській та податковій звітності.

Позивачем 01.06.2012 року укладений договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, згідно якого позивачу поставлявся товар на будівельні майданчики. Договір відповідає вимогам ст.180 ГК України (т.1 а.с.56-57).

Жодного доказу того (крім неправомірного посилання на постанову слідчого та протокол допиту директора ТОВ «Никастрой»), що господарські операції по вищевказаному договору не були здійснені перевіряючим не зазначено в Акті перевірки. Не надано їх і у судовому засіданні представником ДПІ, як суб'єктом владних повноважень, якій відповідно до ст.71 КАС України повинен довести правомірність своїх рішень, не надала.

Між тим у позивача наявні всі первинні документі, які відображають здійснення вказаних господарських операцій (видаткові, податкові накладні, карки рахунку 631). При цьому позивачем надані документи щодо використання вказаних матеріалів.

ТОВ «ЮЛІЯ» були укладені договори підряду від 03.02.2012 року з ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія», від 14.09.2012 року з Одеською ЗОШ №106, від 01.03.2012 року,01.08.2012 року, 01.11.2012 року з ТОВ «Агросервіс», від 16.10.2012 року з Северінською сільрадою Іванівського району Одеської області, від 17.11.2011 року, від 21.12.2012 року з Овідіопольським РВ ГУМВС України в Одеській області, від 20.08.2012 року з Одеською спеціалізованою школою-інтернатом (м.Одеса, пр.. Гагаріна,6) від 30.07.2012 року з відділом освіти Київської РДА, від 13.08.2012 року з Одеським спеціалізованим дошкільним закладом 235, від 12.09.2012 року з Одеською національною академією харчових технологій, від 09.11.2012 року, 06.12.2012 року з фізико-хімічним інститутом ім. Богатського НАН України, від 29.11.2011 року з ГУ капітального будівництва Одеської ОДА.

На виконання зазначених договорів поставлялись товари контрагентом ТОВ «Никастрой» на відповідні будівельні майданчики для здійснення будівельних робіт, про що свідчать також товаро-транспортні накладні. За результатами виконання будівельних робіт складені акти прийому-передачі, акти контрольних обмірів, дефектні акти, довідки про вартість виконанних будівельних робіт та витрат інші документи, які кореспондують між собою та підтверджують факт реальності поставки ТОВ «Никастрой» на користь позивача будівельних матеріалів і їх подальше використання для здійснення будівельних підрядних робіт (т.1 а.с.58-251,т.2 а.с.1-42,59-242, т. 3-9, т.10 а.с.1-51).

Суд приймає до уваги також надані позивачем в обґрунтування позовних вимог Довідки Державною фінансовою інспекцією в Одеській області про результати зустрічної звірки TOB «ЮЛІЯ» з метою документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків з ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія» за період з 01.01.2010 по 31.03.2015 року (№06-12/291-з від 05.06.2015 року), з Одеською національною академією харчових технологій за період з 01.04.2012 по 30.06.2014 року (№06-12/539-з від 12.08.2014 року), з Департаментом капітального будівництва Одеської ОДА за період з 01.06.2011 по 30.06.2013 року (№06-79/150-з від 18.07.2013 року), з Овідіопольським РВ ГУМВС України в Одеській області за період з 01.01.2012 по 0103.2014 року (3820-17/13-з від 01.04.2014 року), а також довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 22.04.2013 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ЮЛІЯ» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «АГРОСЕРВІС» їх повноти відображення в обліку за період листопад 2012 року (т.10 а.с.93). Зазначеними документами не встановлено будь яких порушень зі сторони позивача.

Крім того, суд враховує, що статтею 18 Закону Українивід 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до наданих позивачем документів на час здійснення господарських операцій ТОВ «Никастрой» та його керівник зареєстровані в ЄДР, зареєстроване платником ПДВ (т.1 а.с.52-55).

Відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень не надав до суду жодного доказу щодо про обізнаність позивача про будь які недостовірні відомості відносно контрагента та його керівника або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і Акт перевірки відносно позивача.

Суд вважає, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства, по господарським операціям з ТОВ «Никастрой» щодо формування валових витрат та податкового кредиту не допустив.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагента позивача (несплата податків, притягнення до відповідальності керівника підприємства) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

При цьому суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та Постанову Верховного Суду України від 11.01.2011 року по справі ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вимога закону щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платником стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення .

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином судові витрати позивача у сумі 487,20 гривень підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛІЯ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 15.05.2015 року №0000472203 про збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 351366,00 гривень (281093,00 гривен за основним платежем, 70273,00грн за штрафними фінансовими санкціями) та №0000462203 про збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 368935,00 гривень (295148,00 гривен за основним платежем, 73787,00грн за штрафними фінансовими санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛІЯ» 487,20 гривень

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.