Постанова

від 18.06.2010 по справі 2а-1551/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2010 р. Справа № 2a-1551/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Скільський І.І.,

при секретарі Дякун М.М.,

за участю сторін:

представника позивача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську

до приватного підприємства „Біо-імпульсВ»

про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 18840,19 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2010 року Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекці в м.Івано-Франківську звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємства „Біо-імпульсВ» про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 18840,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті проведеної прокуратурою м.Івано-Франківська перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено, що відповідачем в порушення Закону України „Про систему оподаткуванняВ» , Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»допущено заборгованість перед бюджетом, яка виникла в зв`язку з несплатою податку на прибуток, податку на додану вартість, орендної плати за землю, комунального податку. Загальний податковий борг відповідача становить 18840,19 гривень.

Прокурор в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся через засоби масової інформації (газетаВ»ЗПС ІнформВ» №23(382) від 10 червня 2010 року).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 06.04.2006 року відповідач є юридичною особою -суб`єктом підприємницької діяльності та взятий на облік у ДПІ в м.Івано-Франківську як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до розрахунку заборгованості № 112 станом на 25.02.2010 року за приватним підприємством „Біо-ІмпульсВ» рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 18840,19 грн., за наступними платежами: податок на прибуток - 257,27 грн., в т.ч. штрафні санкції - 247,33 грн., пеня, що буде розрахована на суму несплаченого податкового боргу - 9,94 грн.; податок на додану вартість - 89,55 грн., в т.ч. штрафні санкції - 0,76 грн., пеня, що обліковується по особовому рахунку - 88,78 грн., пеня, що буде розрахована на суму несплаченого податкового боргу - 0,01 грн.; орендна плата за землю - 18286,01, в т.ч. штрафних санкцій - 2338,3 грн., пеня, що обліковується по особовому рахунку - 720,91, пеня, що буде розрахована на суму несплаченого податкового боргу - 1074,48 грн; комунальний податок - 207,36 грн., в т.ч. штрафні санкції - 2765,13 грн., пеня, що буде розрахована на суму несплаченого податкового боргу платника податків - 21,72 грн.

Як встановлено судом, за результатами проведеної ДПІ в м.Івано-Франківську перевірки своєчасності подання податкової звітності складено акт № 4299/15-03 від 31.03.2009 року, яким встановлено факт несвоєчасної сплати комунального податку та орендної плати з юридичних осіб. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0006051503/0 в сумі 2075,62 грн, № 0006041503/0 в сумі 409,5 грн., № 0006011503/0 на суму 2,04грн., № 0006021503/0 на суму 6,7грн., № 0006031503/0 в сумі 32,56 грн.

Проведеною 28 квітня 2009 року перевіркою з питань подання податкового розрахунку комунального податку ДПІ в м.Івано-Франківську встановлено факт несвоєчасного подання розрахунку за IV квартал 2009 року приватним підприємством „Біо-ІмпульсВ» , за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення № 0006941503/0 на суму 170 грн.

Проведеною 29 квітня 2009 року невиїзною документальною перевіркою своєчасності подання податково звітності з податку на прибуток встановлено факт несвоєчасного подання відповідачем декларації з податку на прибуток за 2008 рік, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення № 0006371501/0 на суму 340 грн.

Проведеною 10 червня 2009 року перевіркою своєчасності подання податкової звітності по орендній платі за землю ДПІ в м.Івано-Франківську встановлено факт несвоєчасного подання приватним підприємством „Біо-ІмпульсВ» податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення №0008291903/0 на суму 170грн.

Проведеною 29 липня 2009 року перевіркою своєчасності подання податкової звітності встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення № 0011481503/0 на суму 2041,73грн.

Проведеною 21 січня 2010 року невиїзною документальною перевіркою своєчасності подання податкової звітності ДПІ в м.Івано-Франківську встановлено факт несвоєчасного подання приватним підприємством „Біо-ІмпульсВ» декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення № 0000371501/0 на суму 170 грн.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначив податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами .

Згідно п.17.1.1 ст.17 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

Відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст.16 згаданого Закону на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.2 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Земельний податок та орендна плата - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

В статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ст.17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 податкове зобов»язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 19 даного Закону передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

На виконання ст.6 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» відповідачу надсилалась перша податкова вимога № 1/2916 від 03 вересня 2007 року та друга податкова вимога № 2/3208 від 17 жовтня 2007 року, які ним залишено без виконання.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до ст.16 Закону України від 21.12.2000 року „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» нараховано пеню: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов`язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання; при нарахуванні суми податкового зобов`язання контролюючими органами -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкових зобов'язань відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є узгодженою.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив. Загальна сума податкового боргу становить 18840,19 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Біо-імпульсВ» , вул. Польова, 2А, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 34078661 в доход державного бюджету заборгованість в сумі 18840,19 грн.(вісімнадцять тисяч вісімсот сорок гривень 19 копійок).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 23.06.2010 року.