Постанова

від 22.04.2010 по справі 2а-765/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2010 р. Справа № 2a-765/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря: Дутчак Л.В.

прокурора: Журавльової Н.Є.

представника позивача: Управління пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області ОСОБА_1

представника відповідача: Лисецького кооперативного торгового об'єднання Тисменицького райспоживтовариства ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Прокурора Тисменицького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Лисецького кооперативного торгового об'єднання Тисменицького райспоживтовариства про стягнення заборгованості в розмірі 4816,03 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2010 року Прокурор Тисменицького району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Лисецького кооперативного торгового об'єднання Тисменицького райспоживтовариства (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 4816,03 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не погашено заборгованість з сплати страхових внесків, що виникла за період з 01.06.2009 року до 04.02.2010 року в розмірі 2616,89 гривень. За несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 647,18 гривень та нараховано пеню в розмірі 176,96 гривень. Крім того, позивачем застосовано штрафні санкції, за заниження сум заробітної плати на яку нараховуються страхові внески, в розмірі 1375 гривень. Загальна сума несплаченої заборгованості по сплаті страхових внесків, штрафних санкцій та пені становить 4816,03 гривень. Вважає, що сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пеня підлягають стягненню з відповідача.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник позивача, в судовому засіданні заявлені прокурором позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила мотивуючи тим, що здійснювала сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вказаний період в повному обсязі та крім того, здійснювала погашення заборгованості з сплати страхових внесків за попередні періоди.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, пояснення прокурора, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 25.05.1997 року Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи -Лисецького кооперативного торгового об'єднання Тисменицького райспоживтовариства та відповідач взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області.

Пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що платники страхових внесків, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем самостійно розраховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.06.2009 року до 04.02.2010 року на загальну суму 3106,76 гривень. Однак, відповідач тільки частково сплатив вказані зобов'язання в розмірі 489,87 гривень. Сума несплачених відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 2616,89 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що позивачем рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, за №1161 від 23.09.2009 року (а. с. 6) застосовані до відповідача штрафні санкції в розмірі 647,18 гривень та нараховано пеню в розмірі 176,96 гривень, на суму недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несвоєчасна сплата якої допущена за період з 20.03.2009 року до 11.09.2009 року, які відповідачем не сплачені.

Крім того, рішенням за №929 від 29.07.2009 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески (а. с. 7) до відповідача застосовані фінансові санкції в розмірі 1375 гривень, за заниження сум заробітної плати на яку нараховуються страхові внески, що винесено на підставі акту за №101 від 16.07.2009 року (а. с. 38 - 42).

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та заниження сум заробітної плати, на які нараховано страхові внески, є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несплати фінансових санкцій та нарахованої пені за допущені порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1.

В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.

Судом відхиляється посилання представника відповідача на здійснення сплати страхових внесків в повному обсязі, оскільки судом встановлено, що сплачені відповідачем у вказаний період кошти у відповідності до пунктів 10, 11 Інструкції зараховані, шляхом перерозподілу в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення за попередні періоди (а. с. 45 - 54).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Лисецького кооперативного торгового об'єднання Тисменицького райспоживтовариства заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 4816,03 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги таким, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Лисецького кооперативного торгового об'єднання Тисменицького райспоживтовариства, 77455, селище міського типу Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 01525868 на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому району Івано-Франківської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.06.2009 року до 04.02.2010 року застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені в розмірі 4816 (чотири тисячі вісімсот шістнадцять) гривень 03 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 27.04.2010 року.