Рішення

від 28.07.2015 по справі 910/12401/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12401/15 28.07.15 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "СОНАР"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 500 446,90 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко А.І. за довіреністю № 14/ЗК-108 від 27.03.2015 р.;

від відповідача: Кацедан Л.В. за довіреністю № 18-НЮ від 05.01.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЙ КУЛАК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 500 446,90 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.05.2015 р.

У судовому засіданні 26.05.2015 р. представник відповідача подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів та відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 26.05.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.06.2015 р.

09.06.2015 р. від позивача через відділ діловодства надійшло клопотання про заміну позивача у справі.

Ухвалою від 16.06.2015 р. замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЙ КУЛАК", правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "СОНАР", розгляд справи відкладено на 21.07.2015 р.

08.07.2015 р. від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи по справі.

Ухвалою від 21.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 28.07.2015 р.

24.07.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 28.07.2015 р. підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила та зазначила, що умовами договору передбачена оплата послуг після направлення позивачем рахунків на оплату, проте, оскільки такі рахунки відповідачу не направлялись, підстави для стягнення заборгованості з відповідача відсутні.

У судовому засіданні 28.07.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.02.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЙ КУЛАК" (Виконавець) та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (надалі - відповідач, Замовник) укладено Договір № ПЗ/Л-15254/НЮ (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання в період часу 27.02.2015 p. - 31.03.2015 р. включно, забезпечити цілодобову охорону території та вагонів парку відстою Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський та цілодобову охорону об'єктів (вагонів) Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський , що надалі іменуються «Об'єкт», при цьому Замовник своєчасно сплачує вартість послуг Виконавця відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору, загальна вартість цього Договору становить 535 494,96 грн.

Пунктами 4.1., 4.2. Договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг з охорони протягом 15-ти банківських днів. До рахунка додається Акт наданих послуг, підписаний Сторонами.

Крім того, 02.06.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЙ КУЛАК" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "СОНАР" (Новий кредитор, позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "Охоронна компанія "СОНАР" набуло право вимоги до відповідача за Договором № ПЗ/Л-15254/НЮ від 27.02.2015 р.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За правилами ст. 903 цього ж Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Виконавцем належним чином виконано зобов'язання за Договором, та надано послуги з охорони, проте, станом на час розгляду справи відповідач у повному обсязі вартість наданих за Договором послуг не сплатив та допустив заборгованість у розмірі 493 630,74 грн.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування.

Проте, суд не приймає такі заперечення до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 229 цього ж Кодексу, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, відсутність бюджетних призначень не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічні правові позиції викладені у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. № 15/5027/715/2011, постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, крім суми заборгованості, просить стягнути з відповідача 6 491,58 грн. пені та 324,58 грн. 3 % річних.

При цьому, судом взято до уваги, що пунктом 4.1. Договору встановлено строк оплати відповідачем наданих послуг - протягом 15 банківських днів після пред'явлення рахунка на оплату.

Оскільки позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу рахунків фактури для оплати, вимоги про стягнення 3 % річних та пені суд вважає недоведеними та необґрунтованими.

У той же час, ненаправлення таких рахунків не може бути підставою для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості за Договором.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 493 630,74 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна компанія "СОНАР" (01054, м. Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 52, офіс 11, код ЄДРПОУ 39556992) 493 630 (чотириста дев'яносто три тисячі шістсот тридцять) грн. 74 коп. заборгованості та 9 871 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. 69 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 03.08.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна