Постанова

від 23.04.2010 по справі 2а-647/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2010 р. Справа № 2a-647/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

прокурора: Федунишин Х.М.

представника позивача: Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до Приватного підприємства «Транс-Сервіс»про стягнення податкового боргу в розмірі 2929421,41 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2010 року Заступник прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Транс-Сервіс»(далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 2929421,41 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушені Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" допустив заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 1924287 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій, за заниження податку на додану вартість та неподання декларації з податку на додану вартість в розмірі 962993 гривень та нарахованої пені в розмірі 41888,43 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій, за неподання декларації з податку на прибуток в розмірі 170 гривень та нарахованої пені в розмірі 82,98 гривень. Загальний податковий борг відповідача становить 2929421,41 гривень.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений заступником прокурора позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в друкованому засобі масової інформації, за останнім відомим місцем знаходження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 11.11.1992 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи -Приватного підприємства «Транс-Сервіс»та Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську відповідача зареєстровано як платника податків і зборів, взято на податковий облік.

Закон України "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Відповідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Платниками податку на додану вартість та податку на прибуток є особи у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом встановлено, що відповідач являється платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Пунктом 2.1.1 статті 2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено платників податку на прибуток з числа резидентів -суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Як встановлено судом, позивачем 19.06.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток, якою встановлено факт неподання податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року, що підтверджується актом перевірки за №7328/15-1/19389101 від 19.06.2009 року (а. с. 21).

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Судом встановлено, що 23.06.2009 року службовими особами позивача проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2008 року до 31.12.2008 року. Перевіркою, повноти нарахування податку на додану вартість відповідача, за період з 01.06.2008 року до 31.12.2008 року, встановлено його заниження на суму 1924287 гривень, що підтверджується актом перевірки за №7495/23-2/ від 23.06.2009 року (а. с. 10).

Крім того, 11.06.2009 року, 21.08.2009 року та 24.09.2009 року позивачем проведені перевірки відповідача з питань неподання або несвоєчасного подання податкової з податку на додану вартість, якими встановлено факт неподання декларацій з податку не додану вартість за квітень 2009 року, що підтверджується актом перевірки за №7018/152/19389101 від 11.06.2009 року (а. с. 29), за період з травня -липня 2009 року -акт перевірки за №9496/152/19389101 від 21.08.2009 року (а. с. 37) та за серпень 2009 року -акт перевірки за №12195/152/19389101 від 24.09.2009 року (а. с. 32).

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно абзацу «б» підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Позивачем, на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені вищезазначені порушення, податковими повідомленнями-рішеннями від 08.07.2009 року за №0011861501/0 (а. с. 24), від 23.06.2009 року за №0004711502/0 (а. с. 28), від 30.09.2009 року за №0007451502/0 (а. с. 35) та від 21.08.2009 року за №0006141502/0 (а. с. 40), а також у відповідності до підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2009 року за №0001202302/1 (а. с. 8) до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 963163 гривень, які відповідачем не сплачені. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач надіслав на адресу відповідача.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 09.01.2009 року та другу податкову вимогу від 11.02.2009 року, які відповідач залишив без реагування.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Пунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 1.4. статті 1 зазначеного Закону, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, обов'язок сплати якої передбачено підпунктом 1.1. пункту 1 статті 1 зазначеного Закону.

Як встановлено судом, відповідачем не було здійснено сплати податку на додану вартість в розмірі 1924287 гривень, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 963163 гривень, за несплату відповідачем податкових зобов'язань на вказані суми позивачем нараховано пеню в розмірі 41971,41 гривень.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання сплати сум з податку на додану вартість в розмірі 1924287 гривень, застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 963163 гривні та нарахована пеня в розмірі 41971,41 гривень, є узгодженими.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, суд зазначає, що несплачені відповідачем податкові зобов'язання з сплати податку на додану вартість, застосованих штрафних (фінансових) санкцій, за неподання декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість та за заниження сум з податку на додану вартість та нарахованої пені в загальному розмірі 2929421,41 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним несплачений.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу в розмірі 2929421,41 гривень. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Транс-Сервіс», 76018, вулиця Академіка Сахарова, 23 Б, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 19389101 в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі - 2 929 421 (два мільйони дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч чотириста двадцять одна) гривня 41 копійка.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 28.04.2010 року.