Рішення

від 22.02.2007 по справі 15/578

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/578

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.07                                                                                 Справа № 15/578.

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ПЕМЗ», м. Луганськ

до відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод імені Карла Маркса», м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 409 583 грн. 64 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Корнилова Т.С., юрисконсульт по довіреності від 25.01.2007р. №07-4;

від відповідача –Дудник М.О., ст. юрисконсульт по довіреності від 18.01.2007р. №27/1-д.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

У судовому засіданні 13.02.2007р. оголошувалася перерва до 22.02.2007р. о 12 год. 40 хв.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 355923,82 грн., пені у сумі 29467,22 грн., суми індексу інфляції у розмірі 19033,73 грн. та 3% річних у сумі 5158,87 грн. за договором № 1-06 від 03.04.06.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 29467,22 грн., суми індексу інфляції у розмірі 19033,73 грн. та 3% річних у сумі 5158,87 грн., повідомивши про сплату відповідачем після подачі позовної заяви до суду боргу у сумі 355923,82 грн.

Представник відповідача зазначив про сплату 355923,82 грн. комісійної винагороди після звернення позивача до суду з позовом, та додав копії платіжних документів.

Проти решти позовних вимог по стягненню пені, інфляційних нарахувань та 3% річних представник відповідача заперечує посилаючись на недоведеність позивачем правильності розрахунків.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами у справі 03.04.2006р. укладено договір комісії №1-06, за яким позивач у справі - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ПЕМЗ», як комісіонер за договором зобов'язався за дорученням відповідача у спарві - відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод імені Карла Маркса»,  як комітента по договору, вчиняти від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічні угоди (експорт) з продажу електродвигунів на умовах даного договору.

Питання визначення, нарахування комісійної винагороди, а також порядок та строки її виплати комітентом (відповідачем) комісіонеру (позивачу) регламентовано сторонами у розділі 5 договору.

Відповідно до п. 5.4. договору комісійна винагорода комісіонеру (позивачу) виплачується комітентом (відповідачем) на підставі пред'явленого  комісіонером рахунку протягом 2 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті та поточний рахунок комісіонера.

Відповідач перерахував позивачу комісійну винагороду у сумі 355923,82 грн. після звернення позивача до суду з позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині  позовних вимог по стягненню основного боргу у сумі 355923,82 грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, тобто у зв'язку зі сплатою вказаної суми після звернення з позовом до суду, в решті позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

У зв'язку зі сплатою відповідачем комісійної винагороди у сумі 355923,82 грн. після порушення провадження у справі провадження у справі  в частині її стягнення слід припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми після порушення провадження у справі.

Позовні вимоги про стягнення пені у сумі 29467,22 грн., суми індексу інфляції у розмірі 19033,73 грн. та 3% річних у сумі 5158,87 грн. за договором № 1-06 від 03.04.06. є необґрунтованими та недоведеними належними засобами доказування виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 7.6. договору у випадку порушення строків виплати сум, передбачених п. 5.4. договору, комітент сплачує комісіонеру пеню в розмірі 0,3% від суми платежа за кожний день прострочення.

Так, для задоволення вимог про стягнення щомісячного індексу інфляції, 3% річних та пені суду мають бути надані належні докази прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, тобто настання строку, із зазначенням конкретної дати, після якої внаслідок невиконання зобов'язання боржником нараховано вказані суми.

Відповідно до п. 5.4. договору комісійна винагорода комісіонеру (позивачу) виплачується комітентом (відповідачем) на підставі пред'явленого комісіонером рахунку протягом 2 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті та поточний рахунок комісіонера.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, не надав належних доказів пред'явлення ним відповідачу рахунків із зазначенням дати одержання цих рахунків відповідачем.

Доводи позивача про те, що рахунки вручалися відповідачу в день їх складення не підтверджуються належним чином: зокрема, не надано докази направлення рахунків поштою, з наданням поштових квитанцій та повідомлень підприємства поштового зв'язку про вручення поштових відправлень в яких були рахунки; не надано рахунків з поміткою уповноваженого працівника підприємства відповідача про їх прийняття.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування нарахованих сум пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, про те, що документальним підтвердженням порушення відповідачем термінів сплати є акт звірення розрахунків від 30.01.2007р., судом не приймаються з наступних причин.

Вказаний акт звірення не є належним документом, з якого можливо було б встановити настання строку виконання зобов'язання, із зазначенням конкретної дати, після якої, позивачем, за вказані у розрахунках періоди нараховані суми щомісячного індексу інфляції, 3% річних та пені, які заявлено до стягнення позивачем.

Також, слід зазначити, що акт звірення складено 30.01.2007р., тобто після дат закінчення періодів, за які нараховано заявлені до стягнення суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Так, позивачем не надано належних доказів прострочення виконання зобов'язань відповідачем у період за який нараховано пеню, інфляційні нарахування та 3% річних, на підставі яких заявлено дані позовні вимоги.

За наведених підстав у задоволенні позовних вимог по стягненню пені у сумі 29467,22 грн., суми індексу інфляції у розмірі 19033,73 грн. та 3% річних у сумі 5158,87 грн. за договором № 1-06 від 03.04.06.  слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у складі: 3559 грн. 28 коп. державного мита, а також 105 грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі, що сплачена відповідачем як визнаний борг, за якою провадження у справі припинено через відсутність предмету спору.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог по стягненню боргу у сумі 355 923 грн. 82 коп.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод імені Карла Маркса», м. Первомайськ Луганської області, пров. Заводський, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05758925, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ПЕМЗ», м. Луганськ, вул. Совєтская, б. 75, к 519, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30877721, витрати зі сплати державного мита у сумі 3559 грн. 28 коп.  та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  105 грн. 54 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 23.02.2007р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко