Постанова

від 29.07.2015 по справі 908/4919/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року Справа № 908/4919/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі№ 908/4919/14 Господарського суду Запорізької області за позовомЗаступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до 1. Головного управління Державного земельного агентства у Запорізькій області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 2007" провизнання незаконним та скасування пунктів наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився - - відповідача-1не з'явився - - відповідача-2Колос Ю.В. - - Генеральної прокуратури України Томчук М.О. В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Державного земельного агентства у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 2007", в якій просив суд: 1. Визнати незаконними та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 30.01.2014 № ЗП/2320955700:01:031/00000167 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок". 2. Визнати недійсним договір оренди землі від 31.01.2014, укладений між Головним управлінням Дерзжземагентства у Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 2007" на підставі зазначеного наказу (з урахування заяви про зміну предмета позову № 05/2-2553-14 від 28.11.2014, яка прийнята та розглянута судом т.1., а.с.26-40).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.01.2015 (суддя Хуторной В.М.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 (головуючий Пуль О.А., судді: Фоміна В.О., Шевель О.В.) у даній справі в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В своїх поясненнях Запорізька обласна державна адміністрація підтримує касаційну скаргу прокурора і просить суд оскаржувані судові рішенні скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов прокурора. Також позивач просить суд розглянути справу без участі його представника, що задоволено судом.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 2007" не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Державного земельного агентства у Запорізькій області не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Головне управління Державного земельного агентства у Запорізькій області не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації № 674 від 28.12.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 2007" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок орієнтовною площею 190 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення та 80 га за рахунок земель промисловості, транспорту зв'язку, енергетики та оборони на території Василівського району для видобутку та переробки марганцевих руд зі зміною цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення та переведенням їх до категорії земель промисловості. Пунктом 3 цього розпорядження Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 2007" було надано припис передбачити кошти на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, які будуть надані внаслідок вилучення сільськогосподарських угідь для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Наказом Головного управління Держземагенства у Запорізькій області № ЗП/2320955700:01:031/00000167 від 30.01.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із зміною цільового призначення, для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 2007" на території Степногірської селищної ради Василівського району. Надано в оренду вказаній юридичній особі земельні ділянки загальною площею 25,4792 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, розташовані за межами населених пунктів за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - пасовища, полезахисні смуги), в тому числі: земельну ділянку площею 21,1187 га (кадастровий номер 2320955700:01:031:0002); земельну ділянку площею 0,105 га (кадастровий номер 2320955700:02:027:0013); земельну ділянку площею 4,2555 га (кадастровий номер 2320955700:03:009:0004). Пунктом 3 цього наказу змінено цільове призначення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 207 Земельного кодексу України, якою передбачені умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельник - 2007" сплачено втрати сільськогосподарського виробництва.

На підставі зазначеного наказу з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельник-2007" укладено договір оренди землі строком дії до 28.01.2030, за умовами якого в оренду передаються наступні земельні ділянки: площею 21,1187 га (кадастровий номер 2320955700:01:031:0002); площею 0,10050 га (кадастровий номер 2320955700:02:027:0013); площею 4,2555 га (кадастровий номер 2320955700:03:009:0004) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - рілля (площа 6,3676 га), пасовища (площа 11,0762 га), полезахисні смуги (площа 8,0354 га) (т.1., а.с.16-18).

Договором оренди сторони погодили такі умови як орендна плата, умови використання та цільове призначення земельних ділянок, умови і строки передачі земельних ділянок в оренду, умови повернення земельних ділянок та інші умови.

Договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а. с. 21).

На виконання умов договору, 31.01.2014 сторонами підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди (земельних ділянок), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар - ТОВ "Будівельник-2007" прийняв вказані земельні ділянки у користування на умовах оренди (т.1., а.с.19).

В своєму позові про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі, прокурор послався на те, що земельні ділянки, які належать до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення надані Головним управлінням Держземагенства в Запорізькій області в оренду ТОВ "Будівельник-2007" з перевищенням повноважень, оскільки передача у користування земельних ділянок вказаної категорії за межами населених пунктів належить обласним державним адміністраціям.

За посиланням прокурора, приймаючи спірний наказ, Головне управління Держземагентства у Запорізькій області здійснило одразу дві розпорядчі дії щодо спірних земельних ділянок - змінило цільове призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (пункт 3 наказу) та передало землі промисловості в оренду ТОВ "Будівельник - 2007" (пункти 1, 2), що суперечить публічному порядку надання земельних ділянок в оренду.

У зв'язку з цим, на думку прокурора, відповідний наказ Головного управління Держземагенства в Запорізькій області підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а укладений на його підставі договір оренди - визнанню недійсним. Підставою позову прокурор зазначив статті 20, 122 Земельного кодексу України, статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Стосовно посилання прокурора на те, що передача в оренду спірних земельних ділянок відбулась поза межами повноважень Головного управління Держземагенства в Запорізькій області, слід зазначити наступне.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VІ від 06.09.2012, який набрав чинності 01.01.2013, частина четверта статті 122 Земельного кодексу України викладена у наступній редакції: "центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб".

Таким чином, з 01.01.2013 повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності наділено Державне агентство земельних ресурсів України (як центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 445/2011) та його територіальні органи. Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 20, частини десятої статті 123 Земельного кодексу України у новій редакції, Державне агентство земельних ресурсів України наділено повноваженнями щодо зміни цільового призначення земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Належність переданих в оренду земельних ділянок до категорії земель сільськогосподарського призначення підтверджується довідками з державної статистичної звітності за даними форми 6-зем (т.2, а.с. 13, 17), які містяться в проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Суди попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих доказів дійшли висновку, що передача в оренду ТОВ "Будівельник - 2007" земельних ділянок сільськогосподарського призначення відбулась з дотриманням вимог діючого земельного законодавства на момент їх передачі, у зв'язку з чим відмовили у задоволенні позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із зміною цільового призначення та надання в оренду вказаній юридичній особі земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 152 Земельного кодексу України, яка визначає способи захисту прав на земельні ділянки, передбачено, що саме власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що прокурором подано позов в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, яка не належить до осіб, на яких покладено функції розпорядника спірними земельними ділянками (на час виникнення спірних правовідносин).

Стосовно вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, колегія суддів зазначає наступне. Підстави недійсності правочину унормовані приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, зокрема, зміст правочину не повинен суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особи, які вчиняли правочин, повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути вчинений у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Свої вимоги щодо визнання недійсним спірного договору оренди землі прокурор обґрунтовував тим, що договір укладений на підставі наказу, який не відповідає положенням законодавства. Враховуючи те, що спірний наказ виданий Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області з дотриманням чинного на момент його видачі законодавства, суди правомірно зробили висновок про відсутність підстав для визнання договору оренди землі недійсним.

Також слід зазначити, що Верховний Суд України при розгляді справ, пов'язаних із визнанням недійсними договорів оренди земельних ділянок, зазначив, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-215цс14, від 04.02.2015 у справах №№ 6-222цс14, 6-233цс14).

Звертаючись з позовом в інтересах держави прокурор в установленому законом порядку не довів належними засобами доказування факту порушення, невизнання або оспорювання прав та інтересів держави. В той же час, прокурор не зазначив у своїй позовній заяві в чому саме полягає таке порушення, тоді як в порядку господарського судочинства підлягає захисту саме порушене право. У зв'язку з цим, позов прокурора не можна визнати достатньо обґрунтованим.

Стосовно посилань прокурора на те, що Головне управління Держземагентства у Запорізькій області приймаючи спірний наказ здійснило одразу дві розпорядчі дії щодо спірних земельних ділянок - змінило цільове призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (пункт 3 наказу) та передало землі промисловості в оренду ТОВ "Будівельник - 2007" (пункти 1, 2), що суперечить публічному порядку надання земельних ділянок в оренду.

З цього приводу суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - є нерозривно пов'язаною дією в межах повноважень Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, встановлених чинним законодавством, зокрема - вищенаведеними приписами частин 1, 2 статті 20, частини 10 статті 123 Земельного кодексу України.

За своєю правовою природою вказана дія не є розпорядженням землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - враховуючи, що згідно зі статтею 20 Закону України "Про державний земельний кадастр", відомості Державного земельного кадастру є офіційними, а відповідно до абзацу 2 пункту а) частини другої статті 21 цього ж закону відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

З наведеного випливає, що відповідач втрачає право розпоряджатися спірними земельними ділянками не автоматично в момент прийняття ним рішення про зміну їх цільового призначення, а лише після того, як відповідні відомості будуть внесені до Державного земельного кадастру.

З системного аналізу норм чинного земельного законодавства вбачається, що реалізація права суб'єкта господарювання на отримання в користування (оренду) земельної ділянки зі зміною цільового призначення знаходиться у прямій залежності від прийняття компетентним державним органом відповідного рішення.

В даному випадку, як встановлено судами попередніх інстанцій Головне управління Держземагентства у Запорізькій області на момент прийняття спірного наказу від 30.01.2014 було наділено законом правом як затвердження відповідних проектів землеустрою та надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення в оренду, так і зміни їх цільового призначення. Прокурор в своєму позові просить визнати незаконним та скасувати спірний наказ, яким вказані права були реалізовані.

Наказ Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 30.01.14 за своєю правовою природою є актом державного органу - тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання відповідних суспільних відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на безпідставність доводів прокурора про те, що Головне управління Держземагентства у Запорізькій області при видачі спірного наказу вийшов за межі встановленої законом компетенції, оскільки вони ґрунтуються на безпідставному ототожненні різних за своєю правовою природою дій - розпорядження землями іншого цільового призначення, ніж встановлено компетенцією даного органу, що є неправомірним та надання в оренду земельної ділянки, розпорядження якою відноситься до його компетенції з одночасною зміною цільового призначення зазначеної ділянки - що відповідає приписам чинного земельного законодавства. Отже, доводи прокурора щодо порушення відповідачем вимог статей 20, 122 Земельного кодексу України є недостатньо обґрунтованими.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування рішень судів, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Доводам скаржника судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка. Норми матеріального і процесуального права застосовані вірно.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 у справі № 908/4919/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова