Постанова

від 31.07.2015 по справі 826/7204/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2015 року 10:51 № 826/7204/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Калор» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2014 року № 0003812201 і № 0003822201,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Калор» (надалі - позивач або ТОВ «Гранд Калор») з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2014 року № 0003812201 і № 0003822201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінченого підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом безпідставно, оскільки, як стверджує останній, ТОВ «Гранд Калор» не порушувало вимог п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Фалкон-2011» підтверджується належним чином оформленими первинними обліковими документами, які були надані контролюючому органу до перевірки.

У судове засідання 13.07.2015 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), докази чого наявні в матеріалах справи. При цьому, у судовому засіданні 13.07.2015 року Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві замінено на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Разом з цим, 11.06.2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що оскаржувані рішення є законними та такими, що прийняті у межах наявних у контролюючого органу повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Гранд Калор».

З огляду на викладене вище, суд у судовому засіданні 13.07.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої наразі є ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гранд Калор» (код ЄДР 37560703) з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДР 37649519) за період 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.07.2014 року № 5482/26-51-22-01/37560703 (надалі - Акт перевірки).

У ході проведення перевірки та під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Фалкон-2011» (Виконавець) та ТОВ «Гранд Калор» (Замовник) укладено договір на виконання підрядних робіт № 9/11 від 09.11.2012 року. З боку ТОВ «Фалкон-2011» вказаний договір підписаний директором ОСОБА_1

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов'язувався в установлений термін за завданням замовника на свій ризик виконати з використанням матеріалів замовника (крім бойлера) монтажні роботи, а саме: монтажні роботи без підключення напруги до шафи, розташованому за адресою: Київська обл., м. Яготин, вул. Філатова, 112Б, Логістичний центр «Рошен» пакувальний цех (бойлерна).

Вартість робіт за договором становить 29 000 грн., у т.ч. ПДВ 4 833,33 грн. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що замовник оплачує виконані виконавцем монтажні роботи на підставі акту здачі-прийняття виконаних робіт протягом двох банківських днів з моменту підписання акту.

Встановлено, що ТОВ «Фалкон-2011», згідно вказаного договору, виписало на адресу позивача податкову накладну № 149 від 29.11.2012 року на загальну суму 29 000 грн., у т.ч. ПДВ 4 833,33 грн. Між сторонами складено Акт приймання-передачі виконаних робіт та Акт надання послуг із визначенням тієї ж суми. Вказані документи з боку ТОВ «Фалкон-2011» підписані ОСОБА_1

До матеріалів справи надано платіжне доручення від 29.11.2012 року щодо здійснення розрахунків між сторонами зазначеного договору.

Надалі, в Акті перевірки зазначено про отримання від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фалкон-2011» № 168/2240/37649519 від 17.01.2013 року, згідно якого встановлено, що ТОВ «Фалкон-2011» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Встановлена відсутність інформації про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, зазначено, що відсутня інформація про наявність трудових ресурсів у ТОВ «Фалкон-2011». За результатами викладеного, ДПІ приходить до висновку, що укладені ТОВ «Фалкон-2011» правочини з іншими особами не спричиняють реального настання юридичних наслідків, є фіктивними правочинами, а, відтак, ТОВ «Фалкон-2011» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того, ДПІ в Акті перевірки зазначає про наявність Вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року, відповідно до якого встановлено, що ТОВ «Фалкон-2011» було зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами за співучастю у формі пособництва ОСОБА_2, вчинене повторно, а також за згодою і безпосередньою участю ОСОБА_1

У зв'язку із наведеним, ДПІ в Акті перевірки прийшла до висновку, що всі господарські відносини, які були здійснені ТОВ «Фалкон-2011» з підприємствами-контрагентами, предметами яких є одержання доходів, є такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Відтак, ДПІ зазначає, що первинні документи, виписані ТОВ «Фалкон-2011» на адресу ТОВ «Гранд Калор», не мають юридичної сили та не можуть підтверджувати податковий кредит ТОВ «Гранд Калор».

На підставі викладеного вище, ДПІ у розділі «Висновок» Акту перевірки прийшла до висновку про порушення ТОВ «Гранд Калор» п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2012 році на загальну суму 5 075 грн., а також п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ у листопаді 2012 року на загальну суму 4 833,33 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 25.07.2014 року:

№ 0003812201, яким ТОВ «Гранд Калор» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 5 075 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 268,75 грн.;

№ 0003822201, яким ТОВ «Гранд Калор» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 4 833,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 208,33 грн.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеними положеннями ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин), а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг)»),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: пп. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), пп. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), пп. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), пп. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), пп. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), пп. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; пп. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) пп. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), пп. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також пп. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши, відповідно до положень ст. 86 КАС України, наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність виконання спірних операцій контрагентом позивача та відсутність юридично значимих документів на підтвердження даних податкового обліку, а, відтак, відповідно, про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, відповідно до умов укладеного із ТОВ «Фалкон-2011» договору, останній зобов'язувався виконати з використанням матеріалів замовника (крім бойлера) монтажні роботи по монтажу бойлера без підключення напруги до шафи, що, відповідно, передбачає необхідність наявності у контрагента трудових, виробничих та адміністративних ресурсів, транспортних можливостей для перевезення персоналу.

Враховуючи наведене, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від позивача було витребувано, крім іншого: докази наявності у спірному періоді у контрагента трудових та матеріальних ресурсів для здійснення спірних операцій, докази наявності у контрагента кваліфікованого персоналу для виконання підрядних робіт; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт.

Однак, під час розгляду справи не надано жодних доказів наявності у контрагента трудових, матеріальних та виробничих ресурсів для виконання спірних операцій. Відсутні будь-які докази наявності у працівників контрагента допусків до роботи з електрообладнанням, що передбачено договором. Відсутні будь-які докази перевезення персоналу контрагента до місця виконання робіт. При цьому, обізнаність позивача відносно наведеного при укладанні угод обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

Під час розгляду справи не надано доказів передоручення контрагентом позивача виконання вказаних операцій іншим особам - іншим субпідрядникам.

Окрім того, слід додати, що до матеріалів справи не надано жодних первинних документів, які б були складені між позивачем, як виконавцем, та генпідрядниками (замовниками) робіт/послуг, та які б свідчили про залучення позивачем для виконання таких робіт в якості субпідрядника ТОВ «Фалкон-2011».

Враховуючи специфіку та особливості зазначених операцій, під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а, відтак, не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

Крім того, у ході розгляду даної справи встановлено, що відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року у справі № 761/22932/13-к , який набрав законної сили 30.10.2013 року, засвідчена судом копія якого залучена до матеріалів даної справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 та ч. 2 ст. 205 КК України, і призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

Як встановлено судом у зазначеному рішенні, ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519) було зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами за співучастю у формі пособництва ОСОБА_2, вчинене повторно, а також за згодою і безпосередньою участю ОСОБА_1

Зокрема, встановлено, що у липні 2012 року ОСОБА_2 вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами та запропонував ОСОБА_1 зареєструвати на ім'я останнього, в органах державної влади суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519), створену для прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю. Домовившись про підписання у нотаріуса статутних та інших документів пов'язаних з реєстрацією підприємства, ОСОБА_2 пообіцяв виплатити ОСОБА_1 за вчинення цих дій грошову винагороду. Тим самим ОСОБА_2 порадами, наданням засобів та усуненням перешкод сприяв у незаконному створенні суб'єкту підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Не усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих ОСОБА_2, та не усвідомлюючи, що підприємство реєструється з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, ОСОБА_1погодився на таку пропозицію.

Приблизно на початку липня 2012 року в денний час ОСОБА_2, реалізуючи злочинний умисел, з невстановленою слідством особою прибув до нотаріальної контори, розташованої по вул. Солом'янській, буд. 5, усвідомлюючи, що реєструє суб'єкт господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб схилив ОСОБА_1, який не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, у присутності приватного нотаріуса підписати завчасно підготовлені невстановленими особами: довіреність; протокол загальних зборів учасників ТОВ «Фалкон-2011» ; статут ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519); реєстр нотаріальних дій, після чого передати статут невстановленій слідством особі, тобто вчинив дії, направлені на реєстрацію суб'єкта підприємництва.

В подальшому ОСОБА_1, під керівництвом та безпосереднім сприянням ОСОБА_2, відкрив розрахунковий рахунок ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519) № 26005103000068 у АТ "Фiнростбанк" (МФО 328599).

Підписання ОСОБА_1 статутних документів ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519) дало змогу невстановленим слідством особам 16.07.2012 року здійснити перереєстрацію підприємства в Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації за номером 10741070004041732.

Протягом 2012 - 2013 років на рахунок ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519) від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За встановлених у вироку суду обставин вбачається, що підприємство-контрагент позивача було зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, а з метою використання вказаного підприємства в злочинних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної фінансово-господарської діяльність інших суб'єктів підприємницької діяльності.

У даному випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цих підприємств. При цьому, як вбачається з вироку суду, номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства та відсутні відомості щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства.

Виходячи з обставин, встановлених у вироку суду, підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а, відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеним підприємством-контрагентом, за відносинами з яким сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Таким чином, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено фактичного виконання обумовлених послуг контрагентом позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.07.2014 року № 0003812201 і № 0003822201.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Калор» (ідентифікаційний код: 37560703, адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 55, кв. 45) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок) на р/р № 31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок