Вирок

від 31.07.2015 по справі 317/578/14-к

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/578/14-к

№/п 1-кп/317/5/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«31» липня 2015 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченої: адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представників потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013080230000055від 11.01.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Н-Лукавиці, Вижницького району, Чернівецької області, громадянки України, освіта середня-спеціальна, яка займає посаду голови ООСК «Перетворювач +» та голови ОСК «Перетворювач-2», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 358 (в редакції Закону від 05.04.2001 року, що діяла на момент вчинення злочину), ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що в травні 2008 року, реалізуючи злочинний умисел на незаконне придбання права власності на нерухоме майно, на території ОСК «Перетворювач-2», розташованого за адресою: с. Бабурка Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, шляхом зловживання довірою, з корисливих мотивів, використовуючи довіреності представників садових товариств ОСК «Славутич-97», ОСК «Росинка», ОСК «Молочник», ОСК «Перетворювач-2», ОСК «Алюміншик-2» під приводом здійсненим робіт з інвентаризації і приватизації споруд насосної станції (літера А), сторожки (літера Б) за адресою: АДРЕСА_2 , у спільну часткову власність вищевказаних садових товариств, отримала у голів садових товариств інвентаризаційні документи та письмові згоди на приватизацію вищевказаного нерухомого майна, після чого в грудні 2009 року оформила (придбала) право власності на будівлі насосної станції (літера А), сторожки (літера Б) за адресою: вул. Солов`їна, 6А, м. Запоріжжя, вартістю 41 819 грн. 99 коп. на ООСК «Перетворювач +», спричинивши тим самим ОСК «Славутич-97», ОСК «Росинка», ОСК «Молочник», ОСК «Перетворювач-2», ОСК «Алюмінщик-2» збитки на значну суму.

Крім того органами досудового розслідування ОСОБА_4 також обвинувачується в тому, що у вересні 2009 року, реалізуючи єдиний злочинний умисел на незаконне придбання права власності на майно на території ОСК «Перетворіовач-2», розташованого за адресою: с. Бабурка Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, вона умисно, з корисливих мотивів, з метою його використання, підробила шляхом виготовлення офіційні документи, які мали бути видані та посвідчені уповноваженими на те особами та надавали відповідні права, а саме: виписку з протоколу загальних зборів ОСК «Перетворювач-2» від 10.05.2009 року, згідно якої було прийнято рішення про вступ ОСК «Перетворювач-2» до ООСК «Перетворювач +», а також протокол № 1 від 25.07.2009 року, відповідно до якого було прийнято рішення про створення та обрання голови ООСК «Перетворювач +».

В подальшому 08.09.2009 року ОСОБА_4 , реалізуючи єдиний злочинний умисел на незаконне придбання права власності на манно, діючи умисно, з корисливих мотивів використала завідомо підроблені нею документи - виписку з протоколу загальних зборів ОСК «Перетворювач-2» від 10.05.2009 року, згідно якої було прийнято рішення про вступ ОСК «Перетворювач-2» до ООСК «Перетворювач +», а також протокол № 1 від 25.07.2009 року, шляхом надання державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації, за адресою: вул. Істоміна, 8, м. Запоріжжя.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , свою провину у скоєних правопорушення не визнала, вважає, що в її діях відсутній склад кримінальних правопорушень передбачений ч.ч. 1, 3 ст. 358 та ч. 2 ст. 190 КК України, суду повідомили наступне:

З 1989 року по 1994 рік, спільним коштами 19 садових товариств, серед яких зокрема були: Перетворювач-2, Алюмінщик-2, Молочник, Росинка, Урожай, АДРЕСА_3 та інші, було побудовано насосну станцію. На загальних зборах голів садових товариств у 2008 році, їй було доручено здійснити роботу по оформленню права власності на насосну станцію на садові товариства, які брали участь у її побудові, відповідно до розміру витрачених коштів. В зв`язку з чим, ОСОБА_4 проконсультувавшись з юристом, прийняла рішення визнавати право власності шляхом пред`явлення відповідного позову до суду. При цьому обвинувачена вирішили створити Об`єднання обслуговуючих садових кооперативів за яким визнати право власності на насосну станцію, а інші садові товариства повинні були увійти до вказаної організації. Так 25.07.2009 року були проведені збори ОСК «Перетворювач-2» та ОСК «Алюмінщик-2» на яких було прийнято рішення про створення ООСК «Перетворювач +» до складу якого відповідно увійшли ОСК «Перетворювач-2» та ОСК «Алюмінщик-2», інші СТ до складу ООСК увійти, на той момент, не моли оскільки мали організаційно-правову форму Садове товариство, в той час як діюче законодавство дозволяло об`єднуватись лише Садовим кооперативам.

Раніше, 10.05.2009 року у СТ «Перетворювач-2» були проведені загальні збори членів товариства, на яких було прийнято рішення про зміну організаційно-правової форми з СТ на ОСК. При цьому повідомити, чи був кворум для прийняття відповідно рішення ОСОБА_4 не може.

Також слід зазначити, що в судовому засіданні на питання, суду обвинувачена пояснила, що вона виконала підпис у виписці з протоколу загальних зборів від 10.05.2009 року замість ОСОБА_13 та у протоколі загальних зборів ООСК «Перетворювач +» № 1 від 25.07.2009 року замість ОСОБА_14 , яких відповідно на зборах не було, однак вони були обізнані про них та не заперечували проти виконання підпису від їхнього ім`я, у зв`язку з чим, на думку обвинуваченої, в її діях відсутній склад злочинів передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України (в редакції на час вчинення злочину).

Крім того ОСОБА_4 суду пояснила, що вона також зверталась до державного реєстратора із заявами про зміну організаційно-правової форми СТ «Перетворювач-2» на ОСК «Перетворювач-2», а також із заявою про створення ООСК «Перетворювач +», до вказаних заяв зокрема надавала оригінал протоколу загальних зборів ООСК «Перетворювач +» № 1 від 25.07.2009 року та оригінал виписки протоколу загальних зборів від 10.05.2009 року.

Також обвинувачена зазначила, що через БТІ право власності на всі СТ, на насосну станцію, оформити не було можливості, оскільки були потрібні відповідні документи з підтвердженням хто саме будував станцію, однак не всі документи були в належному стані та не у всіх СТ.

Право власності на насосну станцію за ООСК «Перетворювач +» визнано на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2009 року та зареєстровано 26.02.2010 року запис № 3033 к книзі 16.

Інші СТ, які приймали участь у будівництві насосної станції, не змогли увійти до складу ООСК «Перетворювач +» оскільки рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.07.2011 року визнано недійною державну реєстрацію ООСК «Перетворювач +» та припинено юридичну особу.

На сьогоднішній час відбувається ліквідаційна процедура в рамках якої визнано грошові вимоги до всіх учасників будівництва насосної станції та прийнято рішення про задоволення цих вимог за рахунок розподілу між ними права власності в долях, пропорційно розміру земельних ділянок, що вони займають.

Допитані в судовому засіданні представники потерпілих: голова ОСК «СТ Славутич-97» - ОСОБА_12 , голова ОСК «Молочник-89» - ОСОБА_9 , голова СТ «Росинка» - ОСОБА_11 , голова СТ «Калінка» - ОСОБА_15 , голова ОСК «Січ-2» - ОСОБА_10 , голова СТ «Урожай» - ОСОБА_8 , суду пояснили, що насосна станція будувалась з 1989 року по 1994 рік загальними зусиллями, приблизно 14 садових товариств, серед яких були і товариства, головами яких є вказані особи. У 2008 році голови садових товариств на загальних зборах, вирішили приватизувати насосну станцію. Відповідальними за приватизацію були обрані ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , відповідно частина довіреностей була оформлена на ОСОБА_4 , а частина на ОСОБА_16 .

На початку 2010 року потерпілі дізнались, що право власності на насосну станцію було визнано за ООСК «Перетворювач +».

При цьому голова ОСК «СТ Славутич-97» ОСОБА_12 зазначила, що ОСОБА_4 із пропозицією щодо вступу до вказаного об`єднання до неї зверталась, вона, в свою чергу також із заявою про вступ до ООСК «Перетворювач +» також не звертались. Про те, що відбувається ліквідація ООСК «Перетворювач +» її відомо, до ліквідаційної комісії із претензією також не зверталась

Голова ОСК «Молочник-89» ОСОБА_9 зазначила, що їй ОСОБА_4 пропонувала вступити до ООСК «Перетворювач +» та нею були подані відповідна заява.

Голова СТ «Росинка» ОСОБА_11 , голова СТ «Калінка» ОСОБА_15 , голова ОСК «Січ-2» ОСОБА_10 зазначили, що до них ОСОБА_4 не зверталась із пропозицією про вступ до ООСК «Перетворювач +» вони також із заявами про вступ в об`єднання не звертався.

Голова СТ «Урожай» ОСОБА_8 зазначила, що на сьогоднішній день СТ звернулось із заявою до ліквідаційної комісії з майновими вимогами та їх було задоволено та вирішено розділити право власності на насосну станцію між кредиторами, в тому числі і СТ «Урожай».

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , суду пояснили, що протягом 1989-1994 р.р., зусиллями приблизно 14 Садових товариств, відбувалось будівництво насосної станції, за адресою: м. Запоріжжя вул. Солов`їна, 6а. На початку 2008 року, у зв`язку зі спробами невідомих осіб захопити насосну станцію, загальними зборами голів садових товариств було вирішено оформити право власності на вказану насосну станцію, вказане рішення документально не оформлялось. Відповідальними за оформлення права власності обрано ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , яким відповідно були видані довіреності від голів СТ, необхідні документи та грошові кошти. Однак пізніше ОСОБА_16 відмовилась займатись оформленням права власності. На початку 2010 року свідкам стало відомо, що право власності на Насосну станцію оформлено на ООСК «Перетворювач +» у склад якого увійшли ОСК «Перетворювач-2» та ОСК «Алюмінщик-2», інші СТ не змогли відразу увійти до ООСК, оскільки мали організаційно-правову форму СТ (садове товариство), в той час діюче законодавство дозволяло об`єднуватись лише СК (садовим кооперативам). Пізніше інші товариства не мали можливості вступити до ООСК «Перетворювач +» оскільки було накладено арешт на його майно, юридичну особу було припинено та почалась процедура ліквідації.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що в 2008 році на загальних зборах голів садових товариств було прийнято рішення приватизувати Насосну станцію, відповідальними обрали її та ОСОБА_4 , голови СТ оформили відповідні довіреності на неї та ОСОБА_4 , на представництво інтересів товариств. Однак через кілька місяців ОСОБА_16 відмовилась вести роботу з приватизації Насосної станції, і все почала робити ОСОБА_4 одноособово.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_46 суду пояснила, що вона надавала ОСОБА_4 юридичні консультації з приводу оформлення права власності на насосну станцію та готувала позов до господарського суду. На той час вони вирішили оформляти право власності на шляхом звернення до суду із відповідним позовом, на Об`єднання обслуговуючих садових кооперативів, в яке з часом повинні були увійти усі СТ, які приймали участь у будівництві насосної станції.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що він є членом ОСК «Перетворвач-2», участі у загальних зборах кооперативу він не приймає, жодних документів кооперативу не підписує. Крім того зазначив, що 25.07.2009 року на загальних зборах учасників ООСК «Перетворювач +» його також не було, головою вказаних зборів він не обирався, протокол № 1 від 25.07.2009 року не підписував.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона обіймала посаду бухгалтера у СТ «Перетворювач-2» однак, участь загальних зборах учасників товариства 10.05.2009 року, на яких вирішувалось питання про вступ до ООСК «Перетворювач +», вона не приймала, виписку з протоколу від 10.05.2009 року, в якості секретаря зборів, не підписувала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_47 суду пояснила, що вона з липня 2006 року по липень 2012 року обіймала посаду державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації. У вересні 2009 року до неї звернулась ОСОБА_4 із заявою про реєстрацію юридичної особи ООСК «Перетворювач +» та надала необхідні документи, які містяться в реєстраційній справі, яку відповідно було вилучено співробітниками міліції.

Також судом були досліджені письмові докази, а саме:

-реєстраційна справа на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_4 08.09.2009 року звернулась до державного реєстратора із заявою про заснування ООСК «Перетворювач +», метою діяльності якого є управління нерухомим майно. Засновниками вказаної юридичної особи є ОСК «Перетворювач-2» та ОСК «Алюмінщик-2» (т. 2 а.с. 81-113);

-протокол № 1 загальних зборів учасників ООСК «Перетворювач +» від 25.07.2009 року, відповідно до якого було вирішено створити Об`єднання обслуговуючих садових кооперативів, головою об`єднання обрати ОСОБА_4 . Протокол підписано головою зборів ОСОБА_14 та секретарем ОСОБА_19 (т.2 а.с. 85);

-статут ООСК «Перетворювач +», який було затверджено рішенням установчих зборів представників обслуговуючих кооперативів, протокол № 1 від 25.07.2009 року, голова зборів ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 86-93);

-статут ОСК «Перетворювач-2», затверджений рішенням загальних зборів членів відповідно до протоколу № 1 від 10.05.2009 року, в який були внесені зміни (т.2 а.с. 100-111);

-виписку з протоколу від 10.05.2009 року про згоду на вступ ОСК «Перетворювач-2» до ООСК «Перетворювач +», підписану ОСОБА_4 та ОСОБА_13 (т.2 а.с. 112);

-висновок почеркознавчої експертизи № 274 від 04.11.2011 року, відповідно до якого, підпис, виконаний в графі « ОСОБА_13 » в виписці з протоколу від 10.05.2009 року загальних зборів ОСК «Перетворювач-2» про згоду на вступ до ООСК «Перетворювач +» виконано не ОСОБА_13 , а іншою особою (т.2 а.с. 135-144);

-висновок почеркознавчої експертизи № 339 від 22.12.2011 року відповідно до якого вбачається, що рукописний текст протоколу № 1 від 25.07.2009 року загальних зборів учасників ООСК «Перетворювач +» виконано ОСОБА_4 (т.2 а.с. 147-151);

-висновок експерта № 138 від 04.04.2012 року, відповідно до якого вбачається, що відтиск круглої печатки ОСК «Перетворювач-2» з протоколу № 1 загальних зборів учасників ООСК «Перетворювач +» від 25.07.2009 року та з виписки з протоколу загальних зборів ОСК «Перетворювач-2» від 10.05.2009 року про згоду на вступ до ООСК «Перетворювач +», а також вільні та експериментальні відтиски круглої печатки ОСК «Перетворювач-2», надані на дослідження, виконані одним кліше (т. 2 а.с. 233-236);

-світлокопія рішення Господарського суду Запорізької області від 18.12.2009 року по справі № 27/392/09, відповідно до якого за ООСК «Перетворювач +» визнано право власності на будівлю насосної станції літ. А та сторожки літ. Б, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . (т.2 а.с. 243-244);

-витяг про реєстрацію права власності № 25424501 від 26.02.2010 року, відповідно до якого право власності на будівлю насосної літ. А, сторожку літ. Б, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ООСК «Перетворювач +» (т. 2 а.с. 246);

-світлокопія рішення Господарського суду Запорізької області від 14.07.2011 року по справі № 18/5009/2640/11, відповідно до якого визнано недійною державну реєстрацію юридичної особи ООСК «Перетворювач +» та припинено вказану юридичну особу (т.2 а.с. 247-249);

Дослідивши всі обставини справи та вивчивши надані сторонами докази, суд встановив, що у вересні 2009 року, реалізуючи єдиний умисел на створення юридичної особи ОСОБА_4 умисно, з метою використання, підробила шляхом виготовлення виписку з протоколу загальних зборів ОСК «Перетворювач-2» від 10.05.2009 року, згідно якої було прийнято рішення про вступ ОСК «Перетворювач-2» до ООСК «Перетворювач +», а також протокол № 1 від 25.07.2009 року, відповідно до якого було прийнято рішення про створення та обрання голови ООСК «Перетворювач +».

В подальшому 08.09.2009 року ОСОБА_4 , реалізуючи єдиний умисел на створення юридичної особи, діючи умисно, використала завідомо підроблені нею документи - виписку з протоколу загальних зборів ОСК «Перетворювач-2» від 10.05.2009 року, згідно якої було прийнято рішення про вступ ОСК «Перетворювач-2» до ООСК «Перетворювач +», а також протокол № 1 від 25.07.2009 року, шляхом надання вказаних документів державному реєстратору Запорізької районної державної адміністрації, за адресою: вул. Істоміна, 8, м. Запоріжжя.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченої присутній склад кримінальних правопорушень передбачених ст. 358, а її провина підтверджується наведеними доказами, які є належними, допустимими, достовірними та в своїй сукупності є достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_4 та кваліфікації її дії по: ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: підроблення офіційного документу та ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції станом на час вчинення злочину), а саме: використання завідомо підробленого документу.

Доводи обвинуваченої та її захисників про те, що обвинувачена не підробляла підписи ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , суд вважає не спроможними, оскільки, як зазначила сама ОСОБА_4 вказані особи не були присутні при складанні відповідних документів, а підписи замість них виконані особисто обвинуваченою.

Крім того вказані доводи обвинуваченої та її захисників спростовуються свідченнями ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , які пояснили, що не підписували відповідні документи та не приймали участі у зборах членів товариства, які в свою чергу суд вважає достовірними оскільки вони узгоджуються з іншими доказами по праві, зокрема з висновками почеркознавчої експертизи № 274 від 04.11.2011 року, відповідно до якої, підпис, виконаний в графі « ОСОБА_13 » в виписці з протоколу від 10.05.2009 року загальних зборів ОСК «Перетворювач-2» про згоду на вступ до ООСК «Перетворювач +» виконано не ОСОБА_13 , а іншою особою, та висновками почеркознавчої експертизи № 339 від 22.12.2011 року відповідно до якого вбачається, що рукописний текст протоколу № 1 від 25.07.2009 року загальних зборів учасників ООСК «Перетворювач +» виконано ОСОБА_4 .

Що стосується обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: придбання права на майно шляхом зловживання довірою, що завдало значної шкоди потерпілим, суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях обвинуваченої відсутній склад вказаного кримінального правопорушення.

Так дії передбачені ст. 190 відносяться до розділу VI Особливої частини Кримінального кодексу України та є злочином проти власності.

Родовим об`єктом злочинів, передбачених розділом VI Особливої частини КК України, є право власності, зміст якого становлять володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 190 КК України, під шахрайством слід розуміти заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Особливістю предмету вказаного злочину є те, що ним може бути як чуже майно, так і право на таке майно. При цьому право на майно може бути закріплено у різних документах, наприклад, цінних паперах, довіреностях на право розпоряджатися майном, боргових зобов`язаннях, заповітах, тощо.

Визначальним при кваліфікації дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ст. 190 КК України є зокрема факт наявності у потерпілих права власності або права на об`єкт злочинних посягань.

При цьому під правом на майно слід розуміти набуту в результаті дій потерпілого можливість шахрая користуватись, володіти і розпоряджатися чужим майном.

Відповідно до пред`явленого обвинувачення вбачається, що об`єктом злочину є нерухоме майно насосної станції літ. А та сторожки літ. Б за адресою: м. Запоріжжя, вул. Солов`їна, 6а.

При цьому слід зазначити, що фактично вказане нерухоме майно у власності потерпілих не перебувало, прав на майно, у встановленому законом порядку, за ними визнано не було.

Тобто в результаті дій обвинуваченої ОСОБА_4 нерухоме майно не було вилучено у власника або іншого володільця, так само будь-яких осіб не було позбавлено права на вказане майно, оскільки таке право на нього, взагалі не було визначено та встановлено у передбаченому Законом порядку.

Крім того слід зазначити, що відповідно до протоколу загальних зборів ООСК «Перетворювач +» № 02/10 від 15.05.2010 року до членів ООСК «Перетворювач +» були прийняті ОСК «Екологія» та ОСК «Мрія-Южная», які звернулись до об`єднання з відповідними заявами. (т. 4 а.с. 25)

Згідно до протоколу засідання ліквідаційної комісії ООСК «Перетворювач +» № 4 від 19.10.2012 року, в ході ліквідації ООСК «Перетворювач +» були визнані майнові вимоги юридичних осіб, які несли витрати по оформленню права власності на насосну станцію, а саме: ООСК «Екологія +» в сумі 33739,10 грн.; ОСК «Перетворювач-2» в сумі 15517 грн.; СТ «Алюмінщик-2» в сумі 6258,64 грн.; СТ «Урожай» в сумі 2550 грн.

А також були вирішено - задоволення визнаних майнових вимог кредиторів ООСК «Перетворювач +» здійснити за рахунок розподілу між ними права власності на насосну станцію за адресою: м. Запоріжжя, вул. Солов`їна, 6а, яка належить ООСК «Перетворювач +». Право власності вирішено розділити між ОСК «Перетворювач-2», СТ «Алюмінщик-2», СТ «Урожай» та ООСК «Екологія +» - СК та СТ, які входять у його склад на час прийняття рішення та які приймали участь у будівництві насосної станції, у розмірі який відповідає розміру земельних ділянок, які займають вказані юридичні особи у відповідності до державних актів. (т. 4 а.с. 43).

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що на сьогоднішній час фактично відбувається процес розподілу права власності на насосну станцію між Садовими товариствами та кооперативами які приймали участь у її будівництві, та які звернулись до ООСК «Перетворювач +» із відповідними заявами, що в свою чергу свідчить про виконання ОСОБА_4 дорученої їй роботи по оформленню права власності на нерухоме майно.

Крім того, в судовому засіданні були досліджені наступні докази:

- письмова заява голови СТ «Молочник» - ОСОБА_48 від 11.05.2008 року на ім`я начальника ОП ЗБТІ ОСОБА_49 , про проведення інвентаризації насосної станції по вул. Солов`їній в м. Запоріжжя та про згоду на те, що замовлення буде виконувати ОСОБА_4 , з написом «Я гарантирую, что приватизацию оформлю на 14 обществ», датою 18.05.08 та підписом, схожим на підпис ОСОБА_4 , на яку посилаються потерпілі, як на доказ зобов`язання ОСОБА_4 оформити право власності на насосну станцію на 14 СТ (т. 2 а.с. 237);

- висновок експерта № 67 від 10.06.2011 року відповідно до якого встановлено, що рукописний текст «Я гарантирую, что приватизацию оформлю на 14 обществ» в заяві голови СТ «Молочник» - ОСОБА_48 від 11.05.2008 року на ім`я начальника ОП ЗБТІ ОСОБА_49 , виконаний ОСОБА_4 . При цьому відповісти на питання, чи виконаний напис 18.05.08 та підпис у вказаній заяві ОСОБА_4 не видається можливим (т.2 а.с. 239-242);

- заяви голови СТ «Росинка» - ОСОБА_50 від 25.04.2008 р., голови СТ «Урожай» від 25.04.2008 року, голови СТ «Славутич» - ОСОБА_51 від 25.04.2008 року, голови СТ «Молочник» - ОСОБА_27 від 11.05.08 року, голови СТ «Алюміншик-2» - ОСОБА_17 від 26.04.2008 року на ім`я начальника ОП ЗБТІ ОСОБА_49 , про проведення інвентаризації насосної станції по вул. Солов`їній в м. Запоріжжя та про згоду на те, що замовлення буде виконувати ОСОБА_4 , на які посилаються представники потерпілих, як на докази надання ОСОБА_4 довіреності на дії від імені СТ (т. 3 а.с. 84-88).

Дослідивши вказані письмові докази, суд приходить до висновку про те, що вони не можуть свідчити про зловживання довірою з боку ОСОБА_4 , оскільки вказані заяви фактично не породжують жодних прав та обов`язків, оскільки не відповідають вимогам правочину.

Крім того, як вбачається зі змісту вказаних заяв голови Садових товариств бажали провести інвентаризацію насосної станції та не заперечували проти оформлення ОСОБА_4 замовлення на проведення інвентаризації, що відповідно нею і було зроблено, про що свідчить інвентаризаційна справа, яка була досліджена в судовому засіданні (т. 3 а.с. 32-53).

В свою чергу слід зазначити, що відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна - технічна інвентаризація нерухомого майна, проводиться з метою: визначення фактичної площі та об`єму об`єктів нерухомості; обстеження та оцінки технічного стану наявних об`єктів; установлення вартості об`єктів та може проводитись за бажанням заявника.

При цьому слід зазначити, що проведення інвентаризації не тягне за собою виникнення, набуття або припинення права власності на нерухоме майно.

Аналізуючи викладені обставини справи та відповідні докази суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

При призначенні обвинувачені покарання за правопорушення передбачені ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України суд враховує, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно до обвинувального акту органами досудового слідства зазначено в якості обставини, що обтяжує покарання повторність.

Однак з вказаним твердженням суд погодитись не може, оскільки дії ОСОБА_4 фактично були охоплені єдиним умислом, спрямованим на досягнення певної мети та в розумінні ст. 33 КК України утворюють сукупність злочинів, у зв`язку з чим суд вважає необхідними вказану обтяжуючу обставину виключити.

Інших обтяжуючих обставин суд не встановив.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд також не встановив.

З врахуванням особи винної, яка раніше не судима, є особою похилого віку, осіб на утриманні не має, провину у скоєному не визнає, а також враховуючи тяжкість вчинених злочинів, які є злочинами невеликої степені тяжкості, суд приходить до висновку пронеобхідність призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 по ч. 1, 3 ст. 358 КК України (в редакції станом на час вчинення злочину) у вигляді обмеження волі в межах санкції вказаних статей.

При цьому, вирішуючи питання покарання підсудної за ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції станом на час вчинення злочину), суд враховуючи вимоги п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, проходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від покарання за вчинення даних злочинів, оскільки з часу їх вчинення (вересень 2009 року) до набрання вироком законної сили (31.08.2015р.) мине понад п`яти років.

Приймаючи дане рішення, суд виходить з того, що згідно санкції ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України в редакції яка діяла на час вчинення злочину, максимальна міра покарання, передбачена у вигляді обмеження волі до трьох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш м`яв покарання. Отже, передбачений ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції станом на час вчинення злочину) злочин, відноситься до злочину невеликої тяжкості.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Як встановлено судом злочини за ч.1 та ч. 3 ст.358 КК України (в редакції станом на час вчинення злочину) скоєно у вересні 2009 року, тобто на момент набрання вироком законної сили мине більше п`яти років (31.08.2015 р.).

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про долю речових доказів вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 року, що діяла на момент вчинення злочину) та призначити їй покарання:

-за ч.1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 року, що діяла на момент вчинення злочину) у вигляді обмеження волі строком на 2 роки.

-за ч.3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 року, що діяла на момент вчинення злочину) у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим визначити обвинуваченій ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання за злочини, передбачені ч. 1, 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 року, що діяла на момент вчинення злочину), у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням за ч. 2 ст. 190 КК України виправдати за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_52 від 16.08.2013 року на насосну станцію літ. А, сторожку літ. Б, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , та є власністю ООСК «Перетворювач +» код ЄДРПОУ 36637628, місцезнаходження юридичної особи: Запорізька область, Запорізький район, с. Бабурка, вул. Дружна, 1 - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1