Постанова

від 20.02.2007 по справі 18/14пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/14пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.02.07                                                                                 Справа № 18/14пн-ад.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Расінг», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсними статутних документів та припинення юридичної особи

при секретарі Герасименко Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                        Куцелепа Д.О. за дов. від 12.01.07;

                              Водолазський Д.В. за дов. від 29.01.2007;

                              Князєва Я.Є. за дов. від 09.02.2007;

від відповідача:                 не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про визнання недійсними статутних документів відповідача;

-          про припинення юридичної особи –відповідача;

-          про визнання усіх первинних документів, виданих від імені відповідача, недійсними.

Заявою від 02.02.2007 позивач уточнив свої позовні вимоги щодо статутних документів відповідача вказавши, що він просить визнати недійсними статут відповідача та свідоцтво платника податку на додану вартість.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

          28.02.2005 державним реєстратором виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Расінг» (відповідач по справі), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 28.02.2005 № 048347.

          Згідно статуту відповідача, його засновником та власником є Кольцова Катерина Павлівна.

          Позивач зазначив, що керівником підприємства є Захаров Юрій Миколайович, призначений на посаду директора наказом від 01.03.2004 № 1.

          Позивач в позовній заяві вказав, що:

-          в ході перевірки, проведеної органами податкової міліції, було встановлено, що в лютому 2005 р. близький друг Кольцової К.П. Сотніков А.В. попросив її зареєструвати на її паспортні дані та за її домашньою адресою підприємство –ТОВ «Расінг»;

-          під впливом емоцій, викликаних близькими стосунками з Сотниковим А.В. та за винагороду в сумі 200 грн. Кольцова К.П. зареєструвала ТОВ «Расінг», після чого передала установчі документи зареєстрованого підприємства Сотникову А.В.;

-          після реєстрації ТОВ «Расінг»Кольцова К.П. господарською діяльністю не займалася, договори від імені підприємства не укладала, директором нікого не призначала, нікому цього робити не доручала, і взагалі не мала відношення до діяльності ТОВ «Расінг»;

-          Сотніков А.В., на прохання якого було зареєстроване ТОВ «Расінг», у червні 2005 р. загинув у результаті нещасного випадку;

-          Захаров Ю.М., який за наказом від 01.03.2004 № 1 є директором ТОВ «Расінг»пояснив, що він господарською діяльністю він імені ТОВ «Расінг»ніколи не займався, договори від імені підприємства не укладав, податкову звітність не здавав, і взагалі не мав і не має відношення до діяльності ТОВ «Расінг»; у березні 2005 р. на прохання Сотнікова А.В. він підписав у нотаріуса якусь довіреність;

-          протягом 2005 –2006 р. р. до державної податкової служби в м. Сєвєродонецьку надходила податкова звітність від ТОВ «Расінг»нібито за підписом Захарова Ю.М.;

-          протягом 2005 –2006 р. р. на банківський рахунок ТОВ «Расінг»надходили грошові кошти від суб'єктів підприємництва нібито за отримані від ТОВ «Расінг»товари і послуги;

-          діяльність ТОВ «Расінг»заподіює державі шкоду через ухилення від сплати податків;

-          за вказаними фактами податковою міліцією порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), яка в даний час розслідується;

-          таким чином ТОВ «Расінг»було зареєстровано на підставну особу.

На підставі вказаного, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.02.2007, позивачем заявлено вимоги:

-          про визнання недійсними статуту відповідача та його свідоцтва платника податку на додану вартість;

-          про припинення юридичної особи –відповідача;

-          про визнання усіх первинних документів, виданих від імені відповідача, недійсними.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Вказані позивачем в позовній заяві обставини свідчать про те, що відповідач був створений не з метою здійснення підприємницької діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності.

Статтею 205 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто за створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, позивач по суті заявляє, що статут відповідача слід визнати недійсним в зв'язку з вчиненням злочину, відповідальність за який передбачена ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Однак, діюче законодавство взагалі не передбачає можливості визнання статуту підприємства недійсним.

Якщо вважати статут актом індивідуальної дії, то визнати його недійсним можливо якщо він суперечить діючому законодавству.

Положення статуту відповідача не суперечать діючому законодавству.

Вчинення засновником підприємства або іншою особою злочину (фіктивного підприємництва) само по собі не є законною підставою для визнання статуту підприємства недійсним.

          Крім того, єдиним доказом вчиненням зазначеного злочину, може бути вирок суду, який набрав законної сили (ст. 62 Конституції України).

          До компетенції господарського суду, який здійснює в даному випадку повноваження адміністративного суду, законом не віднесено робити висновки про наявність або відсутність події злочину, так як вказані функції притаманні виключно судам загальної юрисдикції при здійсненні кримінального судочинства (згідно ст. 324 Кримінально-процесуального кодексу України питання, чи мало місце діяння, тобто злочин, вирішує суд при постановленні вироку).  

          Господарський та адміністративний суди не наділені повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності події злочину.

          Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду,  що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

          Вказані позивачем обставини, на підставі яких заявлено вимогу про визнання недійсним установчих документів відповідача (про те, що відповідача створено з метою прикриття незаконної діяльності), на думку господарського суду можуть доказуватися лише вироком суду в кримінальній  справі, який набрав законної сили, так як мова йде про вчинення злочину.

          Позивач не подав господарському суду вироку суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому б було вирішено питання, чи мало місце створення відповідача (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

          Крім того, діючим законодавством України державним податковим інспекціям не надано право звертатися до суду з позовами про визнання недійсними установчих документів юридичних осіб.

          Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Таким чином, позивач не має повноважень на пред'явлення позовів про визнання недійсними установчих документів юридичних осіб.

          Враховуючи викладене, в позові про визнання недійсним статуту відповідача слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

          Вимоги про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.04.2005 № 16632411, яке видане відповідачу, не підлягає задоволенню в зв'язку з тим, що позивач взагалі нічим не обґрунтував цих своїх вимог.

Крім того, свідоцтво взагалі не підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, так як воно анулюється самою державною податковою інспекцією в порядку встановленому п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429.

Вимоги про припинення юридичної особи –відповідача не підлягають задоволенню в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю (позивач не навів жодної підстави цих вимог).

Вимоги про визнання усіх первинних документів, виданих від імені відповідача, недійсними також не підлягають задоволенню в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, так як позивач не вказав які це документи і за яких підстав їх слід визнати недійсними.

          Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивача звільнено від сплати державного мита, і доказів інших судових витрат сторонами суду не подано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          В позові відмовити.

20 лютого 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ підписана 26 лютого 2007 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана сторонами протягом 10 днів з 26 лютого 2007 р. до Луганського апеляційного господарського суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                            В.В. Корнієнко