Постанова

від 07.06.2010 по справі 2а-1432/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2010 р. Справа № 2a-1432/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Скільський І.І.,

при секретарі Дякун М.М.,

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача -не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції в Косівському районі

до приватного підприємства „Прикарпаття Авто-Транс-СервісВ»

про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків в сумі 1019,71грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2010 року Державна податкова інспекція в Косівському районі звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства „Прикарпаття Авто-Транс-СервісВ» про стягнення заборгованості в сумі 1019,71 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що відповідач в порушення вимог ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п. 5.3.1, п.5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»допущено заборгованість по сплаті податку на прибуток в сумі 1019,71 грн. Просив борг стягнути та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог статті 39 КАС України, про що свідчить оголошення в газеті „Гуцульський крайВ» №22 (1172) від 04 червня 2010 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 24.12.2007 року відповідач зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності та взятий на облік у ДПІ в Косівському районі як платник податків

У відповідності до направлень № 1571/10/1540 від 18.02.2010 року та № 1897/10/15-0 від 19.02.2010 року ДПІ в Косівському районі проведено невиїзну документальну перевірку про порушення податкового законодавства, а саме неподання приватним підприємством „Прикарпаття Авто-Транс-СервісВ» податкової звітності по податку на прибуток за 2008, 2009 роки.

Як встановлено судом, у відповідності до актів перевірки від 04.03.2010 року № 273/15-01/24701874 та від 10.03.2010 року № 290/15-0/34701874 перевіркою про порушення податкового законодавства приватним підприємством „Прикарпаття Авто-Транс-СервісВ» встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток, а саме неподання декларації по податку на прибуток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі актів винесено податкове повідомлення-рішення № 0000681501/0 від 12.03.2009 року в сумі 340 грн. та № 0000311501/0 від 04.03.2009 року в сумі 680 грн.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств/94-ВР від 28.12.1994р. платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначив податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами .

Згідно п.17.1.1 ст.17 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

Відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст.16 згаданого Закону на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

На виконання ст.6 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» відповідачу надсилалась перша податкова вимога № 1/8 від 31.03.2009 року та друга податкова вимога № 2/123 від 07 травня 2009 року, які ним залишено без виконання.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.2 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Податковий борг підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив. Загальна сума податкового боргу становить 1019,71 грн. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до ст.16 Закону України від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» нараховано пеню: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов`язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання; при нарахуванні суми податкового зобов`язання контролюючими органами -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно підпункту 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкових зобов'язань відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є узгодженою.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством терміни узгоджені податкові зобов`язання, а тому з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості відповідачу направлялись перша та друга податкові вимоги, а також лист про виділення активів для поширення податкової застави. Однак відповідачем заборгованість не сплачена, а тому позивачем було прийнято рішення про звернення до суду з метою стягнення даної заборгованості для погашення податкового боргу.

Положенням п.п.5.1 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов»язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.

Таким чином, сума податкового боргу приватного підприємства „Прикарпаття Авто-Транс-СервісВ» становить 1019,71 грн.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Прикарпаття Авто-Транс-СервісВ» , с.Нижній Березів, Косівський район, код ЄДРПОУ 34701874 в доход державного бюджету заборгованість за рахунок активів платника податків в сумі 1019,71грн. (одна тисяча дев`ятнадцять гривень 71 копійка).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 11.06.2010 року.