Постанова

від 07.06.2010 по справі 2а-1263/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2010 р. Справа № 2a-1263/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимощука О.Л.,

при секретарі Дущак С.М.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Державної податкової інспекції в Галицькому районі

до Дочірнього підприємства «Еліта»

про стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача в сумі 7096,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Галицькому районі звернулася в суд з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Еліта» про стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача в сумі 7096,55грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що станом на 24.03.2010р. у відповідача наявний податковий борг в розмірі 7096,55грн., зокрема в розрізі наступних платежів: з податку на прибуток в розмірі 509,00грн.; з податку на додану вартість в розмірі 5659,19грн.; з податку власників транспортних засобів в розмірі 662,63грн.; з фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 265,73грн. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошеннями в газеті «Галицьке слово» від 01 травня 2010 року №19(1597) та від 05 червня 2010 року №24 (1602). Своїм правом на подання заперечення проти позову не скористався. Відповідно до вимог ст.128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши та дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Галицькою районною державною адміністрацією 29.03.2000р., про що видано свідоцтво серії А00 №643435 від 29.03.2000р., та взятий на облік в органах ДПІ 17.04.2000р. за №771, що підтверджується копією довідки від 24.03.2010р. №42/29-011 (а.с.6-8).

Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із частиною 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), в тому числі: податок на додану вартість; податок на прибуток підприємств; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Як вбачається із довідки №16 про стан розрахунків з бюджетом станом на 24.03.2010р. у відповідача наявний податковий борг в розмірі 7096,55грн.

Так, за наслідками невиїзної документальної перевірки з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств (акт №1749/1510/30814737 від 18.11.2009р.) до відповідача, на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001171510/0/9198/10/15 від 18.11.2009р. застосовані штрафні санкції в розмірі 510,00грн. Вказане повідомлення рішення у зв'язку із поверненням поштової кореспонденції 24.11.2009 було розміщене на дошці оголошень.

Згідно із актом від 30.07.2008р. №589/10/152 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість встановлено заниження податкових зобов'язань та збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 2833,00 грн., та застосовані штрафні санкції в розмірі 283,33грн., що підтверджується податковим повідомленням - рішенням від 31.07.2008 року №0003641500/6005/10/15 на загальну суму 3116,33грн., яке направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 06.08.2008р. за №376779 (а.с.18).

ОСОБА_1 цього, судом встановлено, що

- згідно з актом №943/30814737 від 15.12.2008р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2008 року, у зв'язку із чим, винесено податкове повідомлення-рішення №0006281500/9487/10/15 від 15.12.2008р., (вручене відповідачу особисто), яким застосовані штрафні санкції в сумі 170,00грн. (а.с.16);

- згідно з актом №1748/1502/30814737 від 18.11.2009р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2008 року та січень - вересень 2009р., у зв'язку із чим, винесено податкове повідомлення-рішення №4251951502/0/9196/10/15 від 18.11.2009р., яким застосовані штрафні санкції в сумі 1700,00грн.;

- згідно з актом №241/1502/30814737 від 26.01.2010р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2009 року та порушення терміну повернення свідоцтва платника ПДВ, у зв'язку із чим, винесено податкове повідомлення-рішення №0000121502/659/10/15 від 26.01.2010р., яким застосовані штрафні санкції в сумі 680,00грн. На загальну суму боргу була нарахована пеня в розмірі -0,91грн.

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, проте у зв'язку із поверненням поштової кореспонденції позивачем складено акт №5 від 24.11.2009р., акт №2/152 від 31.01.2010р., та прийнято рішення про розміщення податкового повідомлення-рішення №0000121502/659/10/15 від 26.01.2010р. та податкового повідомлення-рішення №4251951502/0/9196/10/15 від 18.11.2009р. на дошці податкових оголошень.

Відповідно до поданого відповідачем розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 28.02.2008р., узгоджена сума податкового зобов'язання на 2008 рік становила 1330,00грн. У зв'язку із її частковим погашенням відповідачем, податковий борг відповідача з податку з власників транспортних засобів станом на 24.03.2010 року становив 662,63грн., і включав суму податкового зобов'язання - 565,56грн.; суму штрафних санкцій -24,50грн., застосованих відповідно до податкового повідомлення-рішення №0003301700/0/7611/10/17 від 07.10.2008р., надісланого відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 09.10.2008р., та суму пені - 72,57 грн., (а.с.5,17).

Податкові зобов'язання відповідача із сплати фіксованого сільськогосподарського податку були визначені останнім в розрахунку податку на 2008 рік, проте сплачені частково, у зв'язку з чим, загальна сума боргу станом на 24.03.2010р., складає 265,73грн., в тому числі 8,64грн. штрафні санкції та 0,65грн. пені, що підтверджується обліковою карткою платника, наявною в матеріалах справи.

Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181, із змінами і доповненнями є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно із п.п.1.1. п.1 ст.1 Закону платниками податків - є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Пунктом 16.4. ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Так, п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон) встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Підпунктом «б», п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В підпункті 17.1.1. п.17.1. ст.17 Закону зазначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.6.2.3. п.6.2. ст.6 Закону позивачем 16.07.2008р. було вручено відповідачу першу податкову вимогу від 16.07.2008 року №1/212/5609/10/24 на загальну суму 303,88грн., та направлено 21.08.2008 року другу податкову вимогу від 20.08.2008р. №2/233/6498/10/24 на загальну суму податкового боргу в розмірі 3417,16грн. Однак, відповідачем податкові вимоги залишені без відповідного реагування.

Як зазначено в п.5.1. ст.5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Також, згідно із вимогами п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону податкове зобов'язання платника податків вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, а відповідно до абзацу третього п.п.5.3.1 п.5.3 вказаної статті Закону нарахована сума податкового зобов'язання повинна бути погашена платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Враховуючи, що відповідачем були самостійно визначені податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, з фіксованого сільськогосподарського податку, а також те, що відповідачем не було порушена процедура апеляційного узгодження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, отже суми податкових зобов'язань відповідача у відповідності до вимог п.5.1., п.5.2., ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є узгодженими і в цілому визнаються сумою податкового боргу відповідача.

Відповідно до абзацу четвертого п.п.6.2.4 п.6.2. ст.6 Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу, при цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Наявність заборгованості відповідача перед бюджетом крім вищенаведеного підтверджується письмовими доказами в матеріалах справи, а також довідкою №16 про стан розрахунків з бюджетом станом на 24.03.2010 року і становить 7096,55грн. (а.с.5).

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував. За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів Дочірнього підприємства «Еліта»(ЄДРПОУ 30814737) в доход бюджету - 7096 (сім тисяч дев'яносто шість) гривень 55 коп. податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Тимощук О.Л.

Постанова в повному обсязі складена 14.06.2010 року.