Постанова

від 24.07.2015 по справі 809/2256/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2015 р. Справа № 809/2256/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Куришу Р.В.

за участю: представників позивача - Кубайчук Н.В., Темах І.Т., Стефлюка Д.П., представників відповідача - Гриньківа І.М., Ванівського Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

Національного природного парку "Верховинський"

до відповідача: Верховинської об'єднаної державної фінансової інспекції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Міністерство екології та природних ресурсів України

про визнання протиправною та скасування вимоги №820-14/416 від 18.05.2015, визнання дій неправомірними ,-

ВСТАНОВИВ:

Національний природний парк «Верховинський» звернувся до суду із адміністративним позовом до Верховинської об'єднаної державної фінансової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство екології та природних ресурсів про визнання протиправною та скасування вимоги №820-14/416 від 18 травня 2015 року.

У відповідності до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року частково задоволено заяву позивача про уточнення позовних вимог, а саме прийнято до розгляду позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача при складанні акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності НПП «Верховинський» за період з 01.11.2011 по 03.12.2014 №820-21/09 від 21.04.2015 та визнання протиправним та скасування вимоги Верховинської ОДФІ №820-14/416 від 18.05.2015.

Заявлений позов мотивований тим, що вимога, яка оскаржується, є безпідставною та незаконною, оскільки ґрунтується на висновках акта ревізії, які не відповідають обставинам, що мали місце. Дії позивача щодо формування штатного розпису, нарахування та виплати заробітної плати працівникам НПП «Верховинський» є законними. Твердження відповідача щодо безпідставного включення до складу адміністрації та в штатні розписи посад відділу державної охорони та природоохоронних науково - дослідних відділень, не ґрунтуються на вимогах закону.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог (т. 1, а.с. 4-8, 206-213).

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечили з підстав викладених у письмовому запереченні та додаткових письмових поясненнях (т. 1, а.с. 71-79, 221-231).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, на адресу суду надіслала письмові пояснення (т.1, а.с. 200-202), в яких позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, справу розглядати без участі представника Міністерства екології та природних ресурсів України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, судом встановлено наступне.

З 28.01.2015 по 21.04.2015 Верховинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Національного природного парку «Верховинський» за період з 01.11.2011 по 31.12.2014. За результатами перевірки складено акт ревізії від 21.04.2015 №820-21/09.

Згідно акту ревізії при перевірці наявності потреби в бюджетних асигнуваннях за загальним фондом кошторису НПП «Верховинський» на 2011-2014 роки за кодами економічної класифікації встановлено, що в порушення вимог п. 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, за 2011 -2014 роки при розрахунку потреби коштів за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», КЕКВ 2110 «Оплата праці» в штатні розписи включено посади відділу державної охорони та посади, які віднесено до 4 природоохоронних науково-дослідних відділень при відсутності правовстановлюючих документів на землі природно-заповідного фонду, що призвело до необґрунтованого включення до кошторисів установи видатків на загальну суму 6177924,31 грн. (2011 - 195510,48 грн., 2012 - 1985671,20 грн., 2013 - 1998968,60 грн. та 2014 - 1997774,03 грн.). При дослідженні обставин утримання понадштатних та понаднормативних посад працівників, на думку працівників фінансової інспекції, позивачем безпідставно включено до штатного розпису 5 посад відділу державної охорони та 37 посад 4 природоохоронних науково-дослідних відділень, оскільки відсутній факт перебування в користуванні земель природно-заповідного фонду, а також відповідач посилається на порушення позивачем ч. 3 ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

18.05.2015 Верховинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією надіслано позивачу вимогу №820-14/416. Вказаною вимогою з посиланням на порушення НПП «Верховинський» ч. 3 ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Нормативів чисельності працівників установ природозаповідного фонду України, затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та описом обставин щодо безпідставного на думку відповідача включення посад відділу державної охорони та природоохоронних вимагалось:

- опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі відшкодувати збитки, завдані зазначеними порушеннями у встановленому законодавством порядку;

- розглянути питання про притягнення працівників установи, винних у зазначених порушеннях до встановленої законом відповідальності.

Також вказана вимога містить пропозиції фінансової інспекції для усунення зазначених порушень, які однак не являються обов'язковими для виконання підконтрольним суб'єктом вимогами.

У письмових запереченнях відповідач посилався на правові позиції Верховного Суду України, які висвітлені у постановах від 15.04.2014 № 21-40а14, 21-63а14, від 13.05.2014 №21-89а14, від 20.05.2014 №21-93а14, як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог. З вказаного приводу слід зазначити, що оскільки, оскаржувані обов'язкові вимоги відповідача не містять вимоги відшкодування шкоди у встановленому розмірі, а спрямовані на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, вказані правові позиції Верховного Суду України підлягають застосуванню при вирішенні справи, а позовні вимоги щодо визнання протиправною вимоги №820-14/416 та її скасування підлягають розгляду по суті.

В розрізі позовних вимог, надаючи оцінку відповідності вимоги №820-14/416 від 18.05.2015 нормам законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

НПП «Верховинський» створений відповідно до Указу Президента України №58/2010 від 22.01.2010 року «Про створення національного природного парку «Верховинський».

Вказаним нормативним актом передбачено, що до території національного природного парку «Верховинський» погоджено в установленому порядку включення 12022,9 гектара земель державної власності, у тому числі 9131,1 гектара земель державного підприємства «Верховинське лісове господарство» та 2891,8 гектара земель державного підприємства «Гринявське лісове господарство», які вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користування.

Таким чином, вказаним нормативним актом створено з 22.01.2010 року заповідні території в розмірі 12022,9 гектара, які є частиною природно-заповідного фонду України.

Законодавством України встановлено, що природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлений особливий режим охорони, відтворення і використання.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно статті 4 зазначеного Закону території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю народу України.

Статтею 6 цього Закону визначено, що території та об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність підлягають комплексній охороні.

Отже, законодавством України встановлено спеціальний режим охорони територій, що віднесені до природно-заповідного фонду України.

Слід зауважити, що у спірних правовідносинах відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, допущено звуження змісту поняття охорони територій, що віднесені до природно-заповідного фонду України. Зокрема, фінансовою інспекцією помилково ототожнюється поняття охорони земельних ділянок, користування якими здійснюється в порядку, визначеному цивільним, лісовим законодавством та природоохоронної діяльності НПП «Верховинський» щодо охорони територій, визначених як землі природно-заповідного фонду.

Зокрема, відповідачем не враховано, що законодавцем при прийнятті рішення про створення національно-природного парку «Верховинський» площею 12022,9 гектара, вказану територію віднесено до земель природно-заповідного фонду України. Таким чином, на вказані землі поширюється спеціальний режим охорони. При цьому, є необґрунтованою позиція відповідача про те, що наявність чи відсутність правовстановлюючих документів у позивача на землі, які віднесені до природоохоронного фонду та на даний час перебувають у користуванні ДП «Верховинське лісове господарство» та ДП «Гринявське лісове господарство» є умовою для визначення кількості штатних одиниць працівників позивача та виконання ним покладеного законодавством обов'язку щодо збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, НПП «Верховинський», для реалізації покладених завдань щодо утримання та охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду України має ширший обсяг обов'язків, ніж ті, які зазначені та висвітлені в акті ревізії відповідачем, а спеціальний режим охорони поширюється на всю визначену Указом Президента України №58/2010 від 22.01.2010 року «Про створення національного природного парку «Верховинський» територію площею 12022,9 га.

Щодо твердження відповідача про відсутність оформленого права користування земельними ділянками площею 12022,9 га слід зазначити, що в матеріалах справи міститься проект технічної документації створення НПП «Верховинський» (т. 1, а. с. 156-187), яким визначено межі НПП «Верховинський».

Згідно статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, за наявності передбаченої та встановленої Указом Президента України №58/2010 від 22.01.2010 року «Про створення національного природного парку «Верховинський» території НПП «Верховинський» та визначеної межі відповідно до проекту створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду - технічної документації створення НПП «Верховинський», позивач зобов'язаний забезпечити збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду у порядку та обсягах передбачених Законом України «Про природно-заповідний фонд України».

Щодо тверджень відповідача про безпідставність включення позивачем до штатного розпису 5 посад відділу державної охорони та 37 посад 4 природоохоронних науково-дослідних відділень, оскільки відсутній факт перебування в користуванні земель природно-заповідного фонду слід зазначити наступне.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до Положення про НПП «Верховинський», яке затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.10.2011 №389, передбачено, що загальна площа парку становить 12022,9 га земель державної власності. Охорона території парку покладається на його службу охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України.

У відповідності до Нормативів чисельності працівників установ природно-заповідного фонду України, затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України - в структурі національних природних парків передбачено створення природоохоронних підрозділів та науково-дослідних відділень. Також судом встановлено, що згідно п. 8.18 Нормативів чисельності працівників установ природно-заповідного фонду України встановлено мінімальну чисельність працівників структурних підрозділів національних природних парків.

За результатами розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про порушення позивачем зазначених нормативів при створенні та функціонуванні відділу державної охорони та природоохоронних науково-дослідних відділень.

Судом встановлено, що природоохоронними науково-дослідними відділеннями та відділом державної охорони, протягом 2011-2014 років на виконання завдань визначених положеннями, які містяться в матеріалах справи, вчинялись дії спрямовані на охорону, дослідження та збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, і які не обмежувались виключно функціями охорони земель, в розумінні висвітленому відповідачем в акті перевірки. Зокрема, в матеріалах справи містяться письмові докази виконання посадовими особами природоохоронних, науково-дослідних, еколого-освітніх заходів, заходів щодо збереження та відтворення природних комплексів та об'єктів, збереження та відтворення фауни, протипожежних заходів, правоохоронних (попередження правопорушень, притягнення винних осіб до відповідальності) функцій, які відповідають повноваженням передбаченим відповідними положеннями відділів та відділень (т. 2, а. с. 11-80). Склад вказаних відділів та відділень сформований у відповідності до чисельності посадових одиниць, передбачених штатним розписом. За виконану роботу у відповідності до вимог Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» виплачена заробітна плата. Суд звертає увагу, що штатні розписи НПП «Верховинський» у 2011-2014 роках затверджувались Міністерством екології та природних ресурсів України, якому підпорядкований Національний природний парк «Верховинський» та якому належать відповідні повноваження (Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 року №452/2011).

Таким чином, затвердження штатних розписів не входить до виключної компетенції та повноважень позивача, а затвердження змін та доповнень до штатного розпису здійснюється вищестоящим органом, до сфери регулювання якого входить НПП «Верховинський», що відповідає ст. 5 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Оскільки під час судового розгляду справи судом встановлено помилковість тверджень відповідача щодо зв'язку факту перебування в користуванні земель природно-заповідного фонду та включення позивачем до штатного розпису посад відділу державної охорони та природоохоронних науково-дослідних відділень, є незаконною та необґрунтованою вимога відповідача щодо усунення виявлених порушень, які описані у оскаржуваній вимозі, а також є безпідставною вимога щодо розгляду питання про притягнення працівників установи, винних у зазначених порушеннях до встановленої законом відповідальності.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування вимоги Верховинської ОДФІ №820-14/416 від 18.05.2015 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача при складанні акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності НПП «Верховинський» за період з 01.11.2011 по 03.12.2014 №820-21/09 від 21.04.2015 слід зазначити, що вказані дії не утворюють самостійних владних (управлінських) дій суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України, а захист порушених прав позивача охоплюється позовними вимогами про визнання протиправною та скасування вимоги №820-14/416 від 18.05.2015.

В зв'язку з цим вказана позовна вимога є безпідставною та задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Верховинської об'єднаної державної фінансової інспекції "Щодо усунення порушень законодавства" від №820-14/416 від 18.05.2015.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Національного природного парку "Верховинський", код 37638334 частину сплаченого судового збору в сумі 36 ( тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 29.07.2015 року.