Постанова

від 02.02.2010 по справі 2а-3298/09/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2010 р. Справа № 2а-3298/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

при секретарі Барчук Т.Г.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Приватного підприємства "Сігуенья", вул. Грюнвальдська, 7-9,м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості в сумі 40906,11 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «ѳгуеньяВ» про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою для звернення з позовом у справі є несплата відповідачем податкового зобов’язання.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказує на те, що підприємством дійсно подавалися декларації по податку на додану вартість за період з 20.11.2008 року по 20.07.2009 року, однак сплата податкового зобов"язання була неможлива в зв"язку з тим, що підприємство перебувало у важкому матеріальному становищі.

Вислухавши представників сторін, дослідивши подані докази, суд встановив наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно п.2 ч.1 ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування»платники податків зобов’язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов’язані з обчисленням і сплатою податків. Згідно п.3 ч.1 ст.9 даного Закону платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач є суб’єктом підприємницької діяльності

Згідно ст.1 ЗУ В«Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання згідно ЗУ В«Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами України.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобовВ»язань згідно з поданими деклараціями з податку на додану вартість за період з 20.11.2008 року по 20.07.2009 року на загальну суму 35 535,02 грн., а також за результатами проведених документальних перевірок згідно актів відповідачу нараховано пеню в сумі 2754,40 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 2616,69 грн. Отже заборгорваність Приватного підприємства «ѳгуеньяВ» перед бюджетом становить 40 906,11 грн.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.2 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження.

Положенням п.5.1 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що вищевказані податкові зобов’язання є узгодженими.

Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Наявність податкового боргу підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями та іншими матеріалами справи. Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості в судовому засіданні не встановлено

Доказів сплати податкового боргу та інших фінансових зобовВ»язань відповідач суду не представив, не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

За таких обставин позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Сігуенья", 76018, вул. Грюнвальдська, 7-9, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31523823 за рахунок активів в дохід Державного бюджету України - заборгованість в сумі 40906,11 грн. (сорок тисяч дев'ятсот шість грн.11 коп.).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 05.02.2010 року.