Постанова

від 20.07.2010 по справі 2а-2245/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2010 р. Справа № 2a-2245/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, вул. Грушевського,16, м. Долина, Івано-Франківська область,

до відповідача: Підприємства "Край", вул. Долинська, 4/2, с. Мала Тур'я, Долинський район, Івано-Франківська область,

про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 684,89 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2010 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області звернулася з адміністративним позовом до Підприємства "Край" про стягнення податкового боргу в сумі 684,89 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в ході здійснення підприємницької діяльності не дотримувався норм Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого Підприємству "Край" донараховано податок на додану вартість в сумі 684,89 гривень. Станом на 17.05.2010 року заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, в наслідок чого просить суд винести рішення про стягнення з відповідача вищевказаної суми.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що на його думку, податок на додану вартість в розмірі 684,89 гривень донарахований не правомірно, оскільки реєстрація платника податків Підприємства "Край" скасована. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши представника позивача та пояснення представика відповідача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про податкову службу", податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. Відповідно до частини 3 статті 9 вказаного Закону обов'язок платника податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням чи списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181–ІІІ «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Узгоджена сума податкового зобов’язання визнається сумою податкового боргу, про який податковий орган повідомляє платника податків шляхом надіслання податкових вимог.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 статті 17 вищезазначеного Закону України, У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

В судовому засіданні встановлено, що Підприємство "Край" зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності та взято на облік як платник податку Долинською оДПІ. 29.08.2008 року позивачем складено акт №18 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в якому зазначено, що в результаті проведеної інвентаризації платників ПДВ встановлено, що платник ПДВ подає декларацію з ПДВ протягом двадцяти послідовних місяців, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок. Про це свідчить подана звітність за ІІІ квартал 2007 року - ІІ квартал 2008 року, згідно якої обсяги оподаткованих операцій станом на дату складання акту становлять 0 гривень. У зв'язку із вищезазначеним Долинська оДПІ вирішила анулювати реєстрацію Підприємства "Край" як платника податку на додану вартість.

Однак, 21.12.2009 року Долинською оДПІ було складено акт №5196/152/30344744 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення підпункту 1 пункту 3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме не сплата сум, що самостійно задекларовані декларацією № 33553 від 10.11.2008 року.

Як зазначено в судовому засіданні представником позивача, самостійно зазначена відповідачем в декларації від 10.11.2008 року сума податку на додану вартість в розмірі 2000 гривень являється сумою, що розрахована відповідачем відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платника податку діє до дати її анулювання, яка відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній вище, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

З матеріалів справи слідує, що за результатами вищезазначених актів до відповідача винесено податкові повідомлення-рішення №0002321502/0 від 21 грудня 2009 року на суму 847 гривень, №1/12 від 11 січня 2010 року та №2/77 від 10.02.2010 року на суму 781 гривень, чим підтверджується податкова заборгованість заявлена позивачем до стягнення.

Згідно сформованого податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0002321502/0 від 21.12.2009 року, відповідач частково погасив заборгованість по податкових повідомленнях-рішеннях №0002321502/0 від 21 грудня 2009 року, №1/12 від 11 січня 2010 року та №2/77 від 10.02.2010 року, внаслідок чого на момент розгляду справи заборгованість до сплати становить 685,89 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України В«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, відповідно податкова заборгованість в сумі 684,89 гривень підлягає до стягнення в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства "Край", вул. Долинська, 4/2, с. Мала Тур'я, Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 30344744 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 684,89 гривень (шістсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят дев'ять копійок).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 23.07.2010 року.