Постанова

від 15.06.2010 по справі 2а-698/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р. Справа № 2a-698/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лучко О.О.

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

прокурора: не з"явився,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Богородчанському районі, вул. Шевченка, 64,смт. Богородчани,Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701

до відповідача: Приватного підприємства "Агроресурс", с. Підгір''я,Богородчанський район, Івано-Франківська область,77706

про стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача в сумі 40775,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2010 року прокурор Богородчанського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Богородчанському районі звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємства "Агроресурс" про стягнення податкового боргу в сумі 40 775,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, орендної плати за землю та податку з власників транспортних засобів, в тому числі штрафних санкцій та пені.

Прокурор в судове засідання не зВ»явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що відповідачем в порушення вимог ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» , п.п. 5.3.1, п.5.3 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» допущено податкову заборгованість, яка станом на 16.02.2010 року становить 40 775,06гривень, а саме: з податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, орендної плати за землю та податку з власників транспортних засобів, в тому числі штрафних санкцій та пені. Просив податковий борг стягнути та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився. Судова повістка повернулася на адресу суду з відміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» , що розцінюється судом як небажання особи отримати повістку про виклик до суду, хоча виклик здійснювався за адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію відповідача. А тому наступне повідомлення відповідача про судове засідання здійснювалось через друкований засіб масової інформації. Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про судове засідання, а тому не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що приватне підприємство "Агроресурс" є юридичною особою, зареєстроване у ДПІ в Богородчанському районі як платник податків та відповідно до Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» зобов'язане подавати податкові декларації по зазначених вище видах податків та сплачувати їх відповідно до вимог податкового законодавства.

Проведеними перевірками своєчасності подання податкової звітності ДПІ в Богородчанському районі, що відображені в актах перевірок встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства, яким допущено заборгованість по податкових зобовВ»язаннях :

-з податку на додану вартість в сумі 32 977,64 грн., який утворився внаслідок збільшення сум ПДВ, і застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовВ»язання згідно податкових повідомлень-рішень №00000031502 від 09.04.09р., № НОМЕР_1 від 15.05.09р., №0001871502 від 21.07.09р., №0002041502 від 10.09.09р., №0002161502 від 12.11.09р., № НОМЕР_2 від 20.11.09р. та № НОМЕР_3 від 04.12.09р.

-з податку на прибуток в сумі 182,64 грн., який утворився внаслідок донарахування платником самостійно за квартал 217 грн. по декларації №13236 від 10.08.09р. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну його сплату згідно податкових повідомлень-рішень №0003301501 від 15.10.09р., №0003871501 від 04.12.09р., №0003881501 від 04.12.09р.

-по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1909,73 грн., який утворився внаслідок донарахування основного платежу в сумі 270,53 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за його несвоєчасну сплату згідно податкового повідомлення-рішення №0001791701 від 23.04.09р. та пені в сумі 1098,14 грн.

-по податку з власників транспортних засобів в сумі 88,09 грн., який утворився внаслідок донарахування самостійно задекларованих платником зобов»язань згідно розрахунку №2582 від 24.02.09р.

- по орендній платі за землю в сумі 5616,96 грн., яку нараховано згідно декларації № 891 від 29.01.09р. в сумі 266.36 грн., термін сплати якої наступив відповідно 31.08.09р., 30.09.09р., 30.10.09р., 30.11.09р. та донараховано штрафні санкції за її несвоєчасну сплату згідно податкових повідомлень-рішень №0003231501 від 15.10.09р., №0003241501 від 15.10.09р., №0000421501 від 13.01.10р., №0000431501 від 13.01.10р., НОМЕР_4 від 15.10.10р., №0003221501 від 15.10.10р.

Відповідачу виставлялись першу та другу податкові вимоги, які залишені ним без виконання .

В порядку адміністративного узгодження винесені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до п.11.1. ст.11 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

В п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартість168/97-ВР від 03.04.1997 року визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" N 889-IV від 22.05.2003р. ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

Відповідно до ст.1 Закону України В«Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмівВ» №1963 від 09.04.1993 року платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи, організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які згідно ст. 2 даного Закону є обВ»єктами оподаткування.

Податок сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Даний податок обчислюється юридичними особами самостійно на підставі звітних даних про кількість обВ»єктів оподаткування станом на 1 січня поточного року за ставками на рік, визначеними статтею 3 Закону України №1963-Х11 від 11.12.91 р. Юридичні особи повинні сплачувати податок щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Статтею 7 згаданого Закону передбачено, що недоїмка зі сплати податку, а також суми штрафів та пені стягуються з платників податків згідно із законодавством.

Відповідно до ст.13 Закону України В«Про плату за землюВ»від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Земельний податок та орендна плата є обов'язковими платежами, що справляються з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Згідно ст. 14 даного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України В«Про державне податкову службу в УкраїніВ» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З матеріалів справи вбачається, що проведеними податковим органом перевірок встановлено порушення відповідачем строків сплати самостійно задекларованих податкових зобовВ»язань по зазначених вище податків та зборів. За вказані порушення до відповідача застосовано штрафні санкції та пеню.

Законом України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ»№2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначено податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону (п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 цьогог Закону).

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

Відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст.16 згаданого Закону на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із п.5.1 ст.5 вказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

З урахуванням наведенного суд приходить до висновку, що податкові зобов"язання відповідача є узгодженими. Податковий борг в розмірі 40 775,06 грн. підтверджується поданими деклараціями та розрахунками, актами перевірок, податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунком податкового боргу та іншими матеріалами справи. Доказів сплати даного боргу відповідач суду не надав, а тому податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів приватного підприємтсва "Агроресурс" (код ЄДРПОУ 31465882, с.Підгір"я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706) в дохід бюджету податковий борг в сумі 40775,06 грн. (сорок тисяч сімсот сімдесят п"ять гривень шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження . Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 21.06.2010 року.