Ухвала

від 10.09.2015 по справі 826/7204/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7204/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Калор» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Калор» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2015 року , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2014 року № 0003812201 і № 0003822201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання з'явився представник апелянта, який наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні оскаржуваного рішення.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не прибув, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої наразі є ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гранд Калор» (код ЄДР 37560703) з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДР 37649519) за період 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.07.2014 року № 5482/26-51-22-01/37560703 (далі - Акт перевірки).

У ході проведення перевірки та під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Фалкон-2011» (Виконавець) та ТОВ «Гранд Калор» (Замовник) укладено договір на виконання підрядних робіт від 09.11.2012 року № 9/11. З боку ТОВ «Фалкон-2011» вказаний договір підписаний директором ОСОБА_3

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов'язувався в установлений термін за завданням замовника на свій ризик виконати з використанням матеріалів замовника (крім бойлера) монтажні роботи, а саме: монтажні роботи без підключення напруги до шафи, розташованому за адресою: Київська обл., м. Яготин, вул. Філатова, 112Б, Логістичний центр «Рошен» пакувальний цех (бойлерна).

Вартість робіт за договором становить 29 000 грн., у т.ч. ПДВ 4833,33 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що замовник оплачує виконані виконавцем монтажні роботи на підставі акту здачі-прийняття виконаних робіт протягом двох банківських днів з моменту підписання акту.

Встановлено, що ТОВ «Фалкон-2011», згідно вказаного договору, виписало на адресу позивача податкову накладну № 149 від 29.11.2012 року на загальну суму 29000 грн., у т.ч. ПДВ 4833,33 грн. Між сторонами складено Акт приймання-передачі виконаних робіт та Акт надання послуг із визначенням тієї ж суми. Вказані документи з боку ТОВ «Фалкон-2011» підписані ОСОБА_3

До матеріалів справи надано платіжне доручення від 29.11.2012 року щодо здійснення розрахунків між сторонами зазначеного договору.

Надалі, в Акті перевірки зазначено про отримання від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фалкон-2011» № 168/2240/37649519 від 17.01.2013 року, згідно якого встановлено, що ТОВ «Фалкон-2011» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Встановлена відсутність інформації про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, зазначено, що відсутня інформація про наявність трудових ресурсів у ТОВ «Фалкон-2011». За результатами викладеного, ДПІ приходить до висновку, що укладені ТОВ «Фалкон-2011» правочини з іншими особами не спричиняють реального настання юридичних наслідків, є фіктивними правочинами, а, відтак, ТОВ «Фалкон-2011» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Разом з тим, ДПІ в Акті перевірки зазначає про наявність Вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року, відповідно до якого встановлено, що ТОВ «Фалкон-2011» було зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами за співучастю у формі пособництва ОСОБА_4, вчинене повторно, а також за згодою і безпосередньою участю ОСОБА_3

У зв'язку із наведеним, ДПІ в Акті перевірки прийшла до висновку, що всі господарські відносини, які були здійснені ТОВ «Фалкон-2011» з підприємствами-контрагентами, предметами яких є одержання доходів, є такими, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Відтак, ДПІ зазначає, що первинні документи, виписані ТОВ «Фалкон-2011» на адресу ТОВ «Гранд Калор», не мають юридичної сили та не можуть підтверджувати податковий кредит ТОВ «Гранд Калор».

На підставі викладеного вище, ДПІ у розділі «Висновок» Акту перевірки прийшла до висновку про порушення ТОВ «Гранд Калор» п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2012 році на загальну суму 5 075 грн., а також п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ у листопаді 2012 року на загальну суму 4 833,33 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 25.07.2014 року:

№ 0003812201, яким ТОВ «Гранд Калор» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 5 075 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1268,75 грн.;

№ 0003822201, яким ТОВ «Гранд Калор» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 4833,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 208,33 грн.

Вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням цього Кодексу, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14).

П.п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.п 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За правилами п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка має містити визначені цією статтею обов'язкові реквізити.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.

Приписами п.п. 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування податкового кредиту є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.

Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинних документів встановлені частиною 2 цієї статті.

За визначеннями цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відтак, необхідною умовою для віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту є факт дійсного проведення господарських операцій, обумовлених відповідними угодами, що має засвідчуватись належними первинними документами.

Виходячи із викладеного, перевірці підлягає реальність здійснення між позивачем та його контрагентом спірних господарських операцій. При цьому, докази, на обґрунтування доводів сторін, відповідно до ст. 86 КАС України, повинні оцінюватись судом у їх сукупності.

Відповідно до умов укладеного із ТОВ «Фалкон-2011» договору, останній зобов'язувався виконати з використанням матеріалів замовника (крім бойлера) монтажні роботи по монтажу бойлера без підключення напруги до шафи, що, відповідно, передбачає необхідність наявності у контрагента трудових, виробничих та адміністративних ресурсів, транспортних можливостей для перевезення персоналу.

Під час розгляду справи позивачем не надано для дослідження суду доказів наявності у контрагента трудових, матеріальних та виробничих ресурсів для виконання спірних операцій.

При цьому, відсутні також докази наявності у працівників контрагента допусків до роботи з електрообладнанням, що передбачено договором. Відсутні докази перевезення персоналу контрагента до місця виконання робіт.

Разом з тим, обізнаність позивача відносно наведеного при укладанні угод обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

Крім того, під час розгляду справи не надано доказів передоручення контрагентом позивача виконання вказаних операцій іншим особам - іншим субпідрядникам.

Також до матеріалів справи не надано первинних документів, які б були складені між позивачем, як виконавцем, та генпідрядниками (замовниками) робіт/послуг, та які б свідчили про залучення позивачем для виконання таких робіт в якості субпідрядника ТОВ «Фалкон-2011».

Враховуючи специфіку та особливості зазначених операцій, під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а, відтак, не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача.

Крім того, у ході розгляду даної справи встановлено, що відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року у справі № 761/22932/13-к, який набрав законної сили 30.10.2013 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 та ч. 2 ст. 205 КК України, і призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 грн.

Як встановлено судом у зазначеному рішенні, ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519) було зареєстроване в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності невстановленими слідством особами за співучастю у формі пособництва ОСОБА_4, вчинене повторно, а також за згодою і безпосередньою участю ОСОБА_3

Зокрема, встановлено, що у липні 2012 року ОСОБА_4 вступив у попередню змову з невстановленими слідством особами та запропонував ОСОБА_3 зареєструвати на ім'я останнього, в органах державної влади суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519), створену для прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю. Домовившись про підписання у нотаріуса статутних та інших документів пов'язаних з реєстрацією підприємства, ОСОБА_4 пообіцяв виплатити ОСОБА_3 за вчинення цих дій грошову винагороду. Тим самим ОСОБА_4 порадами, наданням засобів та усуненням перешкод сприяв у незаконному створенні суб'єкту підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Також вказаним рішенням встановлено, що підписання ОСОБА_3 статутних документів ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519) дало змогу невстановленим слідством особам 16.07.2012 року здійснити перереєстрацію підприємства в Шевченківській районній в м. Києві державній адміністрації за номером 10741070004041732.

Протягом 2012 - 2013 років на рахунок ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519) від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Відповідно до встановлених у вироку суду фактів вбачається, що підприємство-контрагент позивача було зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства, а з метою використання вказаного підприємства в злочинних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної фінансово-господарської діяльність інших суб'єктів підприємницької діяльності.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що під час розгляду справи не доведено фактичного виконання обумовлених послуг контрагентом позивача та реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим правові підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень відсутні.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Калор» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Калор» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.